Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/91/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2020. Зареєстровано: 29.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 23.12.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2020 року Справа № 902/91/19 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: 
		Головуючого судді Гудак А.В.
		судді Петухов М.Г. 
		судді Маціщук А.В. 
		секретар судового засідання Орловська Т.Й.
		за участю представників:
		прокурор: Безпалов А.В. 
		позивача: ОСОБА_1 
		відповідача: не з"явився 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 (Головуючий суддя Матвійчук В.В., судді Маслій І.В., Яремчук Ю.О. м.Вінниця, повний текст ухвали складено 23.10.2020 року) 
		за позовом: Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21011) в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) 
		до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-В" (вул. Чехова, буд. 7 (10Б), м. Вінниця, 21034) 
		про стягнення 43 516,22 грн. 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		І. Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції.
		1. Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення на користь позивача безпідставно збережених коштів за період з 25.01.2017 по 13.12.2017 в розмірі 43 516,22 грн.
		2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року позов Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-В" про стягнення на користь позивача безпідставно збережених коштів за період з 25.01.2017 по 13.12.2017 в розмірі 43516,22 грн. у справі №902/91/19 залишено без розгляду.
		3. Ухвала господарського суду мотивована тим, що земельна ділянка площею 0,5839 га по вул. Чехова, 7 (10Б) перебуває у державній власності, що виключає підстави розпорядження означеною ділянкою позивачем у справі - Вінницькою міською радою. Протилежного прокурором та позивачем не доведено. Обґрунтовуючи подання позову в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства України. При цьому, прокурором не враховано того факту, що сама по собі обставина порушення вимог законодавства відповідачем не перешкоджає прокурору звертатися в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як власника спірної земельної ділянки громади для захисту його прав до суду. Відповідно до викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором в даному спорі не вірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, та господарським судом помилково порушено провадження у даній справі за позовом прокурора.
		 
		ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		4. Не погоджуючись з постановленою ухвалою Керівник Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 та направити справу №902/91/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		5. Вважає, що застосовуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що прокурором у даному спорі невірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, оскільки у даному спорі отримувачем коштів є місцевий бюджет м. Вінниця. А отже, прокурором вірно визначено позивача у даній справі про стягнення безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без плати за землю. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
		6. Прокурор зазначає, що недоотримання місцевим бюджетом значних коштів за використання земельної ділянки порушує суспільний інтерес та викликає необхідність захисту саме інтересів територіальної громади. Предметом позову у даному спорі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без плати за землю. Так, встановлено, що, відповідач, ТОВ «Контакт-В» не є ані власником, ані постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача - орендна плата (статті 14.172, 14.1.73 ПК). Товариство володіє приміщеннями, які знаходяться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права користування на вказане нерухоме майно у ТОВ «Контакт-В» виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідні земельні ділянки, які знаходяться під нерухомим майном та сплачувати плату за користування спірною земельною ділянкою. Разом з тим, ТОВ «Контакт-В» не оформив правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою та не сплачує платежі. Отже, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Безоплатне використання землі послаблює економічні основи територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради.
		7. Крім того, залишаючи позов без розгляду судом першої інстанції не враховано обставини та висновки суду у справі № 902/1021/16, за результатами розгляду якої з Товариства з обмеженою відповідальністю - виробниче об`єднання «КонтактЛТД» стягнуто безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Зважаючи на викладене, скаржник вважає, що прокурором вірно визначено позивача у даному спорі - Вінницьку міську раду, оскільки кошти за землю належить сплачувати саме до місцевого бюджету за місце розташуванням земельної ділянки.
		 
		ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
		8. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 та розгляд апеляційної скарги призначено на 23 грудня 2020 року. Встановлено строк Вінницькій міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Контакт-В" для надання суду - відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Керівнику Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області копії відзиву та доданих до нього документів, витягу з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - до 18.12.2020 включно.
		9. 22 грудня 2020 року на адресу суду Вінницької міської ради надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області подану на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 задовольнити в повному обсязі.
