Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/4155/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2020.
Дата набрання законної сили: 23.12.2020
Номер судового провадження: 61-7685ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України                                                            
		23 грудня 2020 року
		м. Київ
		справа № 372/4155/18
		провадження № 61-7685св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., 
		Яремка В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Обухівської міської ради, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,,
		відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 ,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_27 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у складі судді Голуб С. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
		У грудні 2019 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Обухівської міської ради, Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» про визнання незаконними та скасування розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
		Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням прокуратура Київської області звернулася з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня отримання ухвали - для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у задоволенні клопотання прокуратури Київської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року відмовлено.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник отримав рішення суду першої інстанції 13 січня 2020 року, тому строк на апеляційне оскарження цього рішення закінчився 12 лютого 2020 року. Згідно зі штампом вхідної кореспонденції Обухівського районного суду Київської області, апеляційна скарга прокуратури Київської області на рішення суду першої інстанції від 23 грудня 2019 року подана до суду першої інстанції лише 14 лютого 2020 року, тобто після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної не взяв до уваги надані заявником докази на підтвердження того, що апеляційна скарга подана через суд першої інстанції засобами поштового зв`язку, через відсутність у матеріалах справи поштового конверта. Тому суд апеляційної інстанції зробив висновок, що апеляційна скарга подана особисто заявником через канцелярію Обухівського районного суду Київської області 14 лютого 2020 року із пропуском строку на апеляційне оскарження.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
		У травні 2020 року прокурор Київської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково зазначив, що заявник подав апеляційну скаргу безпосередньо до канцелярії суду першої інстанції. Оскільки прокуратура із застосуванням засобів поштового зв`язку 12 лютого 2020 року на адресу суду першої інстанції направила апеляційну скаргу у коробці «SmartBox» з трек-номером 0113331769745, яка відповідно до відомостей сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (АТ «Укрпошта»), отримана представником суду першої інстанції 14 лютого 2020 року та того ж дня зареєстрована канцелярією суду за вхідним номером 4880/20. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції заявник надіслав докази направлення апеляційної скарги з додатками у посилці «SmartBox». Проте апеляційний суд зазначені докази відхилив та послався на відсутність конверта, у якому було направлено апеляційну скаргу, у матеріалах справи. На думку заявника відсутність у матеріалах справи посилки (картонного пакування), в якій прокуратура направляла апеляційну скаргу разом з додатками, вказує на втрату її саме працівниками суду.
		У липні надійшли пояснення на касаційну скаргу від представника ОСОБА_10  - адвоката Аветяна А. Г., у якому представник відповідача просив касаційну скаргу прокурора Київської області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. 
		Зазначені пояснення колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам частини четвертої статті 395 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) - не містять доказів надсилання копій пояснень до касаційної скарги та доданих до них документів іншим учасникам справи.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
		Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, у тому числі ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. 
		Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
		Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частини перша, друга статті 354 ЦПК України).
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Проте суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
		ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
		Судові процедури мають бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
		Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
		Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
		Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року прокуратура отримала 13 січня 2020 року, тому останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було 12 лютого 2020 року.
		На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, прокуратура надала копію накладної з трек-номером 0113331769745 і фіскальний чек, а також роздруківку із офіційного сайту АТ «Укрпошта» за зазначеним трек-кодом. Відповідно до цих відомостей поштове відправлення прийняте у м. Києві 12 лютого 2020 року та вручене у м. Обухові 14 лютого 2020 року, що співпадає із датою реєстрації апеляційної скарги у суді першої інстанції (штрих-код на апеляційній скарзі від 14 лютого 2020 року). 
		Водночас висновки апеляційного суду про подання апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, оскільки заявник надав наявні у нього докази про направлення апеляційної скарги засобами поштового зв`язку в межах строку на апеляційне оскарження.
		Отже, суд апеляційної інстанції помилково не взяв наявні у справі докази на підтвердження подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, внаслідок чого ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена з порушенням норм процесуального права.
		Верховний Суд також виходить з того, що заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливе, на думку апеляційного суду, пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.
		З урахуванням наведеного висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є помилковим.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу прокурора Київської області задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                 О. В. Ступак
		 
		Судді:                                                                                                             І. Ю. Гулейков
		 
		                                                                                                                        А. С. Олійник
		 
		                                                                                                                        С. О. Погрібний
		 
		                                                                                                                        В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...