Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/6095/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 31.12.2020. Зареєстровано: 01.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2021.
Дата набрання законної сили: 05.01.2021
Номер судового провадження: 2-а/185/81/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 185/6095/20
		Провадження № 2-а/185/81/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 грудня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника 4 групи іпка віпса (тип А) впс "Дергачі" лейтенанта ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову серії СхРУ № 071770 від 25.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення та закрити справу. 
		Позовна заява мотивована тим, що 25.08.2020 року начальником 4 групи іпк віпс (тип А) впс «Дергачі» лейтенантом Івановим Олексієм Івановичем винесено постанову серія СхРУ № 071770 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700,00 грн. Згідно вказаної постанови, 25.08.2020 в пункті пропуску «Гоптівка» на вхід в Україну прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 який пояснив, що 09.03.2020 через КПВВ «Мар`їнка» виїхав до тимчасово окупованої території Донецької області, а 24.08.2020 перетнув державний кордон з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Маринівка» в пішому порядку, чим порушив ст. 12 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпеченням державного суверінітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській області», тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1ст. 204-2 КУпАП. Позивач вважає, що дії відповідача є безпідставними, а постанова має бути скасована. Вказав, що він не згоден з постановою про те, що його визнали винним. Так ст. 204-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України, а не порушення порядку виїзду з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. При розгляді справи органом який її розглядав не було дотримано законності. Так вимога щодо розгляду провадження в справі про адміністративне правопорушення з дотриманням положень «Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення» та використання прав, передбачених ст. 268 КУпАП була залишена поза увагою. Крім того, у зв`язку із епідемією на COVID-19 робота КПВВ Донецької області була заблокована, виїзд з території Донецької області через КПВВ неможливий. Вважає, що його дії були продиктовані крайньою необхідністю. 
		Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити. 
		Відповідач, начальник 4 групи іпк віпс (тип А) впс Дергачі лейтенант Іванов О.Є. в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями. Відзив на позов не надав. 
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно дост. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Так, відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		З матеріалів справи встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення СхРУ № 071770 від 25.08.2020 ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 1ст. 204-2 КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
		Так, згідно вказаної постанови, 25.08.2020 в пункті пропуску «Гоптівка» на вхід в Україну прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено громадянина України ОСОБА_1 який пояснив, що 09.03.2020 через КПВВ «Мар`їнка» виїхав до тимчасово окупованої території Донецької області, а 24.08.2020 перетнув державний кордон з тимчасово окупованої території України до РФ через тимчасово непрацюючий пункт пропуску «Маринівка» в пішому порядку, чим порушив ст. 12 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпеченням державного суверінітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській області», тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1ст.204-2КУпАП 
		Відповідно до ч. 1ст. 204-2 КУпАП, порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно зі ст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно дост. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Разом з тим, в оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу, на підставі якого прийнято рішення про винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення.
		Наведене свідчить про відсутність будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.
		Статтею 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
		Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.
		Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
		Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що в діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.
		Крім того, відповідач не подав до суду належні і допустимі докази на підтвердження правомірності дій по ухваленню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, і на спростування даного позову.
		Відтак, відповідачем не спростовано обставини, які ставлять під сумнів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
		Згідно з ч. 1ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно ч. 1 ст. 77КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.
		Частина 2ст. 77 КАС Українивстановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За встановлених і наведених судом обставин, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була винесена всупереч зазначеним нормамКУпАП.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право,зокрема,скасувати рішеннясуб`єктавладних повноваженьі закритисправу проадміністративне правопорушення.
		 
		 Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 94, 242-246, 286 КАС України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Начальника 4групи іпкавіпса (типА)впс "Дергачі"лейтенанта ІвановаОлексія Євгеновича про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення  задовольнити.
		Скасувати постанову начальника 4 групи іпк віпс (тип А) впс «Дергачі» лейтенанта ОСОБА_2 серії СхРУ № 071770 від 25 серпня 2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
		Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		 
		    Суддя                               С.  Г.  Юдіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...