Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 805/4361/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2020. Зареєстровано: 31.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.12.2020.
Дата набрання законної сили: 30.12.2020
Номер судового провадження: К/9901/23524/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 грудня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 805/4361/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/23524/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС 
		на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2020 року (суддя Чучко В.М.)
		та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (судді: Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Сіваченко І.В.)
		у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» 
		до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 
		про визнання протиправною та скасування вимоги,
		В С Т А Н О В И В:
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1.1. Короткий зміст позовних вимог
		Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» звернулось до суду із позовом  до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги  від 7 жовтня 2016 року № Ю-53-17.
		1.2. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали суду першої інстанції 
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-53-17-У від 7 жовтня 2016 року на суму 8 965 404,86 грн., стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»    понесені судові витрати з судового збору у розмірі 134 481,07 грн.
		На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4361/17-а 1 липня 2019 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (ЄДРПОУ 05508186, місцезнаходження 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 134 481,07 грн.
		15 квітня 2020 року до суду першої інстанції надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому листі, яка мотивована тим, що постановою КМУ від 18 грудня 2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України шляхом реорганізації (через поділ) Державної фіскальної служби, які є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 утворено територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Офіс великих платників податків ДПС. 
		1.3 Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2020 року заяву про заміну боржника у виконавчому листі задоволено, змінено у виконавчому листі №805/4361/17-а від 1 липня 2019 року боржника з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Офіс великих платників податків ДПС.
		Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишено без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2020 року - без змін. 
		Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, керувався положеннями статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) та зазначив про наявність законодавчо визначених підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні. 
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби припинив здійснення своїх повноважень шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС, який є правонаступником майна, прав та обов`язків, реорганізованого територіального органу ДФС. Таким чином, апеляційний суд  погодився з висновком суду першої про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.
		2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ 
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив їх скасувати і в задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовити. 
		Офіс великих платників податків ДПС послався на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, а потім і суд апеляційної інстанції, безпідставно не врахували, що   Офіс великих платників податків ДПС є діючою юридичною особою, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій відсутні, а тому у судів не було правових підстав для зміни  боржника у виконавчому провадженні. 
		3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку судів першої та апеляційної інстанцій
		Колегією суддів встановлено, що спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження у випадку, якщо станом на час проведення виконавчих дій, боржник, який є суб`єктом владних повноважень, перебуває у стані припинення, але ще не припинений як юридична особа публічного права, проте, його управлінські функції передані іншій юридичній особі публічного права.
		Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
		У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження»  (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені   Конституцією України, цим   Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього   Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього   Закону   підлягають примусовому виконанню.
		Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
		Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
		З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.
		Згідно з положеннями статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
		Таким чином, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
		Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
		У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
		Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
		У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
		Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
		Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
		Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
		Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року № 537 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
		Згідно з пунктами 3, 4 цієї постанови територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до   Кримінального процесуального кодексу України.
		Територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються.
		Згідно з додатками 1, 2 Постанови № 537 утворено Офіс великих платників податків ДПС. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби реорганізується шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.
		Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року №36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України», наказу Офісу великих платників податків ДПС від 29 серпня 2019 року №9, розпочато виконання Офісом великих платників податків ДПС функцій і повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, що припиняється.
		Отже, з 29 серпня 2019 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби втратив повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, тому відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов`язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов`язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Офіс великих платників податків ДПС.
		Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Офісу великих платників податків ДПС, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
		Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню    при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. 
		Так, аналогічна позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2020 року справі № 420/5772/18, від 10 жовтня 2020 року №804/958/17, від 03 грудня 2020 року у справі № 805/2173/16-а.
		З урахування цього, відсутні підстави для висновку про те, що суди попередніх інстанцій не дотримались вимог процесуального законодавства при вирішенні питання щодо заміни у виконавчому провадженні боржника правонаступником. 
		3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Суд касаційної інстанції переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та  апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги. 
		Керуючись статтями 3, 345, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.
		Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                      Н.Є. Блажівська
		 
		Судді                                                                                           І.В. Дашутін 
		 
		                                                                                                    М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...