Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 734/1656/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 21.07.2021
Номер судового провадження: 1-кп/734/34/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019270300000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 1-кп/734/34/20 Справа № 734/1656/19
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		24 грудня 2020 року                                    смт. Козелець
		 
		Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого - судді         ОСОБА_1 
		при секретареві             ОСОБА_2 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні  кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019270300000012 від 01 лютого 2019 року відносно
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноград Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, Деснянського селищного голови, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		за участі учасників кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 органом досудового розслідування висунутого обвинувачення наступного змісту.
		26 травня 2011 року громадянин ОСОБА_3 обраний головою Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області.
		25 жовтня 2015 року ОСОБА_3 обраний головою Деснянської об`єднаної територіальної громади Козелецького району Чернігівської області.
		Статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
		Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
		Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов`язує посадових осіб органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, у ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.
		Сільський, селищний, міський голова, окрім іншого, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; підписує рішення ради та її виконавчого комітету.
		Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
		Відповідно до Регламенту роботи Деснянської селищної ради, затвердженої рішенням II сесії селищної ради VII скликання від 24 грудня 2015 року, контроль за виконанням плану роботи селищної ради здійснює селищний голова. Сесії ради скликаються селищним головою. Протоколи сесій ради, прийняті нею рішення підписуються селищним головою. Селищний голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на території селищної ради, додержання Конституції та Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організовує в межах визначених Законом роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує рішення селищної ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та виконавчого комітету, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії ради і головує на пленарних засіданнях ради, веде особистий прийом громадян, видає розпорядження в межах своєї компетенції, забезпечує виконання рішень селищної ради, її виконавчого комітету.
		Згідно зі ст. 18 КК України, приміткою 1 до ст. 364 КК України службовими особами у статті 368 цього Кодексу є особи, які, у тому числі, постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, окрім інших, є керівники і заступники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
		Таким чином, голова Деснянської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_3 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
		Зокрема, ОСОБА_3 під час виконання покладених на нього обов`язків голови Деснянської об`єднаної територіальної громади Козелецького району Чернігівської області наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними та юридичними особами, а тому він є представником влади і внаслідок цього службовою особою.
		На посадових осіб органів місцевого самоврядування поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
		Так, згідно з положеннями ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, такі особи зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитись від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників правоохоронних органів; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, спеціально уповноваженого суб`єкту у сфері протидії корупції.
		Відповідно до п. 4 глави 1.2 Статуту Деснянської територіальної громади (об`єднаної) територія Деснянської громади є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися: селища Десна, сіл Косачівки, Тужар, Лошакова Гута, Бір, Сорокошичі, Коропє, Морівськ, Рудня, Отрохи.
		Водночас, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище  головою Деснянської об`єднаної територіальної громади Козелецького району Чернігівської області, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи в порушення вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
		Так, в один із днів на початку січня 2019 року представник ТОВ «Антоніна Плюсс» (м. Чернігів) громадянин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усно звернувся до ОСОБА_3 з проханням про виділення земельної ділянки площею 0,12 га в с. Морівськ Козелецького району Чернігівської області, що входить до складу Деснянської об`єднаної територіальної громади, під розміщення газової автозаправної станції. На вказане прохання ОСОБА_3 надав номер мобільного телефону для подальшого зв`язку та вирішення даного питання.
		В подальшому, 29 січня 2019 року, ОСОБА_3 , перебуваючи у службовому кабінеті голови Деснянської об`єднаної територіальної громади Козелецького району Чернігівської області, розташованому за адресою: Чернігівська обл., Козелецький район, с. Десна, вул. Ювілейна, 1-а, висунув вимогу ОСОБА_11 про необхідність надання особисто ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 1 тис. доларів США за сприяння та позитивне рішення у виділенні ТОВ «Антоніна Плюсс» (м. Чернігів) земельної ділянки площею 0,12 га в с. Морівськ Козелецького району Чернігівської області, що входить до складу Деснянської об`єднаної територіальної громади, під розміщення газової автозаправної станції.
		При цьому, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3 виготовлено проєкт рішення сесії Деснянської селищної ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_11 », яке заплановано для розгляду на 28 сесії 7 скликання Деснянської селищної ради.
		31 січня 2019 року ОСОБА_11 , розуміючи протиправність вимог ОСОБА_3 , звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
		В подальшому, 26 лютого 2019 року о 18 год. 18 хв. ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в автомобілі марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується останній, отримав від громадянина ОСОБА_11 , який діяв під контролем, раніше обумовлену суму у розмірі 1 тис. доларів США, що за курсом НБУ становить 26 990,66 грн., а саме: 10 (десять) купюр номінальною вартістю по 100 (сто) доларів США кожна, які мають наступні серії та номери: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L і цього ж дня був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України, предмет неправомірної вигоди вилучений, а протиправна діяльність останнього припинена.
		Відповідно до висновку експерта від 19 березня 2019 року № 168 (х) на грошових купюрах (предмет неправомірної вигоди), виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини. Нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини виявлене на грошових купюрах, має спільну родову належність з речовиною з контрольного зразку.
		Відповідно до висновку судової експертизи документів від 21 березня 2019 року № 237, вказані вище грошові купюри відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту грошовим банкнотам аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - Федеральної Резервної Системи США.
		Також вказану вище протиправну діяльність ОСОБА_3 зафіксовано під час проведення санкціонованих судом негласних слідчих (розшукових) дій.
		Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Отже, ОСОБА_3 ,будучи службовоюособою,яка займаєвідповідальне становище-головою Деснянськоїоб`єднаної територіальноїгромади Козелецькогорайону Чернігівськоїобласті,26лютого 2019року о18год.18хв.,перебуваючи заадресою: АДРЕСА_2 ,в автомобілімарки «RenaultKangoo»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,яким користуєтьсяостанній,діючи зкорисливих мотивів,з метоюособистого збагачення,у порушеннявимог ч.2ст.19Конституції України,ст.ст.1,2,6,12,25,42Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні»,ст.ст.3,22,24Закону України«Про запобіганнякорупції»,Регламенту роботиДеснянської селищноїради,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,одержав відгромадянина ОСОБА_11 ,який діявпід контролем,для себе,неправомірну вигодуматеріального характеруу виглядігрошових коштіву сумі1тис.доларів США,що закурсом НБУстановить 26990,66грн.,а саме:10(десять)купюр номінальноювартістю по100(сто)доларів СШАкожна,які маютьнаступні серіїта номери:КВ 80424550Q;КК 44242120С;КG66743618А;КВ 76244018І;КВ 73965983М;КВ 42754852F;КВ 30842482G;НВ 35187549В;КВ 24810589R;HB24848772L,за вчиненняв інтересахгромадянина ОСОБА_11 будь-якоїдії звикористанням наданоїйому владита службовогостановища,а самеза сприяннята позитивнерішення увиділенні ТОВ«Антоніна Плюсс»земельної ділянкиплощею 0,12га в с. Морівськ Козелецького району Чернігівської області, що входить до складу Деснянської об`єднаної територіальної громади, під розміщення газової автозаправної станції.
		На підставівикладеного органомдосудового розслідування ОСОБА_3 висунутогообвинувачення увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,тобто, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину не визнав повністю, під час судового розгляду зазначив, що жодних дій щодо вимагання неправомірної вигоди або отримання грошових коштів у ОСОБА_11 , а також у інших осіб не вчиняв. Він, як голова селищної ради, не може вирішувати питання щодо виділення земельних ділянок або відмовляти у їх виділенні, оскільки такі питання вирішуються виключно шляхом голосування депутатами при проведенні чергової сесії. Дії ОСОБА_11 були спрямовані на провокацію злочину та мали на меті усунути його з посади. ОСОБА_11 звернувся до нього на початку 2019 року та повідомив, що він є представником компанії, яка має намір побудувати газову заправну станцію. З урахуванням того, що ОСОБА_11 планував сприяти розвитку інфраструктури селища, він дай йому особистий номер телефону. Жодного разу ні в телефонному режимі, ні при особистій зустрічі він не говорив ОСОБА_11 про те, що останній не отримає земельну ділянку, якщо обвинувачений не отримає гроші чи інші матеріальні блага, жодного разу він не телефонував до ОСОБА_11 із проханням надати неправомірну вигоду. Обвинувачений висловив переконання, що грошові кошти йому в автомобіль було підкинуто. В подальшому обвинувачений ОСОБА_3 відмовився відповідати на питання, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Письмові показання обвинуваченого долучені судом до матеріалів кримінального провадження.
		 
