Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/15116/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 11.05.2021
Результат оскарження 11.05.2021 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/755/127/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015100040008683

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/15116/15-к
		1кп/755/127/20
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"24" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100040008683 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, українки, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_5 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 , 14 червня 2015 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, знаходилася біля озера «Тельбін», що за проспектом Тичини, 20, у м. Києві, у цей час, на ґрунті особистих неприязних стосунків до ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , розпочала словесну сварку, під час якої виникло почуття злості та неприязні до ОСОБА_9 у наслідок чого у ОСОБА_10 виник злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклої неприязності, взявши в праву руку ніж наблизилася до ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджені., завдала один удар ножом в область грудної клітки зліва ОСОБА_9 , від завданих ударів ОСОБА_9 впав на підлогу та втратив свідомість. Після чого ОСОБА_5 , пішла додому. У подальшому ОСОБА_9 , з отриманими тілесними ушкодженнями, було доставлено до КМКЛШМД та надано невідкладну медичну допомогу.
		Згідно висновку експерта №1295/е від 22.07.2015 року, у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено наступне тілесні ушкодження: колото-різане проникаюче поранення грудної клітки: вхідна коло-різана рана у ділянці 4 міжреберя зліва по середньо-ключичній лінії /0,5x1,5 см/, від якої спрямований рановий канал, що проходить у напрямку з переду назад, зверху вниз, з зовні у середину, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів грудної стінки, пристінкової плеври, перетинає по ходу 5 ребро /у повним перетином міжреберної артерії/, проникає у плевральну порожнину; яке супроводжувалося розвитком внутрішнєгрудної кровотечі щонайменше 600-700 мл.
		Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося від однократної дії предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості /накшталт ножа/, у строк 14.06.2015 року.
		Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості виявленого тілесного ушкодження є критерій небезпеки для життя, тому, це тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
		Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_5 у ході досудового розслідування були кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
		Обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушенні не визнала, покази суду надавати відмовилася.
		Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За ч.2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннями ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст.25КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
		Так, відповідно до ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		За ст.92КПК України обов?язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на долучені та безпосередньо досліджені судом докази, а саме:
		-повідомлення до Дніпровського РУ, чергова 103-Щепаняк, 14.06.2015, 16:08:00, за адресою: пр-кт Тичини, 26-Б, біля під?їзду в чоловіка колото-різана рана в область серця, чоловік живий /тел.: НОМЕР_1 , ЄО №30702 від 14.06.2015, 16:39:58/ /т.1 а.п.47-а/;
		-рапорт від 14.06.2015 року, згідно якого помічник начальника ч/ч Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_11 доповів про те, що 14.06.2015 року о 16:08 год. на «спецлінію 102» надійшло повідомлення лікаря Бовжун, бригада швидкої медичної допомоги №22, потерпілий: ОСОБА_9 , який проживає: АДРЕСА_2 , має діагноз: колото-різана рана грудної клітини зліва, госпіталізований до ЛШМД, політравма та пояснив, що наглядно знайомий вдарив його ножом /т.1 а.п.48/;
