Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/13223/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 22.12.2020
Номер судового провадження: 61-7941ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		22 грудня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 521/13223/16-ц
		провадження № 61-7941св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України,
		треті особи: Представницький орган працівників Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, директор Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Костін Олег Юрійович,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року 
		у складі судді Бобуйка І. А. та постанову Одеського апеляційного суду 
		від 02 квітня 2020 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., 
		Цюри Т. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 
		до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ОНДЕКЦ), підстави якого уточнив під час розгляду справи, про визнання наказів про притягнення 
		до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 
		та відшкодування моральної шкоди.
		 
		У позові посилався на те, що з 15 травня 1998 року обіймав посаду експерта 
		в ОНДЕКЦ.
		 
		У зв`язку з реформуванням Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України і звільнення атестованих працівників органів Міністерства внутрішніх справ України в запас з 26 листопада 2015 року був призначений на посаду заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, якщо 
		їх супроводжують, ОНДЕКЦ.
		 
		Наказом директора ОНДЕКЦ Костіна О. Ю. від 02 липня 2016 року № 55 о/с 
		«По особовому складу» позивача звільнено із займаної посади за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання 
		без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором 
		і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		 
		Посилаючись на те, що звільнення відбулося всупереч вимогам частини другої статті 43 КЗпП України без попередньої згоди виборчого органу профспілкової організації, членом якої він є, підстави для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України у вигляді систематичного невиконання 
		без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором 
		і правилами внутрішнього трудового розпорядку, відсутні, накази 
		про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани 
		від 24 квітня 2016 року № 35; від 10 травня 2016 року № 61; від 30 травня 
		2016 року № 83 винесені з порушенням норм чинного трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку і колективного трудового договору, оскільки зі змісту наказів неможливо встановити, які конкретні нормативні вимоги порушено позивачем, наявність та ступінь вини у вчиненні цих порушень з його боку, яку це спричинило шкоду, просив визнати незаконними та скасувати накази директора ОНДЕКЦ від 10 травня 2016 року № 61, від 30 травня 2016 року № 83 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ від 02 липня 2016 року № 55 про звільнення з ОНДЕКЦ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн, покласти відповідно до статті 237 КЗпП України матеріальну відповідальність 
		на директора ОНДЕКЦ Костіна О. Ю. як на особу, винну в незаконному звільненні.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Справа судами розглядалась неодноразово.
		 
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним 
		та скасовано наказ від 10 травня 2016 року № 61 в частині притягнення 
		ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, визнано протиправним та скасовано наказ від 30 травня 2016 року № 83 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 
		та оголошення догани. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ. Стягнуто з ОНДЕКЦ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 56 352,62 грн, 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В частині поновлення 
		на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місячного платежу допущено негайне виконання судового рішення. 
		 
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що суд позбавлений можливості визначити, який саме дисциплінарний проступок, що став безпосередньо підставою для звільнення, мав місце після догани, оголошеної позивачеві наказом від 24 березня 2016 року.
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ від 30 травня 2016 року № 83 підлягає скасуванню як з підстав необґрунтованого накладення на працівника дисциплінарного стягнення у вигляді догани, так і з підстав пропуску строку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		 
		Під час ухвалення наказу про звільнення позивача відповідач порушив вимоги підпункту 7.2.4 Колективного договору, укладеного між ОНДЕКЦ 
		та Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ на 2016 рік, що призвело 
		до порушення процедури звільнення, що є безумовною підставою для прийняття судом рішення про поновлення на роботі. 
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу ОНДЕКЦ відхилено, рішення Малиновського районного суду м. Одеси 
		від 14 листопада 2016 року залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого
		 
		висновку про відсутність доказів систематичного невиконання позивачем 
		без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, 
		та доведеність позовних вимог в частині порушення відповідачем при прийнятті наказу про звільнення положень пункту 7.2.4 Колективного договору, укладеного між ОНДЕКЦ та Представницьким органом працівників ОНДЕКЦ на 2016 рік, тому рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.
		 
		Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року касаційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України задоволено.
		 
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2016 року 
		та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 січня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року, 
		з урахуванням виправлень, внесених відповідно до ухвали цього ж суду 
		від 08 липня 2019 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 
		до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третіх осіб: Представницького органу працівників Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України - Костіна Олега Юрійовича , про визнання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
		 
		Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що накази відповідача у справі
		- від 24 березня 2016 року № 35 про притягнення ОСОБА_1 
		до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків в порушення посадових інструкцій та пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку,
		- від 10 травня 2016 року № 61 про притягнення ОСОБА_1 
		до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, визначених посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції з організації взаємодії підрозділів Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України з територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 січня 2016 року № 28 (далі -
		Інструкція № 28), вимог керівництва ОНДЕКЦ, невиконання протокольних 
		доручень керівництва ОНДЕКЦ та за відсутність контролю за діями підлеглих,
		- від 30 травня 2016 року № 83 про притягнення ОСОБА_1 
		до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків в порушення посадових інструкцій та пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку є законними, а отже й наказ від 02 липня 2016 року № 55 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, тобто про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, є правомірним.
		 
		Також суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент звільнення ОСОБА_1 в ОНДЕКЦ не було створено первинної профспілкової організації, 
		а трудові відносини між ОНДЕКЦ (в особі директора) та працівниками (в особі уповноваженого представника), обраного загальними зборами трудового колективу, були врегульовані колективним договором між ОНДЕКЦ та трудовим колективом ОНДЕКЦ від 10 березня 2016 № 08/76-016, за яким представницький орган працівників ОНДЕКЦ не є профспілковою (первинною профспілковою) організацією.
		 
		Суд вважав, що вимоги пункту 2.2.3 колективного договору, який зобов`язує представницький орган працівників (сторону Представника) надавати 
		або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України, було дотримано, оскільки Представницький орган працівників ОНДЕКЦ в особі голови ОСОБА_3 підтвердив надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника, про що свідчить резолюція ОСОБА_3 (погодження) на наказі від 02 липня 2016 № 55 о/с. 
		 
		Оцінивши дані припису Головного управління Держпраці в Одеській області 
		від 21 вересня 2016 року № 15-01-016/0595-0526 щодо додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також акта перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 21 вересня 2016 року № 15-01-016/0595, суд дійшов висновку 
		про відсутність порушень трудового законодавства при звільненні позивача.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання незаконним і скасування наказу 
		від 10 травня 2016 року № 61 скасовано й прийнято в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано незаконним і скасовано наказ 
		від 10 травня 2016 року № 61 в частині притягнення ОСОБА_1 
		до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Апеляційний суд встановив, що наказ від 10 травня 2016 року № 61 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 
		та оголошення йому догани прийнято в період його тимчасової непрацездатності й матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 надавав пояснення щодо порушень трудової дисципліни, за які йому 10 травня 
		2016 року було оголошено догану, тому цей наказ є незаконним.
		 
		Апеляційний суд дійшов висновку, що наказ від 24 березня 2016 року 
		№ 35 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 
		у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків в порушення посадових інструкцій та пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку, наказ від 30 травня 2016 року № 83 про притягнення ОСОБА_1 
		до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків в порушення посадових інструкцій та пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку є законними, тому наказ від 02 липня 
		2016 року № 55 о\с про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку 
		з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених 
		на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України також є законним 
		і не підлягає скасуванню.
		 
		Аргументи учасників справи
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		12 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси 
		від 02 липня 2019 року, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси 
		від 08 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позову.
		 
		Підставами для скасування в касаційному порядку рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 зазначає 
		те, що висновку про правомірність наказів про притягнення його 
		до дисциплінарної відповідальності суди дійшли без перевірки всіх обставин, 
		за яких на нього накладено ці стягнення, тобто без оцінки відомостей про те, 
		що накази безпідставні.
		 
