Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/42341/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 05.01.2021. Зареєстровано: 06.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2021.

Номер судового провадження: 1-кс/761/25360/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100020005028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/42341/20
		Провадження № 1-кс/761/25360/2020
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 грудня 2020 року
		слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		захисників  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		підозрюваного  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції міста Києва ОСОБА_8 , погоджене начальником Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Прип`ять, Чорнобильського району Київської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020005028 від 08.12.2020
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, яке обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020005028 від 08.12.2020 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		За обставин, викладених у клопотанні, 29.12.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		Підставами підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень є зібрані в кримінальному провадженні докази.
		У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив інкриміновані злочини, один з яких відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до семи років.
		Необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, потерпілого, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
		Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. 
		Беручи до уваги викладене, а також дані про особу ОСОБА_7 , обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, у клопотанні слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що узгоджується із положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України з урахуванням тих обставин, що вказані злочини вчинено із застосуванням насильства та із погрозою вбивства.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених в ньому та зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_7 є обґрунтованою і повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
		Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із застосуванням насильства, має фізичну та фінансову можливість переховуватися від органу досудового розслідування, володіє значними активами, перебуваючи на волі може здійснювати вплив на потерпілого та свідків. Крім того зауважив, що ОСОБА_7 перебуває під домашнім арештом в рамках іншого кримінального провадження, однак вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, свідчить про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв`язку із чим відсутні підстави для визначення розміру застави та застосування більш м`якого запобіжного заходу. 
		Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання та зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_7 є необґрунтованою, а стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, зазначив, що в документах, які надані стороні захисту, відсутнє повідомлення про підозру, у зв`язку із чим, на думку захисника, ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного в даному кримінальному проваджені. Також захисником надано документи, які характеризують підозрюваного, зокрема: дипломи про освіту з відзнакою, довідки про отримання нагород, подяки та документи щодо сімейного стану підозрюваного. При цьому захисник звернув увагу на те, що і в матеріалах клопотання відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_7 є ініціатором вчинення вказаного злочину, стороною обвинувачення не долучено відео допиту потерпілого і, на думку сторони захисту, потерпілий є зацікавленою особою, яка раніше можливо притягалася до кримінальної відповідальності. 
		Захисник ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення вказаного клопотання та зазначив, що дії, які вчиняє сторона обвинувачення є провокацією, розписка, про яку йдеться в матеріалах клопотання, не має для ОСОБА_7 жодного сенсу, оскільки у останнього наявна велика кількість боргових розписок на значні суми. Крім того, вказав, що на думку сторони захисту, підозрюваний ОСОБА_13 співпрацює з стороною обвинувачення та надав неправдиві покази відносно ОСОБА_7 .
		Також захисники наголошували, що матеріали клопотання, надані стороні захисту, відрізняються від тих матеріалів, які надані слідчому судді, зокрема: відсутнє повідомлення про підозру та протокол обшуку, проведеного за місцем проживання підозрюваного.
		Прокурор ОСОБА_3 щодо вказаної позиції сторони захисту зазначив, що документи, які відсутні у примірниках клопотання сторони захисту, а саме: ухвали слідчих суддів про проведення обшуку, протоколи слідчих про проведення цих слідчих дій, наявні у першому томі клопотання, не є тими документами на які сторона обвинувачення посилається, як на докази причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому правопорушень, а повідомлення про підозру вручено підозрюваному у встановленому законом порядку, докази чого долучені до клопотання слідчому судді в тому числі на цифровому носії.
		Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку свої захисників та повністю заперечував проти задоволення клопотання.
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020100020005028 від 08.12.2020 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		За обставин, викладених у клопотанні 29.12.2020 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, обґрунтовується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги рішення ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії», згідно з яким не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема:
		-повідомленням по спецлінії «102», що надійшло 08.12.2020 о 12 годині 44 хвилини від громадянки ОСОБА_14 ;
		-рапортом інспектора роти УПП м. Києва ДПП ОСОБА_15 від 08.12.2020; 
		-протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_16 від 08.12.2020;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_17  працівника поліції Дніпровського РВ УПО у місті Києві від 08.12.2020; 
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 - інспектора управління патрульної поліції у місті Києві ДПП від 08.12.2020; 
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 - інспектора управління патрульної поліції у місті Києві ДПП від 08.12.2020; 
		-протоколом перегляду відеозапису від 09.12.2020 з камер відеоспостереження магазину «NOVUS»;
		-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 18.12.2020;
		-протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_16 від 09.12.2020;