		Суд, всебічно дослідивши обставини кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків. 
		 
		Сторона обвинувачення на підтвердження висунутого обвинувачення ОСОБА_3 просила суд допитати як свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_11 дав показання, що він зареєстрований фізичною особою-підприємцем, з обвинуваченим знайомий, проте ні в яких стосунках з ним не перебуває. Він з чоловіком на ім`я ОСОБА_18 планував організувати бізнес з приводу роботи заправки. Домовленість була така, що земельна ділянка оформляється на нього, ОСОБА_11 , а він від роботи заправки отримує 2%. Оскільки в нього не було власного транспорту, на початку грудня 2018 року, знайшовши водія в мережі Інтернет, він поїхав шукати земельну ділянку. Спочатку йому сподобалася одна земельна ділянка і вони поїхали до голови чи заступника голови селищної ради (якої саме  не пам`ятає), де ця земельна ділянка розташована. Голова повідомив, що це не його територія і порадив звернутися до ОСОБА_3 . Обвинувачений прийняв його в своєму кабінеті в смт Десна і він повідомив, яка земельна ділянка його цікавить. Чоловік на ім`я ОСОБА_19 (заступник ОСОБА_3 ) показав йому ділянку, вони подивилися план, він передзвонив ОСОБА_3 , приїхав до нього, показав роздруківку, залишив свій номер телефону і домовився зустрітися з ним після новорічних свят. Заяву на виділення земельної ділянки він написав та подав її у відповідний відділ, а її копію взяв для себе. В грудні 2018 року ОСОБА_3 повідомив, що сесія буде в січні 2019 року. За позитивний результат він повинен був передати ОСОБА_3 кошти в розмірі 1000,00 доларів США, про що озвучив ОСОБА_3 під час їх зустрічі в кабінеті, на що він погодився. Про результати розмови він повідомив ОСОБА_18 і вони вирішили звернутися до Управління захисту економіки в Чернігові з відповідною заявою, щоб покарати ОСОБА_3 . Заява в нього була прийнята і про кожну зустріч з ОСОБА_3 він повинен був повідомляти працівників правоохоронного органу. Про те, що є позитивний результат, йому повідомив ОСОБА_3 і він повинен був приїхати в смт Десна за документами. Після того як він отримав документи особисто у ОСОБА_3 , домовилися зідзвонитися і передати кошти. Про отримання земельної ділянки він повідомив працівників правоохоронного органу.
		Місце для передачі коштів вибрав ОСОБА_3 . З ним вони зустрілися в м. Остер, зайшли до магазину, де вжили спиртні напої, потім ОСОБА_3 підвіз його до місця, де на нього чекали. Він запитав у ОСОБА_3 за кошти, на що той повідомив, що може віддати їх зараз. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, проте чи поклав кошти в бардачок, чи передав особисто в руки  свідок не пам`ятає /відповідаючи на запитання адвоката ОСОБА_9 свідок повідомив, що передав їх в руки ОСОБА_3 , а він їх поклав до бардачка; під час додаткового допиту 18 лютого 2020 року свідок повідомив, що кошти обвинувачений поклав до бардачка/. Потім він вийшов з машини і що відбувалося далі не знає.
		Кошти в сумі 1000,00 доларів США йому надали там, де він писав заяву про злочин. Кошти були номіналом по 100 доларів США. Чи розписувався він про їх отримання  не пам`ятає, чи проводилися з коштами будь-які маніпуляції  також не пам`ятає. Під час додаткового допиту ОСОБА_11 повідомив, що кошти в сумі 1000,00 доларів США належать йому. Як він їх передавав працівникам правоохоронного органу  не пам`ятає, можливо, заяву писав, а потім ці кошти були йому вручені.
		 
		Свідок    ОСОБА_13  повідомив суду, що він приїхав до смт Козелець до одногрупниці. Перебуваючи біля супермаркету, він побачив, що відбувається щось незвичне. Зрозумів, що когось взяли на хабарі, а йому особа в цивільному запропонували бути понятим, на що він погодився. Вони підійшли до автомобіля «Renault Kangoo», біля якої перебували чоловіки в військовій формі. ОСОБА_3 перебував біля водійських дверей і був без кайданок. На запитання адвоката ОСОБА_10 свідок повідомив, що ОСОБА_3 міг вільно пересуватися і покинути місце. Йому повідомили, що буде проведено обшук, ввімкнули відеокамеру і ОСОБА_3 виклав з кишень все, що було. В машині під час обшуку в бардачку зі сторони пасажирського сидіння знайшли грошові кошти в сумі 1000 доларів США, купюрами по 100 доларів. Кошти знайшов хтось зі співробітників правоохоронного органу. Цей момент він пам`ятає: відкрили двері, відкрили бардачок і там були кошти (в бардачку ближче до керма). Чи були кошти чимось перев`язані свідок не пам`ятає, але були акуратно складені в пачці. ОСОБА_3 на руки була нанесена певна речовина і вони почали світитися. Кошти також світилися, з них були переписані номерні знаки, а потім їх вилучили. Світіння було на всіх купюрах, проте для нього інформація була не читабельною. Потім кошти були поміщені до пакету, який був опечатаний, на підтвердження чого він поставив свій підпис. Все відбувалося зі сторони водійського сидіння, з пасажирської сторони ніяких рухів не було. Все знімалося на відеокамеру. Потім всі поїхали до військової прокуратури, де за його участі проводилися певні процесуальні дії, проте які саме він не пам`ятає. Тиск на нього не здійснювався, винагороду за участь понятим він не отримував. З працівниками військової прокуратури та Управління захисту економіки в Чернігівській області він не знайомий. 
		 
		Свідок  ОСОБА_14  повідомив суду, що він знаходився в м. Остер, до нього підійшла людина в цивільній формі і запропонувала бути понятим, на що він погодився. Це було наприкінці лютого 2019 року. Слідчі дії проводилися з приводу отримання хабара. ОСОБА_3 знаходився по ліву сторону від автомобіля «Renault Kangoo», на ньому не було кайданок, за руки його ніхто не тримав і він міг вільно пересуватися. З правої сторони машини нічого не відбувалося. Після того як розпочалися дії, прокурор, в якому в судовому засіданні свідок впізнав прокурора ОСОБА_20 , обійшов машину і з дозволу ОСОБА_3 відкрив машину і бардачок. В бардачку лежали кошти в іноземній валюті, які, за твердженням ОСОБА_3 , йому не належали. Потім було просвічування рук і валюти. На руках у ОСОБА_3 було видно світіння /як на самих долонях, так і на подушечках пальців рук/ і на грошових коштах таке світіння також було. Всі речі потім були запаковані, на підтвердження чого він і розписався. Також були запаковані і марлеві пов`язки. Всі дії фіксувалися на відеоносій. 
		З працівниками військової прокуратури та Управління захисту економіки в Чернігівській області він не знайомий. 
		 
