Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3228/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2020. Зареєстровано: 29.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.

Результат оскарження 06.12.2021 Східний апеляційний господарський суд: скасовано судове рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"29" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3228/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Присяжнюка О.О. 
		при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області (61098, м.Харків, Григорівське шоссе,52) в інтересах держави, в особі , в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул.Бакуліна,6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ."В-2") про стягнення коштів за участю представників:
		прокурора -Зливка К.О.;
		позивача - Сосіна І.О., довіреність №4219/01-22/12-16 від 29.10.18 ;
		відповідача -Мокроусов Ю.С., адвокат;
		відповідача -Ворона В.В., директор.
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" , в якій просить суд:
		стягнути з ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 41441632, адреса: 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2») на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 412 250,67 грн. на р/р ИА298999980333109331000020451 Липецької сільської ради (УК у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998),
		стягнути з ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 41441632, адреса: 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2») судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 6183,77 грн., які перерахувати за таким реквізитами: Харківської обласної прокуратури, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
		Судові витрати покласти на відповідача та стягнути за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108. банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкритО провадження у справі № 922/3228/20. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання "14" листопада 2020 р. о 10:30.
		Протокольною ухвалою від 04.11.2020року, задоволено клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання; надано час відповідачу для підготовки відзиву до 17.11.2020 відкладено розгляд підготовчого засідання на "17"листопада 2020 р. 11:30 .
		17.11.2020 року від ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД", через канцелярію суду (вх.№26807) надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, разом із відзивом на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, зокрема, посилаючись на відсутність у В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області правових підстав для представництва інтересів держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції у Харківській області .
		Також відповідач наголошує на тому, що ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» визнає ту обставину, що у період із 2020 по 13.07.2020 р.р. на підприємстві було проведено позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАЛЬНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт перевірки від 13.07.2020 за №607/11-02/05-06.
		Проте, як вказує відповідач, зазначена позапланова перевірка була здійснена із порушенням вимог діючого законодавства України та акт перевірки від 13.07.2020 за №607/11-02/05-06 був складений Державною екологічною інспекцією у Харківській області із порушенням норм Закону. Наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 07 липня 2020 р. було передбачено здійснення позапланового заходу (перевірки) ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ ЕЛЬНИЙ ЗАВОД» .
		Виходячи із змісту направлення Державної екологічної інспекції у Харківській області від липня 2020 року за №601/11-02/05-06 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства вбачається перелік питань щодо проведення державного позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про проводження з відходами. 
		В той же час, як вказує відповідач, виходячи із змісту Акту перевірки від 12.07.2020р. за №607/11-02/05-06 та виходячи із змісту претензії №123 від 30.07.2020 р. вбачається, що посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області, які здійснювали перевірку, було проведено перевірку додержання вимог законодавства у сфері викидів у атмосферне повітря, чим порушено перелік питань щодо проведення державного позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про проводження з відходами передбаченого у направленні від 07 липня 2020 року за №601/1 1-02/05-06.
		Протокольною ухвалою від 17.11.2020року, відкладено розгляд підготовчого засідання на "01"грудня 2020 р. 12:30 .
		27.11.2020 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області, через канцелярію суду (вх.№27695) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, вказує на те, що ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6325182001-5454 отримало 26.12.2019 року, отже, у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2» (з урахуванням терміну позовної давності) по "2.2019 року (26.12.2019 року - дата отримання дозволу), підприємство здійснювало нормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Листом без номеру та без дати (зареєстровано за вхідним № 2084-01-27 від 28.07.2020 , на який було посилання в претензії № 123), ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД», за підписом керівника підприємства, надано інформацію щодо часу роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наднормативному режимі адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2».
		30.11.2020 року від Харківської обласної прокуратури, через канцелярію суду (вх.№27776), надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор наголошує, зокрема , на тому, що згідно вимог ст.23 Закону про прокуратуру, прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні «інтереси держави», що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад.
		Також прокурор просив суд взяти до уваги, що у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
