Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/2581/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 29.12.2020. Зареєстровано: 30.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2021.
Дата набрання законної сили: 22.12.2020
Номер судового провадження: 11-кп/811/181/18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018140060000351

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/2581/18             Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/811/181/18     Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		22 грудня 2020 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_2 ,
		суддів   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря      ОСОБА_5 ,
		розглянувши укримінальному проваджені №12018140060000351 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, щодо:
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , 
		з участю прокурора ОСОБА_10 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,                          ОСОБА_8 , 
		захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		                    ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		перекладача ОСОБА_15 ,
		апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_13 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		вироком Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) зараховано з часу фактичного затримання, тобто з 07.03.2018 Зараховано ОСОБА_6 на підставі ч.5 ст. 72 КК України в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 29.01.2018 по 02.02.2018. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) залишено до вступу вироку в законну силу.
		ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі. Згідно ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.09.2016, визначивши остаточне покарання ОСОБА_8 у виді 4 /чотирьох/ років 7 /сім/ місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з часу фактичного затримання та зарахувати на підставі ч.5 ст. 72 КК України в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення, тобто з 29.01.2018 Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 залишено до вступу вироку в законну силу.
		ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 /трьох/ років 8 /місяців/позбавлення волі; На підставі ч.4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.03.2018 та вироку Залізничного районного суду м.Львова від 04.05.2018, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_9 покарання у виді 3 /трьох/ років 8 /місяців/позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 07.12.2017 визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 4 /чотирьох/ років 7 /сім/ місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з часу фактичного затримання з 29.01.2018р. та на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбутого покарання його перебування в установах попереднього ув`язнення в період часу з 21.08.2017 по 29.11.2017. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 залишено до вступу вироку в законну силу.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 , за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_9 , який раніше неодноразово судимий, востаннє 26.03.2018р. Пустомитівським районним судом Львівської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, з врахуванням ст.71 КК України, до покарання у виді 4 років шість місяців позбавлення волі, та ОСОБА_8 , який раніше судимий 05.09.2016р. Пустомитівським районним судом Львівської області за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, та звільнений від відбуття покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, терміном на 3 роки, на шлях виправлення не стали та повторно, 29 січня 2018року близько 19.00 години з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та їх дії є непомітними для інших осіб, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, вчинили крадіжку з квартири АДРЕСА_5 , власником якої являється ОСОБА_16 , зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_9 шляхом злому металопластикового вікна проникли в приміщення вищевказаної квартири, звідки таємно викрали наступні речі: мобільний телефон марки «Samsung G3», золотистого кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 2375,00 гривень, в якому знаходилась сім-картка з абонентським номером НОМЕР_3 , вартістю зі слів потерпілої 25 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 480 гривень, який знаходився в силіконовому чохлі золотистого кольору, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 94,05 гривень, коробку до мобільного телефону із зарядним пристроєм, які входять у вартість мобільного телефону, срібний браслет, вагою 2.77 грама, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 479,72 гривень, срібну сережку, вагою 2.08 грама, вартість якої згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 360,42 гривень, срібні сережки з одним білим прозорим каменем, вагою 8,19 грам, вартість яких згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 1348,20 гривень, срібну підвіску з одним білим камінцем, вагою 3.5 грама, вартість якої згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 1117,20 гривень, срібну підвіску в формі ангелика, вагою 0,83 грама, вартість якої згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 274,51 гривень, срібний перстень з ажурною накладкою, вагою 5.45 грама, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 652,83 гривень, срібний перстень із фіолетовим і білим прозорим камінцями, вагою 9,20 грама, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 982,24 гривень, срібний перстень з 6 зеленими камінцями, вагою близько 2.86 грама, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 342,59 гривень, срібний перстень з одним білим прозорим камінцем, вагою близько 4.20 грама, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 503,10 гривень, срібний ланцюжок, вагою близько 5.59 грама, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 