Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/3097/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2020.
Дата набрання законної сили: 30.03.2021 (частково)
Результат оскарження 30.03.2021 Івано-Франківський апеляційний суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: 2/344/247/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/3097/17 
		Провадження № 2/344/247/20 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді Пастернак І.А.
		секретаря Кріцак Г.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 2 585 грн. 25 коп. матеріальної шкоди та 20 000,00 грн. моральної шкоди, - 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 2 585 грн. 25 коп. матеріальної шкоди та 20 000,00 грн. моральної шкоди. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 грудня 2013 року приблизно о 08.45 год. після закінчення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2013 року у справі за її ж позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, в якому приймала участь позивач у якості представника відповідача ОСОБА_3 , останні першими залишили зал судового засідання № 6 Апеляційного суду Івано-Франківської області (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ) і почали спускатися по сходах. Відповідачка, наздогнавши їх, достовірно усвідомлюючи, що позивачка представляє інтереси відповідача ОСОБА_3 , під час розгляду справ у суді, з метою приведення у виконання свого злочинного наміру, спрямованого на здійснення впливу на свідомість та волю захисника, з метою перешкоджання останній надавати ефективну правову допомогу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом застосування психологічного тиску, висловлювала погрози фізичної розправи, словесно ображала, критикувала, нетактовно та принизливо висловлювалася на адресу потерпілої та нецензурно лаялася в її сторону. У такий спосіб відповідачка незаконно впливала на позивачку, як адвоката, з метою примусити її відмовитися від надання правової допомоги, брати участь у судових засіданнях на стороні відповідача ОСОБА_3 , що є втручанням у діяльність представника особи. Також у цей же час відповідачка, усвідомлюючи, що перебуває в публічному місці - в державній установі, а саме у приміщенні Апеляційного суду Івано-Франківської області, висловлюючись нецензурно на адресу позивачки, усвідомлюючи, що остання не відмовилася від виконання своїх обов`язків, знаходячись на третьому поверсі зазначеного суду, умисно нанесла позивачці удар правою рукою в ліву частину голови лобно-скроневої ділянки, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку; забій з травматичним набряком м`яких тканин волосяної ділянки голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я позивачки. В наслідок протиправних дій відповідачки позивачка перебувала на стаціонарному, амбулаторному лікуванні, та після закриття продовженого листка непрацездатності, позивачці ще було рекомендовано продовжити приймати лікарські засоби до повного видужання, включаючи реабілітацію. Позивачкою на лікування було витрачено 2585 грн. 25 коп., що вона відносить до майнової шкоди.
		Також позивачка вважає, що їй, в наслідок неправомірних дій відповідачки, завдано моральну шкоду, яка полягає у перенесенні сильного фізичного болю та потрясінні, больового та психологічного шоку, в наслідок чого вона отримала сильний нервовий стрес та відчуття приниження. Також до моральної шкоди позивачка відносить ту обставину, що відповідачка погрожувала їй написанням на неї різноманітних скарг про позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, при працівниках поліції неодноразово наводила на неї мобільний телефон для того щоб сфотографувати, потім телефонувала невідомій їй особі та повідомляла її прізвище. Вважає, що все це призвело до того, що був порушений її звичайний усталений спосіб життя. За станом здоров`я вона немала змоги відвідувати роботу, повноцінно працювати, пересуватися по власних необхідних потребах, що посилювало її душевні страждання. Також до моральних страждань позивачка відносить сам факт її вимушеного звернення до суду з цією позовною заявою. Тому, завдану моральну шкоду позивачка оцінює в 20 000 грн. 
		07.04.2017 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просила стягнути з відповідачки матеріальної шкоди в розмірі 2585, 25 грн., моральної шкоди на суму 50 000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5120 грн (т. 1 а.с. 60-64А).
		26.06.2017 року відповідачка подала до суду заперечення щодо заявлених позовних вимог, в якій просила відмовити в задоволенні позову(т. 1, а.с. 157-164).
		08.10.2018 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просила стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 2585,25 грн. завдану моральну шкоду в сумі 210 000 грн., а також судові витрати, а саме: 12 168 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з проведенням судово-психологічної експертизи, що включає в себе забезпечення можливості безпосереднього її психологічного обстеження (залізничні квитки) на суму 505 грн. 38 коп., 4 290 грн. 00 грн. 00 коп. понесених витрат з проведення судово-психологічної експертизи та 42 грн. 90 коп. банківської комісії за оплату цієї суми; витрати на підготовку експертного висновку на її замовлення щодо проведення психологічної експертизи з визначення можливого розміру відшкодування завданої їй моральної шкоди на суму 5 076 грн. 00 коп. та 50 грн. 76 коп. банківської комісії за оплату цієї суми. При розрахунку розміру моральної шкоди позивачка посилається на висновок експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.07.2018 № 81, в якому вказано про можливий розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду, яка може складати 48 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в Україні чинним на момент винесення рішення суду (т. 2 а.с.2-16).
