Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/10404/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано судом: 26.12.2020. Зареєстровано: 27.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2020.
Дата набрання законної сили: 01.04.2021
Результат оскарження 01.04.2021 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/752/5484/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/10404/20 
		Провадження № 2/752/5484/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		       14 грудня 2020 року року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                                 Хоменко В.С.
		при секретарі                                         Павлюх П.В.,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким просив суд зобов`язати відповідача зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: квартири АДРЕСА_1 .
		Свої вимоги мотивував тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані члени родини попереднього власника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Останні добровільно з реєстрації місця проживання знятись не бажають. 
		25.05.2020 року відповідачем йому було відмовлено у знятті з реєстрації вказаних осіб, посилаючись на те, що ним не було подано необхідних документів: заяви зареєстрованих осіб або відповідного рішення суду, що суперечить нормами прямої дії, а саме: нормам Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року.
		Тому, змушений звернутись до суду за захистом своїх прав власника.
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 27.11.2020 року (а.с. 28-29).
		Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
		Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
		Ухвалою від 27.11.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі (а.с. 76-77).
		Ухвалою від 27.11.2020 року первісного відповідача - Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві замінено належним відповідачем - Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог (а.с. 78-79).
		Ухвалою від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_2 про об`єднання справ в одне провадження.
		Відповідач - Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація подала відзив на позов, в якому просила суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що не порушувала прав чи законних інтересів позивача та діяла в межах та у спосіб, визначний чинним законодавством.
		Треті особи пояснення на позов не подали.
		Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
		На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 210730357 від 29.05.2020 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
		Згідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києві від 19.05.2020 року у належній квартирі позивача зареєстровані члени родини попереднього власника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 8, 9-13). Останні добровільно з реєстрації місця проживання знятись не бажають. 
		25.05.2020 року представник позивача звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання Голосіївської РДА із заявою про зняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання: квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні останніх було відмовлено на підставі п. 11 абз. 1 Правил № 207: не подання необхідних документів: заяви зареєстрованих осіб або відповідного рішення суду (а.с. 21-24).
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України є змагальність сторін та диспозитивність.
		Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» регулюються відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
		Згідно ст. 7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть, паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку, інших документів, які свідчать про припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, підстав на право користування житловим приміщенням.
		Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених ч. 11 ст. 6 цього Закону.
		Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають Правила № 207.
		Пунктом 26 Правил № 207 визначено вичерпний перелік документів, на підставі яких орган реєстрації має право зняти з реєстрації місця проживання фізичної особи, а саме : заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;  рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;  свідоцтва про смерть;  повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
		інших документів, які свідчать про припинення:
		підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);  підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);  підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
		Відповідно до п. 26 Правил № 207 разом із заявою особа подає : документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання.
		Згідно п. 27 Правил № 207 працівник органу реєстрації: перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві; приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи; вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; оформляє і видає довідку про зняття з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 16, дітям, які не досягли 16 років, та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, а також вилучає раніше видану довідку про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення; повертає особі або її представнику документ, до якого внесені відомості про зняття з реєстрації місця проживання, довідку про зняття з реєстрації місця проживання, а також документи, які подавалися.
		З матеріалів справ видно, що представник позивача, який діяв в його інтересах, 25.05.2020 року подав заяву про зняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із зміною власника квартири.
		Відповідно до п. 11 Порядку № 207 Орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:  особа не подала необхідних документів або інформації.
		З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вказаних норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем правомірно відповідно до п. 11 Правил № 207 відмовлено позивачу у знятті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання у зв`язку неподанням необхідних документів, зокрема, заяви зареєстрованих осіб або відповідного рішення суду.
		Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що право на звернення до суду з позовом є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 55 Конституції України, згідно якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
		Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Закріплений у ст. 10 ЦПК України принцип верховенства права полягає у тому, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.  Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.  Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.  Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.  Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.  У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.  У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.  У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.  Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).  Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
		Звернення до суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Свобода пересування та вибір місця проживання на території будь-якої держави, в якому людина перебуває на законних підставах, є одним з найважливіших особистих прав, яке прямо або побічно гарантується в ряді документів Ради Європи і підтверджується у рішеннях Європейського Суду з прав людини.
		Право на свободу пересування встановлено пунктами 1 і 2 статті 2 Протоколу №4 до Конвенції. Воно націлене на забезпечення будь-якій особі права на свободу пересування в межах території та право залишати цю територію, яка передбачає право поїхати в будь-яку країну на вибір цієї особи. Воно, однак, не робить якого-небудь впливу на можливість допуску особи до країни призначення. Це право громадянина країни чи законно проживаючого на території цієї країни іноземця пересуватися по її території і залишати цю країну. Однак це право не є абсолютним і може бути обмежене при певних умовах.
		Конституція України у ст. 3 декларує положення про те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Дане положення - одна з фундаментальних основ конституційного ладу України.
		Зміст ст. 3 Конституції України означає пріоритет прав і свобод людини в діяльності всіх органів держави, їх орієнтацію на ці права і свободи. Бо права людини по-перше, виражають її волю, а по-друге, вони покликані служити обмежувачем всевладдя держави, перешкоджати сваволі державних органів і посадових осіб, необґрунтованого вторгнення держави у сферу особистої свободи людини.
		Правове становище (статус) людини і громадянина в повному обсязі характеризується сукупністю прав, свобод і обов`язків, якими він наділяється як суб`єкт правовідносин, що виникають у процесі реалізації норм всіх галузей права. Право на вибір місця проживання становить частину свободи самовизначення особистості.
		Право людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання закріплене у низці міжнародно-правових актів, таких як Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, а також це право є закріплене в Основному Законі нашої держави - Конституції України.
		Так, ст.13 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Частина перша статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права гарантує кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Згідно ст.33 Основного Закону України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
		Дана свобода є одним з компонентів свободи пересування, яка передбачена в статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 16.09.1963 року (ETS № 46) і включає в себе також право залишати будь-яку країну, включаючи власну, і право громадянина безперешкодно повертатися у власну країну.
		Згідно Протоколу № 4 до Конвенції кожен, хто на законних підставах перебуває на території будь-якої держави, має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання в межах цієї території (пункт 1 статті 2).
		Суд, вирішуючи даний спір, відзначає, що відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п. 45 рішення по справі «Бочаров проти України», п. 53 рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України», п. 43 рішення по справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
		Отже, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд надходить до висновку про те, що в даному випадку належним способом захисту, який відповідатиме інтересам позивача та не суперечитиме закону буде зобов`язання відповідача зняти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання за адресою: квартири АДРЕСА_1 .
		На підставі викладеного, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		Питання судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		позов ОСОБА_1 до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Зобов`язати Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію зняти з реєстрації місця проживання: квартири АДРЕСА_1 ,  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
		Стягнути з Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
		Відомості про учасників процесу:
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37308812, адреса: 03039, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 42.
		Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
		Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
		Третя особа: Центр надання адміністративних послуг Голосіївської РДА в м. Києві, адреса: 03039, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 42.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суду м. Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                          В.С. Хоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...