Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/35116/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 09.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		9 грудня 2020 року                                                                місто  Київ
		                                                                                                           справа № 757/35116/19-ц
		                                                                                                  провадження №22-ц/824/12810/2020
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -  Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Сірої Ю.М.,
		сторони:
		позивач -  ОСОБА_1 
		відповідач - ОСОБА_2 
		відповідач - Офіс Генерального прокурора
		відповідач - Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс»
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», Офісу Генерального прокурора 
		на рішення  Печерського районного суду м.Києва від  14 липня 2020 року, ухвалене у складі судді  Ільєвої Т.Г.,
		у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Офісу Генерального прокурора, Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» про захист честі, гідності та ділової репутації,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У липні 2019 року  позивач ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом до відповідачів про захист честі, гідності та ділової репутації.
		Позов обґрунтовано тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачами було розповсюджено недостовірну інформацію щодо позивача. Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті телеканалу «24», що належить ПрАТ «Телерадіокомпанія «Люкс»  був оприлюднений сюжет програми «Право на гідність», що демонструвався в ефірі цього телеканалу, автором та ведучим сюжету зазначений ОСОБА_3 .  У даному сюжеті та його тестовій версії на веб-сайті телеканалу ОСОБА_3 у контексті своїх міркувань щодо визнання Конституційним Судом України  неконституційним статті КК України, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення, зазначив, що «забрати майно можна буде у ОСОБА_4 , кримінальне провадження про незаконне збагачення якого на суму 26 мільйонів було закрито. Але матеріали про ці статки залишилися, тож можна спробувати дістати їх за цією новою процедурою цивільної конфіскації».
		Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у мережі Facebook було опубліковано допис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», в якому САП проінформувала про прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною статті 368-2 КК України, що передбачала відповідальність за незаконне збагачення, у зв`язку  з чим було закрито 65 кримінальних проваджень та надано їх перелік, щодо позивача містилася інформація у цьому переліку у наступному форматі: "З метою уникнення спекуляцій та припинення інформаційних вкидів щодо «фігурантів» вказаних розслідувань: Кримінальне провадження від 27 листопада 2017 року щодо незаконного збагачення радника Президента України на суму 26 млн.грн. (грошові активи), закрито 6 березня 2019 року на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України. Наведеної інформації виявилося достатньо для ідентифікації особи позивача.
		Разом з тим, не існувало кримінального провадження щодо позивача ОСОБА_1 щодо незаконного збагачення, відтак відповідачами було розповсюджено недостовірну інформацію. Інформація, яка була поширена про позивача, є негативною, оскільки в ній стверджується про його незаконну діяльність, що створює враження про позивача як про правопорушника, що у свою чергу руйнує оцінку його людських, ділових і професійних якостей та порушує право позивача на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації.
		Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позов задовольнити, визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, викладену ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Facebook на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: «З метою уникнення спекуляцій та припинення інформаційних вкидів щодо «фігурантів» вказаних розслідувань, надаємо перелік всіх закритих кримінальних проваджень за ознаками злочину, передбаченого ст.368-2 КК України за хронологією їх реєстрації в ЄРДР:
		… 32. Кримінальне провадження від 27.11.2017 щодо незаконного збагачення радника Президента України на суму 26 млн. грн. (грошові активи). Закрито 06.03.2019 на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.»;
		- зобов`язати Офіс Генерального прокурора протягом 5 календарних днів з дня набранням рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 , викладену ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Facebook на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури  за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом розміщення на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на веб-сайті    вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування»;
		-  визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті телеканалу «24», а також в ефірі цього телеканалу в програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме інформацію про існування та подальше закриття щодо позивача ОСОБА_1 кримінального провадження про незаконне збагачення на суму 26 мільйонів гривень;
		- зобов`язати ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 шляхом розміщення  спростування на веб-сайті  24 каналу за адресою…….. та оголошення в програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а у разі неможливості у зв`язку з припиненням її існування - в ефірі 24 каналу  спростування наступного змісту:
		« ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «24» каналу був оприлюднений сюжет програми « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що також демонструвався в ефірі цього каналу. В цій програмі мною, ОСОБА_5 , було повідомлено недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , а саме про те, що щодо нього існувало кримінальне провадження про незаконне збагачення.»
		Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 14 липня 2020 року  позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_6 інформацію, викладену ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Facebook на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме «З метою уникнення спекуляцій та припинення інформаційних вкидів щодо «фігурантів» вказаних розслідувань, надаємо перелік всіх закритих кримінальних проваджень за ознаками злочину, передбаченого ст.368-2 КК України за хронологією їх реєстрації в ЄРДР: 32.Кримінальне провадження від 27 листопада 2017 року щодо незаконного збагачення радника Президента України на суму 26 млн. грн. (грошові активи), закрито 6 березня 2019 року на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.
		Зобов`язано Офіс Генерального прокурора протягом 5 календарних днів з дня набранням рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 , викладену ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Facebook на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури  за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом розміщення на сторінці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на веб-сайті    вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування».
		Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті телеканалу «24», а також в ефірі цього телеканалу в програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». А саме інформацію про існування та подальше закриття щодо позивача ОСОБА_1 кримінального провадження про незаконне збагачення на суму 26 мільйонів гривень.
		Зобов`язано ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс» протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 шляхом розміщення  спростування на веб-сайті  24 каналу за адресою…….. та оголошення в програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а у разі неможливості у зв`язку з припиненням її існування - в ефірі 24 каналу  спростування наступного змісту:
		« ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті «24» каналу був оприлюднений сюжет програми «Право на гідність», що також демонструвався в ефірі цього каналу. В цій програмі мною, ОСОБА_5 , було повідомлено недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 , а саме про те, що щодо нього існувало кримінальне провадження про незаконне збагачення.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_2 через свого представника подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати  і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.  В апеляційній скарзі посилається на те, що  рішення ухвалено з порушенням норм  процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, посилається на те, що судом не спростовано тверджень  ОСОБА_2 про те, що інформація, яка була ним поширена щодо існування кримінального провадження є достовірною. Достовірність поширеної інформації, а також ті обставини, що позивач має правовий зв`язок до кримінального провадження від 21 листопада 2017 року підтверджується  інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, судовим рішенням Печерського районного суду м.Києва від 20 лютого 2019 року, яке ухвалювалось за наслідками розгляду скарги , що була подана адвокатом Мікітян К.О., в інтересах ОСОБА_1 , відповіддю НАБУ від 23 березня 2019 року на інформаційний запит інформаційному агентству «Українські новини».  В мотивувальній частині свого рішення суд дійшов цілком протилежного висновку про відсутність взагалі будь-якого кримінального провадження щодо ймовірного незаконного збагачення колишнього Радника Президента та помилково зазначив, що дане кримінальне провадження було закрито у зв`язку з недостатністю доказів, які б могли свідчити про вчинення певною особою злочину, всупереч тому, що докази, які містяться в матеріалах справи, а також загальновідомими фактами встановлено? та не спростовано позивачем, що вказане кримінальне провадження було закрито у зв`язку з «декриміналізацією» такого діяння на підставі рішення Конституційного Суду України. Судом не надана вмотивована оцінка аргументам відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову. 
		 Судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо можливості спростування недостовірної інформації про позивача. Інформація, що була озвучена відповідачами та яка оспорюється, є предметом суспільного інтересу.
		Окрім того, необґрунтованими є висновки суду щодо того, що поширенням оспорюваної інформації порушується принцип презумпції невинуватості, оскільки нібито вказує на очевидну причетність позивача до вчинення протиправних дій.
		Висновок суду першої інстанції, що поширена відповідачем ОСОБА_2 є негативною також є безпідставним, оскільки  у ефірі, що відбувся на телеканалі «24» ІНФОРМАЦІЯ_1 у програмі «Право на гідність» ОСОБА_2 не вживались образи, нецензурні висловлювання або ж інші слова, які можна було розцінити як негативну інформацію, що принижує честь та гідність та ділову репутацію позивача, а доказів протилежного останнім до суду не надано.
		Суд дійшов суперечливих висновків щодо неможливості застосування до спірних правовідносин норм міжнародного права та судової практики ЄСПЛ, оскільки відповідачем ОСОБА_2 нібито поширено відомості, що стверджують про фактично вчинення позивачем злочину, а не критику його діяльності. ОСОБА_2 , представляючи інтереси громадської організації, таким чином є громадським сторожовим, який і реалізує свої функції через поширення суспільно значущої інформації щодо діяльності тих чи інших політичних або ж публічних діячів. Натомість суд першої інстанції своїм рішенням фактично створив перешкоди відповідачу у виконанні ролі громадського сторожового, та обмежив право відповідача на свободу слова.
