Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/2809/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.12.2020. Зареєстровано: 25.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2020.
Дата набрання законної сили: 30.11.2020
Номер судового провадження: 22-ц/811/3290/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 464/2809/19                                Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В. 
		Провадження № 22-ц/811/3290/19                        Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		30 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
		Суддів: Ніткевича А.В., Савуляка Р.В.
		Секретар Сеньків Х.І.
		З участю: представника заінтересованої особи ТОВ «Гугл» адвоката Галич І.Л,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 464/2809/19 за апеляційною скаргою представника ТОВ «Гугл» - адвоката Мамуня О.С. на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22.08.2019 року постановленого під головуванням судді Борачок М.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гугл»,-
		 
		 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		21.05.2019 року Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт недостовірності інформації та спростувати інформацію, поширену на веб-сайті http://www.fttc.com.ua/ за посиланням:  ІНФОРМАЦІЯ_1  у статті під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_3». В обґрунтування заяви покликається на те, що вказана стаття, поширена у вигляді, доступному для ознайомлення для необмеженого кола осіб, а саме у мережі Інтернет, для ідентифікації заявника в ній розміщено фотографію останнього.
		Стаття містить розширений зміст про його життя, зв`язки, нібито, з кримінальними авторитетами, яка згідно його заяви, не відповідає дійсності щодо його життя, вплив на АТ «Укрпошта» при прийнятті рішень у господарській діяльності. Така інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, порочить його гідність, честь та завдає йому шкоди. Так як автора статті та власника веб-сайту, який поширив зазначену інформацію не вдалося йому встановити, тому звернувся із заявою в порядку окремого провадження. Просив визнати поширену проти нього інформацію недостовірною та спростувати таку.
		Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 22.08.2019 року заяву задоволено.
		Встановлено факт недостовірності інформації розміщеної на веб-сайті http://www.fttc.com.ua/ за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_3» та спростувати її, а саме:
		«ІНФОРМАЦІЯ_4».
		«Компания Meest Express является составной частью канадского почтового оператора Meest Corporation Inc., учрежденного в 2005 году эмигрантом из Украины ОСОБА_2 . Будь кадровики правительства чуть полюбознательнее, они, несомненно, раскопали бы много интересных фактов из жизни бывшего земляка, благословившего на трудовой подвиг своего коллегу ОСОБА_3 . В 90-е годы львовяне были хорошо наслышаны о правой руке местного криминального авторитета ОСОБА_4 . « ОСОБА_4 » ликвидировали конкуренты в 1994 году. Его именная организованная преступная группа после смерти лидера предпочла разбежаться по разным углам. Кисиль выбрал для себя Канаду. За океан он предусмотрительно прихватил с собой весь «общак» ОПГ, функции кассира которого он выполнял по поручению ОСОБА_4 . Разбойничья романтика с учетом реальной опасности закончить жизнь молодым и красивым, а также жесткость заокеанских законов к ищущим легкого заработка вынудила эмигранта искать варианты легального бизнеса. Он его нашел, но въевшаяся на родине в кожу привычка прятать в рукаве лишнего туза нет-нет, да и давала о себе знать.
		В Канаде ОСОБА_2 принялся обслуживать многочисленное украинское землячество, не теряющее связи с родиной предков. Очень быстро Meest Corporation Inc. стало лидером доставки почтовых отправлений из Северной Америки в Восточную Европу. Тесный и жестко зарегламентированный американский рынок не допускает вольностей и экспромтов. То ли дело до боли знакомая Украина. Кисиль решил начать экспансию на родных просторах, применив против конкурентов хорошо освоенные в молодости запрещенные приемы. Конечно же, накаченные братки не начали охотиться за почтальонами и отнимать у них сумки с корреспонденцией. Время уже другое. На дворе 21 век. В ход были запущены более тонкие методы, впрочем, не меняющие их гадкой сути. Кисиль вознамерился «свалить» «Укрпочту», запустив внутрь компании «троянского коня». На его роль он выбрал своего львовского знакомого ОСОБА_3 . Решение о его назначении на пост главы государственной компании принималось при деятельном содействии депутата Верховной Рады ОСОБА_5 . Влиятельный парламентарий является заместителем руководителя фракции «Народный фронт», а самое главное - другом детства экс-премьер-министра ОСОБА_6 . Депутат ОСОБА_5 - один из тех, кому ОСОБА_6 обязан весьма правдоподобными слухами о коррупции в своем ближайшем окружении. Помимо бывшего главы правительства ОСОБА_5 работает в тандеме с олигархом ОСОБА_7 . Только этим можно объяснить удивительную близорукость номинационного комитета Кабмина, проявленную при назначении ОСОБА_3 исполняющим обязанности руководителя «Укрпочты».
