Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/503/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою; щодо визнання незаконним акта, що порушує право оренди.
Надіслано судом: 30.12.2020. Зареєстровано: 31.12.2020. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2021.
Дата набрання законної сили: 02.06.2021
Результат оскарження 02.06.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 03/903/503/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
		E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua   Код ЄДРПОУ 03499885
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 28 грудня 2020 року                       Справа № 903/503/20 Господарський суд Волинської області у складі:
		головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
		секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович
		за участю представників сторін:
		від позивача: Бурда Д.П. -довіреність № 300/1 від 26.08.2020, Гринчук І.С. -довіреність № 301/1 від 26.08.2020, Сорока В.Г. -довіреність №19/1 від 22.01.2020
		від відповідача 1: Іщик В.А. -довіреність від 07.07.2020
		від відповідача 2: н/з
		від відповідача 3: н/з
		від відповідача 4: н/з
		від відповідача 5: Корнелюк В.А. - паспорт України серія НОМЕР_1, посвідчення № 509 від 23.06.2018
		від відповідача 6: н/з
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/503/20 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлії Анатоліївни, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни, Кеди Олени Ярославівни, Корнелюка Андрія Валерійовича, Петрочук Олени Джанівни про визнання недійсним та скасування рішення, скасування реєстраційних записів, поновлення реєстраційного запису та усунення перешкод в користуванні власністю, 
		В С Т А Н О В И В:
		13.07.2020 Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулась в суд з позовом до Луцької міської ради в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Луцької міської ради від 02.07.2020 №5/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1" та усунути перешкоди в користуванні майном - єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1600615307101, який знаходиться за адресою вул. Глушець, 1, м.Луцьк, шляхом зобов'язання Луцької міської ради надати безперешкодний доступ Волинській обласній спілці споживчих товариств до єдиного майнового комплексу.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняте 02.07.2020 Луцькою міською радою рішення №5/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1" порушує права та охоронювані законом інтереси Волинської обласної спілки споживчих товариств, факт його прийняття суперечить нормам чинного законодавства, дане рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою суду від 20.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		24.07.2020 Волинська обласна спілка споживчих товариств подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
		Ухвалою суду від 26.08.2020 заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств про вжиття заходів забезпечення позову по справі №903/503/20 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення, усунення перешкод в користуванні власністю залишено без розгляду.
		Волинська обласна спілка споживчих товариств 24.07.2020 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог та долучення доказів, в якій просить суд позовні вимоги вважати викладеними у наступній редакції:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним та скасувати рішення Луцької міської ради від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1".
		3. Усунути перешкоди в користуванні майном - єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1600615307101, який знаходиться за адресою вул. Глушець, 1, м.Луцьк, шляхом зобов'язання Луцької міської ради надати безперешкодний доступ Волинській обласній спілці споживчих товариств до єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1592873807101, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 за адресою: вул.Глушець,1, м.Луцьк.
		4. Стягнути з відповідача в користь позивача понесені судові витрати.
		Луцька міська рада 28.07.2020 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
		10.08.2020 Волинською обласною спілкою споживчих товариств подано відповідь на відзив.
		Луцька міська рада 17.08.2020 подала заперечення на відповідь на відзив.
		19.08.2020, 20.08.2020 та 26.08.2020 Волинська обласна спілка споживчих товариств подала наступні документи:
		1. Клопотання про приєднання доказів;
		2. Заяву про виправлення описки;
		3. Заяву про зміну (доповнення) предмету позову та залучення співвідповідачів, в якій просить суд залучити у якості співвідповідачів у справі: державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлію Анатоліївну, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцьку Оксану Вікторівну, Кеду Олену Ярославівну, Корнелюка Андрія Валерійовича, Петрочук Олену Джанівну.
		Просить доповнити предмет позову та позовні вимоги вважати викладеними у наступній редакції:
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним та скасувати рішення Луцької міської ради від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1".
		3. Скасувати реєстраційні записи в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельних ділянок:
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0009 площею 1.464 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1;
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0010 площею 0.1996 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1;
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0011 площею 0.504 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець,;
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0012 площею 0.0449 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1.
		4. Поновити реєстраційний запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1.
		5. Скасувати реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок:
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0009 площею 1.464 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1 (номер запису про право власності: 37561162).
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0010 площею 0.1996 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 11 (номер запису про право власності: 37560817).
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0011 площею 0.504 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1 (номер запису про право власності: 37560765).
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0012 площею 0.0449 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1 (номер запису про право власності: 37561123).
		6. Усунути перешкоди в користуванні майном - єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1592873807101, який знаходиться за адресою за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, шляхом зобов'язання Луцької міської ради надати безперешкодний доступ Волинській обласній спілці споживчих товариств до єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об'єкти нерухомого майна 1592873807101, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1.
		7. Стягнути з відповідача в користь позивача понесені судові витрати.
		4. Докази направлення копії позовної заяви з додатками та заяви про зміну (доповнення) предмета позову та залучення співвідповідачів з додатком на адресу державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлії Анатоліївни, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни, Кеди Олени Ярославівни, Корнелюка Андрія Валерійовича, Петрочук Олени Джанівни;
		5. Клопотання про призначення експертизи.
