Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/23781/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Інші злочини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 24.12.2020
Номер судового провадження: 51-3138км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		24 грудня 2020 року
		м. Київ
		справа № 757/23781/20 
		провадження № 51-3138 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		підозрюваного ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями прокурора ОСОБА_5 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24червня 2020року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020року.
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020року частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні №62020000000000436 від 19 травня 2020 року та встановлено слідчим Державного бюро розслідувань та прокурорам Офісу Генерального прокурора строк тривалістю один місяць для завершення проведення досудового розслідування і прийняття відповідного процесуального рішення, передбаченого ст. 283 КПК України.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.
		Суддя-доповідач апеляційного суду на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22червня 2020року, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі з доповненнями, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі з доповненнями прокурор ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення норм кримінального процесуального закону.
		При цьому прокурор, посилаючись на постанову Великої ПалатиВерховного Суду від 23 травня 2018 року № 237/1459/17, зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу, яку не передбачено нормами кримінального процесуального закону, а тому апеляційний суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства повинен був відкрити апеляційне провадження та переглянути оскаржуване рішення слідчого судді.
		Позиції інших учасників судового провадження 
		На зазначену касаційну скаргу адвокат ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали судді апеляційного суду, просить залишити її без зміни, а касаційну скаргу прокурора  без задоволення. 
		У судовому засіданні прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити. При цьому прокурор ОСОБА_7 вказав на незаконність ухвали апеляційного суду, посилаючись на те, що суд, отримавши апеляційну скаргу прокурора, мав керуватися не ч. 4 ст. 399 КПК України, а положеннями ч. 6 ст. 9, п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК України та здійснювати апеляційний розгляд на загальних засадах процесуального закону.
		Захисник ОСОБА_9 та підозрюваний ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора, просили її залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції  без зміни.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі з доповненнями доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб у порядку, визначеному законом.
		Положеннями ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України.
		Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК України.
		Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями ст. 309 КПК України, і розширеному тлумаченню він не підлягає.
		Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_8 про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні та встановлено органу досудового розслідування строк тривалістю один місяць для завершення проведення досудового розслідування і прийняття відповідного процесуального рішення, передбаченого ст.283 КПК України.
		Тобто постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою встановлено слідчим Державного бюро розслідувань та прокурорам офісу Генерального прокурора місячний строк для завершення проведення досудового розслідування, не входить до визначеного у ст. 309 КПК України вичерпного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
		Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
		Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора ОСОБА_5 , належним чином умотивувавши своє рішення.
		Так, відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя  суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, згідно з яким проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження  суд. 
		Разом з тим ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом. 
		Ця норма співвідноситься із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
		Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.
		З огляду на наведене колегія суддів вважає правильним рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22червня 2020року на підставах, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки ухвали слідчих суддів, постановлені відповідно до статей 28, 114 КПК України, окремому апеляційному оскарженню згідно з положеннями ч. 3 ст. 309 КПК України не підлягають.
		Така позиція колегії суддів узгоджується з правозастосовчою практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення у постановах від 15 жовтня 2019 року в справі № 303/1679/18 (провадження № 51-6331км18) та від 19 березня 2019року в справі №638/7337/17 (провадження № 51-3931км18).
		Також зазначена позиція узгоджується з висновком, викладеним у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 жовтня 2019року в справі № 757/37346/18-к (провадження № 51-1329 кмп19).
		Крім того, посилання прокурора на те, що рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України суперечить постанові Великої Палати Верховного Суду, на переконання колегії суддів, є безпідставними виходячи з наступного.
		Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року №237/1459/17 суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою на рішення слідчого судді, яке не передбачено нормами процесуального закону, повинен керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст.7 КПК України, до яких, зокрема, віднесено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24 КПК України), та здійснювати судовий розгляд вказаної апеляційної скарги на загальних засадах.
		Разом з тим питання встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженні регулюється ч. 1 ст. 114 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що правові висновки, викладені у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, у даному конкретному випадку не підлягають застосуванню, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді про встановлення місячного строку для завершення досудового розслідування була постановлена в порядку, передбаченому статтями 28, 114 КПК України, а зазначене рішення Суду, на яке у своїй касаційній скарзі посилається прокурор, вказує на необхідність відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення слідчого судді, яке не передбачено нормами КПК України.
		Отже, доводи касаційної скарги про те, що слідчий суддя постановив рішення, не передбачене кримінальним процесуальним законом, є безпідставними.
		Таким чином, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при ухваленні рішення суддею апеляційного суду, а тому підстави, передбачені ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги прокурора ОСОБА_5 , відсутні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу з доповненнями прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу судді Київського апеляційного суду від 24червня 2020року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 22 червня 2020 року  без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...