Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/5219/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; прийняття громадян на публічну службу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2020. Зареєстровано: 30.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2020.
Дата набрання законної сили: 14.06.2021
Результат оскарження 14.06.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5219/20
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Шевякова І.С.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.,
		позивача - ОСОБА_1 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Позовні вимоги:
		- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо необґрунтованої відмови в укладенні контракту для зайняття вакантної посади Державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України;
		- зобов`язати Міністерство освіти і науки України рекомендувати ОСОБА_1 для призначення на посаду Державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України;
		- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо неповідомлення результатів конкурсного відбору на посаду Державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки України.
		Під час розгляду справи суд
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 21.09.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		Аргументи учасників справи
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що нею, як особою, яка повністю відповідає кваліфікаційним вимогам, було подано запит на участь у доборі для участі у конкурсі на зайняття посади Державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН України. 21.08.2020 було погоджено її запит на участь у доборі для участі у конкурсі та 27.08.2020 повідомлено про те, що позивач входить до переліку осіб для проведення співбесіди. Після співбесіди її жодним чином не було повідомлено про її результат. Однак з відкритих джерел інформації позивачем було з`ясовано, що відповідач не визначив жодної особи рекомендованої для укладення контракту. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив їй в укладенні контракту для зайняття вакантної посади, оскільки професійні якості та досягнення останньої відповідають даній вакансії; про жодні інші недоліки позивача проінформовано не було. 
		 23.10.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що після проведення співбесіди уповноваженою особою для проведення добору з визначеними нею кандидатурами, 31.08.2020 державному секретарю МОН України було внесено подання з пропозицією визначити переможницею конкурсу ОСОБА_2 , однак рішенням державного секретаря МОН України кандидатуру ОСОБА_2 не було підтримано, а отже не визначено. Відповідач вказував, що інформація про остаточні результати добору на період дії карантину на вакантну посаду була оприлюднена 01.09.2020 на сайті https://career.gov.ua/ та на сайті mon.gov.ua. Таким чином, відповідач вважав, що своїми діями права позивача не порушував, діяв у спосіб та у межах повноважень.
		 11.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач, з-поміж іншого, наголошувала, що відповідач не довів правомірності своїх дій відносно ОСОБА_1 як кандидата на посаду державного службовця; не обґрунтував невідповідність її професійних якостей та здобутків зазначеній посаді відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 17.11.2020 на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2020 від представника відповідача надійшли пояснення у справі №440/5219/20 щодо наявності формалізованого переліку питань під час проведення співбесіди для участі у конкурсі, у яких останній окремо звертав увагу на те, що уповноваженою особою не складався перелік питань для кандидатів на посаду, протоколи співбесід не велися; при цьому, вказував, що Порядком призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 такого обов`язку на уповноважену особу не покладено.
		Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив. До суду направив клопотання про розгляд справи без його участі.
		Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно зі пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача. 
		Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, встановив наступні обставини та спірні правовідносини. 
		 
		Обставини справи, встановлені судом
		 18.08.2020 наказом МОН України "Про оголошення добору на період дії карантину на вакантну посаду фахівця з питань реформ Міністерства освіти і науки України" №348-а, зокрема, оголошено добір на період дії карантину на вакантну посаду фахівця з питань реформ: державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції; визначено уповноважену особу для проведення добору ОСОБА_3 , керівника експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції. 
		 21.08.2020 позивачем було подано запит на участь у доборі для участі у конкурсі на зайняття посади Державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН України.
		Цього ж дня, Служба управління персоналом погодила запит на участь у доборі на зайняття зазначеної посади. 
		 28.08.2020 з позивачем було проведено співбесіду уповноваженою особою.
		Позивач зазначила, що після співбесіди її жодним чином не було повідомлено про її результат.
		Разом із цим, з відкритих джерел інформації позивачем було з`ясовано, що відповідач не визначив жодної особи рекомендованої для укладення контракту.
		Позивач, вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її право на доступ до публічної служби, а добір таким, що проведений упереджено, без врахування її професійних якостей та досягнень, звернулась до суду з даним позовом. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		 
		Норми права, які підлягають застосуванню
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу".
		Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
		Частиною четвертою статті 19 Закону України "Про державну службу" визначено, що під час реалізації громадянами права на державну службу не допускаються будь-які форми дискримінації, визначені законодавством.
		Згідно зі частиною першою статті 21 Закону України "Про державну службу" вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" (зі змінами та доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який в подальшому продовжувався.
		У Законі України "Про державну службу" зазначається, що тимчасово, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, зупинити дію положень Закону в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу.
		Разом з цим, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 22.04.2020 №290 "Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2", якою затверджений Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - Порядок №290), який визначає механізм добору на вакантні посади державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.
		Згідно зі пунктом 2 зазначеного Порядку №290 добір і призначення осіб на вакантні посади державної служби відповідно до цього Порядку здійснюється у виняткових випадках, пов`язаних з необхідністю виконання завдань і функцій державних органів на період дії карантину.
		Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку призначення на такі посади здійснюється шляхом проведення співбесіди з визначеними суб`єктом призначення або керівником державної служби у державному органі посадовими особами.
		Згідно з абзацом третім пунктом 20 Порядку №290, після проведення співбесіди уповноваженою особою з визначеними нею кандидатурами вноситься обґрунтоване подання суб`єкту призначення або керівнику державної служби в державному органі про призначення на вакантну посаду державної служби кандидата шляхом укладення з ним контракту.
		Відповідно до абзацу першого пункту 21 Порядку №290, суб`єкт призначення або керівник державної служби в державному органі розглядає таке подання та приймає рішення про укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, який укладається на підставі Типового контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №290, або про відхилення поданої кандидатури.
		Згідно зі пунктом 24 Порядку №290, інформація про прийняте рішення за результатами добору з призначення на вакантну посаду шляхом укладення контракту оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби протягом одного робочого дня після отримання рішення суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі: для посад категорії "А" - спеціальним структурним підрозділом НАДС; для посад категорій "Б" і "В" - службою управління персоналом державного органу, в якому прийнято рішення про необхідність призначення на вакантну посаду.
		 