		Волинська обласна спілка споживчих товариств доводить, що належним чином виконувала всі обов'язки орендаря, передбачені договором та чинним законодавством та здійснює використання земельної ділянки, отриманої в оренду за умовами Договору у відповідності до його цільового призначення.
		Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.135-137) на вказаній вище земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості, які належать на праві приватної власності Волинській обласній спілці споживчих товариств за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вулиця Глушець,1, а саме: - єдиний майновий комплекс, реєстраційний номер об'єкта в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1600615307101, складовими частинами якого є: складське приміщення (літери Ш-1), з описом: І - асфальтне покриття; павільйон по торгівлі овочами. Літери /У-1/, з описом: І - асфальтне покриття, ІІ - мощення з бруківки; камера схову (літери Ч-1), з описом: І - асфальтне покриття; павільйон по торгівлі м'ясопродуктами /Г-2/, з описом: І - асфальтне покриття, ІІ - мощення з бруківки; будівля під холодильні камери /Х-1/, з описом: І - асфальтне покриття, II- мощення з бруківки; пункт прийому шкіри /Ю-1/, з описом: І - асфальтне покриття; торговий павільйон /Б-1/, з описом: І - асфальтне покриття, б- навіс; заклад громадського харчування /С- 1/, з описом: І - асфальтне покриття; магазин /П-1/, з описом: І - асфальтне покриття; павільйон по торгівлі молочними виробами / В-1/, з описом: І - асфальтне покриття, II- мощення з бруківки; молочний павільйон Т-1, з описом: І - асфальтне покриття; приміщення туалету /Л-1/ з описом: І - асфальтне покриття, а також інші об'єкти інфраструктури опора ЛЕП, огорожа, ворота, збірно-каналізаційний колектор, водогін, накриття на металоконструкціях 2 ряди, а тому позивач вважає, що у відповідності до ст. 120, 122, 134 ЗК України є законні підстави передачі вказаної земельної ділянки в оренду поза конкурсом.
		Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, спірна земельна ділянка має наступні характеристики (т.1, а.с.101):
		          Кадастровий номер земельної ділянки 0710100000:11:050:0006
		          Цільове призначення 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку)
		          Форма власності комунальна
		          Площа земельної ділянки 2.2125 га
		          Місце розташування Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1.
		Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, асфальтне покриття та мощення з бруківки не зареєстровано як окремий об'єкт, а є приналежністю складової частини об'єкта єдиного майнового комплексу (1592873807101).
		При цьому позивач зазначає, що асфальтне покриття та бруківка є елементом благоустрою ринку "Центральний", необхідний для його нормального функціонування, який передбачений проектом забудови ринку та нормами чинного законодавства.
		Як слідує з доводів представників позивача, вказане майно єдиного майнового комплексу використовується Волинською облспоживспілкою в господарській діяльності шляхом укладання договорів оренди торгового місця з приватними підприємцями. Зазначає, що на даний час укладено 852 договори оренди торгових місць, на підставі вказаних договорів підприємцями розміщені тимчасові споруди на території ринку.
		Луцька міська рада листом від 05.06.2020 направила на адресу Волинської обласної спілки споживчих товариств (т.1, а.с.174-175):
		1.          Схему поділу земельної ділянки на 1 арк. в 2 прим.
		2.          Акт прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу (площею 0,5040 га) на 1 арк. в 3 прим.
		3.          Акт прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу (площею 0,1996 га) на 1 арк. в 3 прим.
		4.          Акт прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу (площею 0,0449 га) на 1 арк. в 3 прим.
		5.          Акт прийомки-передачі межових знаків земельної ділянки на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу (площею 1,4640 га)
		Разом з тим, сама проектна документацію щодо поділу земельної ділянки не надана. Будь-якого погодження вказаних документів Волинською обласною спілкою споживчих товариств не здійснювалося.
		Луцькою міською радою в режимі відеоконференція прийнято рішення від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1".
		Згідно інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі Волинській облспоживспілці стало відомо, що державним кадастровим реєстратором скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець,1 та зареєстровано 4 новостворені земельні ділянки.
		Таким чином, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 призвів до скасування її державної реєстрації, як об'єкта цивільних прав.
		17.09.2020 Луцька міська рада надіслала Волинській облспоживспілці лист "Про оформлення права орендних земельних ділянок на вул. Глушець,1" (т.3, а.с.99-100), в якому повідомила, що у згідно рішення Луцької міської ради від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1" здійснено поділ земельної ділянки комунальної власності та внесено відповідні зміни до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельні ділянки, які утворилися в результаті поділу. Зазначила, що оскільки спілка є власником об'єктів нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках: площею 0,1996 га кадастровим номером 0710100000:11:166:0010, площею 0,5040 га кадастровим номером 0710100000:11:166:0011 та площею 0,0449 га кадастровим номером 0710100000:11:166:0012, то спілці необхідно в найкоротші терміни оформити право оренди на дані земельні ділянки.
		Волинська обласна спілка споживчих товариств доводить, що внаслідок прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом постанови від 28.02.2019 у справі №903/616/18 подала документи для здійснення державної реєстрації права оренди та 12.06.2019 право оренди земельної ділянки строком на 1 рік (до 11.06.2020) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Крім того, позивач обґрунтовує заявлену вимогу, що оспорюване рішення порушує право позивача на можливість використання за цільовим призначенням свого майна, а саме єдиного майнового комплексу, який за функціональним призначенням є ринковим комплексом, та перешкоджає можливості отримання під ним в оренду цілісну земельну ділянку, яка необхідна для її нормального використання.