		На думку ОСОБА_1 , оцінюючи докази, на підставі яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суди лише констатували факти, 
		а не давали їм правову оцінку, при цьому не звернули увагу на відсутність посилань у наказах на конкретні порушення ним своїх посадових обов`язків 
		у частині відсутності контролю за діями підлеглих.
		 
		Суди не дали оцінки його ставленню до виконання трудових обов`язків, 
		не з`ясували, які матеріальні чи моральні збитки завдано його діями іншим особам, і не враховували його тривалий безперервний стаж роботи.
		 
		Також суди не врахували, що в постанові Верховного Суду від 20 лютого 
		2019 року, якою скасовані попередні судові рішення у цій справі, зазначено, 
		що дисциплінарні стягнення, накладені на нього наказами від 10 травня 
		2016 року та від 30 травня 2016 року, необґрунтовані.
		 
		Також у касаційній скарзі зазначено про безпідставність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності у відповідача профспілкової організації та не враховано його пояснень про те, що профспілку в ОНДЕКЦ 
		не ліквідовано, заяви про вихід з профспілки він не писав, загальні збори 
		з приводу припинення профспілкової організації не проводились, хоча профспілкові внески до неї і не вносились. 
		 
		До того ж, суди дали неправильну оцінку положенням колективного договору, відповідно до яких представницьким органом працівників ОНДЕКЦ має надаватись погодження або обґрунтована відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником. Проте голова представницького органу 
		не заперечував, що керівництво не зверталось до нього за погодженням проектів наказів про звільнення, наказ про звільнення з головою представницького органу не погоджувався, подання на звільнення не надходило та не розглядалось.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У вересні 2020 року представник Одеського НДЕКЦ МВС подав до Верховного
		Суду заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити 
		її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вказує, що накази щодо ОСОБА_1 законні та обґрунтовані, прийняті з дотриманням вимог трудового законодавства, цим наказам дійсно передували порушення останнім трудової дисципліни, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку, тощо. Такі факти порушень встановлені судом, підтверджені належними та допустимими доказами. А отже звільненні позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства.
		 
		 
		 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи № 521/13223/16-ц витребувано 
		з Малиновського районного суду м. Одеси.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Суд встановив, що з 15 травня 1998 року ОСОБА_1 працював 
		у ОНДЕКЦ на посаді експерта.
		 
		26 листопада 2015 року у зв`язку з реформуванням Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України і звільнення атестованих працівників органів Міністерства внутрішніх справ України у запас ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника відділу - завідувача сектора криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, ОНДЕКЦ (далі - завідувач сектора).
		 
		Посадовою інструкцією передбачено, що заступник завідуючого відділом - завідувач сектора забезпечує організацію заходів організаційно-управлінського забезпечення та контролю за станом діяльності сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, 
		що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ МВС України відповідно до завдань та обов`язків, визначених цією інструкцією.
		 
		Частиною першою зазначеної інструкції визначено, що ОСОБА_1 
		як завідувач сектора несе особисту відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, розподіляє обов`язки між експертами секторів; координує роботу сектору та відповідає в межах компетенції за відповідними напрямками; несе персональну відповідальність за стан службової, транспортної 
		та виконавчої дисципліни особового складу; здійснює контроль за об`єктивним формуванням статистичних звітів підлеглого підрозділу, зокрема форми 1-ЕКЦ,
		 