		В свою чергу ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» також подало апеляційну скаргу, в якій  просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;  невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів поширення оспорюваної інформації  апелянтом, а саме телепрограми «Право на гідність» від ІНФОРМАЦІЯ_1 саме на телеканалі «24», оскільки за відсутності офіційного запису вказаного ефіру неможливо достовірно встановити зміст трансльованих передач, а у визначений Законом України «Про телебачення та радіомовлення» на адресу відповідача не надходило скарги на зміст таких передач. Доказів того, що саме приватне акціонерне товариство поширило недостовірну інформацію, зокрема, в мережі Інтернет, яка стосується позивача та порушує його особисті немайнові права, позивач не надав. Крім того, посилається на те, що  твердження ведучого програми «Право на гідність»  мають оціночний характер. Судом не враховано ряд обставин, зокрема достовірність  інформації про те, що органом досудового розслідування дійсно проводилось кримінальне провадження про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.3 ст.368-2 КК України; публічний статус позивача та суспільно-важливий контекст поширеної інформації; публіцистичний стиль поширеної інформації представниками ЗМІ.
		У апеляційній скарзі представник Офісу Генерального прокурора також просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення  в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.  Зокрема, посилається на те, що наведена на сторінці САП у мережі Facebook інформація ґрунтується на матеріалах кримінального провадження і є повністю достовірною. Питання про достовірність відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження та у Єдиному реєстрі судових розслідувань, не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства. Інфрмація, яка відповідає фабулі кримінального провадження (короткому викладу обставин, що можуть свідчити  про вчинення кримінального правопорушення), що міститься в ЄРДР, не може вважатись недостовірною в розумінні ст.277 ЦК України. В порушення вимог ст.81 ЦПК України позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження того, що поширена САП інформація дозволяє ідентифікувати позивача, та, як наслідок, порушує його особисті немайнові права. Фраза «радник Президента України» в публікації САП не є достатньою для ідентифікації особи, а у розміщеній САП на сторінці у соціальній мережі  публікації не вказано конкретну особу, про яку йде мова. У опублікованій інформації САП не зазначала про винуватість ОСОБА_1 , а навпаки інформує громадськість про розслідування певного кримінального провадження, не порушуючи  презумпцію невинуватості особи.
		У відзивах на апеляційні скарги представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Парінова М.В. просить  апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві посилається на те, що суд першої інстанції встановив всі обставини справи вірно, прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права Наведені відповідачами в апеляційних скаргах доводи висновків суду не спростовують, не впливають на їх правильність.
		В судове засідання представник  позивача ОСОБА_1 - адвокат Парінова М.В. не з`явилася,  подала до суду заяву, в якій просила  розглянути справу у її відсутність.
		Представник  ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» - адвокат Ничка Ю.В.,   представник відповідача  ОСОБА_2 - адвокат Литвин О.О., представник Офісу Генерального прокурора - Орленко А.О.  доводи апеляційних скарги підтримали, просили  апеляційні скарги задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають  задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом установлено, що Спеціалізованою антикорупційною  прокуратурою ІНФОРМАЦІЯ_5 2019 року у мережі Facebook було опубліковано допис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», в якому повідомлялося про прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною статті 368-2 КК України (незаконне збагачення), у зв`язку з чим було закрито 65 кримінальних про важень та надано їх перелік, в тому числі було зазначено:
		«З метою уникнення спекуляцій та припинення інформаційних вкидів щодо «фігурантів» вказаних розслідувань, надаємо перелік сіх закритих кримінальних проваджень за ознаками злочину, передбаченого ст.368-2 КК України  за хронологією їх реєстрації в ЄРДР:
		…
		32. Кримінальне провадження від 27.11.2017 щодо незаконного збагачення радника Президента України на суму 26 млн. грн. (грошові активи) закрито 06.03.2019 на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.
		Зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42017000000004815 від 27 листопада 2017 року з правовою кваліфікацією ст.368-2 ч.3 Кримінального кодексу України слідує, що  у період з липня 2011 року по 31 грудня 2013 року службова особа, перебуваючи на посадах Радника Президента України - керівника Головного управління з питань судоустрою, а у подальшому на посаді Радника Президента України, одержала неправомірну вигоду  в орієнтовному розмірі 26 мільйонів гривень, відомості про особу якій повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї у витягу відсутні. Також у витягу міститься інформація про закриття кримінального провадження 6 березня 2019 року згідно  п.4 ч.1 ст.284 КПК України.
		Відомості, опубліковані відповідачем (Офіс Генерального прокурора) набули значного розповсюдження та стали підставою  для численних публікацій у мережі Інтернет з зазначенням прізвища позивача.
		В ефірі на телеканалі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », автором та ведучим якої зазначений відповідач ОСОБА_3 , сюжет програми був оприлюднений  на веб-сайті телеканалу «24», що належить ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», останній розповідає про визнання неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу України «незаконне збагачення», та  розмірковує про зміст нових законопроектів, зокрема, зазначає, що  «забрати майно можна буде в ОСОБА_4 , кримінальне провадження про незаконне збагачення якого на суму 26 мільйонів було закрито. Але матеріали про ці статки залишилися, тож можна спробувати дістати їх за цією новою процедурою цивільної конфіскації».
		Інформація розповсюджена відповідачами є фактичним твердженням, є недостовірною та негативною, оскільки створює уявлення про позивача як особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що  інформація поширена відповідачами про наявність кримінального провадження стосовно позивача фактично є твердженням про його причетність до кримінального правопорушення. Сам факт розповсюдження інформації про існування кримінального провадження щодо позивача призводить до формування недовіри до нього необмеженого кола осіб і створює уявлення про те, що позивач причетний до протиправних дій та завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації останнього.  Правдивість поширеної відповідачами інформації під час судового розгляду не встановлена та представниками відповідачів в силу принципу змагальності сторін не доведена. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спростування недостовірної інформації  має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі  рішення суду.
		Такі висновки  суду першої інстанції  ґрунтуються на встановлених обставинах, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Конституція України визнає честі і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності. 
		Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію  усно, письмово або в іншій спосіб - на свій вибір. 
		Однак такому праву відповідає  також і обов`язок не поширювати про інших осіб недостовірну інформацію та таку, що ганьбить їх гідність, честь чи ділову репутацію. 
		У статті 32 Конституції України  кожному гарантується  судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і морально шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема,  честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до  ст. ст. 297, 299 ЦК України  кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом  про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. 
		Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. 
		Згідно із ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться  у постанові від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справи зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення , наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення до відома хоча б одній особі у будь-якій спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної  особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або  перекручені).
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок  цього було порушено його особисті немайнові права.
		Судом установлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у мережі Fasebook, та ОСОБА_2   в сюжеті програми «Право на гідність» на телеканалі «24», який був оприлюднений   на веб-сайті https://24tv. ua/, власником якого є  ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс»,  було  поширено інформацію відносно позивача,  яка  створює уявлення  про позивача як особу, яка причетна до  вчинення кримінального правопорушення. Поширена відповідача інформація містить фактичні твердження,  та є  недостовірною і негативною. 
		Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про  те, що відповідачами ї порушено особисті немайнові права позивача, зокрема право позивача на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, які підлягають захисту у спосіб обраний позивачем.
		Доводи апеляційної скарги  ПрАТ «Телекомпанія Люкс» в тій частині, що позивачем не доведено, що саме  ПрАТ «Телекомпанія Люкс»  поширило недостовірну інформацію,  на телеканалі «24» та  в мережі Інтернет, а також не доведено, що власником веб-сайту https://24tv. ua/  є ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс», є безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема,  в матеріалах справи наявний експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет , складений на запит адвоката ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 14 серпня 2019 року, де зафіксовано  наявність програми, розміщеної у вільному доступі. У довідці  з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, що складена  ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», міститься висновок про те, що власником веб-сайту https://24tv.ua/  є ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс». 
		Крім того,  слід зазначити, що зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 слідує, що останній не заперечує, а навпаки підтверджує, що  в ефірі «24» каналі  транслювалась програма «Право на гідність»,, під час якої  була озвучена інформація, які просить спростувати позивач.
