Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/11339/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2020. Зареєстровано: 31.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2021.
Дата набрання законної сили: 28.01.2021
Номер судового провадження: П/420/11512/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/11339/20 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 грудня 2020 року м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Бутенка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		Стислий зміст позовних вимог.
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
		Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.09.2020 №951050831563 щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 37300,00 грн. та встановлення розміру пенсії до виплати на рівні з 01.04.2020 - 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
		Виклад позиції позивача та відповідача.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що здійснюючи перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі меншому ніж 90% від розміру заробітної плати, зазначених у відповідній Довідці від 10.07.2020 за №21-1383зп, виданої Офісом Генерального прокурора (визначено розмір пенсії - 37300,00 грн., замість 55949,99 грн., що становить 90% від вказаного у довідці розміру заробітної плати - 62166,66 грн), а також застосовуючи обмеження граничного розміру пенсії, що підлягає виплаті сумами 16280,00 грн (з 01.04.2020) та 17120,00 грн (з 01.07.2020), що становить 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, Головне управління ПФУ в Одеській області грубо порушує його право на соціальний захист, на отримання пенсії у розмірі, який відповідає нормам Конституції та законам України, нормам міжнародного права та судовій практиці.
		16.11.2020 року від ГУПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України положення частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-УІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення частини 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, Положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Водночас установлено такий порядок виконання цього рішення:
		- частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ зі змінами, не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
		- частина 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-УІІ підлягає застосуванню в первинній редакції. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, шо тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 року. Постановою Кабінету Міністрів України Про умови сплати праці прокурорів від 11.12.2019 № 1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 р., затверджено схеми окладів прокурорів Офісу Генеральної прокуратури, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому пунктом 7 постанови № 1155 встановлено, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України Про прокуратуру. Інших нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати прокурорів після 13.12.2019 р., після набрання чинності Рішення Конституційного Суду України не приймалось. Отже, права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України Про прокуратуру, згідно з довідкою про заробітну плату №570 без дати (розмір заробітної плати визначено на 06.09.2017 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2017 №657), позивач не має, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019. які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.
		Щодо обмеження виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, Відповідач зазначає, що відповідно до ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат та надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуки перед Батьківщино) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
		Заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
		Процесуальні дії вчинені судом.
		Ухвалою суду від 29.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та повідомлено сторін, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Обставини справи.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є колишнім працівником Генеральної прокуратури України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 86% від чинного заробітку.
		07.08.2020 р. позивач звернувся до відповідача із відповідним зверненням про перерахунок призначеної у 2010 році пенсії на підставі Довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 10.07.2020 за №21-1383зп, виданої Офісом Генерального прокурора, в якому просив здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 01.04.2020 у розмірі 90% від вказаної суми заробітку та здійснювати її виплату без обмеження її граничного розміру.
		За результатами розгляду заяви, Головне управління ПФУ в Одеській області своїм листом №8257-8207/С-02/8-1500/20 від 14.09.2020 повідомило Позивача, що ОСОБА_1 взагалі не має права на перерахунок пенсії з урахуванням рішенням Конституційного суду України. Але в подальшому, після чергового звернення Позивача на Веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 отримав другий лист Головного управління ПФУ в Одеській області №9040/8824/С-02-1500/20 від 02.10.2020, відповідно до якого, рішення від 07.08.2020 №5146, яким Позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, - скасовано, а призначену ОСОБА_1 пенсію «перераховано при страховому стажі 20 років 6 місяців, при заробітній платі 62166,66 грн. згідно довідки від 10.07 2020 №2101383р, та її розмір з 01.04.2020 становить 37300,00 грн». Крім того, «розмір пенсії до виплати встановлено на рівні з 01.04.2020 -16380,00 грн. а з 01.07.2020 -17120,00 грн».