		Висновки щодо правозастосування
		Як слідує зі матеріалів справи, уповноваженою особою МОН України було проведено співбесіди, з кожним претендентом на вакантну посаду фахівця з питань реформ, враховуючи досвід роботи, професійні якості тощо. 
		Переможцем у доборі з призначення на вакантну посаду фахівця з питань реформ уповноваженою особою було запропоновано визначити ОСОБА_2 .
		Водночас зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що рішенням т.в.о. Державного секретаря МОН України рекомендовану кандидатуру не підтримано та відповідно переможця конкурсу не визначено. 
		При цьому, суд враховує, що відповідно до пунктів 6, 20 Порядку №290, керівнику державної служби в державному органі надано право самостійно визначати кандидатуру з числа претендентів з якими проводилась співбесіда для призначення на вакантну посаду державної служби шляхом укладання з нею контракту. 
		Тобто, Порядок №290 надає право керівнику державної служби тимчасово (на період дії карантину) визначати переможця добору за результатами співбесіди, надаючи оцінку професійної компетентності, діловим та особистісними якостям кандидата самостійно, використовуючи свої дискреційні повноваження.
		Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що кваліфікаційні вимоги не є єдиними критеріями добору кандидатів.
		Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про державну службу" вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог.
		Однак, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, припускає, що професійні якості та досягнення претендента на державну службу визначаються лише дотриманням усіх кваліфікаційних вимог до посади фахівця з питань реформ: державного експерта експертної групи із супроводження політики директорату стратегічного планування та європейської інтеграції.
		Натомість законодавство у сфері державної служби до професійної компетентності включає ділові та особистісні якості кандидатів: професійні знання; виконання на високому рівні поставлених завдань, що включає такі компоненти як вміння вирішувати комплексні завдання; вміння ефективно використовувати ресурси; вміння надавати пропозиції, їх аргументувати та презентувати; командна робота та взаємодія; вміння працювати в команді та надавати зворотний зв`язок; сприйняття змін, здатність приймати зміни та змінюватись; технічні вміння; тактовність; комунікабельність; повага до інших; емоційна стабільність.
		Критерії оцінювання професійної компетентності кандидатів визначаються при проведенні конкурсу на державну службу, відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №246 від 25.03.2016 та оцінюються конкурсною комісією відповідно до пунктів 46, 47 та 52 зазначеного Порядку.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що добір проведено упереджено, без врахування її професійних якостей та досягнень, є таким, що не відповідає дійсності.
		Разом із цим, суд наголошує на тому, що згідно зі Порядком №290 надано право керівнику державної служби тимчасово (на період дії карантину) визначати переможця добору за результатами співбесіди, надаючи оцінку професійної компетентності, діловим та особистісними якостям кандидата самостійно, використовуючи свої дискреційні повноваження. Тимчасовий Порядок № 290 допускає суб"єктивний фактор при прийнятті рішення уповноваженою особою щодо вибору особи переможця добору. Можливість надання пільг чи переваг у цьому разі компенсується обов"язком роботодавця провести конкурс на зайняття тимчасово зайнятих посад після завершення дії Тимчасового порядку № 290.
		Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідач не повідомив її про результати конкурсного відбору, оскільки Порядком №290 не покладено на відповідача такого обов`язку як повідомляти про результати конкурсу кожного з кандидатів особисто.
		У свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що інформація про остаточні результати добору на період дії карантину на вакантну посаду фахівця з питань реформ, оголошеної згідно зі наказом МОН України від 18.08.2020 №348-а, була оприлюднена 01.09.2020 на сайтах https://career.gov.ua/ та https://mon.gov.ua/ua, як то передбачено пунктом 24 Порядку №290. 
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо неповідомлення позивача про результати конкурсного відбору.
		Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Згідно зі частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Щодо оцінки інших аргументів сторін суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у судовому провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
		Відповідач надав підтвердження правомірності прийнятих ним рішень, а відтак довів правомірність їх прийняття і того, що він діяв у відповідності до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відтак, позовна заява ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.
		 
		Розподіл судових витрат
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні. 
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Перемоги 10 м. Київ ЄДРПОУ 38621185) повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст рішення складено 14.12.2020. 
		 
		Головуючий суддя І.С. Шевяков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...