		08.10.2018 року позивачка подала письмові доводи з приводу заперечення відповідачки (т.2 а.с.55-58). 
		06.02.2019 року відповідачка подала відзив на заяву про збільшення позовних вимог. У поданому відзиві відповідачка просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (т. 2, а.с.87,88).
		Позивачка в судове засідання не з`явилася, 08.12.2020 року подала заяву, якою просила не відкладати судове засідання призначене на 09.12.2020 та справу розглядати без її участі (т.2 а.с. 173-174).
		Відповідачка в судове засідання не з`явилася повторно. В поданому суду клопотанні просить слухання справи відкласти на іншу дату, у зв`язку з тим, що її представник ОСОБА_4 не має змоги бути присутнім в даному засіданні, оскільки хворіє(т.2 а.с.175).
		Беручи до у ваги те, що відповідачкою у справі надані заперечення та відзив на позов, та те, що у період з 08.10.2018 року, 29.07.2019 року, 26.11.2019 року, 11.03.2020 року, 22.05.2020 року, 13.10.2020 року та 09.12.2020 року відповідачкою заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку хворобою адвоката, його участі у інших судових справах, проте, докази безпосередньої участі представника позивача ОСОБА_4 в розгляді іншої справи чи перебування на лікуванні суду не надані, та відсутні будь-які перешкоди для явки відповідачки в судове засідання, суд вважає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України не є підставою для відкладення розгляду справи.
		Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Норма аналогічного змісту міститься у статті 4 ЦПК України.
		Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Так, в провадженні Івано-Франківського міського суду перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013090010003480 щодо ОСОБА_2 , яка є відповідачкою в даній справі.
		Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.02.2016 року (копія: т. 1, а. с. 65-68), залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 397 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.; за ч.1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.; за ч. 2 ст. 398 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі п. в ст. 1 ЗУ Про амністію у 2014 році ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання. Також цим судовим рішенням задоволено цивільний позов ОСОБА_1 і постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь останньої 2 585,25 грн. у якості відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. моральної(т.1 а.с.65-68).
		Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 09.02.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволив частково. Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.02.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.04.2016 року щодо ОСОБА_2  в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 скасувано і призначено у цій частині новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції(т.1 а.с.50-22).
		Згідно частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Таким чином остаточним рішенням у вищезазначеному кримінальному провадженні достовірно встановлено вину відповідачки в нанесенні легких тілесних ушкоджень позивачці, що є підставою звільнення позивачки від доказування в цій частині.
		Так 24.12.2013 року приблизно о 08.45 год. після закінчення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12.11.2013 року у справі за її ж позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, в якому приймала участь позивач у якості представника відповідача ОСОБА_3 , останні першими залишили зал судового засідання №6 Апеляційного суду Івано-Франківської області (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ) і почали спускатися по сходах. Відповідачка, наздогнавши їх, достовірно усвідомлюючи, що позивачка представляє інтереси відповідача ОСОБА_3 , під час розгляду справ у суді, з метою приведення у виконання свого злочинного наміру, спрямованого на здійснення впливу на свідомість та волю захисника, з метою перешкоджання останній надавати ефективну правову допомогу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом застосування психологічного тиску, висловлювала погрози фізичної розправи, словесно ображала, критикувала, нетактовно та принизливо висловлювалася на адресу потерпілої та нецензурно лаялася в її сторону. У такий спосіб відповідачка незаконно впливала на позивачку, як адвоката, з метою примусити її відмовитися від надання правової допомоги, брати участь у судових засіданнях на стороні відповідача ОСОБА_3 , що є втручанням у діяльність представника особи. Також у цей же час відповідачка, усвідомлюючи, що перебуває в публічному місці - в державній установі, а саме у приміщенні Апеляційного суду Івано-Франківської області, з метою приведення у виконання свого злочинного наміру, нехтуючи суспільно моральними цінностями, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нахабно демонструючи зневагу щодо норм моральності, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, етичних правил, честі і гідності, висловлюючись нецензурно на адресу позивачка, усвідомлюючи, що остання не відмовилася від виконання своїх обов`язків, знаходячись на третьому поверсі зазначеного суду, умисно нанесла позивачці удар правою рукою в ліву частину голови лобно-скроневої ділянки.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1003 від 29.01.2014 року у потерпілої ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я; забій з травматичним набряком м`яких тканин волосяної ділянки голови зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень і вказані тілесні ушкодження, могли утворитись при нанесенні 1-2 ударів тупим твердим предметом у ділянку голови (т. 2 а.с.21-22).
		Щодо позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди, суд зазначає наступне.
		За змістом частини 1 статті 1166 та частини 1 статті 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Як випливає зі змісту заявленого позову матеріальна шкода, завдана позивачці, полягала у витратах на лікування від травм отриманих унаслідок вчинення відповідачкою протиправних діянь щодо неї. У матеріалах справи містять оригінали розрахункових документів, що є належними та допустимими доказами на підтвердження витрат понесених позивачкою на лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок протиправних дій відповідачки, у розмірі 2 585,25 грн.(т.2, а.с. 165-172).