		Доводить, що згідно схеми поділу, Луцька міська рада має намір залишити за спілкою 3 земельних ділянки № 1 - площею 0,5040 га; № 2 - площею 0,1996 га; та № 3 - площею 0,0449 га, а земельну ділянку № 4 площею 1,4640 га, передати в подальшому КП "Луцькі ринки", як слідує з преамбули самого рішення Луцької міської ради.
		Таким чином, орендована площа земельної ділянки Волинської обласної спілки споживчих товариств фактично зменшиться з 2,2125 га до 0,7485 га, тобто стане менше на 66%, причому єдиний майновий комплекс розміщений на 95 % всієї земельної ділянки, тобто площу земельної ділянки 2,1019 га.
		Вважає, що поділ спірної земельної ділянки зменшить вартість нерухомого майна та активів позивача, розташованих на спірній земельній ділянці, зокрема вартості цілісного майнового комплекс, який належить Волинській обласній спілці споживчих товариств, та його складових частин.
		Прийняттям вищевказаного рішення, Луцька міська рада чинить перешкоди в користуванні Волинській обласній спілці споживчих товариств майном, а саме: єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкти нерухомого майна 1600615307101, за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, адже без використання частини земельної ділянки № 4 площею 1,4640 га неможливо використовувати всі складові частини єдиного майнового комплексу.
		Протокольною ухвалою від 26.08.2020 суд прийняв та долучив до матеріалів справи заяву про уточнення позовних вимог та долучення доказів від 24.07.2020, відзив на позовну заяву від 28.07.2020, відповідь на відзив від 10.08.2020, заперечення на відповідь на відзив від 17.08.2020, клопотання про приєднання доказів від 19.08.2020, заяву про виправлення описки від 19.08.2020, заяву про зміну (доповнення) предмета позову.
		У зв'язку із чим, спір вирішується з врахуванням заяви про зміну предмету позову.
		Ухвалою суду від 26.08.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлію Анатоліївну, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцьку Оксану Вікторівну, Кеду Олену Ярославівну, Корнелюка Андрія Валерійовича, Петрочук Олену Джанівну.
		03.09.2020 державні реєстратори Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцька Оксана Вікторівна, Корнелюк Андрій Валерійович, Петрочук Олена Джанівна подали клопотання про розгляд справи спочатку.
		29.09.2020 державні реєстратори Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцька Оксана Вікторівна, Корнелюк Андрій Валерійович, Петрочук Олена Джанівна подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких вказали, що вони є неналежними відповідачами, а вимоги про скасування реєстраційних записів є передчасними та необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
		Волинська обласна спілка споживчих товариств 29.09.2020 подала клопотання про приєднання доказів, а саме копію постанови Верховного суду від 26.08.2020 у справі №903/723/19, копію листа Луцької міської ради за вих.№1.1-13/4259/2020 від 17.09.2020 "Про оформлення права оренди земельних ділянок на вул.Глушець,1".
		Протокольною ухвалою від 29.09.2020 суд клопотання Державних реєстраторів про розгляд справи спочатку задовольнив.
		08.10.2020 Волинська обласна спілка споживчих товариств подала до суду відповідь на відзив держаних реєстраторів.
		17.11.2020 позивач подав висновок судової будівельно-технічної експертизи №8573 від 27.10.2020 з додатками та висновок судової земельно-технічної експертизи №8506-8507 від 30.10.2020 з додатками.
		Представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 17.11.2020 подала заперечення, в якому просить суд відмовити повністю в задоволенні позову до державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлії Анатоліївни.
		01.12.2020 Луцька міська рада подала додаткові пояснення, щодо висновків експертиз, в яких просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
		20.11.2020 позивач подав до суду відповідь на відзив (заперечення) представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
		Волинська обласна спілка споживчих товариств 08.12.2020 подала до суду додаткові пояснення щодо доводів представника Луцької міської ради, заяву про зупинення провадження у справі, заяву про розподіл судових витрат.
		Протокольною ухвалою від 08.12.2020 заяву про зупинення провадження у справі залишено без розгляду, заяву про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та клопотання про розподіл судових витрат приєднано до матеріалів справи. В судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2020 до 10:00 год.
		Представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 18.12.2020 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника та просить суд відмовити в задоволенні позову та стягненні судових витрат.
		Протокольною ухвалою від 18.12.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.12.2020 до 11:00 год.
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просять суд позов задовольнити повністю.
		Представники відповідача-1, -5 просять суд у задоволенні позову відмовити повністю.
		Представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області 28.12.2020 подав до суду клопотання в якому не заперечує про розгляд справи за відсутності представника та просить суд відмовити в задоволенні позову до державного кадастрового реєстратора відділу у м.Луцьку Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Качанюк Ю.А. 
		Державні реєстратори Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцька О.В., Кеда О.Я., Петрочук О.Д. в призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (ухвала суду від 18.12.2020 направлена на офіційну електронну адресу, а саме: drrpnm@ukr.net.