687, 23 гривень, ручний чоловічий годинник марки «Orlando», з металу жовтого кольору, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 237,5 гривень, ноутбук марки «Леново В580», чорного кольору, серійний номер WBO7264398, вартість якого згідно висновку експерта №3/13 від 11.03.2018р. становить 4275,00 гривень, жіночий перстень з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 100.00 гривень, жіночі сережки з білим прозорим камінцем з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 100.00 гривень, жіночий перстень з білим та чорним камінцями з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 100.00 гривень, жіночий браслет з червоними та білим прозорим камінцями з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 100.00 гривень, перстень  обручка з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, жіночий перстень з візерунком з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, жіночий перстень з білим прозорим і 4 червоними камінцями, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 100.00 гривень, жіночий перстень з одним червоним камінцем, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, жіночий перстень з білим перламутровим камінцем, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, жіночий перстень з білими прозорими камінцями, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 100.00 гривень, жіночий перстень без камінців, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, жіночий перстень частково з камінцями, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, жіночий перстень з двома прозорими камінцями, з недорогоцінного металу, вартістю зі слів потерпілої 50.00 гривень, в той час як ОСОБА_8 залишався на вулиці неподалік місця скоєння злочину задля сповіщення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про осіб, які могли б перешкодити їм у вчиненні злочину та викриття останніх. В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_9 передали частину викраденого майна, зокрема ноутбук марки «Леново В580», чорного кольору та коробки від телефонів із зарядним пристроєм, а також знаряддя злочину, а саме викрутку в рюкзак ОСОБА_8 , після чого останні сівши в автомобіль, припаркований неподалік місця скоєння злочину намагались з місця події втекти, однак були викриті та затримані працівниками поліції. Вчиненим злочином потерпілій ОСОБА_16 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 15 184,59 гривень.
		На вирок суду обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та захисник обвинуваченого ОСОБА_8  адвокат ОСОБА_13 подали апеляційні скарги.
		Обвинувачений ОСОБА_6 , вважає вирок місцевого суду незаконним та надто суворим. Зазначає, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо застави, яка була ним внесена. Просить оскаржуваний вирок суду скасувати.
		Обвинувачений ОСОБА_9 не оспорюючи фактичних обставин справи просить вказав, що вказаний вирок суду незаконним, таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Зазначає, що місцевим судом невірно застосовано ч.4 ст. 70 КК України та просить пом`якшити йому міру покарання обравши покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
		В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 вказує, що вважає даний вирок суду незаконним, який не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та є надто суворим. Вказує, що він не вчиняв злочину і не мав такого наміру. Просить оскаржуваний вирок суду скасувати, та ухвалити новий вирок, яким його виправдати. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_8  адвокат ОСОБА_13 вважає вирок занадто суворим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та особі засудженого. Вказує, що місцевим судом при постановленні вироку не враховано докази на підтвердження встановлених обставин а також мотиви неврахування окремих доказів, крім цього не враховано обставини, які пом`якшують покарання, а саме: його з`явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди. Просить вирок Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року змінити та обрати обвинуваченому ОСОБА_8 більш м`яке покарання.
		Заслухавши виступи обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та їх захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на підтримку поданих апеляційних скарг, прокурора, який заперечив такі, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
		Вимогами ч.1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду першої інстанції лише в межах апеляційних скарг.
		Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_9 стосовно призначення йому покарання, то відповідно до ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом`якшують покарання. Дотримання цих вимог з приводу загальних засад призначення покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Обираючи обвинуваченому покарання, суд виходить не тільки із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, а й з надання можливості засудженому виправитись та запобігти вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Так, вироком Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 3 /трьох/ років 8 /місяців/позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України та ч.1 ст. 71 КК України визначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 4 /чотирьох/ років 7 /сім/ місяців позбавлення волі.
		При призначенні покарання ОСОБА_9 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким злочином, вчинений умисно, особу винного, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку в КЗ ЛОР «Медичний центр превенції та терапії узалажнень» з 2016 р. з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (т.1, а.с.198), згідно доповіді органу пробації має високий ризик вчинення кримінального правопорушення, має двох дітей 2016 та 2017 років народження, такі пом`якшуючі обставини, як щире каяття у вчиненому злочині, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.