		10. Однак, Вінницька міська рада надала відзив з порушення строку, визначеного ухвалою суду від 11.12.2020 року, в зв`язку з чим доводи, викладені Вінницькою міською радою у відзиві на апеляційну скаргу судом до уваги не приймаються, відповідно до частини першої статті 263 Господарського процесуального кодексу України
		11. Прокурор в судовому засіданні 23.12.2020 року підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі та надав відповідні пояснення. Зазначив, що застосовуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що прокурором у даному спорі невірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, оскільки у даному спорі отримувачем коштів є місцевий бюджет м. Вінниця. Отже, прокурором вірно визначено позивача у даній справі про стягнення безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без плати за землю. Просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 та направити справу №902/91/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		12. Представник Вінницької міської ради в судовому засіданні 23.12.2020 року підтримала вимоги апеляційної скарги керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області та надала відповідні пояснення. Зазначила, що в матеріалах справи №902/91/19 відсутні докази про те, що земельна ділянка, яку використовує відповідач розміщена у межах Державного акту на право постійного користування землею від 1980 року, серія Б № 000488, натомість є інші, які підтверджують право комунальної власності на цю земельну ділянку та містяться в матеріалах справи. Державне підприємство «Вінницький авіаційний завод», використовує земельні ділянки по вул. Чехова в м. Вінниця на підставі державного акту на право постійного користування землею від 1980 року, серія Б № 000488, за виключенням тих земель, що за його згодою та в порядку визначеному земельним законодавством вилучені з постійного користування, в тому числі і за виключенням земельної ділянки площею 0,5247га (кадастровий номер 0510100000:01:053:0048), яку відповідач використовує для задоволення власних потреб без здійснення нарахування та сплати місцевого податку. Просила суд, апеляційну скаргу керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області подану на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 задовольнити в повному обсязі.
		13. В судове засідання 23.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-В" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки суду не повідомило.
		14. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		15. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		16. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		17. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-В". 
		18. Згідно ч.1 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 
		19. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		 
		ІV. Мотивувальна частина постанови.
		20. Заслухавши пояснення прокурора Рівненської обласної прокуратури та представника Вінницької міської ради в судовому засіданні 23.12.2020 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, про задоволення апеляційної скарги Керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області про скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 та передачі на розгляд Господарському суду Вінницької області, виходячи з наступного.
		21. Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення на користь позивача безпідставно збережених коштів за період з 25.01.2017 по 13.12.2017 в розмірі 43 516,22 грн.
		22. Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м. Вінниця Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт-В", розташованих по вул. Чехова, 7(10Б) в м. Вінниця. За результатами перевірки складено акт від 22.09.2017 за № 138/9-03-3, з якого слідує, що відповідач використовує без правовстановлюючих документів огороджену земельну ділянку, площею 0,5247 га (кадастровий номер 0510100000:01:053:0048), для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Чехова, 7(10Б) в м. Вінниця. 
		23. В порушення вимог ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України відповідач не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку та не здійснював нарахування і сплату місцевого податку за її фактичне використання, з огляду на що останньому, в акті перевірки, рекомендовано звернутись до Вінницької міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та нарахувати і сплатити плату за землю, укласти договір на благоустрій, про вжиті заходи повідомити письмово Департамент самоврядного контролю в 30-денний термін. Проте, відповідачем не вжито заходів щодо оформлення права землекористування та сплати земельного податку і не надано письмової відповіді. З огляду на наведене Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам розглянуто матеріали по розрахунку збитків за час використання земельної ділянки, про засідання якої відповідача повідомлено відповідним листом. Акт визначення розміру збитків затверджено рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.12.2017 за № 2939. Відповідачем подано до Виконавчого комітету Вінницької міської ради клопотання про надання розстрочення зі сплати збитків у розмірі 43 516,22 грн, за результатами розгляду якого Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення за № 829 від 19.04.2018, в п. 2 якого зазначено про надання відповідачу розстрочення зі сплати збитків, шляхом їх сплати в термін до 01.09.2018, згідно договору. Проте, договору розстрочення сплати збитків відповідачем не підписано, збитки не сплачено.
		24. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року позов Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-В" про стягнення на користь позивача безпідставно збережених коштів за період з 25.01.2017 по 13.12.2017 в розмірі 43516,22 грн. у справі №902/91/19 залишено без розгляду.
		25. Суд першої інстанції при постановлені вказаної ухвали врахував наступні обставини.
		26. В позовній заяві заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури заявлено вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-В" про стягнення на користь Вінницької міської ради безпідставно збережених коштів за період з 25.01.2017 по 13.12.2017 в розмірі 43 516,22 грн.
		27. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, про те, що відповідачем, в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку комунальної власності площею 0,5247 по вул. Чехова, 7 (10Б) у м. Вінниця, та не здійснював нарахування і сплату місцевого податку за її фактичне використання.
		28. Відповідно, прокурором в позовній заяві зазначено, що ним пред`явлено даний позов в інтересах держави в особі позивача Вінницької міської ради, як власника земель комунальної власності.