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
		В силу положень ч. 6 наведеної статті днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		Судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів - 2,3,4,6 за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам сторін, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2009 між Луцькою міською радою (орендодавець) та Волинською обласною спілкою споживчих товариств (орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір, т.1, а.с.24-28), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Луцьк, вул. Глушець, 1, кадастровий номер: 110500006.
		17.07.2009 сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки (т.1, а.с.31).
		В подальшому, 16.10.2009 між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки (т.1, а.с.23), за умовами якої сторони внесли зміни до п.8 Договору та виклали його у такій редакції: "Договір укладено до 31.12.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".
		20.08.2015 між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств укладено Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі (т.1, а.с.32-37), відповідно до п.7 якої: договір укладено на 2 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		01.11.2017 між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств укладено Додаткову угоду №3 про поновлення Договору оренди землі (т.1, а.с.40-44), відповідно до якої було поновлено Договір оренди землі від 2009 року строком на 1 (один) рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018), з викладенням його у новій редакції: "договір укладено на 1 рік з дати закінчення договору оренди землі (до 27.08.2018р.). Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (до листа-повідомлення про поновлення договору орендар додає проект додаткової угоди). Датою надходження листа-повідомлення про намір поновити договір є дата його реєстрації в електронному журналі вхідної кореспонденції орендодавцем".
		Як вбачається з вищезазначених додаткових угод про поновлення договору оренди землі, договір оренди щоразу поновлювався на різні строки, з викладенням його у новій редакції. Загальний строк користування Волинською ОССТ земельною ділянкою за договором оренди землі від 2009 року понад 9 років.
		29.08.2018 Луцькою міською радою прийняте рішення №46/3 "Про відмову Волинській облспоживспілці у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125га)", відповідно до якого Волинській облспоживспілці відмовлено у поновленні договору оренди землі та визнано припиненим даний договір у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
		Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 у справі №903/616/18 (т.1, а.с.48-64) позов Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсним та скасування рішення Луцької міської ради було задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі від 18.02.2009, укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за №040907700397, строком на 10 років. Визнано укладеною додаткову угоду №4 про поновлення договору оренди землі від 18.02.2009, укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за № 040907700397 (згідно з п. 37 котрої визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Визнано недійсним та скасовано рішення Луцької міської ради №46/3 від 29.08.2018 "Про відмову Волинській облспоживспілці у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)".
		Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №903/616/18 (т.1, а.с.65-77) рішення Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 у справі №903/616/18 змінено в частині строку дії договору оренди землі від 18.02.2009, укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за №040907700397, виклавши частини 1,2 резолютивної частини рішення Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 року у справі №903/616/18 в наступній редакції: 
		" 1. Позов задоволити частково. 
		2. Визнати поновленим договір оренди землі від 18.02.2009, укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрований у Державному реєстрі земель 17.07.2009 за №040907700397, строком на 1 рік."
		В частині 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Волинської області від 14.11.2018 у справі № 903/616/18 абзац 1 пункту 1 та пункт 7 Додаткової угоди № 4 про поновлення договору оренди землі викласти в наступній редакції:" 1. Поновити договір оренди землі строком на 1 (один) рік, з викладенням його у новій редакції (надалі Договір):"
		"7. Договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію." В решті рішення Господарського суду Волинської області від 14 листопада 2018 року у справі № 903/616/18 залишено без змін".
		Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2019 задоволено заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств про відмову від касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі №903/616/18, а касаційне провадження у справі №903/616/18 закрито.
		21.08.2019 державний реєстратор Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчук Р.Є. вніс виправлення до Реєстру речових прав на майно та їх обтяжень (Індексний номер рішення: 48335654), яким змінив строк дії Договору оренди земельної ділянки, наданої Волинській обласній спілці споживчих товариств для обслуговування ринку "Центральний" по вул. Глушець, 1 з 11.06.2020 на 27.08.2019 (т.1, а.с.80).
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2019. у справі №140/2667/19, залишеним в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області Адамчука Руслана Євгенійовича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, в задоволенні позову відмовлено.
		Отже, прийняте державним реєстратором Адамчуком Р.Є. рішення № 48335654 від 21.08.2019 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 711626307101, яким внесено зміни до запису про реєстрацію права оренди земельної ділянки (опис виправлень: "зміст, характеристика іншого речового права: строк дії: 1 рік до 11.06.2020 змінено на строк дії: 1 рік до 27.08.2019") відповідає встановленим вимогам Закону, оскільки прийняте на підставі заяви Луцької міської ради, яка є власником та орендодавцем земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, згідно умов відповідного договору оренди землі від 18.02.2009, укладеного з Волинською облспоживспілкою.
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
		Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
		Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		05.09.2019 Луцька міська рада прийняла рішення №62/2 "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га), (т.1, а.с.85-86).
		Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.11.2019, залишеного в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №903/723/19, відмовлено в позові Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення від 05.09.2019 №62/2 "Про припинення Волинській облспоживспілці договору оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)".
		Постановою Верховного суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 26.08.2020 у справі 903/723/19 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 та рішенням Господарського суду Волинської області від 01.11.2019 у справі №903/723/19 скасовано. Справу передано на новий розгляд суду першої інстанції (т.3, а.с.83-98).
