Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/11734/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Надіслано судом: 30.12.2020. Зареєстровано: 31.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2021.
Дата набрання законної сили: 16.12.2020
Номер судового провадження: 1-кс/201/4315/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний номер судової справи 201/11734/20
		Номер провадження 1-кс/201/4315/2020
		 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		16 грудня 2020 року      м. Дніпро
		 
		Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову заступника начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.11.2020р. про закриття кримінального провадження № 12020040650001218, внесеного до ЄРДР 10.06.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, в якій просила скасувати постанову заступника начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.11.2020р. про закриття кримінального провадження № 12020040650001218, внесеного до ЄРДР 10.06.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
		В обґрунтування скарги зазначила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено неповно і не всебічно, оцінку зібраним доказам, які підтверджують факт нанесення тілесних ушкоджень - не надано. 
		На підставі вищевикладеного, просила вимоги скарги задовольнити.
		Заявниця надала в судове засідання через канцелярію суду заяву про розгляд скарги без її участі, в якій вказала, що вимоги скарги підтримує, просить її задовольнити.
		Заступник начальника сектору дізнання в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду скарги був повідомлений належним чином. 
		Його неявка не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
		Ураховуючи неприбуття учасників у судове засідання для розгляду скарги, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
		Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до такого висновку.
		Як видно з копії оскаржуваної постанови, в провадженні Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020040650001218, внесеного до ЄРДР 10.06.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, розпочате за заявою ОСОБА_3 .
		З оскаржуваної постанови видно, що 09.06.2020р. до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_3 за фактом спричинення легких тілесних ушкоджень, що мало місце 31.05.2020 приблизно о 07:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 .
		Допитана потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 30.05.2020р. приблизно о 15:00 год. вона прибула до будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На територію домоволодіння потрапила через вхідні ворота для того, щоб потрапити до будинку, який знаходиться за вище вказаною адресою. Її колишній чоловік ОСОБА_5 , який мешкає за вище вказаною адресою, перешкоджав потрапити потерпілій до будинку. ОСОБА_3 намагалася проникнути у будинок через вікно першого поверху будинку через те, що їй зателефонували діти та плакали. Після спроби залізти у будинок через вікно ОСОБА_3 міцно схопити за руки та ноги, зняли з вікна троє співробітників поліції. Умисні удари потерпілій ніхто не наносив. Приблизно о 23:00 год. поліція покинула територію домоволодіння і ОСОБА_3 залишилась на вулиці. 31.05.2020 приблизно о 07:00 год., переживаючи за своїх дітей, які не відповідали на дзвінки, ОСОБА_3 знову намагаючись потрапити у зачинений будинок через вікно, поставила стіл до вікна та встала на віконну раму. Після чого до вікна підійшов ОСОБА_6 та відкрив його. Потерпіла намагалася залізти у будинок, але її затиснув у віконній рамі ОСОБА_6 , у той момент підійшов до вікна ОСОБА_5 та облив ОСОБА_3 холодною водою та виштовхнув з віконної рами, після чого зачинив вікно. У ході цього потерпіла залишилась стояти на столі, який вона поставила у дворі перед вікном, щоб потрапити до будинку. У той момент знову відчинилося вікно і ОСОБА_5 потягнув ОСОБА_3 за ноги, а ОСОБА_6 штовхнув її у спину, в наслідок чого потерпіла впала на бетонну підлогу та кущі. Медичну допомогу ОСОБА_3 не викликала, самостійно звернулась до 16-ї лікарні.
		Згідно висновку експерта № 1392 від 01.06.2020р. на основі судово-медичного обстеження у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден на верхній та правій нижній кінцівках, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина яких з обмежуючою контактуючою поверхнею або при ударі об такий (такі), можливо в терміни, на які вказує обстежена. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
		Також допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 30.05.2020р. знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Близько о 16:00 год. ОСОБА_3 приїхала до будинку разом з дітьми. ОСОБА_3 схопила «болгарку» та почала пиляти вхідні двері до будинку, внаслідок чого спрацювала сигналізація. ОСОБА_3 , перебуваючи на подвір`ї, побила весь посуд, що знаходився на подвір`ї, після чого почала витягувати стіл з бесідки під вікно, з метою виламати решітку вікна. При цьому, була дощова погода, і вона то залазила на стіл, то злазила, декілька разів падала з нього. ОСОБА_5 повідомив, що ні він, ні хто з інших, ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не завдавав. Також всі події записувались на камерах відеоспостереження, які встановлені на фасаді будинку, та на відеокамеру телефону. Між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 триває цивільний спір про визнання об`єкта незавершеного будівництвом за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю з визначенням реального розміру частки у спірному об`єкті, виділення частки в натурі, визнання права забудовника, усунення перешкод в користуванні. Рішення по теперішній час не прийнято.
		Допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який підтвердив покази ОСОБА_5 .
		Під час допиту в якості свідка ОСОБА_7 (спільної доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) пояснила, що ніякий синців у ОСОБА_3 не бачила та з цього приводу остання нічого їй не повідомляла.
		Слідчий мотивував постанову таким. Об`єктивна сторона правопорушення, передбачена ст. 125 КК України, характеризується: діянням, спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком. Суб`єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною формою вини, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним за ст. 125 КК України.
		Враховуючи викладене, заступник начальника сектору дізнання, дійшов висновку, що в діях осіб, на яких вказує ОСОБА_3 , відсутній склад кримінального проступку, передбаченого ст. 125 КК України, тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Слідчий суддя зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
		Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
		Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
		Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
		А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування. 
		З оскаржуваної постанови встановлено, що станом на час закриття кримінального провадження слідчим взагалі не перевірений зміст доводів потерпілої сторони, викладеної у заяві про вчинення правопорушення, в протоколі допиту потерпілого, також не надано оцінку висновку СМЕ від 01.063.20020р. і висновку експерта від 05.10.2020р., які були надані потерпілою.
		За змістом постанови про закриття кримінального провадження, висновок про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, слідчий обґрунтував з огляду на об`єктивну і суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України. 
		Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р., (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Проте, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст.ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин викладених в заяві скаржника та не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності.
		Керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 107, 110, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Скаргу ОСОБА_3 на постанову заступника начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.11.2020р. про закриття кримінального провадження № 12020040650001218, внесеного до ЄРДР 10.06.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України  задовольнити.
		 
		Постанову заступника начальника сектору дізнання Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.11.2020р. про закриття кримінального провадження № 12020040650001218, внесеного до ЄРДР 10.06.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України  скасувати.
		 
		Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...