		С первых шагов новый топ-менеджер, засучив рукава, принялся выполнять поставленную перед ним задачу - не спасать государственную компанию, а как можно быстрее ее утопить. Прикрываясь передовым западным опытом новый начальник решил полностью отказаться от обслуживания корпоративных клиентов, ежегодно приносящих на счета «Укрпочты» солидный денежный вклад около 1,2 млн гривен. Другим нетрадиционным для кризисного руководителя, взявшего штурвал управления компаниией в руки, оказались планы по сворачиванию направления международной почтовой связи. Уход с этого сегмента почтовых услуг автоматически означал появление на Украине монополиста - компании Meest Express. Всемирный Почтовый Союз наделил правами операторов в международной связи из украинских компаний только государственную «Укрпочту» и частную Meest Express . Последней ничего не оставалось, как только занять освободившуюся нишу. Не особо вникая в «текучку» и не пытаясь разгрести созданную предшественниками неразбериху, ОСОБА_3 подал голос в поддержку проекта закона, предоставляющего частным почтовым фирмам полноценный доступ к созданной за десятилетия государством логистической системе. Планы передачи в частные руки нерентабельных маршрутов доставки на самом деле означали массовое закрытие отделений «Укрпочты» на селе, сокращение персонала организации, а для жителей труднодоступных районов страны исчезновение единственного окна связи с внешним миром. Менеджер ОСОБА_3 скрупулезно рассчитал экономический эффект от сворачивания сети «Укрпочты» - 20 млн гривен. На фоне предстоящей глобальной раздачи преференций конкурентам немедленно попытались вклиниться в процесс его особо алчные подчиненные. СБУ поймало на взятке в 100 тыс гривен двух высокопоставленных функционеров УГППС «Укрпочта» ОСОБА_8 и ОСОБА_9 , а в самом центральном офисе провела обыск с выемкой документов. ОСОБА_3 вымела из кабинета метла народного гнева. В едином порыве объединились рядовые работники почтового гиганта и даже некоторые заместители руководителя, ясно осознавшие, что начальник ведет дело к полному краху компании. Полгода правления ставленника ОСОБА_2 войдут в историю «Укрпочты», как самые провальные. Если до него компания занимала 60% украинского почтового рынка, то к концу полномочий доля упала до 42%.»
		«Наступление Meest Express на позиции государственной почтовой службы продолжились при следующем исполняющем обязанности «Укрпочты» ОСОБА_11 . Компания Meest Express преобразовалась в холдинг Meest Group. Этому событию предшествовала довольно неожиданная продажа владельцем компании PGK Group Виталием Яницким подразделений, обеспечивавших 40% всей курьерской доставки по Украине. Во владения ОСОБА_2 перешли службы доставки Postman, Star Express и «Точка». Канадско-украинский бизнесмен сумел организовать в провинции работу мобильных почтовых отделений, а для временного хранения посылок уговорил администрацию нескольких моргов сдать ему в аренду на выгодных условиях свободные площади. Дополнительную надежду на продолжение захвата украинского почтового рынка для ОСОБА_2 принесла новость о новом главе «Укрпочты», назначенном Кабмином в июле 2016 года. Почти земляк, американский гражданин ОСОБА_10 , ранее работавший в аудиторской фирме KPMG, победил на объявленном правительством крайне непрозрачном конкурсе. Новый начальник сразу начал убеждать всех о выходе из кризиса с помощью новомодных аутсорсинга и франчайзинга. Такую же терминологию любил использовать ОСОБА_3 , чуть не убивший наповал «Укрпочту» за считанные месяцы. Пришелец из-за океана вполне мог ранее встречаться с ОСОБА_2 где-нибудь в Нью-Йорке или Монреале и подробно обговорить план действий по окончательной ликвидации государственной почтовой монополии. Пока же ОСОБА_10 отметился супер высоким заработком. В прошлом году начальник всех почтальонов заработал 14 млн гривен, подняв статистику средней зарплаты в организации на несколько пунктов, как среднюю температуру по больнице включая патологоанатомическое отделение. Когда из-за «подкопа» ОСОБА_2 просядет фундамент и дом рухнет, он спокойно соберет пожитки и исчезнет на второй родине. Остальным работникам «Укрпочты» бежать некуда».