		-карткою ДМС, згідно якої встановлено, що паспорт гр. України НОМЕР_1 виданий Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві від 19.04.1997 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , який є уродженцем міста Прип`ять, Київської області, що підтверджується відповідним витягом з особової картки;
		-рапортом на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України оперативними працівниками УСР в місті Києві ДСР НП України проведеним оглядом мобільного телефону, вилученого у підозрюваного ОСОБА_13 ;
		-речовими доказами та документами, а саме: борговими розписками ОСОБА_16 на користь ОСОБА_7 , із зазначенням повних анкетних та паспортних даних, зокрема, номер паспорту громадянина України НОМЕР_3 , на суму 800 000 доларів США та дати написання 04.04.2020; двома предметами, схожих на ножі, мобільними терміналами, двома кульковими ручками;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 09.12.2020 - власника автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_4 ;
		-протоколом обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_4 , від 08.12.2020;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_12 від 08.12.2020 за вчинення кримінального правопорушення;
		-протоколом обшуку затриманої особи від 08.12.2020, відповідно до якого у підозрюваного ОСОБА_12 вилучено мобільні телефони, грошові кошти, тощо;
		-протоколом обшуку від 08.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , а саме за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_12 ;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_13 від 08.12.2020;
		-протоколом обшуку від 08.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_13 ;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_10 від 08.12.2020;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_11 від 08.12.2020;
		-протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.12.2020 проведеного із потерпілим ОСОБА_16 ; 
		-протоколом огляду від 24.12.2020, вилучених у підозрюваного ОСОБА_13 мобільних терміналів;
		-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 27.12.2020;
		-протоколом слідчого експерименту від 28.12.2020, проведеного із підозрюваним ОСОБА_21 ;
		-протоколом огляду від 14.12.2020, яким оглянуто мобільний термінал «Хiaomi Redmi», що 08.12.2020 виявлений та вилучений під час обшуку в порядку ст. 233 КПК України у приміщенні камери № 256 Київського СІЗО, а саме у камері, де утримувався ОСОБА_22 ;
		-протоколом огляду відеозапису від 28.12.2020 з нагрудних камер працівників поліції, згідно якого зафіксовано факт затримання автомобіля з підозрюваними та потерпілим, що мало місце о 14 год. 08 хв. 08.12.2020.
		Слід зазначити, що в протоколах допиту підозрюваного ОСОБА_13 та потерпілого ОСОБА_16 , зазначені особи посилаються на вчинення певних дій щодо організації кримінального правопорушення саме ОСОБА_7 .
		Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.
		На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.
		Щодо посилань сторони захисту на те, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Як вбачається з долученої до клопотання карти пам`яті типу Micro-SD 16 Gb, 29 грудня 2020 року ОСОБА_7 під відеозапис було оголошено та вручено повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.180 том 1). 
		Враховуючи вищезазначене, слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 не перебуває в статусі підозрюваного.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		Практикою Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
		Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи в статусі підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження вчиняв дії, які підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України (порушив обов`язок утриматись від спілкування з іншими підозрюваними), що установлено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020. Крім того, вищевказаною ухвалою установлено, що ОСОБА_7 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
		Крім того, як вбачається з рапорту старшого о/у УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_23 від 25.12.2020, ОСОБА_24 , яка є дружиною підозрюваного, після викрадення 08.12.2020 громадянина ОСОБА_16 намагалась вирішити питання щодо надання потерпілим хибних показань, завдяки яким органи досудового розслідування не будуть спроможні притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 .
		З огляду на вказане є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість покарання, у випадку доведення його вини може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
		Також слідчий суддя зауважує, що обставини вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про які зазначено слідчими у відповідних рапортах, свідчать про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. 
		Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_7 підозрюється, слід зазначити, що вказаний ризик є обґрунтованим з тих підстав, що перебуваючи в статусі підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень. 
		При цьому, при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому чинний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані, які характеризують останнього як особу, суспільний інтерес, вік, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, майновий стан, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. З метою запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
		Слідчим суддею також враховано, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_7 , вчинено із погрозою застосування та застосуванням насильства, що в силу положень ч. 4 ст. 183 КПК України надає право слідчому судді не визначати розміру застави у кримінальному провадженні. 
		Отже, на думку слідчого судді, застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак по наявність підстав для задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині даної ухвали.
		Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті. 
		У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99, від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив:«…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити, як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».
		Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, 
		У Х В А Л И В :
		   
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції міста Києва ОСОБА_8 , погоджене начальником Київської міської прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020005028 від 08.12.2020 - задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Взяти підозрюваного  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду.
		Строк дії ухвали про тримання підозрюваного  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити до 27 лютого 2021 року включно.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. 
		 
		Слідчий суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...