		-протокол огляду місця події від 15.06.2015 року, зі схемою до протоколу огляду місця події від 15.06.2015 року та ілюстрованою таблицею, з якого вбачається, що слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_12 , у період часу з 06 години 20 хвилин до 06 години 40 хвилин, із застосуванням технічних засобів: фотографування /фотоапаратом/ «Олімпус» на електронний носій, провів огляд території біля будинку АДРЕСА_3 , де змиви не вилучались, зауважень від учасників не надходило. Схему до протоколу огляду місця події склав спеціаліст ОСОБА_13 . Ілюстровану таблицю склав слідчий Дніпровського РУ ОСОБА_14 /т.1 а.п.49-54/;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 22.07.2015 року, згідно якого слідчий Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенант міліції ОСОБА_14 , у матеріалах досудового розслідування, відкритому за ч.1 ст.121 КК України, за участю потерпілого ОСОБА_9 , у присутності двох понятих, із застосуванням технічних засобів фіксації, безперервної відеозйомки iPhone «електронний» на карту пам?яті, у період часу з 16 години 35 хвилин до 16 години 40 хвилин, провів слідчий експеримент з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що мало місце приблизно о 16 годині 10 хвилин 14.06.2015, за адресою: м. Київ, пр-кт Тичини, 20, підписаний потерпілим та двома понятими. Відеозапис було у подальшому переглянуто з учасниками слідчої дії та записано на DVD-диск, який приєднаний до протоколу /т.1 а.п.55-58/;
		-протокол проведення слідчого експерименту від 22.07.2015 року, згідно якого слідчий Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенант міліції ОСОБА_14 , у матеріалах досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040008683 від 15.06.2015 року, відкритому за ч.1 ст.121 КК України, у присутності двох понятих, у період часу з 16 години 25 хвилин до 16 години 30 хвилин, провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей про обставини події які мали місце, приблизно о 16 годині 10 хвилин 14.06.2015, за адресою: м. Київ, пр-кт Тичини, 20, у ході якого було встановлено, що 23.07.2015 року, за адресою: м. Київ, пр-кт Тичини, 30, після отримання добровільної згоди ОСОБА_15 та учасники слідчого експерименту пішли до місця скоєння кримінального правопорушення, який зафіксовано безперервною відеозйомкою /електронний носій/, який у подальшому було переглянуто з учасниками слідчої дії, записано на DVD-диск та приєднано до протоколу, який підписаний підозрюваною та двома понятими /т.1 а.п.59-62/;
		-постанова слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанта міліції ОСОБА_14 , у матеріалах досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040008683 від 15.06.2015 року, відкритому за ч.1 ст.121 КК України, про призначення судово-медичної експертизи від 15.07.2015 року /т.1 а.п.63-64/;
		-висновок експерта №1295/е від 22.07.2015 року, з якого вбачається, що аналіз медичної документації на ім?я ОСОБА_9 у відповідність до постанови зробив наступні висновки  під час первинно відомого звернення 14.06.2015 року о 16 годині 17 хвилин за медичною допомогою у ОСОБА_9 було виявлено таке тілесне ушкодження - колото-різане проникаюче поранення грудної клітки: вхідна коло-різана рана у ділянці 4 міжреберя зліва по середньо-ключичній лінії /0,5x1,5 см/, від якої спрямований рановий канал, що проходить у напрямку з переду назад, зверху вниз, з зовні у середину, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів грудної стінки, пристінкової плеври, перетинає по ходу 5 ребро /у повним перетином міжреберної артерії/, проникає у плевральну порожнину; яке супроводжувалося розвитком внутрішнєгрудної кровотечі щонайменше 600-700 мл.
		Характер та морфологія виявленого тілесного ушкодження, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказане тілесне ушкодження утворилося від однократної дії предмету, якому притаманні колюче-ріжучі властивості /на кшталт ножа/, у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто 14.06.2015 року.
		Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості виявленого тілесного ушкодження є критерій небезпеки для життя, тому, це тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження /т1 а.п.65-69/.
		Також, відповідно до ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення, з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Даний обов`язок закону стороною обвинувачення виконаний не був. Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 викликалися повістками у судові засідання, однак у визначений судом час до суду не з`явилися, у зв`язку з чим до них неодноразово застосовувався примусовий привід, який виконано не було. Ухвалами суду від 01 жовтня 2019, 07 листопада 2019 року та 23 червня 2020 року, було доручено Дніпровському управлінню поліції Головного управління Національної поліції м. Києва виконати дії, а саме: вжити слідчих (розшукових) дій для встановлення місцезнаходження свідків та забезпечити їх явку у судове засідання, які також виконані не були. Судом було вжито всі можливі заходи для забезпечення явки в судове засідання вказаних свідків.
