Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/8377/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2020. Зареєстровано: 30.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2020.
Дата набрання законної сили: 29.01.2021
Номер судового провадження: 1-кп/344/781/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090010001524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/8377/20 
		       Провадження № 1-кп/344/781/20 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 29 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі 
		 головуючого-судді ОСОБА_1 , 
		 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		 прокурора ОСОБА_3 , 
		 потерпілого ОСОБА_4 , 
		 обвинуваченого ОСОБА_5 , 
		розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, РНКОПП НОМЕР_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за наступних обставин. 
		Так, 13 червня 2020 року близько 04год. ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_6 перебували по АДРЕСА_2 , де у них виник конфлікт із водієм служби таксі, через завищення тарифу останнім за послуги перевезення. В цей час неподалік проходили ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які побачивши суперечку між вище вказаними особами, вирішили підійти до них. Перебуваючи біля ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та водія таксі, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 розпочали розмову, яка поступово переросла у словесний конфлікт. В цей час, ОСОБА_5 побачив у ОСОБА_4 у задній кишені штанів мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій протиправний намір, ОСОБА_5 , діючи умисно, користуючись тим, що ОСОБА_4 відволікся через словесний конфлікт, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, відкрито викрав із задньої кишені штанів останнього мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max», в корпусі білого кольору, пам`ять 64 Gb, IMЕI 1: НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/109/14/2-434ТВ/20 від 19.06.2020 року становить 15933 гривні, на якому було наклеєно захисне скло вартістю 200 гривень та який знаходився в силіконовому чохлі прозоро-червоного кольору, вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/109/14/2-434ТВ/20 від 19.06.2020 року становить 117 гривень, після чого побіг у сторону вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ, не реагуючи на вимогу та крик ОСОБА_4 повернути викрадений мобільний телефон. В подальшому, ОСОБА_5 викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 16250 гривень. 
		Під час досудового розслідування 26.06.2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про примирення. 
		Прокурор в судовому засіданні зазначив про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим та потерпілим. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно в повній мірі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, щиро розкаявся, просив суд затвердити угоду про примирення, укладену з потерпілим, наслідки укладення та затвердження якої, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього, йому зрозумілі. 
		Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив суд затвердити укладену між ним та обвинуваченим угоду про примирення, наслідки затвердження судом якої йому також зрозумілі. 
		Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладену 26.06.2020 року угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 слід затвердити, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається. 
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином, тому виходячи з положень ст.ст. 468, 469 КПК України угода про примирення при викладених вище обставинах може бути укладена. 
		Надана суду угода відповідає вимогам, які ставляться до угоди про примирення, що передбачені ст. 471 КПК України, в тому числі щодо міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. 
		Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч. 1 ст. 186 КК України, так як вона ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами. 
		Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено. 
		Крім цього, враховуючи вимоги ст. 4 та ст. 5 КК України суд вважає, що в даному кримінальному провадженні слід застосувати положення ч. 1 ст. 186 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення, оскільки чинна на даний час санкція цієї статті посилює кримінальну відповідальність і відповідно не має зворотної дії в часі. 
		Отже суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України, а узгоджене покарання обвинуваченому у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 гривень, з врахуванням суспільної небезпеки вчиненого, пом`якшуючих покарання обставин (беззаперечне повне визнання вини, його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку) та відсутністю обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання, - буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами. 
		Процесуальні витрати за проведення експертиз покласти на обвинуваченого. 
		Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався. 
		Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 368, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд - 
		У Х В А Л И В :
		 
		Затвердити угоду про примирення, укладену 26 червня 2020 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі сімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п`ять) гривень. 
		Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 30 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз. 
		Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone» моделі «XS Max» (постанова слідчого від 13.06.2020 року), який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4  вважати йому повернутим; слід пальця руки (постанова слідчого від 13.06.2020 року), чотири диски (постанови слідчого від 15.06.2020 року та 25.06.2020 року)  зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення. 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді. 
		Вирок може бути оскаржено лише з підстав, передбачених у ч. 3 ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		 
		 Головуючий-суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...