		29. Отже, в даному спорі суд першої інстанції вважав за потрібне надати оцінку правильності визначення прокурором органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а також чи порушені прав та інтересів даного органу предметом спору (в даному випадку Вінницької міської ради).
		30. Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		31. Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, міст, є комунальною власністю.
		32. За змістом п. "а" ч. 2 наведеної норми в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		33. Заперечуючи проти позовних вимог заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури відповідач в суді першої інстанції посилаючись на обставини, встановлені ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 у справі № 10/7/2011/5003, стверджував, що земельна ділянка по вул. Чехова, 7 (10Б) в м. Вінниця, площею 0,5247 га (кадастровий номер 0510100001:01:053:0048), є земельною ділянкою державної форми власності, тому Вінницька міська рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження означеною земельною ділянкою.
		34. Натомість позивач у справі наголошує, що спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності.
		35. Суд першої інстанції встановив, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 10/7/2011/5003 про банкрутство Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - ВІАЗ".
		36. В межах вказаної справи судом розглянуто позовну заяву заступника військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави (органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах) в особі: Кабінету Міністрів України, Державного концерну "Укроборонпром" та Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ" до Вінницької міської ради про визнання недійсним рішення16 сесії 7 скликання Вінницької міської ради № 637 від 24.02.2017 року "Про надання дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), технічних документацій із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розірвання договору оренди".
		37. Ухвалою Господарського суду Вінницько\ області від 14.12.2017 у справі №10/7/2011/5003 позов заступника військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Вінницької міської ради від 24.02.2017 № 637 "Про надання дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), технічних документацій із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розірвання договору оренди" в частині дії Додатка 3 до вказаного рішення, яким припинено право постійного користування земельними ділянками ДП "ВІАЗ" в м. Вінниця по вул. Чехова,7 площею 13,08 га і площею 50,10 га, визнано таким, що втратив чинність державний акт на право користування землею серії Б № 000488, зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 488 від 1980 року, вирішено ліквідатору повернути зазначений державний акт до територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на вищевказані земельні ділянки та проведення їх експертної грошової оцінки.
		38. Вказана ухвала не оскаржена у встановленому ГПК України порядку, набрала законної сили 14.12.2017 року.
		39. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, встановлені в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 року у справі № 10/7/2011/5003 мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доведенню.
		40. Так, суд першої інстанції з`ясував, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.12.2017 року у справі № 10/7/2011/5003 встановлено, наступне. 
		41. У 1980 році "Винницкому заводу № 421 гражданской авиации Украинской Советской Социалистической республіки" виконавчим комітетом Вінницької районної (міської) Ради депутатів трудящих було видано Державний акт на право користування землею серії Б № 000488.
		42. Наказом директора Вінницького Авіаційного заводу № 149 від 15.07.1992 "Об образовании предприятия "Винницкий Авиационный завод" завод № 421 Цивільної оборони перейменовано у "Винницкий авиационный завод", скорочено - "ВІАЗ".
		43. Згідно листа Міністерства Промислової політики України від 20.06.2007 № 01/3-2-518, департамент оборонно-промислового комплексу Мінпромполітики України підтверджує, що Державне підприємство "Вінницький авіаційний завод", яке підпорядковано Мінпромполітики України, є правонаступником заводу № 421 ЦА і прийнятий до управління Мінмашпрому України згідно з наказом від 12.07.1993 року №558Д.
		44. Відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 000488, землі, які використовує ДП "ВІАЗ" є державною власністю та на праві постійного користування передані вказаному підприємству.
		45. 17 лютого 2011 року ухвалою Господарського суду Вінницької області порушено провадження у справі № 10/7/2011/5003 про банкрутство Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод".
		46. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.06.2015 року призначено керуючим санацією ДП "ВІАЗ" у справі № 10/7/2011/5003 арбітражного керуючого Василика В.В.. 
		47. Керуючий санацією ДП "ВІАЗ" Василик В.В. 23.02.2017 року звернувся до Вінницької міської ради із заявою про надання згоди на припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 3,9450 га, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Чехова, 7 (10Б), яка перебуває у користуванні ДП "ВІАЗ" на підставі Державного Акту про право користування землею серії Б №000488, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради народних депутатів у 1980 році, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 488, у зв`язку з перебуванням у власності ПАТ "Мотор Січ" нерухомого майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці.