		забезпечує формування статистичної звітності центру; за кожним фактом порушення дисципліни підлеглим особовим складом у межах наданих прав проводить детальні службові перевірки, надає пропозиції керівнику щодо застосування до винних заходів дисциплінарного впливу; розробляє та вносить на розгляд керівництва центру пропозиції щодо управлінських рішень, щодо удосконалення організації та посилення контролю, організації та посилення контролю, координації та взаємодії, матеріально-технічного забезпечення; відповідає за стан та ефективність взаємодії ОНДЕКЦ з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України (ТСЦ), відповідно 
		до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» 
		та Інструкції № 28; організовує та координує проведення внутрішніх перевірок, між лабораторних порівняльних досліджень, професійних тестів, перевірку контрольних завдань; контролює виконання графіка виїздів посадових осіб НДЕКЦ до ТСЦ, наявність документів, які б висвітлювали мету візиту (затверджені завдання), перевіряє записи у відповідних журналах про виявлені недоліки, здійснює контроль щодо їх усунення та розглядає пропозиції щодо покращення роботи. Згідно з посадовою інструкцією відповідає за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки, якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов`язків, організацію своєї роботи, кваліфіковане виконання наказів, доручень і вказівок директора центру.
		 
		Відповідно до пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом ОДНДЕКЦ від 04 лютого 2016 року, працівник зобов`язаний у тому числі виконувати своєчасно та у повному обсязі функціональні обов`язки, забезпечувати якість виконаних робіт, вчасно виконувати накази і розпорядження керівництва, безпосередніх керівників, вживати заходів щодо негайного усунення причин і умов, які перешкоджають 
		або утруднюють нормальну роботу, негайно інформувати про це керівництво; дотримуватись встановленого порядку зберігання таємниці та конфіденційності інформації, матеріальних цінностей і документів тощо.
		 
		Наказом директора ОНДЕКЦ від 24 березня 2016 року № 35 «Про притягнення 
		до дисциплінарної відповідальності працівників Одеського НДЕКЦ МВС України», ОСОБА_1 як завідувачу сектору оголошено догану та позбавлено його преміальних виплат у розмірі 50 % за березень 2016 року у зв`язку
		 з неналежним виконанням працівниками сектору криміналістичного
		 
		дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, 
		що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, покладених на них обов`язків 
		та порушення затверджених посадових інструкцій і пункту 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку. 
		 
		Підставою для прийняття цього наказу стала доповідної записки від 24 березня 2016 року, складеної за результатами службової перевірки діяльності працівників сектору криміналістичних досліджень, вбачається, що перевіркою виявлено порушення ведення номенклатурних справ експертних висновків, викривлення статистичної звітності; відсутність на ТСЦ № 5141 журналу обліку невідповідностей, виявлених при проведенні оглядів транспортних засобів, 
		та реєстраційних документів.
		 
		Наказом ОНДЕКЦ від 10 травня 2016 року № 61 ОСОБА_1 
		як завідувачу сектору оголошено догану за неналежне виконання працівниками сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності центру, які розташовані на території ТСЦ № 5141, своїх обов`язків, посадових інструкцій та пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку.
		 
		Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стала доповідна записка заступника директора ОДНДЕКЦ Авімовим Я. А. , складена за результатами перевірки, проведеної 12 та 13 квітня 2016 року, а також доповідна записка від 6 травня 2016 року, про виявлення відповідних порушень.
		 
		Наказом ОНДЕКЦ від 30 травня 2016 року № 83 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків відповідно до посадових інструкцій та правил внутрішнього трудового розпорядку, ігнорування вимог Інструкції № 28, вказівок керівництва ОНДЕКЦ, протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ 
		та за відсутність контролю за діями підлеглих, що призвело до виявлених 
		при перевірці недоліків, заступникові завідувача відділу - завідувачу сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ ОСОБА_1 оголошено догану.
		 
		Підставою для цього була доповідна записка завідувача сектору контролю 
		за діяльністю ОНДЕКЦ від 04 травня 2016 року № 19/7-1/4203 Прудиус Є. П. 
		та протокол оперативної наради ОНДЕКЦ від 25 травня 2016 року № 35
		 
		Фактів невиконання ОСОБА_1 протокольних доручень керівництва ОНДЕКЦ, зазначених у наказі від 30 травня 2016 року, 
		суд не встановив та не встановив, які саме протокольні доручення останній 
		не виконував, або відмовлявся виконувати, та з яких причин.
		 