		Рішення оскаржив представник ТзОВ «Гугл»-адвокат мамуня О.С.
		В апеляційній скарзі зазначає, що хибними є висновки суду викладені у мотивувальній частині рішення, а саме, що заявник звертався до представника компанії Гугл в Україні, ТзОВ «Гугл» з клопотанням видалити/ заблокувати інформацію, поширену на веб-сайті за даним посиланням як таку, що містить недостовірну інформацію про заявника, однак, у задоволенні відповідного запиту було відмовлено через відсутність рішення уповноваженого державного органу, тобто суду (далі «Оспорювані обставини»).Зазначає, що «оспорювані обставини» підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваного рішення як недоведені і такі, що не відповідають обставинам справи.Представник заявника самостійно за своїми запитами не встановила автора статті та не звернулася в суд з клопотанням про витребування у Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» інформації про автора статті та власника веб-сайту.Представником заявника не надано суду доказів про звернення до ТОВ «Гугл» з клопотанням видалити/заблокувати інформацію, поширену на веб-сайті згідно оспорюваного посилання як таку, що містить недостовірну інформацію про заявника.Вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи. У рішенні зазначено, що заявник звертався до представника компанії Гугл в Україні, ТзОВ «Гугл», проте дана інформація не відповідає дійсності, оскільки ТОВ «Гугл» не є представником компанії Гугл ЛЛС чи Гугл Інтернешнл ЛЛС в Україні. ТОВ «Гугл» - це окрема юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на території України, а висновок суду, що ТОВ «Гугл» є представником компанії «Гугл» не відповідає дійсності. Тобто, ТОВ «Гугл» не може видаляти/ блокувати інформацію, розміщену на сторонньому сайті, навіть, за наявності рішення суду. Посилається на те, що Гугл є пошуковою системою та має свій принцип роботи. Пошукові системи не можуть вилучати зміст безпосередньо з веб-сайту, а тому не достатньо вилучити результати пошуку з Гугл, оскільки зміст усе одно залишиться в Інтернеті. Апелянт вважає, що обставини, які мають значення для справи і які суд визнав встановленими, насправді є недоведеними. Заявником не подано жодних доказів про звернення до компанії Гугл в Україні, ТзОВ «Гугл» про видалення недостовірної інформації, а тому підлягає видаленню з мотивувальної частини рішення.
		Просить змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом виключення наступної інформації: «В судовому засіданні було встановлено, що заявник звертався до представника компанії Гугл в Україні, ТзОВ «Гугл» з клопотанням видалити/ заблокувати інформацію, поширену на веб-сайті з посиланням http://www.fttc.com.ua/ за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 » як таку, що містить недостовірну інформацію про заявника. Однак у задоволенні відповідного запиту було відмовлено через відсутність рішення уповноваженого державного органу, тобто суду».
		Заслухавши пояснення представника ТОВ «Гугл» адвоката Галич І.Л. про скасування оскаржуваного рішення суду та залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а клопотання представника ТОВ Гугл адвоката Галич І.Л. про залишення заяви без розгляду підлягає до задоволення.