		Позивач вважає, що здійснюючи перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі меншому ніж 90% від розміру заробітної плати, зазначеного у відповідній Довідці від 10.07.2020 за №21-1383зп, виданої Офісом Генерального прокурора (визначено розмір пенсії - 37300,00 грн., замість 55949,99 грн., що становить 90% від вказаного у довідці розміру заробітної плати - 62166,66 грн), а також застосовуючи обмеження граничного розміру пенсії, що підлягає виплаті сумами 16280,00 грн (з 01.04.2020) та 17120,00 грн (з 01.07.2020), що становить 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, Головне управління ПФУ в Одеській області грубо порушує його право на соціальний захист, на отримання пенсії у розмірі, який відповідає нормам Конституції та законам України, нормам міжнародного права та судовій практиці, а тому звернувся до суду з даним позовом.
		Джерела права й акти їх застосування.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).
		Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
		Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
		Згідно із частинами 1 та 2 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років не залежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
		Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
		Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
		Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час; може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
		Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
		У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
		Разом з тим, положення статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
		Так, згідно з ч.13, 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
		Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
		Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
		Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
		Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Однак Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
		Згідно з п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ, попередній Закон України Про прокуратуру із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
		Крім того, Законом України від 02 березня 2015 року №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) знову внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в частину 15 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Висновки суду.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 17.12.2010 року та отримував пенсію по інвалідності згідно із Законом №1789-ХІІ, з розрахунку 86% від складових заробітної плати, що підтверджено протоколом «Призначення пенсії» № 83035 від 17.12.2010 року. При цьому позивачем неправильно вказано у позові про призначення йому пенсії у розмірі 90% від складових заробітної плати, рішення про призначення пенсії позивачем не оскаржувалось.
		На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
		Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
		Крім того, Законом №213-VІІ внесено зміни до ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
		Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
		У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.
		Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
		Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
		Разом з тим, пенсія позивачу була призначена відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент призначення, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ.
		Однак, як слідує з п.1 та п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.
		З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до яких позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
		Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером по інвалідності і пенсія йому була призначена до 01 січня 2016 року, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.
		Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.
		У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту, тощо, держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
		Таким чином, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02 березня 2015 року №213-VІІ, від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ та від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
		Щодо посилання пенсійного органу на невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, суд зазначає наступне.
		Так, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
		У вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.
		Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
		Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
		- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VIIзі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
		- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: 
		"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
		У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
		Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
		Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії.
		В той же час, відповідно до положень статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
		При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
		Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії 07.08.2020 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
		З огляду на викладене, суд погоджується із позивачем щодо необґрунтованості посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на відсутність роз`яснень механізму виконання рішення Конституційного Суду України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу, а відтак, рішення ГУПФ України в Одеській області від 30 вересня 2020 року №951050831563 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Також, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
		Аналогічна за змістом норма міститься в ст.91 Закону України Про Конституційний Суд України від 13 липня 2017 року №2136-VIII.
		У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.
		Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч.20 ст.86 Закону України Про прокуратуру в первинній редакції з 13 грудня 2019 року.
		Такі висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20. При цьому, на відміну від висновків Верховного Суду щодо передчасності вимог щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, у справі, що розглядається, рішення від 07.08.2020 №5146, яким Позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років було скасовано та відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу у розмірі меншому ніж 86%, застосовано обмеження граничного розміру пенсії, в результаті чого виник спір, отже такі вимоги не є передчасними.
		Відповідно до ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
		У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Сєрков проти України» (39766/05) встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.
		Колегія суддів Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 зазначає, що в указаних вище рішеннях Європейського суду з прав людини закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
		У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Враховуюче зазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, підлягають частковому задоволенню.
		Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 
		Керуючись статтями 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.09.2020 №951050831563 щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 37300,00 грн. та встановлення розміру пенсії до виплати на рівні з 01.04.2020 - 16380,00 грн, з 01.07.2020 - 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи з розрахунку 86 відсотків від суми заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 10.07.2020 за №21-1383зп, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя Бутенко А.В.
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...