		Свідок  ОСОБА_12  повідомила суду, що вона є секретарем і депутатом Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області та з ОСОБА_3 перебуває в робочих стосунках. Заява на отримання земельної ділянки заявником подавалася до земельного відділу. Прізвище заявника вона не пам`ятає. Ділянка повинна була видаватися на території села Морівськ. Заяви, які подають громадяни на виділення земельних ділянок, начальник загального відділу реєструє в журналі в цей чи на наступний день і передає голові  ОСОБА_3 . На заяву особи / ОСОБА_11 / була накладена резолюція і вона була передана на розгляд комісії, яка її розглядає і готує проєкт рішення, який передається на розгляд сесії. Заява і проєкт рішення були розглянуті на сесії і було прийняте відповідне рішення. Після прийняття рішення голова має п`ять днів для накладення вето. П`ять днів ще не пройшло, коли до неї зайшла начальниця земельного відділу ОСОБА_15 і запитала чи підпишу я копію рішення. Я повідомила, що не можу, оскільки ще не минуло п`яти днів. Після цього вона зайшла до голови ради /розмови вона не чула/, вийшла і сказала, що ОСОБА_3 не буде ветувати рішення і дозволив його видати. Вона рішення підписала, завірила і віддала начальниці земельного відділу. ОСОБА_15 при цьому не пояснювала, ким є цей заявник. Вона голосувала за прийняття цього рішення, однак ОСОБА_3 ніяких вказівок їй щодо прийняття рішення не давав, на неї не впливав. 
		 
		Свідок  ОСОБА_15  повідомила суду, що вона працює начальницею відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Деснянської селищної ради і знає ОСОБА_3 з 2016 року, який по відношенню до неї є керівником. Якщо громадянин бажає отримати земельну ділянку, він звертається до відділу або до землевпорядника на місці, пише заяву, докладає документи, викопіровку з карти, де вказане місце розташування ділянки. Заява реєструється. Відділом розробляється проєкт рішення, який розглядається на комісії, до складу якої входять лише депутати, яка погоджує чи не погоджує цей проєкт. Після засідання комісії питання виноситься на сесію ради. Рішення особі видається лише після проведення сесії. Проєкт рішення готується нею або співробітником відділу, а далі  все інше робота секретаря. Витяги з рішення готує її відділ. Стосовно заяви ОСОБА_11 свідок повідомила, що прийшов громадянин і сказав, що хоче написати заяву стосовно виділення йому земельної ділянки. Вона поцікавилася чи знайшов він земельну ділянку, він надав викопіровку, паспорт і код, написав заяву, яку вони передали на реєстрацію, а її потім повернули вже з резолюцією голови. Потім вказана заява була опрацьована і питання було винесено на розгляд комісії, члени якої сказали, що ділянка вільна, і винесли позитивне рішення, а потім позитивне рішення винесла і сесія ради. ОСОБА_3 до складу комісії не входить. З часу написання заяви і до прийняття рішення сесією ОСОБА_3 їй не телефонував і ні про що не просив. Участь в засіданні земельної комісії вона приймає як запрошена. Після того як комісія розгляне питання  складається проєкт рішення, який розміщується на сайті ради. Коли ОСОБА_11 написав заяву, він попросив зробити її копію ще до того як вона була зареєстрована.
		 
		Свідок  ОСОБА_16  повідомив суду, що він працює провідним спеціалістом відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Деснянської селищної ради і ОСОБА_3 для нього є керівником, з ним він перебуває лише в трудових відносинах. Він є головою земельної комісії та депутатом Деснянської селищної ради. На початку 2019 року, точної дати він не пам`ятає, до нього телефоном звернувся ОСОБА_17 (староста Морівського округу) і повідомив, що під`їдуть люди, які цікавляться земельною ділянкою. Вони під`їхали, він зробив їм викопіровку і вони поїхали. На засіданні комісії він голосував і комісія рекомендувала винести на засідання сесії проєкт рішення про виділення земельної ділянки, за яке він і проголосував як депутат. Осташевський не просив, щоб прийняли певне рішення стосовно заяви ОСОБА_11 , від інших депутатів також нічого не чув; тиск на нього ніхто не здійснював.
		 
		Свідок  ОСОБА_17   староста Морівського старостинського округу дав суду показання, що приблизно за 2-3 тижні до 2019 року йому зателефонував чоловік і попросив зустрітися. Сказав, що він підприємець з Ніжина і хоче побудувати заправку, для чого йому необхідна земельна ділянка. Оскільки в них немає генерального плану, земельні ділянки надаються лише для садівництва. Морівська сільська рада входить до складу Деснянської об`єднаної ради, головою якої є ОСОБА_3 . ОСОБА_3 вирішує ряд питань як голова, проте не може одноособово вирішувати питання по землі. Виділення земельної ділянки є повноваженням Деснянської селищної ради. Він запропонував чоловіку, який йому телефонував, місце, де раніше була заправка. Землевпорядник ОСОБА_16 показав цю ділянку на місцевості. Він запропонував йому звернутися в земельний відділ об`єднаної ради, проте чи звертався той чоловік, йому не відомо.
		За загальним порядком виділення/отримання земельних ділянок, якщо громадянин бажає отримати певну земельну ділянку  він подає заяву з пакетом документів в загальний відділ ради, голова накладає резолюцію, потім питання подається на розгляд комісії, комісія приймає проєкт рішення, яке потім виноситься на засідання сесії ради.
		ОСОБА_3 до складу земельної комісії не входить. Рішення радою приймається більшістю голосів. Чи сприяв ОСОБА_3 у виділенні ОСОБА_11 земельної ділянки свідку невідомо.
		 
		Аналізуючи показання допитаних судом свідків обвинувачення суд дійшов висновку, що вони не можуть бути взяті судом до уваги як доказ обставин висунутого обвинувачення з огляду на таке.
		Показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 не містять інформації, що стосується змісту домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 та не містять факту підтвердження одержання ОСОБА_3 неправомірної вимоги, поєднаної з вимаганням. Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були понятими при проведенні певних слідчих дій. Вказані свідки підтвердили порядок проведення таких дій та розповіли очевидцями чого вони були, про що детально описано вище. Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили той факт, що ОСОБА_11 звертався до Деснянської селищної ради з метою отримання земельної ділянки та повідомили суду про порядок розгляду таких заяв. Свідок ОСОБА_12 також повідомила суд про порядок розгляду заяв, які надходять від громадян щодо виділення земельних ділянок. Стосовно заяви ОСОБА_11 свідок повідомила, що така заява проходила процедуру розгляду як і всі інші. Нею було видано рішення щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_11 ОСОБА_15 . Свідок ОСОБА_17 повідомив суду, що ним показувалася земельна ділянка ОСОБА_11 і також доведено до відома суду порядок виділення земельної ділянки. При цьому, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , які є депутатами ради, і приймали рішення щодо виділення ОСОБА_11 земельної ділянки, повідомили суду, що ОСОБА_3 їм ніяких вказівок стосовно прийняття рішення не давав. Свідка ОСОБА_15 ОСОБА_3 з часу написання заяви ОСОБА_11 ні про що не просив. Свідку ОСОБА_17 невідомо чи сприяв ОСОБА_3 у виділенні ОСОБА_11 земельної ділянки.
		Отже, показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 не є належними доказами вчинення ОСОБА_3 інкримінованого злочину  одержання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням.
		Показання свідка ОСОБА_11 суд не може покласти в основу вироку за відсутності достатньої сукупності інших належних та допустимих доказів, про що детально описано нижче.
		 
		За клопотанням сторони захисту були допитані свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 .
		 