		Протокольною ухвалою господарського суду від 01.12.2020 року, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/3228/20 на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на "17" грудня 2020 р. о 12:30год.
		17.12.2020 року від ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД", через канцелярію суду (вх.№29525) надійшли заперечення на відповіді Харківської обласної прокуратури та Державної екологічної інспекції у Харківській області, в яких відповідач, зокрема, вказує на те, що альтернативними підрахунками відповідача розмір видів становить 11849,96грн. або 14646,26грн., також, на думку відповідача необхідним є експертне дослідження обставин нарахування визначення кінцевого розмір збитків/викидів, заподіяних державі в результаті , наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які входять до предмета доказування по справі №922/3228/20. у зв`язку із чим необхідним є призначення судом екологічної експертизи по цій справі. 
		17.12.2020 року від ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД", через канцелярію суду (вх.№29525) надійшло клопотання про призначення екологічної експертизи.
		Протокольною ухвалою господарського суду від 17.12.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "28"грудня 2020 року об 11:30 год.
		28.12.2020 року від ТОВ "СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД", через канцелярію суду (вх.№30256) надійшло клопотання про залучення висновку експерта до матеріалів справи.
		28.12.2020 року від Харківської обласної прокуратури, через канцелярію суду (вх.№30282) надійшли письмові пояснення, вказані пояснення долучені до матеріалів справи.
		28.12.2020 року від Державної екологічної інспекції у Харківській області, через канцелярію суду (вх.№30283) надійшли письмові пояснення, вказані пояснення долучені до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 28.12.2020 року оголошено перерву до 29.12.2020 року до 10:30.
		В судовому засіданні 29.12.2020 року, прокурор просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суми визначені прокуратурою в позовній заяві.
		В судовому засіданні 29.12.2020 року представник позивача підтримав заявлені прокуратурою позовні вимоги у повному обсязі.
		В судовому засіданні 29.12.2020 року, повноважний представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
		Присутній в судовому засіданні прокурор представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
		Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
		Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
		У судовому засіданні 29.12.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
		Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.
		Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Як вбачається з матеріалів справи, що Держекоінспекція, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.
		Проте, Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензій . ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» до цього часу не вжито заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів. Так, Держекоінспеція повідомила місцеву прокуратуру листом від 28.09.2020 за № 3955-05-08, що до суду нё зверталася з відповідним позовом.
		У зв`язку з цим, Держекоінспекцію повідомлено листом від 01.10.2020 за № 36-3100-20 в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про пред`явлення прокурором відповідного позову.
		Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та відшкодуванні шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Таким чином, прокурором у повному обсязі виконано положення ст. 23 Закону.
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
		Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) у період 07.07.2020 по 13.07.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД», за результатами якої складено акт перевірки від 13.07.2020 № 607/11-02/05-06.
		Під час перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області виявлено факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 6 стаціонарних джерел викидів у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2» (з урахуванням строків позовної давності) по 25.12.2019 (26.12.2019 - дата отримання підприємством Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6325182001-5454), що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		На підставі довідки вх. № 2084-01-27 від 28.07.2020, наданої ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД», у якій визначено фонд роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наднормативному режимі, Держекоінспекцією проведено розрахунок у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 № 414/3469.
		Відповідно до вказаного розрахунку, загальна сума збитків, заподіяних ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить 412 250,67 грн.
		З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Держекоінспекцією надіслано до ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» претензію від 30.07.2020за № 123, яку підприємством 10.08.2020 отримано, однак станом на дату пред`явлення даного позову заподіяні збитки залишаються не відшкодованими.
		Враховуючи те, що відповідачем відповідна шкода в розмірі 412 250,67 грн. сплачена не була, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
		Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити повністю, з наступних міркувань.
		Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відносини в галузі шкоди заподіяної державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про охорону атмосферного повітря" та нормами ЦК України.
		Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" ( в редакції закону, яка діяла на час спірних правовідносин) підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставою проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Так, відповідно до направлення від 07.07.2020 №607/11-02/05-06 предметом здійснення заходу є стан виконання припису від 29.10.2019 №37/05-06. Аналогічний предмет перевірки викладений у пункті 1 наказу Інспекції від 07.07.2020 №607/11-02.