		08.05.2020 на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", п. 7 Додаткової угоди № 4 про поновлення договору оренди землі, яка укладена між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств і затверджена рішенням Господарського суду Волинської області від 14.11.2018, змінена постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 903/616/18, (право оренди земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.06.2019, номер запису про інше речове право 31974776), ВОССТ повідомила про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий десятирічний термін та надіслано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з кадастровим номером: 0710100000:11:050:0006, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1 зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 17.07.2009 за № 040907700397 з комплектом необхідних документів згідно додатку (т.1, а.с.94-95).
		Луцька міська рада надала відповідь від 04.06.2020 про відмову в укладанні договору оренди землі (т.1, а.с.98-100).
		15.06.2020 позивачем направлено звернення про передачу спірної земельної ділянки в оренду (т.1, а.с.96-97).
		Луцькою міською радою прийнято рішення від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1" (т.2, а.с.41-178), яким вирішено:
		"1. Погодити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1, кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 площею 2,2125 га, для обслуговування ринку "Центральний".
		2. Поділити земельну ділянку комунальної власності на вул. Глушець, 1, загальною площею 2,2125 га, а саме:
		-          земельна ділянка № 1 - площею 0,5040 га;
		-          земельна ділянка № 2 - площею 0,1996 га;
		-          земельна ділянка № 3 - площею 0,0449 га;
		-          земельна ділянка № 4 - площею 1,4640 га, для обслуговування ринку "Центральний", згідно з додатком.
		3. Внести зміни до Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які утворилися в результаті поділу.
		4. Внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру (Козлюк О.Є.).".
		Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
		Відповідно до п.2 чинного роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
		Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
		За приписами ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Згідно преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.
		Відповідно до п.п. 1 п. "б" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень міської ради належать повноваження по здійсненню контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
		Пунктом 2-3 ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
		Як встановлено судом, оскаржуване рішення прийнято в режимі відеоконференції, а тому позивач вважає, що це суперечить вимогам пп.4 п. 11-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", однак суд не приймає дані доводи до уваги виходячи з наступного.
		Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
		Відповідно до ч.1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		Згідно п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
		Відповідно до ч. 14-15 ст. 46 ЗУ " Про місцеве самоврядування в Україні" не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
		Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
		Рішенням Луцької міської ради від 23.12.2015 № 2/3 затверджено регламент Луцької міської ради.
		Як стверджує представник міської ради, на момент прийняття оскаржуваного рішення жодних обмежень щодо прийняття тих чи інших рішень в режимі дистанційних засідань регламентом Луцької міської ради передбачено не було.
		У пп.4 п. 11-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ " Про місцеве самоврядування в Україні" на який посилається позивач, вказано, що до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами, процедурні питання.
		Таким чином, у зв'язку з тим, що епідеміологічна ситуація в Україні та світі не є сприятливою в цілому, суд вважає, що Луцька міська рада, в законний спосіб, в умовах карантинних обмежень реалізувала свої повноваження шляхом прийняття відповідних рішень у дистанційному режимі, оскільки з метою забезпечення схоронності життя та здоров'я громадян вимушена працювати саме в такому форматі.
		Тобто, оскаржуване рішення Луцької міської ради приймалось згідно вимог регламенту Луцької міської ради та ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", так як не оспорюється сторонами, що проект даного рішення розглядався на постійній комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, на якій були присутні представники позивача, а також розглядався повноважним складом Луцької міської ради на дистанційному засіданні, під час розгляду якого також були присутні представники позивача.
		Таким чином, оскаржуване рішення прийняте у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, із забезпеченням прав позивача на участь у прийнятті рішення.
		Стосовно доводів позивача, що оспорюване рішення порушує його право на можливість використання за цільовим призначенням свого майна, а саме єдиного майнового комплексу, який за функціональним призначенням є ринковим комплексом, та перешкоджає можливості отримання під ним в оренду цілісну земельну ділянку, яка необхідна для її нормального використання, судом не приймається з огляду на таке.
		Судом враховано, що єдиний майновий комплекс ВОССТ, який зареєстрований по вул. Глушець, 1 включає в себе ряд об'єктів нерухомого майна, які відображені як складові частини майнового комплексу.
		Проте, зазначення в описі складової частини майнового комплексу асфальтного покриття, мощення з бруківки не свідчить про право власності ВОССТ на дані об'єкти, які в свою чергу не є об'єктами нерухомого майна. Дана позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 по справі №903/684/18 за позовом Луцької міської ради до ВОССТ:
		«Відтак, внесення в описову частину єдиного майнового комплексу запису про наявність замощень з асфальту та бруківки не свідчить про виникнення відповідного права власності ВОССТ та не порушує прав власності Луцької міської ради на земельну ділянку, оскільки, як встановлено судами: (1) спірне замощення не внесене, як складова частина об'єкта нерухомого майна та не зареєстроване, як самостійний об'єкт нерухомості; (2) власником земельної ділянки, на якій розташований єдиний майновий комплекс, у тому числі тієї частини, де облаштовано спірне замощення, є саме Луцька міська рада.
		Разом з тим, єдиний майновий комплекс ВОССТ по вул. Глушець,1 не був зареєстрований як підприємство.
		Отже, договір оренди землі для обслуговування ринку "Центральний" на вул. Глушець, 1 (площею 2,2125 га)", укладений між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств, припинений 27.08.2019, що підтверджено також рішенням в справі №140/2667/19, яке набрало законної сили.