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_21  дав суду показання, що він працює спеціалістом відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області та з обвинуваченим перебуває в робочих стосунках. Відділ, в якому він працює, здійснює прийом громадян, роз`яснення щодо земельних питань, прийняття заяв, підготовку проєктів рішень на засідання селищної ради. Щодо подачі заяв стосовно надання земельних ділянок свідок пояснив, що громадяни пишуть заяву, яка передається на реєстрацію до загального відділу Деснянської селищної ради, після чого заява передається на резолюцію голови ради, після накладення резолюції головою  заява знову повертається до їхнього відділу і готується проєкт рішення, який виноситься на засідання земельної комісії, яка складається з п`яти чоловік  депутатів ради, і яка рекомендує сесії надати чи відмовити в наданні земельної ділянки. ОСОБА_3 до комісії не входить. Стосовно подачі ОСОБА_11 заяви про надання йому земельної ділянки свідок повідомив, що в грудні 2018 року  січні 2019 року, точної дати він не пам`ятає, до них звернувся чоловік років 30-ти та повідомив, що бажає написати заяву про надання йому земельної ділянки для садівництва  12 соток. Вони надали йому заяву, допомогли її заповнити, він надав необхідні документи, вони підготували проєкт на комісію, комісія винесла позитивне рішення. Потім проєкт був розміщений на сайті ради, а потім відбулася сесія і було прийнято рішення про надання земельної ділянки. Після сесії ради згаданий чоловік звернувся для отримання рішення. Секретар селищної ради підписала витяг з рішення і йому він був наданий в загальному відділі. ОСОБА_3 з приводу виділення земельної ділянки будь-яких вказівок не надавав, разом ОСОБА_11 та ОСОБА_3 свідок не бачив. На заяві ОСОБА_11 будь-яких резолюцій, окрім загальних, не було.
		 
		Свідок  ОСОБА_22  повідомила, що вона працює головним спеціалістом відділу земельних відносин, архітектури, містобудування Деснянської селищної ради. Щодо подачі заяв стосовно надання земельних ділянок свідок пояснила, що громадяни пишуть заяву, яка передається на реєстрацію до загального відділу Деснянської селищної ради та повертається до згаданого відділу з резолюцією голови ради і скеровується на розгляд профільної комісії. Їхнім відділом готуються питання, які виносяться на розгляд комісії. На засіданні комісії начальник відділу зачитує кожне питання, якщо комісія погоджує  готується проєкт по пропозиції комісії, а потім цей проєкт виноситься на сесію. ОСОБА_3 в роботу комісії не втручається. ОСОБА_11 вона пам`ятає, він взимку, наприкінці 2018 року, можливо і січні 2019 року, звернувся у відділ і йому було надано бланк заяви для заповнення, з якого після заповнення він попросив зробити копію. Така копія йому була надана. У відділі на той час була присутня вона, ОСОБА_21 та ОСОБА_15 . Потім заява була віддана в роботу. ОСОБА_3 з приводу заяви ОСОБА_11 не звертався. До заяви ОСОБА_11 вето голови не було застосоване. Чи накладав коли-небудь ОСОБА_3 вето свідок не пам`ятає.
		 
		Свідок  ОСОБА_23  повідомила суду, що в 2018-2019 роках вона була депутатом Деснянської селищної ради (від старостинського Косачівського округу). До складу земельної комісії вона не входить. На сесії ради рішення приймається більшістю голосів. ОСОБА_3 до неї не звертався з питаннями щодо прийняття якихось рішень стосовно заяви ОСОБА_11 . В той час, коли вирішувалося питання про надання земельних ділянок, зокрема і ОСОБА_11 , сесію вів секретар ради. Виникло питання чому особа звернулася за виділенням земельної ділянки саме до Деснянської селищної ради, на що їй повідомили, що він АТО-вець і просить надати ділянку для садівництва. Для садівництва вони в основному і надають ділянки АТО-вцям. Документів стосовно того, що ОСОБА_11 . АТО-вець вона не бачила, проте довіряє комісії і цю інформацію ніколи не перевіряє. ОСОБА_3 до неї не звертався з питаннями щодо прийняття якихось рішень стосовно ОСОБА_11 . За її даними, ОСОБА_3 щодо прийняття рішення по заяві ОСОБА_11 ні на кого не впливав.
		 
		Свідок  ОСОБА_24 повідомила суду, що вона є депутатом Деснянської селищної ради та членом земельної комісії. Земельна комісія збирається перед сесією і розглядає, в тому числі, заяви, які надходять від громадян на ім`я голови. Протокол засідання комісії та проєкт рішення подаються на сесію. Земельна комісія прийняла позитивне рішення за заявою ОСОБА_11 щодо виділення йому земельної ділянки без втручання ОСОБА_3 . Головою комісії на той час був ОСОБА_25 . Свідок не пам`ятає, щоб ОСОБА_3 коли-небудь застосовував вето до рішень, прийнятих на сесії. 
		 
		Свідок  ОСОБА_25  повідомила суду, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2016 року. До земельної комісії вона не входить, як і не входить до неї ОСОБА_3 . Проєкти рішень на сесію по земельним питанням готує земельна комісія. Факти впливу селищного голови на депутатів селищної ради їй не відомі. При прийнятті рішення щодо ОСОБА_11 ОСОБА_3 також ні на кого не впливав. За час її депутатства ОСОБА_3 вето на рішення, прийняті на сесії, не накладав. Земельні ділянки для садівництва громадянам, які не проживають на території ради, надавалися і раніше.
		 
		Свідок  ОСОБА_26  повідомила суду, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року, не є підлеглою ОСОБА_3 і не входить до земельної комісії. На сесії земельні ділянки виділяються всім незалежно від статусу. ОСОБА_11 вона не знає, ОСОБА_3 не звертався до неї, щоб виділити ОСОБА_11 чи будь-кому іншому земельну ділянку.
		 
		Свідок  ОСОБА_27  дала суду показання, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року і з ОСОБА_3 перебуває в ділових стосунках. До земельної комісії свідок не входить. Заяву громадян про надання земельної ділянки відпрацьовує комісія і потім виносить питання на розгляд сесії. ОСОБА_3 не входить до складу земельної комісії. ОСОБА_3 ніколи не звертався до неї щодо вирішення земельних питань. На сесії при прийнятті рішення по заяві ОСОБА_11 вона голосувала позитивно без будь-якого впливу чи прохань. Чи застосовував ОСОБА_3 коли-небудь вето, вона не пам`ятає. Якщо людина є громадянином України, цього достатньо, щоб надати їй земельну ділянку. Якщо є сумніви щодо виділення земельної ділянки  про це повідомляються начальник земельного відділу або земельна комісія.
		 
		Свідок  ОСОБА_28  дала суду показання, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року і з ОСОБА_3 перебуває в ділових стосунках. До земельної комісії свідок не входить. Питання щодо надання громадянину земельної ділянки спочатку розглядає земельна комісія, потім на сесію ради приходить спеціаліст з земельних питань, в якого вони дізнаються, яку земельну ділянку хочуть отримати та хто хоче. Спочатку ці питання розглядає комісія і якщо питань немає  сесія голосує. За час її роботи ОСОБА_3 до неї з погрозами чи проханнями не звертався. При прийнятті рішення щодо виділення земельної ділянки не має значення чи є людина членом територіальної громади.
		 
		Свідок  ОСОБА_29  дала суду показання, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року. Членом земельної комісії вона не є, ОСОБА_11 ніколи не бачила. Питання щодо виділення йому земельної ділянки спочатку було предметом розгляду на земельній комісії, а потім вже на сесії. Секретар селищної ради повідомила хто бажає отримати земельну ділянку і для яких потреб. ОСОБА_3 щодо прийняття рішення по ОСОБА_11 до неї не звертався. 
		 
		Свідок  ОСОБА_33  дала суду показання, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року і з ОСОБА_3 перебуває в робочих стосунках. Членом земельної комісії вона не є, як і не є ним ОСОБА_3 . Громадяни заяви про виділення їм земельної ділянки пишуть в земельному відділі, потім їх розглядає земельна комісія і вже згодом питання виноситься на сесію ради. Комісія на сесії дає інформацію стосовно громадян, які звернулися для виділення їм земельних ділянок. Сесія відмовляє в наданні земельної ділянки в тих випадках, коли ділянки накладаються або цією ділянкою вже хтось користується. ОСОБА_3 за прийняттям певного рішення до неї не звертався і їй невідомо, щоб звертався до інших осіб. ОСОБА_11 вона не знає і документів, які він надавав, не бачила.
		 