		В суді апеляційної інстанції представник заінтересованої особи адвокат Галич І.Л. не підтримала клопотання від 28.09.2020 року про витребування додаткових доказів, оскільки на запит ТОВ «Гугл» надійшла відповідь від ТОВ «Хостінг Україна» про власника доменного імені fttc. Cоm. ua. (додано до матеріалів справи). Враховуючи думку представника ТОВ «Гугл» судом залишено клопотання про витребування доказів без розгляду.
		Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту недостовірної інформації, яка була розміщена у квітні 2018 року на сайті http:// www. Fttc. Com. ua/ під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3».
		Із змісту заяви та пояснень представника заявника, даних в суді першої інстанції, інформація зазначена у цій статті є недостовірною.
		Через неможливість встановлення автора статті, особи, яка поширила інформацію про заявника, неможливість встановити власника веб-сайту http:/ www. fttc .com. ua/ та реєстратора доменного імені fttc. сom. ua заявник звернувся в суд із заявою в порядку окремого провадження на підставі ст.315 ЦПК України про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування.
		Відповідно до ч.7 ст. 19 ЦПК в окремому провадженні розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Приймаючи до розгляду в окремому провадженні заяву про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування або під час розгляду такої заяви, суд має встановити чи відсутній за вказаними у заяві обставинами спір про право та чи дійсно неможливо встановити відповідача в даній справі.
		Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02. 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» підставою для залишення заяви без розгляду є також встановлення судом в порядку окремого провадження особи, яка поширила інформацію щодо якої виник спір.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується із рішенням суду першої інстанції, яке постановлено в порядку окремого провадження при наявності спору про право на спростування недостовірної інформації та за наявності чи можливості встановити відомості про особу, яка поширила інформацію, яка оспорюється заявником.
		Згідно норм цивільного законодавства юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.
		Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити у позовній заяві ( п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК).
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта-вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Згідно ст..1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-ХІІ від 23.12.1993 року власник веб-сайту-особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власника веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту і (або) отримувач послуг хостингу.
		Отже, встановлення особи реєстранта доменного імені fttc. сom. ua як особи, яка створила технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації, є достатнім для визначення відповідача у справі.
		Із матеріалів справи встановлено, що представник заявника здійснював пошук власника веб-сайту шляхом направлення ряду запитів до юридичних осіб, які володіють інформацією про реєстрантів доменних імен й власників веб-сайту, проте конкретної відповіді на запитувану інформацію не отримав.
		ТОВ «Хостінг Україна» у відповіді на запит від 16.05.2019 року за вих..№ 2279 (а.с.26) зазначило про можливість розкрити запитувану інформацію у визначеному законодавством порядку, чим підтвердило наявність у нього необхідної для заявника інформації.
		Однак, заявником не заявлено в суді першої інстанції клопотання про постановлення ухвали про витребування необхідної інформації, а судом в порядку ст.294 ЦПК не витребувано такої інформації з власної ініціативи, що слід було зробити.
		Згідно ст. 294 ЦПК під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
		Згідно ч.2 ст. 294 ЦПК з метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
		Із відповіді ТОВ «Хостінг Україна» від 19.10.2020 року вих.. № 2844 на запит № 24/09/20-1 від 24.09.2020 року повідомлено наступні дані реєстранта доменного імені  «fttc ua. com. 
		ПІБ: ОСОБА_12 
		 
		Адреса: АДРЕСА_1 Е -mail 
		ІНФОРМАЦІЯ_5 Телефон : не зазначено
		За змістом п.13 постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію щодо якої виник спір, стане відома, суд залишає заяву без розгляду.
		Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення та розгляду справи в порядку окремого провадження, таке рішення підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду.
		Відповідно до ч.1 п.4 ст. 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково, або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
		Підставою для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Керуючись ст. ст.374 ч.1 п.4, 376 ч.1 п.3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу представника ТОВ «Гугл» адвоката Мамуня О.С. задоволити частково.
		Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22.08.2019 року скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення.
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування залишити без розгляду.
		Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 його право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку позовного провадження. 
		Повний текст постанови складено 10 грудня 2020 року. 
		 
		 
		Головуючий Ю.Р.Мікуш
		Судді: А.В.Ніткевич
		Р.В.Савуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...