		48. Рішенням 16 сесії 7 скликання Вінницької міської ради № 637 від 24.02.2017 року "Про надання дозволів на розроблення технічних документацій із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), технічних документацій із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розірвання договору оренди" надано дозволи на розроблення землевпорядної документації згідно з додатком, та згідно Додатку 3 до вказаного рішення, припинено право постійного користування земельними ділянками по вул. Чехова, 7 у м. Вінниця, площею 13,08 га і площею 50,10 га, в зв`язку з ліквідацією юридичної особи ДП "Вінницький авіаційний завод - ВІАЗ"; визнано таким, що втратив чинність державний акт на право користування землею серії Б № 000488, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 488 від 1980 року; ліквідатора ДП "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ", зобов`язано повернути державний акт на право користування землею серії Б №000488 за актом прийомки-передачі до територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		49. Пунктом а) ч. 1 ст. 13 Земельного кодексу України, передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
		50. В силу ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		51. Відповідно до ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.
		52. Згідно ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		53. Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
		54. В силу ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
		55. Згідно підпункту а) п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.
		56. Отже, зважаючи на викладені вище норми законодавства, припинення права постійного користування Державного підприємства "Вінницький авіаційний завод - "ВІАЗ", здійснюється власником земельної ділянки - державним органом виконавчої влади яким є Кабінет Міністрів України, а не органом місцевого самоврядування. 
		57. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що рішень щодо передачі земельної ділянки площею 13,08 га та 50,1 га, яка розташована по вул. Чехова, 7, м. Вінниця з державної до комунальної власності Кабінетом Міністрів України не приймалися.
		58. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Вінницька міська рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, а тому не могла припинити право постійного користування нею."
		59. З урахуванням наведеного, в його сукупності суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка площею 0,5839 га по вул. Чехова, 7 (10Б) перебуває у державній власності, що виключає підстави розпорядження вказаною ділянкою позивачем у справі - Вінницькою міською радою. Протилежного прокурором та позивачем не доведено.
		60. Обґрунтовуючи подання позову в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства України.
		61. При цьому, прокурором не враховано того факту, що сама по собі обставина порушення вимог законодавства відповідачем не перешкоджає прокурору звертатися в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, як власника спірної земельної ділянки громади для захисту його прав до суду. 
		62. Відповідно до викладеного суд дійшов висновку, що прокурором в даному спорі не вірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, та господарським судом помилково порушено провадження у даній справі за позовом прокурора.
		63. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
		64. Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки суду першої інстанції є передчасними, з огляду на наступне.
		65. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		66. Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
		67. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
		68. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
		69. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
		Аналогічний правовий висновок викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18 та від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
		70. У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
		Подібний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.
		71. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
		72. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		73. Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
		74. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
		75. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
		76. Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		77. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
		78. Якщо ж суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Верховний Суд звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		79. Проте колегія суддів звертає увагу на те, що процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
		80. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
		81. У даному випадку суд першої інстанції встановив, що визначений прокурором позивач  Вінницька міська рада не має повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, тобто не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах. 
		82. Отже, колегія суддів відзначає, що встановлення судом обставини звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, тобто особи, яка не уповноважена на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, немає процесуальним наслідком залишення позову прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, як помилково вважає суд першої інстанції.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.08.2020 року у справі №911/2032/17.
		83. За таких обставин та виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до передчасного висновку про залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі некомпетентного органу.
		84. Посилання прокурора на рішення Господарського суду Вінницької області від 14.02.2017 року у справі № 902/1021/16 за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю - виробниче об`єднання «Контакт-ЛТД» про стягнення 73 341,16 грн. збитків, судова колегія відхиляє, оскільки правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи в силу вимог ч. 7 ст. 75 ГПК України не є обов`язковою для господарського суду. 
		85. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції відзначає, що учасники справи, зокрема відповідач у даній справі та відповідач у справі №902/1021/16 є різними юридичними особами.
		86. Частиною третьої статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
		87. Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		88. З урахуванням вищевикладеного, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 підлягає скасуванню в порядку пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд до Господарського суду Вінницької області..
		89. При цьому, у зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 задовольнити.
		2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.10.2020 року про залишення позову без розгляду у справі №902/91/19 скасувати.
		3. Справу №902/91/19 передати на розгляд Господарському суду Вінницької області.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складений "28" грудня 2020 р.
		 
		 
		Головуючий суддя Гудак А.В.
		 
		 
		Суддя Петухов М.Г. 
		 
		 
		Суддя Маціщук А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...