		Наказом ОНДЕКЦ від 02 липня 2016 року № 55 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади заступника завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності у зв`язку 
		з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених 
		на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Підставами для прийняття зазначеного наказу стали доповідна записка завідувача СОМЗ та ОНР відділу забезпечення діяльності ОНДЕКЦ Кравець А. В. від 30 червня 2016 року, доповідна записка заступника директора - завідувача відділу забезпечення діяльності центру Щербиніної О. В. за результатами перевірки від 02 липня 2016 року, результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ОНДЕКЦ, якими встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків в порушення посадових інструкцій та пункту 4.1 правил внутрішнього трудового розпорядку, 
		а також накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності 
		від 24 березня 2016 року № 35, від 10 травня 2016 року № 61 та від 30 травня 2016 року № 83, а також доповідна записка заступника директора - завідувача відділу забезпечення діяльності центру Щербиніної О. В. про результати перевірки від 02 липня 2016 року.
		Відповідно до підпункту 1.1.2 колективного договору між ОНДЕКЦ 
		та представницьким органом працівників ОНДЕКЦ на 2016 рік цей договір укладений у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про колективні договори і угоди», з урахуванням положень Кодексу законів про працю України, Законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», 
		«Про соціальний діалог в Україні», «Про оплату праці», «Про відпустки», 
		«Про охорону праці», інших законів та нормативно-актів України, наказів Міністерства внутрішніх справ України та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, положень Галузевої Угоди між Міністерством внутрішніх справ України та Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ України і Професійною спілкою працівників державних установ України на 2012-2014 роки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року № 155 «Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів».
		 
		Згідно з пунктом 1.1.2 Договір укладено з метою дотримання державних гарантій у сфері регулювання службових, трудових і соціально-економічних відносин, посилення соціального захисту працівників ОНДЕКЦ, створення умов для підвищення ефективності трудової діяльності працівників центру, реалізації їх професійних, трудових і соціально-економічних прав та інтересів. 
		 
		Відповідно до підпункту 2.2.3 колективного договору сторона представника (представницький орган працівників) зобов`язується надавати або обґрунтовано відмовляти у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником 
		з ініціативи роботодавця у випадках, передбачених законодавством України. 
		 
		Підпунктом 7.2.4 колективного договору роботодавець ОНДЕКЦ зобов`язується погоджувати зі стороною Представника проекти наказів, що стосуються звільнення працівників ОНДЕКЦ з ініціативи роботодавця.
		 
		Згідно з відповіддю голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ 
		від 08 вересня 2016 року № 19/116-14232 обґрунтованих підстав для ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади відповідно 
		до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України не встановлено.
		 
		Наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади завізовано головою представницького органу працівників ОНДЕКЦ без застережень 
		про відсутність згоди голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ 
		на таке звільнення.
		 
		Відповідно до листа голови Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ від 26 липня 2016 № 125, 
		з керівництвом ОНДЕКЦ ведуться перемовини про створення в ОНДЕКЦ профспілкових організацій, і на час звільнення ОСОБА_1 із займаної посади в ОНДЕКЦ не було створено первинної профспілкової організації.
		 
		Трудові відносини між ОНДЕКЦ (в особі директора) та працівниками (в особі уповноваженого представника), обраного загальними зборами трудового колективу, врегульовано колективним договором між ОНДЕКЦ МВС України 
		та трудовим колективом ОНДЕКЦ СВС України, затвердженим Протоколом загальних зборів трудового колективу ОНДЕКЦ МСВ України від 05 лютого 
		2016 № 1 та зареєстрованим у Департаменті праці та соціальної політики Одеської міської ради 10 березня 2016 року за № 08/76-16.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - 
		ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно 
		до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду 
		і вирішення справи.
		 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року 
		№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права 
		чи порушення норм процесуального права.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказував на неправомірність його звільнення за систематичне невиконання посадових обов`язків та правил
		 
		внутрішнього трудового розпорядку, посилаючись на те, що він не вчиняв цих систематичних порушень.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування 
		до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання 
		без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором 
		або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільнення за цією статтею є видом дисциплінарного стягнення.
		 