		Таким чином, єдиний майновий комплекс включає в себе виключно об'єкти нерухомого майна, якими не є асфальтне покриття, мощення з бруківки та тимчасові споруди (металеві конструкції), а відповідно це не створює перешкод у користуванні та поділі земельної ділянки комунальної власності, розпорядником якої є Луцька міська рада, що діє в інтересах територіальної громади міста Луцька.
		Щодо доводів позивача, що будь-якої згоди на розробку технічної документації, а також нотаріально посвідченої згоди щодо її поділу ним не надавалось, спростовується наступним.
		Згідно ч.12 ст. 186 ЗК України та ст. 56 ЗУ "Про землеустрій" така згода вимагається від землекористувачів земельної ділянки.
		Підпунктом 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
		Таким чином, позивач не є землекористувачем в розумінні земельного та податкового законодавства, оскільки не має жодного встановленого законом речового права на земельну ділянку комунальної власності по вул. Глушець, 1, і відповідно нотаріально посвідчена згода на розробку технічної документації не потрібна, а наведені аргументи є безпідставними.
		Положеннями частин 1 та 2 статті 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1). Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (ч. 2).
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4 статті 79-1 вказаного Кодексу).
		Відповідно до частини 5 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		У частині 6 вказаної статті визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
		Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
		Згідно з частиною 1 статті 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
		За змістом положень частин 1, 2, 6 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти (ч. 1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (абз. 1 та 2 ч. 6).
		Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (див. пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №  910/18560/16; пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).
		Правовий аналіз вищенаведених положень земельного законодавства дає підстави для висновку, що виділення зі сформованої земельної ділянки окремої частини у разі її поділу здійснюються за технічною документацією із землеустрою, оскільки така земельна ділянка є зареєстрованою як об`єкт цивільних прав, і для цього, окрім технічної документації, потрібна лише нотаріально посвідчена згода землекористувача земельної ділянки та згода власника - органу місцевого самоврядування; при цьому, така документація не підлягає погодженню та затвердженню в порядку, встановленому Земельним кодексом України, як це передбачено для документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Зазначене дає підстави для висновку, що оскаржуване рішення ради прийнято з врахування положень земельного законодавства щодо поділу земельної ділянки.
		Щодо посилання позивачем на пункти 107-109 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі-Порядок), що документація із землеустрою Волинською обласною спілкою споживчих товариств не погоджувалася та не подавалася, судом не враховується.
		Оскільки погодження технічної документації власниками об'єктів нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності чи необхідності подачі заяв про державну реєстрацію земель комунальної власності такими власниками законом не передбачено, а тому ці доводи є також безпідставними і не мають відношення до суті спору.
		Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, поділу або об`єднання земельних ділянок.
		Згідно з пунктом б) частини 1 статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою.
		Відповідно до пункту й) частини 2 статті 25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
		Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (частина 1 статті 26 Закону України "Про землеустрій").
		Статтею 30 Закону України "Про землеустрій" визначено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
		Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 31 Закону України "Про землеустрій" зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою (ч. 1). Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою (ч. 2).
		За змістом частини 12 статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.
		Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок (абзац 1 частини 10 статті 24 вказаного Закону).
		Положеннями частин 1, 2 статті 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.
		За змістом пункту 49 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051, Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107 - 137 цього Порядку.
		Згідно з пунктом 136 цього Порядку відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об`єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:
		1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
		2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання, згідно з пунктами 107 - 111 і 113 цього Порядку;
		3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об`єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом: проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об`єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об`єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об`єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.
		Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування, який у відповідності до вимог земельного законодавства, а також Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядився земельною ділянкою шляхом поділу земельної ділянки комунальної власності.
		Щодо вимоги про поновлення реєстраційного запису в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006 за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1., про скасування реєстраційних записів в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельних ділянок:
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0009 площею 1.464 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1;
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0010 площею 0.1996 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1;
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0011 площею 0.504 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець,;
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0012 площею 0.0449 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1
		та скасування реєстраційних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок:
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0009 площею 1.464 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1 (номер запису про право власності: 37561162).
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0010 площею 0.1996 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 11 (номер запису про право власності: 37560817).
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0011 площею 0.504 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1 (номер запису про право власності: 37560765).
		 з кадастровим номером 0710100000:11:166:0012 площею 0.0449 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1 (номер запису про право власності: 37561123), судом враховано наступне.
		В обґрунтування вказаних вимог, позивач не зазначив в чому полягає незаконність дій реєстраторів та порушення ним вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
		Згідно з ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
		Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дії щодо внесення запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів мають проводитися державним реєстратором на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
		Згідно пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній із 23.05.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
		Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
		Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржуваних рішень у даній справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав.
		Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, у справі №910/10963/19 від 28.10.2020.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чи її спадкоємці. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 36-39, 50-51, 57), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункти 25-26), від 23.01.2019 у справі №911/1681/18).
		Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в позові до державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлії Анатоліївни, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни, Кеди Олени Ярославівни, Корнелюка Андрія Валерійовича, Петрочук Олени Джанівни, як до неналежних відповідачів.
		Враховуючи те, що рішення міської ради є правомірним, а вимоги про скасування реєстраційних записів є похідними, тому суд приходить до висновку про відмову в поновленні та скасуванні реєстраційних записів.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №904/9431/15, від 03.04.018 у справі №914/758/17, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17.
		Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні єдиного майнового комплексу позивача, судом враховано наступне.
