Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/21560/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 04.01.2021. Зареєстровано: 05.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2021.

Номер судового провадження: 3/761/5779/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/21560/20
		Провадження № 3/761/5779/2020
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       30 вересня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Пономаренко Наталія Василівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-
		за ст. 44-3 КУпАП,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
		Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №447903, вбачається, що такий було складено 05.07.2020 року.
		У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 05.07.2020 року о 23 год. 35 хв. громадянка ОСОБА_1 за адресою: вул. пушкінська, 32 , порушила умови карантину, а саме протокол № 47 від 30.06.2020 року п. 3.1 а, а саме допустила функціонування закладу громадського харчування розважального характеру, внаслідок чого вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП.
		При цьому, із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №447905, вбачається, що такий було складено 17.07.2020 року.
		У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 17.07.2020 року о 02 год 20 хв за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 32 в закладі Пророк порушила вимоги Постанови КМУ №392 від 20.05.2020 року, а саме: п. 16 зі змінами Постанови № 588 від 08.07.2020, внаслідок чого вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП. 
		Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.07.2020 протоколи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження.
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала в повному обсязі. 
		В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бузанов Д.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі відповідно до ст. 247 КУпАП .
		Так, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
		Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Крім того, за правилами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Диспозицією ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. 
		Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
		При цьому, акт законодавства - нормативно -правовий акт вищої юридичної сили, суб`єктом прийняття (або санкціонування), якого є парламент як законодавчий орган державної влади. Рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (рішень з питань боротьби з епідеміями, епізоотіями), за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, у межах, визначених законом. Приймаються виключно на пленарних засіданнях міської ради (п. 45 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування».
		Разом із тим, у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях  ОСОБА_3  відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
		Так, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		Таким чином, з огляду на ст. 256 КУпАП та як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №447903 від 05 липня 2020 року, суд вважає, що протокол є таким, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відсутні посилання на конкретні пункти, абзаци нормативно-правового акту, що порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		При цьому, фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №447903 від 05 липня 2020 року не містить назви закладу в якому можливо працювала ОСОБА_1 , а додана квитанція не підтверджує факту надання послуг саме ОСОБА_1 будь яких послуг після встановленого часу, оскільки відсутні покази свідків. 
		Як вбачається із протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них додатків на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП не надано підтверджуючі документи, що ОСОБА_1 , які б підтверджували, що вона є працівником даного закладу «Пророк» та прямі посадові обов`язки закладу «Пророк» стосовно функціонування закладу громадського харчування розважального характеру. 
		Таким чином, із доданих до вказаних протоколів не надано доказів, що ОСОБА_1 є посадовою, особою, яка відповідно до своїх посадових обов`язків визначає порядок роботи закладу, має право визначати та/або змінювати режим роботи закладу, відчиняти/ зачиняти заклад, який зазначений в протоколі, а саме бар «Пророк». 
		При цьому суд зауважує, що відповідно до п.2 ч.2 ст.55 ГК України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		Як вбачається із матеріалів справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності   ОСОБА_1 не здійснює господарську діяльність та не зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, а є найманим робітником.
		При цьому, притягнення особи за підприємницьку діяльність, яка не є суб`єктом господарювання, тобто не є суб`єктом зазначеного правопорушення за таких обставин виключається.
		Крім цього, під час перевірки та складання даного протоколу співробітником поліції взагалі не встановлено жодної особи, яка користувалася послугами даного закладу у вказаний час, не допитано жодного свідка (очевидця).
		При цьому, слід зауважити, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів фотокартки жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_1 в інкримінованому їй адміністративному правопорушенню, оскільки з них неможливо встановити час, місце де це фото було зроблено, на ньому не видно чи є на ньому ОСОБА_1 .
		Разом із цим, статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. 
		Отже, встановлення порушення правил карантину не належить до повноважень Національної поліції, зокрема ДОП без участі уповноважених на це законами та інших нормативно - правовими актами органами.
		Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
		Частиною 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
		На підставі викладено, керуючись ст. 44-3, ст. 247 КУпАП, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1  за ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...