		Свідок  ОСОБА_34  дав суду показання, що він є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року і з ОСОБА_3 перебуває в ділових стосунках. Він є членом земельної комісії. Заява ОСОБА_11 була розглянута в порядку черговості, його він навіть не запам`ятав. Земельний відділ опрацьовує заяву, а потім питання виноситься на комісію. ОСОБА_15 всі заяви розподіляє по певним категоріям і потім доповідає на засіданні комісії. Всі заяви спочатку потрапляють на земельну комісію і лише потім на сесію ради. Приблизно в 6% випадків комісія відмовляє в позитивному вирішенні питання, проте це трапляється тоді, коли є певні спірні питання або якісь порушення. Майже всі заяви рекомендуються до затвердження на сесії. ОСОБА_3 до нього як до члена комісії чи депутата ради не звертався. Він голосував за виділення земельної ділянки ОСОБА_11 , так як підстав для відмови не було.
		 
		Свідок  ОСОБА_35  дала суду показання, що вона є депутатом Деснянської селищної ради з 2015 року і з ОСОБА_3 перебуває в робочих стосунках. ОСОБА_3 до неї не звертався стосовно виділення земельної ділянки ОСОБА_11 , як і не звертався по іншим питанням. 22 лютого 2019 року вона на сесії була, ОСОБА_11 не знає. Земельні ділянки вони надають кожному громадянину України, який до них звертається.
		 
		Аналізуючи показання свідків сторони захисту, суд вважає їх достовірними та такими, що узгоджуються між собою і не спростовані іншими доказами по справі. Всі свідки дали суду показання, що до них обвинувачений не звертався з приводу виділення земельної ділянки ОСОБА_11 . Такі ж показання надали і свідки обвинувачення  ОСОБА_12 та ОСОБА_16 .
		 
		Факт перебування ОСОБА_3 на посаді голови Деснянської об`єднаної територіальної громади Козелецького району Чернігівської області, на думку сторони обвинувачення, доводять:
		- повідомлення голови Деснянської селищної виборчої комісії ОСОБА_36 , відповідно до якого ОСОБА_3 обраний на посаду Деснянського селищногоголови /т. 2, а.с. 5-9/;
		-рішення першої сесії сьомого скликання Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області «Про визнання повноважень Деснянського селищного голови об`єднаної територіальної громади» від 23 листопада 2015 року, згідно з яким визнано повноваження Деснянського селищного голови об`єднаної територіальної громади ОСОБА_3 /т. 2, а.с. 10, 12/;
		-рішення першої сесії сьомого скликання Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області «Повідомлення Деснянської виборчої комісії про обрання голови та депутатів Деснянської селищної ради об`єднаної територіальної громади» від 23 листопада 2015 року, згідно з яким взято до відома повідомлення голови Деснянської виборчої комісії ОСОБА_37 про результати голосування та вважати обраним Деснянським селищнимголовою  об`єднаної територіальної громади ОСОБА_3 /т. 2, а.с. 11/.
		На переконання прокурора про те, що Деснянська територіальна громада (об`єднана) існує як така, свідчить проєкт Статуту вказаної громади /а.с. 206-249, т. 2/. Проте вказаний проєкт не може бути взятий судом до уваги, так як має статус проєкту, ні ким не затверджений та не зареєстрований, відповідно, є неналежним доказом. 
		Таким чином, вказані письмові докази доводять статус ОСОБА_3 як Деснянського селищного голови.
		Згідно з висунутим обвинуваченням ОСОБА_3 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище - головою Деснянськоїоб`єднаної територіальноїгромади Козелецькогорайону Чернігівськоїобласті, допустив неправомірні дії, які охоплюють складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		За наведених обставин суд дійшов висновку, що твердження сторони обвинувачення стосовно того, що ОСОБА_3 є головою Деснянської об`єднаної територіальної громади Козелецького району Чернігівської області не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Наведена суперечність не була усунена прокурором в судовому засіданні.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст.2КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Ч. 3 ст. 368 КК України передбачає відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Тобто, відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Обсяг повноважень ОСОБА_3 як Деснянського селищного голови визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Регламентом селищної ради, затвердженим рішенням ІІ сесії селищної ради VІІ скликання від 24 грудня 2015 року /а.с. 188-205, т. 2, а.с. 232-241, т. 3/. Системний аналіз наведених актів дає підстави суду дійти висновку, що ОСОБА_3 , як Деснянський селищний голова, не повноважний приймати рішення щодо виділення певній особі, в тому числі ОСОБА_11 , земельних ділянок. Повноваження щодо прийняття таких рішень має виключно сесія ради. Суду також не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 вживав заходи для отримання ОСОБА_11 земельної ділянки завдяки своєму службовому становищу. Натомість, свідки сторони захисту, допитані в судовому засіданні, як і деякі свідки обвинувачення, повідомили суду, що відносно них, як депутатів ради, з метою схиляння до прийняття відповідного рішення, ОСОБА_3 жодних дій не вчиняв.
		 
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності, суд дійшов таких висновків.
		 
		Прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_38 08 лютого 2019 року винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з метою виявлення, фіксації та припинення протиправних дій посадової особи органу місцевого самоврядування в Чернігівській області, пов`язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди, який доручено працівникам відділу УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України та встановлено строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії з 08 лютого 2019 року по 08 квітня 2019 року /а.с. 34-35, т. 3/. На підставі вказаної постанови 08 лютого 2019 року винесено доручення на ім`я начальника УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ Національної поліції України про проведення негласних (слідчих) розшукових дій у порядку ст. 36, 41 КПК України /а.с. 36, т. 3/.
		Старший оперуповноважений УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_39 26 лютого 2019 року за участі понятих провів огляд речей (грошових коштів) з виготовленням їх копій в сумі 1000.00 доларів США, наданих свідком ОСОБА_11 /номери та серії: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L/, про що складено відповідний протокол /а.с. 222-225, т. 1/.
		26 лютого 2019 року за участі понятих старшим оперуповноваженим УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_39 здійснено помічення 10-ти грошових купюр номінальною вартістю по 100 доларів США кожна, які мають наступні серії та номери: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L. Купюри помічені з обох боків спеціальним барвником «Промінь-1», який світиться жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому випромінюванні, про що складено відповідний протокол /а.с. 226, т. 1/.
		Того ж 26 лютого 2019 року за участі понятих старшим оперуповноваженим УЗЕ в Чернігівській області ОСОБА_39 вручено заздалегідь оглянуті та помічені грошові кошти свідку ОСОБА_11 , про що складено відповідний протокол /а.с. 227, т. 1/.
		За результатами контролю за вчиненням злочину 26 лютого 2019 року було проведено ряд заходів, зокрема, освідування ОСОБА_3 у присутності двох понятих /а.с. 229-231, т. 1/. Освідування обвинуваченого 26 лютого 2019 року проводилося як підозрюваної особи, що вбачається з постанови заступника військового прокурора Деснянського гарнізону ОСОБА_40 про проведення освідування від 26 лютого 2019 року, якою співробітникам УЗЕ в Чернігівській області доручено провести освідування підозрюваного ОСОБА_3 /а.с. 228, т. 1/. Вказане освідування проводилося в присутності двох понятих і з протоколу освідування вбачається, що на правій та лівій руці ОСОБА_3 маються сліди світіння. 
		Також за результатами контролю за вчиненням злочину 26 лютого 2019 року було проведено в присутності двох понятих огляд місця події за участі ОСОБА_3 . Огляд місця події проводився в період часу з 19 год. 45 хв. до 21 год. 05 хв. /а.с. 32-45, т. 2/. Вказана слідча дія зафіксована на відеоносії. Огляд проводився в м. Остер Козелецького району по вул. Б. Хмельницького, 54 на автомобільній стоянці поруч з супермаркетом «Сільпо». Як вбачається з протоколу огляду місця події, ОСОБА_3 запропоновано надати для огляду легковий автомобіль марки «Renault Kangoo», на що ОСОБА_3 погодився та самостійно відкрив двері. Під час огляду у бардачку автомобіля перед переднім пасажирським сидінням виявлено грошові кошти: 10 купюр номіналом 100 доларів США, всього 1000 доларів США, які в подальшому були вилучені. Вказаний огляд був узаконений 28 лютого 2019 року слідчим суддею Козелецького районного суду Чернігівської області /а.с. 108-110, т. 2/.
		Вказані обставини були також підтверджені допитаними в судовому засіданні як свідками ОСОБА_14 та ОСОБА_13 (які на час проведення вказаної слідчої дії мали статус понятих). 
		 