		У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, 
		що стало приводом для звільнення, чи могло це порушення бути підставою 
		для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		 
		Зокрема, слід з`ясовувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати цей проступок систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		 
		У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою 
		для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40 і пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником 
		або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, 
		чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалося 
		вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»). 
		 
		Обставини, за яких було вчинено проступок, повинні бути належним чином досліджені та з`ясовані судом, і давати суду беззаперечні підстави зробити висновок про незаконність дій роботодавця, пов`язаних з накладенням дисциплінарного стягнення, чи їх правомірність.
		 
		Ураховуючи викладене, у цій справі суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що позивач, як заступник завідувача відділу - завідувач сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, 
		що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності несе особисту відповідальність 
		за невиконання підлеглими особами Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових інструкцій, і таке невиконання носить характер системних порушень, за що його неодноразово притягнуто до дисциплінарної відповідальності. 
		 
		Касаційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме систематичне неналежне виконання позивачем як керівником (заступником завідувача відділу - завідувача сектору криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, ОНДЕКЦ) покладених на нього трудових обов`язків, виражених у недотриманні частини першої посадової інструкції, з положеннями якої позивач ознайомлений під підпис, у вигляді неналежного контролю за діями підлеглих призвело 
		до накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що наказ 
		про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення 
		на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України відповідає нормам трудового законодавства.
		 
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що висновок судів про правомірність наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності зроблений без перевірки всіх обставин, за яких на нього накладено ці стягнення, тобто без оцінки відомостей про те, що накази безпідставні, не знайшли свого підтвердження.
		 
		Так, судами встановлено та дано належну оцінку обставинам порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, якими, зокрема, визначено, що саме заступник завідуючого відділу - завідувач сектора ОСОБА_1 забезпечує організацію заходів організаційно-управлінського забезпечення та контролю за станом діяльності сектора криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності ОНДЕКЦ відповідно 
		до завдань та обов`язків, визначених посадовою інструкцією і несе особисту відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, розподіляє обов`язки між експертами секторів; координує роботу сектору та відповідає
		 
		в межах компетенції за напрямками: організації виконання нормативно-правових актів, рішень оперативних нарад, службових доручень керівництва МВС, директора центру, планових заходів; несе персональну відповідальність за стан службової, транспортної та виконавчої дисципліни особового складу; здійснює контроль за об`єктивним формуванням статистичних звітів підлеглого підрозділу, зокрема форми 1-ЕКЦ, забезпечує формування статистичної звітності центру; за кожним фактом порушення дисципліни підлеглим особовим складом 
		у межах наданих прав проводить детальні службові перевірки, надає пропозиції керівнику щодо застосування до винних заходів дисциплінарного впливу; розробляє та вносить на розгляд керівництва центру пропозиції щодо управлінських рішень, щодо удосконалення організації та посилення контролю, організації та посилення контролю, координації та взаємодії, матеріально-технічного забезпечення; відповідає за стан та ефективність взаємодії ОНДЕКЦ 
		з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 
		«Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття 
		з обліку автомобілів, автобусів а також самохідних машин, сконструйованих 
		на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів 
		та мопедів» й Інструкції № 28; організовує та координує проведення внутрішніх перевірок, міжлабораторних порівняльних досліджень, професійних тестів, перевірку контрольних завдань; контролює виконання графіка виїздів посадових осіб ОНДЕКЦ до ТСЦ, наявність документів, які б висвітлювали мету візиту (затверджені завдання), перевіряє записи у відповідних журналах про виявлені недоліки, здійснює контроль щодо їх усунення та розглядає пропозиції щодо покращення роботи. Згідно з посадовою інструкцією відповідає за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки, якість та своєчасність виконання посадових завдань та обов`язків, організацію своєї роботи, кваліфіковане виконання наказів, доручень і вказівок директора центру.
		 