		За таких обставин висновок суду першої інстанції про доведеність позивачем факту поширення відповідачами  оспорюваної інформації  є  правильним. Офіційний запис ефіру, який   могла надати телерадіокомпанія у разі звернення позивача у порядку, передбаченому ст.  64  Закону України «Про  телебачення і радіомовлення» , є одним із доказів у цій справі, відсутність якого не виключає  можливість  позивача звернутися до суду за захистом свого права та доводити іншими належними та допустимими доказами факт поширення відповідачами оспорюваної інформації.
		Доводи апеляційних скарг  відповідачів ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» та ОСОБА_2 в тій частині, що  висновок суду першої інстанції  про недостовірність  поширеної інформації  є безпідставним,  а сама поширена інформація відповідає дійсності, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
		Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що   йому ніколи не повідомлялося про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.368-2 КК України (незаконне збагачення), він не перебував у процесуальних статусах підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) чи засудженого за вказаною статтею,  стосовно нього не здійснювалося жодних розслідувань за такими фактами, отже стосовно нього не здійснювалося кримінальне провадження і він не притягувався до кримінальної відповідальності за подібними фактами. 
		Відповідачами не доведено, що  щодо або проти позивача  існувало або здійснювалося кримінальне провадження. Існування кримінального провадження № 42017000000004815 від 27 листопада 2017 року, в якому  не було складено та вручено повідомлення про підозру, не дає підстав вважати, що кримінальне провадження здійснювалось стосовно позивача.
		Проте, відповідач ОСОБА_2 , , зважаючи на характер використаних  ним у своїх висловлюваннях мовних засобів,  в ефірі «24 каналу» у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » , фактично стверджував про те, що стосовно позивача існувало кримінальне провадження, що не відповідає дійсності.
		Крім того, повідомлена  Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою  інформація про те, що існувало кримінальне провадження «щодо незаконного збагачення конкретної особи»  також є недостовірною. Інформація, викладена у такий спосіб,  вочевидь  порушує принцип невинуватості.
		Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що  інформація, яка поширена відповідачами, є недостовірною, є правильним.
		Доводи апеляційної скарги відповідача Офісу Генерального прокурора в тій частині, що  опублікована Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою  ІНФОРМАЦІЯ_5 2019 року у мережі Facebook інформація не містить прізвища позивача і не дозволяє ідентифікувати особу,  також не можуть бути прийняті  в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи роздруківками повідомлень ЗМІ, в яких з  посиланням на допис Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомила про закриття кримінального провадження щодо позивача.
		Суд першої інстанції дійшов  правильних висновків, що поширена відповідачами інформація носила негативний характер та однозначно вказувала на причетність позивача до протиправної діяльності. При цьому оспорювана позивачем  інформація за своїм змістом не була критикою, оскільки містила  в собі посилання на факти, яких не існувало у дійсності, зокрема не існувало кримінального провадження  щодо або проти позивача.  Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що  він не стверджував, що позивач ОСОБА_1 «підозрюється», «обвинувачується», або «був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину» не скасовує того, що відповідач повідомив недостовірну інформацію про позивача про існування кримінального провадження проти нього щодо незаконного збагачення.
		Доводи апеляційної скарги в тій частині, що  позивач є публічною особою  та має бути терпимим до критики, також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки  повідомлена інформація не є критикою, а публічний статус позивача не дає  права розповсюджувати  проти нього недостовірні відомості.
		У пунктах 1,19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги положення ст.ст.32,34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
		Отже, встановивши, що поширена відповідачами інформація стосовно позивача  не є  оціночним судженням, не є критикою, а є фактичним твердженням, поширена інформація є недостовірною та негативною,  суд першої інстанції  дійшов  обґрунтованого висновку, що така інформація порушує немайнові права позивача та принижує його честі, гідність та ділову репутацію, що підлягає судовому захисту відповідно до приписів чинного законодавства України.
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції  правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		Доводи  апеляційних скарг  висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
		Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Ураховуючи наведене,  апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення  суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.  
		Керуючись  ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375,  381-384, 390  ЦПК  України, 
		суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В: 
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», Офісу Генерального прокурора - залишити без задоволення.
		Рішення Печерського районного суду м.Києва від  14 липня 2020 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з  дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду  протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Повна постанова складена 24 грудня  2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                                                     О.І. Шкоріна 
		 
		Судді:                                                                                       Л.Д. Поливач
		 
		                                                                                                  А.М. Стрижеус

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...