		28 лютого 2019 року у службовому кабінеті № 7 військової прокуратури Деснянського гарнізону було здійснено огляд грошових коштів, які вилученів ходіотримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди /а.с. 59-78, т. 2/ та в подальшому визнані речовими доказами /а.с. 79-82, т. 2/. Вказані грошові кошти були оглянуті в судовому засіданні як речові докази. 
		26 лютого 2019 року прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_38 складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину  ОСОБА_3 . З вказаного протоколу вбачається, що затримання особи відбулося 26 лютого 2019 року о 18 год. 40 хв. /а.с. 117-119, т. 2/. Проте вказане спростовується відеоносієм, на якому зафіксовано проведення освідування особи і з якого вбачається, що о 18 год. 20 хв. ОСОБА_3 вже був фактично затриманим в розумінні ст. 209 КПК України і перебував під контролем працівників правоохоронного органу. Так, згідно зі ст.209КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. 
		В момент затримання розпочинають спливати строки, визначені у КПК України та настають юридичні наслідки, пов`язані із затриманням, в тому числі затримана особа набуває статусу підозрюваного з правами, передбаченими ст. 42 КПК України.
		Як установлено судом, ОСОБА_3 було затримано відразу після спілкування з ОСОБА_11 , вказане відображено на відеозаписі. При цьому, обвинувачений змушений був тривалий час з 18 год. 20 хв. перебувати поряд з уповноваженим особами, які згідно з відеозаписом не давали можливість вільно пересуватись обвинуваченому, тобто він був змушений залишатись поряд з уповноваженими особами.
		У цьому випадку неможливо стверджувати про добровільну участь обвинуваченого у слідчих діях, що відбувались на території міста Остер Козелецького району Чернігівської області по вул. Б. Хмельницького з наданням на це добровільної згоди, в тому числі на огляд автомобіля, оскільки, в розумінні положень ст. 209 КПК України, ОСОБА_3 був фактично затриманий за підозрою в отриманні неправомірної вигоди, пов`язаної з вимаганням.
		Це зобов`язувало прокурора з самого початку фактичного затримання повідомити ОСОБА_3 про його процесуальні права затриманої особи, передбачені ч. 4 ст. 208 КПК України, в тому числі право залучити в будь-який момент захисника (ч. 1 ст. 48 цього ж Кодексу) та забезпечити його участь, на вимогу ОСОБА_3 , у проведенні подальших процесуальних дій, або ж прийняти відмову від захисника, про що скласти відповідний протокол. Таких вимог процесуального закону дотримано не було, зокрема до суду не надано доказів роз`яснення ОСОБА_3 його прав як підозрюваній особі з моменту його фактичного затримання.
		Обставини, зафіксовані на відеозаписі, вказують на те, що було проведено не огляд «місця події», а мало місце відкрите фіксування завершальної стадії контролю за вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст.271КПК України з фактичним затриманням ОСОБА_3 та вилученням грошей, які знаходились в його автомобілі. 
		За результатами контролю за вчиненням злочину старшим оперуповноваженим в ОВС відділу УЗЕ в Чернігівській області було складено протокол від 06 березня 2019 року /а.с. 64-66, т. 3/, гриф секретності з якого знято 15 березня 2019 року, в якому викладено обставини вручення ОСОБА_11 для передачі ОСОБА_3 1000.00 доларів США в якості неправомірної вигоди, факт передачі неправомірної вигоди ОСОБА_3 в сумі 1000.00 доларів США в м. Остер Козелецького району Чернігівської області, після чого ОСОБА_3 був затриманий співробітниками правоохоронного органу. 
		Згідно з ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		Як вбачається з матеріалів провадження, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, біля магазину «Сільпо», що за адресою: с. Остер, вул. Богдана Хмельницького, о 18 год. 18 хв. ОСОБА_11 , перерахувавши кошти, за командою ОСОБА_3 «сюда ложи» поклав до бардачка автомобіля Рено «Кенгу» грошові кошти в сумі 1000 дол. США. Подальше фіксування події відбувалось відкритим способом. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в подальшому обвинувачений був затриманий на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину. Таким чином, в даному випадку контроль за вчиненням злочину фактично закінчився відкритим фіксуванням. Однак всупереч вимогам ч. 4 ст.271КПК України протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 06 березня 2019 року не складався у присутності ОСОБА_3 , а складався в м. Чернігові через 9 днів після проведення негласної слідчої дії.
		Частина 4 ст. 271 КПК України встановлює імперативну вимогу до осіб, які здійснюють досудове розслідування, де законодавець не встановлює будь-яких винятків. Те, що протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 06 березня 2019 року містив гриф «таємно» (який був знятий лише 15 березня 2019 року), що унеможливило б його складання 26 лютого 2019 року у присутності ОСОБА_3 , у якого відсутній допуск до державної таємниці, а крім того становить розголошення уповноваженою особою у такий спосіб відомостей, які містять державну таємницю, - не містять підстав для визнання вказаного протоколу допустимим доказом в цьому кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1, 6 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Згідно з ч. 1 ст. 275 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
		ОСОБА_11 була написана заява про відсутність заперечень проти залучення до проведення негласний слідчих (розшукових) дій конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні /а.с. 221, т. 1/. Відповідно до ст.ст. 246, 271 КПК Україниконтроль за вчиненням злочину є окремим різновидом негласнихслідчих (розшукових)дій. У контексті ч. 6 ст. 246 КПК ОСОБА_11 є іншою особою, яка тільки за рішенням слідчого чи прокурора може залучатися до проведення НСРД. В матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення слідчого чи прокурора про залучення ОСОБА_11 (який є заявником та свідком) до проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яка здійснювалась на підставі постанови прокурора від 08 лютого 2019 року.
		 
		Згіднозі ст. 1 КПК Українипорядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України.
		Порядок, встановленийКПК(процесуальний порядок, форма, процедура) - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.
		Відповідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).
		Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України).
		Відповідно ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а згідно ч. 2 цієї статті суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, п. 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду з порушенням його суттєвих умов.
		Таким чином, допустимість доказу визначається виходячи, насамперед, із обставин його отримання і залучення до кримінального провадження, а умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного джерела, належним суб`єктом, в належному процесуальному порядку; належне оформлення (фіксування) джерела фактичних даних.
		Сукупність досліджених в суді вищезазначених фактичних даних дає підстави для висновку про порушення прав обвинуваченого на захист при його фактичному затриманні, яке відбулось з грубим порушення вимогстатті 208 КПК України, без оголошення його прав як затриманої особи, що призвело до порушення прав обвинуваченого, у тому числі на захист.
		Конституційний Суд України у Рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 констатував, що положення ч. 1 ст.59Конституції України треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі й формах, як вона того потребує. Навіть якщо це право не передбачене законами України чи іншими правовими актами, особа не може бути обмежена в його реалізації.
		Отже, слід виходити з того, що особа, стосовно якої розпочато досудове розслідування, навіть без повідомлення про підозру має право на захист, яке може бути реалізоване шляхом дотримання прав підозрюваного, визначених у ст. 42 КПК України.
		Таким чином, суд дійшов висновку про те, що такими діями працівників правоохоронних органів у цьому кримінальному провадженні порушено засади законності, визначені ст. 9 КПК України.
		Внаслідок викладених порушень кримінально-процесуального закону була порушена форма кримінального процесу як основна гарантії принципу законності. Докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		З огляду на викладене, протокол освідування ОСОБА_3 від 26 лютого 2019 року /а.с. 229-231, т. 1/ із записом на відеоносії, протокол огляду місця події від 26 лютого 2019 року /а.с. 32-45, т. 2/ із записом на відеоносії, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 06 березня 2019 року /а.с. 231, т. 2/ на підставі ст.ст. 86, 87КПК України є недопустимими, оскільки отримані з істотним порушенням прав та свобод ОСОБА_3 та порядку отримання цих доказів.
		У рішенні «Гефген проти Німеччини» від 30 червня 2008 року для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, Європейський суд з прав людини сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж.
		Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недопустимість доказів, отриманих у результаті огляду місця події від 26 лютого 2019 року: грошових коштів в сумі 1000 доларів США за наступними номерами та серіями КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L.
		 