		Крім того, потерпілий ОСОБА_9 без поважних причин неодноразово на виклики суду у судові засідання не з`являвся, клопотання від нього щодо поважності причин такої неявки не надходили, указане свідчить про явну зневагу до суду та не бажання виконувати передбачені кримінальним процесуальним законом покладені на нього п.1 ч.1 ст.57 КПК України обов`язки. Ухвалою суду від 01.10.2019 року на потерпілого було накладено грошове стягнення.
		Суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
		При цьому, згідно з ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючи законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		При цьому, згідно з ч.2 ст.86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		За результатами судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку, що всі докази, зібрані під час досудового розслідування слідчими органами є не тільки недопустимими у відповідності до ч.2 ст.86 КПК України, а й містять у собі та у порівнянні з іншими матеріалами та доказами суттєві протиріччя, що також впливає на їх достовірність, і доводи сторони захисту в цій частині не спростовані прокурорами в суді, дані на спростовування та усунення таких протиріч стороною обвинувачення у суді не надані, а тому не можуть бути прийняті судом та враховані при постановленні вироку, виходячи з наступного.
		Так, надані у розпорядження суду протокол огляду місця події від 15.06.2015 року, із схемою до протоколу огляду місця події та ілюстрованою таблицею /т.1 а.п.49-54/, ні самі по собі, ні в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не доводять, оскільки у протоколі огляду місця події зафіксовано лише адреса місця події, однак відсутні відомості про коло осіб, які були присутні під час проведення процесуальної дії, схема до протоколу огляду місця події містить прізвище, ім?я по батькові спеціаліста ОСОБА_13 , однак дані про нього у вступній частині протоколу огляду місця події відсутні, як і його підпис за наслідками проведених ним дій.
		Крім того, протокол проведення слідчого експерименту від 22.07.2015 року /т.1 а.п.55-58/ не містить відомостей про отриманні результати процесуальної дії, зафіксовано лише те, що усе записано на диск, який долучено до протоколу, також містить низку виправлень та неточностей, відсутній підпис учасника ОСОБА_19 .
		Протокол проведення слідчого експерименту від 25.07.2015 року /т.1 а.п.59-61/ не містить відомостей про отриманні результати процесуальної дії, зафіксовано лише те, що усе записано на диск, який долучено до протоколу, однак наявний диск, у свою чергу, не містить відео взагалі.
		Це ж саме стосується висновку судово-медичного експерта №1295/е від 22.07.2015 року /т.1 а.п.65-69/, оскільки він відсутній у реєстрі матеріалів досудового розслідування, до того ж на експертному дослідженні перебувала електрофотокопія карти виїзду швидкої медичної допомоги, яка не була передбачена постановою слідчого про призначення експертизи та не включена до реєстру матеріалів досудового розслідування і стороні захисту вона не відкривалась, крім того, у вказаному висновку експертом зазначено про можливість утворення тілесного ушкодження у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто 16.04.2015 року, що вказує на використання експертом матеріалів іншої справи.
		Інші докази, надані у розпорядження суду, доказового значення у кримінальному провадженні не мають, а тому у вироку суду відсутні посилання на них.
		Провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції суд вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, та надійшов до висновку про те, що рівність перед законом і судом виключає будь-які привілеї у сторін кримінального провадження в ході судового розгляду, саме тому суд не приймає до уваги жоден із викладених вище досліджених доказів, оскільки завданнями кримінального провадження є не тільки захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а й неупереджений судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. 
		Згідно ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Так в ході судового розгляду встановлено, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, представниками державного обвинувачення, які брали участь у судовому розгляді, не доведена, в тому числі поза розумним сумнівом, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України суд приходить до висновку про необхідність ухвалення у даному кримінальному провадженні виправдувального вироку, у зв`язку із тим, що не доведено, що дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не понесені.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, - 
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_5  визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
		ОСОБА_5  виправдати за ч.1 ст.121 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не понесені.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...