		Суди попередніх інстанцій вважали доведеними достатніми доказами, яким дано належну оцінку, обставини здійснення судовими експертами ОНДЕКЦ оглядів транспортних засобів на приватній території за межами встановленого місця - території ТСЦ № 5141, що свідчить про неналежний контроль за організацією роботи підлеглих експертів з боку позивача. Також виявлено порушення вимог доручення ОНДЕКЦ МВС України від 23 грудня 2013 року №19/17-666 
		«Про удосконалення роботи підрозділів комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводжують», у журналах обліку досліджень транспортних засобів та реєстраційних документів, 
		що їх супроводжують, у графі «у зв`язку з чим проводилося дослідження» 
		проставляються відмітки «реєстрація ТЗ», «зняття з обліку ТЗ», передбачені 
		у разі надання адміністративної послуги. Крім того, виявлені порушення фінансово-господарської діяльності ОНДЕКЦ, встановлено порушення постанови Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення 
		про ведення касових операцій у національній валюті України», зокрема виявлено, що укладені договори цивільно-правового характеру не відповідають вимогам ЦК України, зміст та порядок складання таких договорів містять умови, які передбачені трудовим договором на штатного працівника.
		 
		Посилання у касаційний скарзі на те, що суди першої й апеляційної інстанцій 
		не дали оцінки ставленню позивача до виконання трудових обов`язків, 
		не з`ясували, які матеріальні чи моральні збитки завдано його діями іншим особам, і не враховували його тривалий безперервний стаж роботи, не має значення для вирішення питання про законність судових рішень у справі 
		про визнання незаконним звільнення за частиною третьою статті 40 КЗпП України.
		 
		Доводи касаційної скарги про безпідставність висновків судів першої 
		та апеляційної інстанцій щодо відсутності у відповідача профспілкової організації та неврахування його пояснень про те, що профспілку в ОНДЕКЦ 
		не ліквідовано, заяви про вихід з профспілки він не писав, загальні збори 
		про припинення профспілкової організації не проводились, хоча профспілкові внески не вносились, а також про те, що судами дано неправильну оцінку положенням Колективного договору, відповідно до яких представницьким органом працівників ОНДЕКЦ має надаватись погодження або обґрунтована відмова у наданні згоди на розірвання трудового договору з працівником, касаційний суд визнає безпідставним, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій на підставі достовірних та належних доказів встановили, що на момент звільнення ОСОБА_1 в ОНДЕКЦ не було створено первинної профспілкової організації, а наказ про звільнення ОСОБА_1 
		із займаної посади завізовано головою представницького органу працівників ОНДЕКЦ без застережень про відсутність згоди голови представницького органу працівників ОНДЕКЦ на його звільнення.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, якою скасовано попередні судові рішення у цій справі, зазначено, 
		що дисциплінарні стягнення, накладені на нього наказами від 10 травня 2016 року та від 30 травня 2016 року, необґрунтовані, відхиляються, оскільки 
		у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року зазначено, що висновки судів про необґрунтованість цих наказів зроблені передчасно, оскільки під час розгляду справи не досліджено та не надано належної правової оцінки ряду доказів, що мають істотне значення для вирішення спору по суті.
		 
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються 
		на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Касаційний суд зазначає, що доводи касаційної скарги є аналогічними доводам апеляційної скарги, ці доводи були предметом дослідження апеляційного суду 
		з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, 
		яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення
		є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів 
		не спростовують.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної 
		чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку 
		з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити 
		без задоволення.
		 
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2019 року 
		та постанову Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року залишити 
		без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту 
		її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:С. Ю. Бурлаков   В. М. Коротун   М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...