		Під час досудового розслідування було проведено ряд негласних слідчих (розшукових) дій. Підставою для проведення таких дій були ухвали Чернігівського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року /а.с. 38-55, т. 3/, гриф «таємно» з яких знято 19 березня 2019 року. Такою підставою були також клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій /а.с. 6-33, 36, т. 3/, клопотання про призначення комплексної експертизи, ухвала слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 березня 2019 року, клопотання про надання дозволу експертам на повне або часткове знищення обєкта експертизи або зміну його властивостей, ухвала слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 березня 2019 року, клопотання про призначення судової експертизи відео-, звукозапису, ухвала слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 березня 2019 року /а.с. 78-85, 88-94, 117-128 т. 3/. Вказані процесуальні документи не є самостійними доказами, проте були підставою для здійснення певних дій. Аналізуючи надані суду результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд дійшов наступних висновків.
		Карта пам`яті MSD 16 Gb № 1694т, карта пам`яті MSD 16 Gb № 1743т; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_3 від 06 березня 2019 року /а.с. 57-59, т. 3/, оптичний носій DVD+R 4.7 Gb № 1690т, протоколи огляду відеоносія інформації від 16 квітня 2019 року /а.с. 174-176, т. 3/ свідчать про те, що ОСОБА_3 велися певні розмови, проте з їх змісту неможливо встановити, що обвинувачений вимагав у ОСОБА_11 певні грошові кошти чи отримав їх за вчинення певних дій на користь ОСОБА_11 , використовуючи службове становище. Тобто, вказані докази не підтверджують обставини, за яких був вчинений інкримінований обвинуваченому злочин. 
		Карта пам`яті MSD 16 Gb № 1754т, карта пам`яті MSD 8 Gb № 1755т; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_11 від 06 березня 2019 року /а.с. 57-59, т. 3/, протоколи огляду відеоносія інформації /а.с. 68-71, т. 3/, дані, викладені в протоколі огляду речей від 04 березня 2019 року, відповідно до якого на номер обвинуваченого абонентом НОМЕР_2 здійснено 8 вхідних дзвінків і на вказаний номер  4 вихідних дзвінка /а.с. 90-99, т. 2/ не є достатніми для доведення вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті. 
		Протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11 квітня 2019 року, складений старшим оперуповноваженим в ОВС УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_41 /а.с. 171-173, т. 3/, є недопустимим доказом, оскільки вказана дія була вчинена поза межами строків, визначених прокурором військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_38 в постанові про проведення контролю за вчиненням злочину - до 08 квітня 2019 року. Доказів того, що вказаний строк був продовжений, суду не надано.
		Рапорти старшого оперуповноваженого відділу УЗЕ в Чернігівській області ДЗЕ НП України майора поліції ОСОБА_39 , старшого оперуповноваженого в ОВС УЗЕ в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_41 , відповідно до яких в ході проведення оперативно-розшукових заходів стало відомо, що голова Деснянської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_3 вимагає неправомірну вигоду з представника ТОВ «Антоніна Плюсс» - ОСОБА_11 в сумі 1000 доларів США за сприяння у виділенні земельної ділянки /а.с. 211-212, т. 1/; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31 січня 2019 року, відповідно до якого від ОСОБА_11 прийнято заяву, що голова Деснянської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_3 вимагає в нього неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за сприяння у виділенні земельної ділянки, пояснення ОСОБА_11 /а.с. 213-216/, довіреність на імя ОСОБА_11 /а.с. 217, т. 1/ не є прямими доказами обставин, які складають об`єктивну сторону інкримінованого кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню та самі по собі не можуть бути достатніми для доведення висунутого ОСОБА_3 обвинувачення.
		Заява ОСОБА_11 на імя ОСОБА_3 як селищного голови про виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована в с. Морівськ для індивідуального садівництва, подана 29 січня 2019 року з додатками /а.с. 218, т. 1, а.с. 181-185, т. 2, а.с. 209-210, т. 3/, рішення двадцять восьмої сесії сьомого скликання Деснянської селищної ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_11 » від 22 лютого 2019 року /а.с. 111-112, т. 2, а.с. 180, т. 2, а.с. 211, т. 3/, протокол огляду від 26 березня 2019 року, відповідно до якого було оглянуто вказане вище рішення /а.с. 113-114, т. 2/, копія додатку до рішення 28 сесії 7 скликання від 22 лютого 2019 року /а.с. 212, т. 3/, протокол засідання Деснянської селищної ради від 22 лютого 2019 року /а.с. 213, т. 3/ свідчить виключно про відносини, які склалися між ОСОБА_11 і органом місцевого самоврядування, пов`язані з виділенням ОСОБА_11 земельної ділянки і самі по собі не можуть бути достатніми доказами на підтвердження факту вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Щодо висновків експертів, суд зазначає наступне.
		Відповідно до висновку експерта від 19 березня 2019 року № 168 (х) /з доданою фототаблицею/ за результатами експертизи матеріалів, речовин та виробів, проведеної в кримінальному провадженні № 42019270300000012: на наданих на експертизу грошових купюрах номіналом сто доларів США кожна з наступними серіями та номерами купюр: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору) з зелено-жовтим кольором люмінування. На наданих на експертизу, згідно ухвали слідчого судді про призначення експертизи, фрагментах марлевої тканини зі змивами з лівої та правої рук гр. ОСОБА_3 , слідів люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофорів) у межах чутливості використаних методів не виявлено. Нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору) з зелено-жовтим кольором люмінування з зелено-жовтим кольором люмінування, виявлене на грошових купюрах, за сукупністю фізико-хімічних властивостей має спеціальну родову належність з речовиною з контрольного зразку /а.с. 97-108, т. 3/. Зазначений висновок підтверджує, що на грошових коштах, які були вилучені у ОСОБА_3 мається нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яке має спеціальну родову належність з речовиною з контрольного зразку. Проте вказаний висновок експерта є недопустимим доказом за принципом «плодів отруєного дерева», оскільки експертиза проводилася щодо об`єктів  грошових коштів, які судом визнані недопустимим доказом з огляду на допущені порушення прав обвинуваченого під час їх вилучення.
		Відповідно до висновку експерта від 21 березня 2019 року № 237 за результатами судової технічної експертизи документів, проведеної у кримінальному провадженні № 42019270300000012: Надані на дослідження 10 банкнот номіналом по 100 доларів США серія та номер яких: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L, відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим банкнотам аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу країн виробника  Федеральної Резервної Системи США (а.с. 109-116, т. 3). Вказаний висновок не містить в собі доказової бази і містить лише інформацію про належність грошових коштів до Резервної Системи США.
		Відповідно до висновку експерта від 10 квітня 2019 року № 8-69/19 з доданою ілюстративною таблицею /а.с. 134-145, т. 3/ за результатами судової експертизи відео-, звукозапису, проведеної в кримінальному провадженні № 42019270300000012:
		1. Відеофонограми на картці пам`яті відеокамери Місrо SD 1828SХ2438А, на якій в папці «110XDPHH» знаходься 4 (чотири) відеофайли формату «МР4»:
		«S1100001», розміром 1,06 ГБ та тривалістю «00:22:00»;
		«S1100002», розміром 208 МБ та тривалістю «00:04:49»;
		«S1100003», розміром 1,23 ГБ та тривалістю «00:22:00»;
		«S1100004», розміром 346 МБ та тривалістю «00:06:00», не змонтовані.
		2. Відеофонограми на картках пам`яті відеокамери:
		- МSD8GB інв. № 1755 ММСТRO8G3АСНММ, три відеофайли;
		- М8016GB інв. №1743 1846В384811, один відеофайл;
		- MSD16 GB інв. № 1754 Е653958891, сім відео файлів, ймовірно не змонтовані.
		Запитання «Чи змонтовані фонограми (відеофонограми) на картці пам`яті відеокамери MSD16GB інв. № 1694 97175-Е04.А00LF, один відеофайл: 1, розміром 1,36 ГБ та тривалістю «00:31:23», не вирішувалось, оскільки на карті пам`яті типу МісroSDHC, марки Kingston, об`ємом: 16 GB із наявним номером на корпусі: «97175-Е04.А00LF» відеофайлів (будь-яких файлів) не виявлено.
		3. Голос та мовлення, зафіксовані у відеофонограмах:
		- на карті пам`яті відеокамери Місrо SD 1828SХ2438А, на якій в папці «110XDPHH» знаходься 2 (два) відеофайли формату «.МР4», а саме: файл «S1100003», розміром 1,23 ГБ та тривалістю «00:22:00» та файл «S1100004», розміром 346 МБ та тривалістю «00:06:00»;
		- на карті пам`яті відеокамери МSD16GB інв. № 1743 1846В384811, один відеофайл: «дата: 19.02.2019, час початку: 14:34:12, час закінчення: 14:43:04, тривалість: 00:08:52, тип: відео + звук, розмір: 335 469 568», належить громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Встановити чи належить голос та мовлення, зафіксовані у відеофонограмах:
		- на карті пам`яті відеокамери Міcro SD 1828SХ2438А, на якій в папці «110XDPHH» знаходься 2 (два) відеофайли формату «МР4»;
		- на картах пам`яті відеокамери;
		- MSD8GB інв. № 1755 MMCTRO8G3ACHMM, три відео файли;
		- MSD16 GB інв. № 1754 Е653958891, сім відео файлів, громадянину ОСОБА_3 не видалось можливим, оскільки фономасиви фігурантів є непридатними.
		Запитання «Чи належить голос та мовлення, зафіксовані у відеофонограмі на карті пам`яті відеокамери MSD16 GB інв. № 1694 97175-Е04.А00LF, один відео файл: один відеофайл: 1, розміром 1,36 ГБ та тривалістю «00:31:23», громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?», не вирішувалось, оскільки на карті пам`яті типу МісroSDHC, марки Kingston, об`ємом: 16 GB із наявним номером на корпусі: «97175-Е04.А00LF» відеофайлів (будь-яких файлів) не виявлено.
		Вказаний висновок підтверджує, що на певних носіях інформації дійсно голос ОСОБА_3 , проте вказаний висновок судом оцінюється в сукупності з тими розмовами, які зафіксовані на відео носіях та з яких не вбачається, що ОСОБА_3 вимагав чи отримав неправомірну вигоду за виділення ОСОБА_11 земельної ділянки.
		 