		На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_9 покарання у межах санкції інкримінованої йому статті є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
		Підстав для пом`якшення обраного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_9 покарання колегія суддів не вбачає.
		Крім цього, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_9 перебував в установах попереднього ув`язнення в період часу з 21.08.2017 по 29.11.2017, а тому колегія суддів вважає, що на підставі ч.5 ст. 72 КК України слід зарахувати в строк відбутого покарання його перебування в установах попереднього ув`язнення в період часу з 21.08.2017 по 29.11.2017 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стосовно доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , який вважає, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо застави, яка була ним внесена, а тому просить оскаржуваний вирок суду скасувати, то суд апеляційної інстанції вважає такі необґрунтованими, з наступних підстав.
		Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,а самеіз ухвалислідчого суддізадоволено клопотання слідчого ОСОБА_17 , звернено в дохід держави заставу, сплачену ОСОБА_18 02 лютого 2018 року у розмірі 44050 грн. відповідно до вимог ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 31 січня 2018 року та змінено ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою із визнанням застави у зв`язку із оголошенням ОСОБА_6 у розшук.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для повернення застави, сплаченої ОСОБА_18 02 лютого 2018 року у розмірі 44050 грн. відсутні.
		Стосовно посилань апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 щодо призначення йому покарання, то відповідно до ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом`якшують покарання. Дотримання цих вимог з приводу загальних засад призначення покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Так, вироком Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі та на підставі ч.1 ст. 71 КК України визначено остаточне покарання у виді 4 /чотирьох/ років 7 /сім/ місяців позбавлення волі. 
		При призначенні покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким злочином, вчинений умисно, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває /т.2 а.с.4,5/, згідно доповіді органу пробації має середній ризик вчинення кримінального правопорушення, має двох дітей 2014 та 2017 років народження, такі пом`якшуючі обставини, як щире каяття у вчиненому злочині, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.
		На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання у межах санкції інкримінованої йому статті є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
		Підстав для пом`якшення обраного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 покарання колегія суддів не вбачає.
		Щодо доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_13 стосовно призначення йому покарання, то суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
		Так, згідно із ст. 65 КК України суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом`якшують покарання. Дотримання цих вимог з приводу загальних засад призначення покарання необхідне, оскільки саме за допомогою них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Обираючи обвинуваченому покарання, суд виходить не тільки із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, а й з надання можливості засудженому виправитись та запобігти вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Так, вироком Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі. Згідно ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.09.2016, визначивши остаточне покарання ОСОБА_8 у виді 4 /чотирьох/ років 7 /сім/ місяців позбавлення волі. 
		При призначенні покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який є тяжким злочином, вчинений умисно, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває (т.2 а.с.4,5), згідно доповіді органу пробації має середній ризик вчинення кримінального правопорушення, має двох дітей 2014 та 2017 років народження, такі пом`якшуючі обставини, як щире каяття у вчиненому злочині, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені, а тому, виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_8 слід обрати покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волів межах санкції статті обвинувачення, що відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст. 50 КК України цілей покарання.
		Крім цього, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно вказав про те, що підстав для застосування до ОСОБА_8 ст. 69, 75 КК України не вбачає, з огляду на вчинення обвинуваченим злочину під час іспитового строку, відсутність у справі сукупності обставин, що пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів і за переконання суду, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання у межах санкції інкримінованої йому статті є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
		Підстав для пом`якшення обраного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 покарання колегія суддів не вбачає.
		Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_8 про зарахування йому строку попереднього ув`язнення, то в матеріалах справи така інформація відсутня.
		Таким чином доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_13 не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, у зв`язку з чим такі до задоволення не підлягають.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не встановлено.
		За наведених обставин, колегія суддів визнає подані апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_13 необґрунтованими, та вважає вирок суду щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 законним та обґрунтованим, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів 
		 
		УХВАЛИЛА:
		апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_13  залишити без задоволення. 
		Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8  залишити без змін.
		Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення за період з 21 серпня 2017 року по 29 листопада 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а особами, що перебувають під вартою, - з моменту отримання ними копії ухвали.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_2   ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...