		Пунктом 1 припису від 29.10.2019 №37/05-06 ТОВ «Слобожанський кабельний завод» було зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		Відповідно до п.6 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекцїї, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за№ 350/34633, до функцій Інспекції належить проводити перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
		Згідно ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
		Відповідно до пункту 2.1 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
		Судом встановлено з наданих в матеріали справи доказів, що ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 6325182001-5454 отримало 26.12.2019 року, отже, у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2» (з урахуванням терміну позовної давності) по 25.12.2019 року (26.12.2019 року - дата отримання дозволу), підприємство здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
		Листом без номеру та без дати (зареєстровано за вхідним № 2084-01-27 від 28.07.2020 року, на який було посилання в претензії № 123), ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД», за підписом керівника підприємства, надано інформацію щодо часу роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наднормативному режимі за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2».
		Стосовно розміру шкоди, яка була розрахована позивачем до стягнення з відповідача, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Згідно з ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
		Стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
		Державна екологічна інспекція у Харківській області є органом державної виконавчої влади, уповноваженим державою здійснювати функції щодо відшкодування у судовому порядку втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Розрахунок збитку, якій заподіяно державі в результаті наднормативних викдів , позивачем проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 № 414/3469 
		Відповідно до пункту 2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.
		Відповідно до пункту 2.8 Методики, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.
		Таким чином, Інспекція уповноважена здійснювати розрахунки розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі документальної перевірки суб`єкта господарювання розрахунковим методом.
		Згідно пункту 3.7 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва).
		Згідно пунктів 3.2 та 3.3 Методики, при розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів, віднесених до інших, використовуються величини масової концентрації (мг/ м3) та масової витрати (г/с) забруднюючих речовин з урахуванням інформації щодо часу роботи джерел викидів в наднормативному режимі (в годинах), яка надається суб`єктом господарювання по кожному джерелу викиду (утворення).
		Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Отже, стягнення збитків за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.
		Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного суду від 17.04.2018 року по справі № 909/285/16.
		У даному випадку відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідних дозволів спеціально уповноваженого на те органу виконавчої влади на такі викиди і тим самим порушував Закон України "Про охорону атмосферного повітря", тобто діяв протиправно і шкідливо.
		Факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на такі викиди належним чином встановлений проведеною позивачем перевіркою, підтверджується матеріалами справи.
		Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2» (з урахуванням строків позовної давності) по 25.12.2019 року.
		Відтак неправомірність поведінки відповідача, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і заподіяною шкодою та вина відповідача у заподіянні шкоди є доведеними.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що судом встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу; безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди та вини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 412 250,67 грн. шкоди.
		Щодо поданого відповідачем висновку експерта ТОВ "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" №28/12-277 від 28.12.2020 року, суд зазначає наступне.
		За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
		За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Оцінюючи вказаний висновок , суд вважає, що у висновку не зазначено про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.
		Таким чином, висновок експерта ТОВ "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" №28/12-277 від 28.12.2020 року, не приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
		Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 6183,77грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 41441632, адреса: 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2») на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у загальній сумі 412 250,67 грн. на р/р UА298999980333109331000020451 Липецької сільської ради (УК у Харківському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37999633, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України, код банку 899998).
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 41441632, адреса: 62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2») судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 6183,77 грн., які перерахувати за таким реквізитами: Харківської обласної прокуратури, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації, видатків бюджету - 2800.
		 
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області (61098, м. Харків, Григорівське шоссе,52).
		 
		Позивач:Державна екологічна інспекція у Харківській області (61166, м.Харків, вул.Бакуліна,6).
		 
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ."В-2") . 
		 
		Повне рішення складено "29" грудня 2020 р. 
		 
		СуддяО.О. Присяжнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...