		Надані стороною захисту документи /а.с. 196-205, 249 т. 3, а.с. 1-5, 20-24, 37-81, 124-125, т. 4/, характеризуючі дані на ОСОБА_3 /а.с. 7-16, т. 4/ не підтверджують і не спростовують обставини, за яких був вчинений інкримінований обвинуваченому злочин, тому не беруться судом до уваги.
		 
		Відповідно, визнавши недопустимими та неналежними зазначені вище докази, показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 неналежними та такими, що не містять прямих доказів винуватості обвинуваченого, а показання свідка ОСОБА_11 такими, що не є достатніми, суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст.368КК України не можна визнати доведеним.
		 
		Згідно зіст. 62 Конституції України, положеньст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ч.1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Ч.1ст. 92 КПК Українипередбачено, що обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.
		Відповідно до ч.3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбаченийст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст.368КК України не доведена. Тому ОСОБА_3 необхідно виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 368 КК Українина підставі п. 2 ч. 1ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
		Відповідно до положень ч. 4 ст.174КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна.
		Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлено.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 174, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та виправдати за ч. 3 ст. 368 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що злочин вчинений обвинуваченим.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави без змін.
		Кошти, внесені як застава, після набрання вироком законної сили,повернути заставодавцю.
		 
		Речові докази по справі: 
		карта пам`яті відеокамери Kingston micro SD HC 8 GB 1631RC24946, на якій міститься відеоматеріал відеофіксації проведення освідування від 26 лютого 2019 року  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		карта пам`яті відеокамери Micro SD 1828SX2438A, на якій міститься відеоматеріал відео фіксації огляду місця події від 26 лютого 2019 року  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, а саме: 10 (десять) купюр номінальною вартістю по 100 (сто) доларів США кожна, які мають наступні серії та номери: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L, які передані на зберігання до філії Чернігівського обласного управління публічного АТ «Державний ощадний банк України» /м. Чернігів, проспект Миру, 19/ - повернути за належністю ОСОБА_11 після набрання вироком законної сили;
		грошові кошти в сумі 3300 (три тисячі триста) гривень, 40 (сорок) доларів США, 10 (десять) євро та 10 (десять) польських злотих  передано на зберігання до філії Чернігівського обласного управління публічного АТ «Державний ощадний банк України» /м. Чернігів, проспект Миру, 19/ - повернути за належністю ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили;
		мобільний телефон чорного кольору «Huawei INE-LX1» з номером IMEI: НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , залишити останньому як законному власнику;
		мобільний телефон «Samsung GE-1200» з номером IMEI: НОМЕР_4 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , залишити останньому як законному власнику;
		рішення двадцять восьмої сесії сьомого скликання Деснянської селищної ради від 22 лютого 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_11 , виконаного типографським способом на 1 арк., білого кольору, формату А4, яке виготовлено у 2 (двох) ідентичних екземплярах  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		картки пам`яті MSD8GB інв. № 1755 MMC TRO8G3ACH-MM; MSD16GB інв. № 1743 1846B384811; MSD16GB інв. № 1694 97175-E04.A00LF та MSD16GB інв. № 1754 E65395 8891, на яких міститься відеоматеріал відео фіксації контролю особи від 13 лютого 2019 року, 19 лютого 2019 року та 26 лютого 2019 року  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
		DVD диск  VIDEX EXCELLENTI DVD+R 16 X 4.7 GB 120 MIN інв. № 1690, на якому міститься аудіо файли зняті з транспортних телекомунікаційних мереж від 26 лютого 2019 року  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 01 березня 2019 року на:
		грошові кошти у сумі 1 (одна) тисяча доларів США, а саме: 10 (десять) купюр номінальною вартістю по 100 (сто) доларів США кожна, які мають наступні серії та номери: КВ 80424550 Q; КК 44242120 С; КG 66743618 А; КВ 76244018 І; КВ 73965983 М; КВ 42754852 F; КВ 30842482 G; НВ 35187549 В; КВ 24810589 R; HB 24848772 L;
		грошові кошти в сумі 3300 (три тисячі триста) гривень, 10 (десять) євро, 10 (десять) польських злотих, 40 (сорок) доларів США;
		мобільний телефон «Samsung», з однією сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», мобільний телефон «Huawei» з двома сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Водафон України» та «lifecell».
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 березня 2019 року на:
		нерухоме майно, яке належать на праві приватної власності громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , НПП НОМЕР_6 , а саме: земельну ділянку площею 3,1501 га, реєстраційний номер: 862054171228, кадастровий номер: 7122882000:02:001:0306, розташованої за адресою: 19340, Україна, Черкаська область, Лисянський район, сільська рада Виноградська та
		на рухоме майно, яке належать на праві приватної власності громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , НПП НОМЕР_6 , а саме: легковий автомобіль «Renault Kangoo», 2007 року випуску, жовтий, держаний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_7 .
		 
		Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...