		За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення майнової шкоди у розмірі 2 585,25 грн. підлягає до задоволення.
		Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту частини 2 статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 25.06.2018 року №14010/17-61 встановлено, що ситуація, яка досліджується за матеріалами цивільної справи № 344/3097/17 за участю ОСОБА_2 є психотравмувальною для ОСОБА_1 . В результаті чого ОСОБА_1 завдані значні страждання(моральна шкода), які за параметрами глибини та тривалості характерні до тяжкого ступіню( т.1 а.с.229 -234).
		Відповідно до висновку експерта №81 від 10.07.2018 року, встановлено ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода) за умов ситуації, яка відбулась 24.12.2013 року, що досліджується у справі. Можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) складає 48 мінімальних заробітних плат, розмір яких установлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду(т.2 а.с. 37-44). 
		Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України» у 2020 році встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5000 гривень.
		Судом встановлено, що внаслідок вчинення відповідачкою злочину відносно позивачки їй завдано моральної шкоди, так як позивачка зазнала душевних та моральних страждань через завдання їй удару та тілесних ушкоджень.
		Суд бере до уваги те, що на утриманні відповідачки є малолітня дитина ОСОБА_5 2015 року народження, та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди 210 000 грн. буде не посильним для відповідачки, тому враховуючи вимоги розумності та справедливості, виходячи з фізичних та моральних страждань позивачки, ступеню тяжкості завданих тілесних ушкоджень (легких тілесних ушкоджень), характеру правопорушення, що вплинув на ступінь душевних страждань позивачки, беручи до уваги висновок експерта за результатами проведення судових експертиз, суд прийшов до висновку, що вимогу про стягнення з відповідачки завданої моральної шкоди слід задоволити частково, стягнувши з останньої в користь позивачки 80 000 грн. моральної шкоди.
		Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи позивачка уклала договір про надання правової допомоги №3 від 15.03.2017 року, надала Акт №3 від 31.03.2017 року, розрахунок розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги, квитанцію Серія АВ №000434 від 31.03.2017 року на суму 5120 грн., ордер серія ІФ №043895, квитанція серія АВ №000477 від 04.10.2018 року на суму 7 048 грн., додатковий акт №4, розрахунок розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги(т.1 а.с.123-127, т.2 а.с.18-21), чим підтвердила понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, всього витрат на суму 12 168,00 грн., а тому дана позовна вимога підлягає до задоволення.
		Крім того, позивачка понесла витрати з проведення судової психологічної експертизи в розмірі 4 290 грн. 00 коп.(т.1 а.с.227-234, т.2 а.с.22,30), що підтверджено актом здачі-приймання висновку судового експерта (т.1, а.с.228) та витрати на підготовку експертного висновку(т.2а.с.37-44, т.2а.с.34,35) щодо проведення психологічної експертизи з визначення розміру відшкодування завданої їй моральної шкоди на суму 5 076,00 грн., а тому дана позовна вимога підлягає до задоволення.
		Підтверджуючих документів щодо оплати банківської комісії на суму 42,90 грн. та 50,76грн. банківської комісії за оплату цих сум, матеріали справи не містять, а тому у задоволенні в цій частині позовних вимог слід відмовити.
		Також, згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи (т.1а.с.229-234), 03.04.2018 у приміщенні Київського НДІСЕ проведено безпосереднє психологічне обстеження позивачки. Матеріали справи містять проїзні документи (посадочний документ) на зазначену дату (т. 2, а.с. 31, 32), які підтверджують, що 03.04.2018 позивачкою витрачено на проїзд з м. Івано-Франківська до м. Києва 297,01 грн. та зворотний проїзд - 208 грн., 37 грн., всього 505 грн. 38 коп. Зазначені витрати на проїзд суд відносить до судових витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Частиною ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 822,85 грн.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. 
		На підставі викладеного, відповідно до ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст.81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,- 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 2 585 грн. 25 коп. матеріальної шкоди, 210 000 грн. моральної шкоди, стягнення судових витрат- задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою в АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , 1984 року народження іждентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , фактично проживаючої в АДРЕСА_4 , завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 585 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 25 коп. та 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди. 
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою в АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , 1984 року народження іждентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , фактично проживаючої в АДРЕСА_4 - 12 168,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, 4 290 грн. 00 коп. понесених витрат з проведення судової психологічної експертизи, 5 076,00грн. витрат понесених з проведення експертизи визначення розміру відшкодування завданої моральної шкоди та 505 грн. 38 коп. понесених додаткових витрат з проведення судової психологічної експертизи (придбання залізничних квитків).
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою в АДРЕСА_2 на користь держави з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 - судовий збір в сумі 822,25 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		Довідка: повний текст рішення виготовлено 24.12.2020 року.
		 
		Суддя Пастернак І.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...