		Позивач зазначає, що поділ земельної ділянки унеможливить використання єдиного майнового комплексу, оскільки він розташований на всій земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:050:0006, а не на його окремих частинах.
		Суд критично відноситься до даного твердження, оскільки площа вказаної земельної ділянки становить 2,2125 га, а загальна площа об'єктів нерухомого майна єдиного майнового комплексу згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 3970.1 кв.м., що дорівнює приблизно 0.4 га.
		Сам факт реєстрації єдиного майнового комплексу позивача за адресою вул. Глушець, 1 не свідчить про те, що він займає всю площу цієї земельної ділянки, тому запланований поділ земельної ділянки здійснений із врахуванням прав позивача та сформований під об'єктами нерухомого майна, які належать йому на праві власності.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №924/1220/17 вказано, що за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
		Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
		Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову с триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
		Позивач вказує, що оскаржуваним рішенням чиняться перешкоди у використанні його майна, але не надає жодних доказів таких перешкод. Сам по собі факт прийняття оскаржуваного рішення не може свідчити про вчинення перешкод у використанні майна позивача, адже жодних протиправних дій спрямованих на перешкоджання у використанні майна позивача Луцькою міською радою не вчинялося та не вчиняється. Протилежне не було встановлено жодними компетентними органами і ніде не зафіксовано, а тому є виключно суб'єктивною думкою позивача.
		Враховуючи викладене, ця позовна вимога не ґрунтується на фактичних обставинах справи та не пов'язана з реальними подіями, а отже порушення прав позивача відсутні.
		Стосовно інших доводів.
		Щодо того факту, що Волинська обласна спілка споживчих товариств укладала договори оренди торговельних місць 01.01.2019 строком до 31.12.2019 (т.2, а.с.33-34) та продовжує користуватися і сплачувати орендну плату судом не приймається, оскільки Луцька міська рада не зобов'язана враховувати всі договори Волинської обласної спілки споживчих товариств з третіми особами при прийнятті рішень. Наявність чинних договорів оренди торговельних місць не є перешкодою для поділу земельної ділянки комунальної власності.
		Суд не приймає доводи представника міської ради, що позивач в позові посилається на ст. 377 ЦК України, ч.1 ст. 120 ЗК України та ч.3 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі" при цьому не обґрунтовує чому вони мають значення для справи, адже відносини, які врегульовані цими нормами не відноситься, як до предмету позову так і до предмету доказування, так як позивач не набував права власності на жилий будинок, будівлю, споруду у іншої особи, яка мала в користуванні земельну ділянку по вул. Глушець, 1. Саме позивач довгі роки був орендарем вказаної земельної ділянки та власником нерухомого майна, яке знаходиться на частині цієї ділянки.
		За висновком суду ця обставина не повинна впливати на суть рішення у справі, оскільки зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
		Так у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: «суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини». Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).
		Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		Щодо висновків експертів.
		Представник позивача долучив до матеріалів справи висновки експертів, а саме:
		1. Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.10.2020 №8573 (т.3, а.с.190-227).
		2. Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30.10.2020 №8506-8507 (т.3, а.с.228-244).
		На вирішення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи поставлені наступні питання:
		1. Яка площа фактичного землекористування земельної ділянки (земельних ділянок) Волинської обласної спілки споживчих товариств під єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1592873807101, їх конфігурація та фактичні межі в натурі (на місцевості) ?
		2. Яка площа земельної ділянки (земельних ділянок), їх конфігурація, необхідна Волинській обласній спілці споживчих товариств для обслуговування нерухомого майна, а саме: єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об'єкта в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1592873807101?
		3. Встановити факт співпадіння чи неспівпадіння фактичних меж землекористування земельними ділянками Волинської обласної спілки споживчих товариств під єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1592873807101 з даними про межі земельних ділянок, які відображені в документації із землеустрою та відповідно внесені до Державного земельного кадастру, а саме:
		- з кадастровим номером 0710100000:11:166:0009 площею 1.464 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1.
		- з кадастровим номером 0710100000:11:166:0010 площею 0.1996 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1.
		- з кадастровим номером 0710100000:11:166:0011 площею 0.504 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1.
		- з кадастровим номером 0710100000:11:166:0012 площею 0.0449 га за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Глушець, 1.
		4. Чи відповідає затверджена рішенням Луцької міської ради від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок від 16.10.2019, розробленою ФОП Холодковим Олександром Володимировичем, вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування ? Якщо не так, то вказати в чому полягають такі невідповідності?
		По першому питанню: Згідно висновку площа земельної ділянки, яка необхідна Волинській обласній спілці споживчих товариств для обслуговування ринку в м.Луцьку по вул.Глушець,1 згідно нормативів забезпеченості, що відображають соціально гарантований рівень становить 22698,9 кв.м., або 2,26989 га. 
		Конфігурація земельної ділянки, необхідної Волинській обласній спілці споживчих товариств для обслуговування ринку в м. Луцьку по вул. Глушець, 1 визначається з врахуванням існуючої забудови в межах фактичного землекористування.
		По другому питанню: Фактична площа землекористування земельної ділянки Волинської обласної спілки споживчих товариств під єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 1592873807101 становить 2,2125 га (дивитись додаток 2 до висновку).
		Конфігурація земель неправильний многокутник. Межує з північно-західної сторони з парковкою та вулицею Глушець. Фактична межа проходить по краю відмостки кам'яних нежитлових будівель та металевим парканом. З північно-східної сторони із вулицею Замкова та електропідстанцією. Фактична межа проходить краєм пішохідної частини вулиці Замкова, а також металевими та бетонними парканами. З південної сторони межа проходить поряд із ґрунтовим проїздом та металевим парканом та стіною магазину "Господарочка" "Жіночий Одяг". Із західної сторони фактичні межі проходять із кафе "Агат". З південно-західної сторони фактичні межі проходять із землями у приватній власності по стінам холодильних камер.
		По третьому питанню: Фактичні межі землекористування Волинської обласної спілки споживчих товариств співпадають з частинами меж земельних ділянок з кадастровими номерами: 0710100000:11:166:0009; 0710100000:11:166:0010; 0710100000:11:166:0011; 0710100000:11:166:0012, які утворюють його межу, інша частина меж земельних ділянок з кадастровими номерами: 0710100000:11:166:0009; 0710100000:11:166:0010; 0710100000:11:166:0011; 0710100000:11:166:0012 знаходяться в межах фактичного користування земельної ділянки під єдиним майновим комплексом реєстраційний номер об'єкта в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1592873807101 (див. додаток до висновку).
		По четвертому питанню: Для надання відповіді про відповідність технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок від 16.10.2019, розробленої ФОП Холодковим Олександром Володимировичем, затвердженої рішенням Луцької міської ради від 02.07.2020 №85/1 "Про поділ земельної ділянки комунальної власності на вул. Глушець, 1" нормативним документам необхідно визначити статус користувача земельної ділянки та необхідність погодження з власником нерухомого майна, єдиного майнового комплексу Волинської обласної спілки споживчих товариств, поділу земельної ділянки, що потребує правової оцінки і відповідно виходить за межі компетенції експерта. Тому провести дослідження та надати відповідь на поставлене запитання не надається можливим.
		З огляду на норми процесуального права, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
		Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказам. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні (ч.1 ст.104 ГПК України)
		Дослідивши дані висновки, суд погоджується з доводами відповідачів, що висновок експерта від 27.10.2020 №8573 є неналежним та недостовірним доказом, та не береться до уваги при вирішенні справи по суті, оскільки висновок експерта зроблений на підставі ДБН 360-92**, які станом на момент проведення експертизи не є актуальними, оскільки набрали чинності нові ДБН Б.2.2-12:2019.
		Висновок експерта від 27.10.2020 №8573 побудований на недостовірних даних, оскільки ґрунтується на документах, які не мають жодного відношення до об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1592873807101, а саме при визначені торгової площі експерт зазначив павільйони Ж-1, Д-1, Е-1 та Б-2, які не є об'єктами нерухомого майна, що і не заперечувалося в судовому засіданні представниками позивача.
		Висновок №8506-8507 від 30.10.2020 не можна вважати достовірним та об'єктивним, оскільки він містить суперечності та побудований на підставі сумнівних документів, зокрема експерт зазначає, що йому для дослідження був наданий План меж фактичного землекористування земельної ділянки (земельних ділянок) за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1. Крім того експертом проведений огляд об'єкту дослідження за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1. Експерт вказує, що площа фактичного землекористування земельної ділянки (земельних ділянок) Волинської обласної спілки споживчих товариств під єдиним майновим комплексом, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1592873807101 становить 2,2125га або 2 215 м.кв.
		Однак, 2,2125 га перевести у м.кв. становитиме 22125 м.кв, а 2215 м.кв. відповідно становить 0,2215га.
		Отже, висновок від 30.10.2020 №8506-8507 містить суперечності в площі фактичного користування земельною ділянкою позивачем, тобто не дає конкретної відповіді.
		Висновок від 30.10.2020 №8506-8507 ґрунтується на Плані меж фактичного землекористування земельної ділянки (земельних ділянок) за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 1. 
		У шапці додатку 2 до висновку від 30.10.2020 №8506-8507 вказано, що це "Відомість обрахунку площі земельної ділянки". Експерт зазначає, що у наданому на дослідженні Плані меж фактичного землекористування земельної ділянки (земельних ділянок) за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець,1 зазначений каталог координат поворотних точок. Далі зазначає, що при обрахунку площі буде застосована формула площі Гауса (метод шнурування). Для правильного обрахунку площі багатокутника необхідно визначити координати вершин багатокутника, які експерт судячи з його висновку взяв з Плану фактичного землекористування земельної ділянки (земельних ділянок) за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець,1 наданого позивачем, фактично робить висновок лише з наданих позивачем даних.
		Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
		Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".
		Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
		Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
		Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.129 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
		Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, господарський суд,-
		ВИРІШИВ:
		в задоволенні позову Волинської обласної спілки споживчих товариств до Луцької міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у м.Луцьку Качанюк Юлії Анатоліївни, державних реєстраторів Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни, Кеди Олени Ярославівни, Корнелюка Андрія Валерійовича, Петрочук Олени Джанівни про визнання недійсним та скасування рішення, скасування реєстраційних записів, поновлення реєстраційного запису та усунення перешкод в користуванні власністю, відмовити.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
		Повний текст рішення складено 30.12.2020.
		 
		 
		          Суддя                                                                                          І. О. Гарбар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...