Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/9690/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2021. Зареєстровано: 06.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2021.
Дата набрання законної сили: 24.05.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 січня 2021 р. Справа№200/9690/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (юридична адреса: 84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473), Міністерства соціальної політики в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (юридична адреса: 01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, 8/10) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		19 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - відповідач № 1), Міністерства соціальної політики в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - відповідач № 2), в якій просить: 
		-визнати протиправним та скасувати рішення Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про направлення документів позивача на розгляд Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
		-визнати протиправним та скасувати Протокол № 7 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в частині про відсутність підстави для підтвердження статусу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу; 
		- зобов`язати Донецьку обласну державу адміністрацію провести заміну посвідчення серія НОМЕР_2 від 26 травня 2010 року, на зразок, який відповідає статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році, встановленого Постановою КМУ № 551 від 11 липня 2018 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є особою з інвалідністю ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що йому у 1991 році видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1989 році (копія не зберіглась). 29 жовтня 1992 року йому Донецькою обласною державною адміністрацією, у відповідності до Постанови КМУ від 25 серпня 1992 року № 501, було замінено відповідне посвідчення та вкладка до нього.
		У 1997 році посвідчення позивачу змінено ще раз на виконання Постанови КМУ від 04 лютого 1997 року № 135.
		На виконання Постанови КМУ № 551 від 11.07.2018, позивач у 2019 року звернувся до Донецької обласної державної адміністрації із заявою про заміну посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийнято рішення про направлення документів на розгляд Комісії зі спірних питань, визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населенні пункти зони відчуження. В вересні 2020 року позивач отримав відмову в заміні посвідчення.
		Вважає, що прийняті рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №11 та рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оформлене протоколом №7 у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачами при прийнятті рішення безпідставно не враховано документи, які підтверджують правомірність отримання позивачем статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходження в зоні відчуження, що надавало підстави для отримання відповідного статусу.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк від дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів порушення прав позивача.
		03 листопада 2020 року через відділ діловодства та архівної роботи суду позивачем надано докази порушення прав позивача відповідачем - лист Міністерства соціальної політики України та витяг з протоколу № 11 Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про направлення документів позивача на розгляд комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, завіреного у відповідності до частини 5 статті 94 КАС України, у двох примірниках, таким чином, усунувши недоліки, що обумовили залишення позовної заяви без руху.
		Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерства соціальної політики в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, визначено розгляд справи провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Від відповідача №1 - Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на засіданні регіональної комісії 21 серпня 2019 розглянуто документи, надані позивачем та вирішено направити їх на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або населенні пункти зони відчуження.
		Вказали, що підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є певні періоди роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Просили відмовити в задоволенні позову.
		Від відповідача № 2- Міністерства соціальної політики України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Комісією прийнято рішення про відсутність правових підстав для підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки надані документи не підтверджують виконання ним робіт в зоні відчуження за період з 14 серпня 1986 року по 22 грудня 1986 року. Просили відмовити в задоволенні позову.
		17 грудня 2020 року позивачем до суду надано клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить визнати протиправним та скасувати рішення Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про направлення документів позивача на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка прийнята судом до розгляду.
		18 грудня 2020 року позивачем надано заперечення на відзив відповідача № 2, яким зазначено, що відповідач № 1 та відповідач № 2 діяли всупереч чинному законодавству України та прийняли рішення, які позивач просить скасувати.
		Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, до суду подане клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, обґрунтоване необхідністю повного та всебічного з`ясування обставин справи, та правом представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні для надання пояснень по справі.
		Згідно із ч. 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
		1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
		2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		Дослідивши клопотання представника відповідача та доводи в його обґрунтування, враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, яка є справою незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відсутні.
		Суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
		Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позиція сторін стосовно предмета спору зрозуміла, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.
		Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_3 , виданим Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 08 травня 2008 року (арк. справи 8-10).
		Згідно копії довідки акту МСЕК Серії 10 ААБ № 426811 від 20 березня 2014 року є інвалідом ІІ групи, захворювання пов`язане з роботами на ЛПА на ЧАЕС, інвалідність встановлено безстроково(арк. справи 14).
		Копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 10 ААА № 048984- підтверджується ступінь втрати працездатності позивача 70%, безстроково (арк. справи 15).
		Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи(арк. справи 6).
		Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 16 травня 2001 року та вкладки № НОМЕР_6 від 06 лютого 2008 року з позначкою дійсна безстроково, позивач є учасником ЛПА на ЧАЕС. Посвідчення перереєстровано (арк. справи 6).
		Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 26 травня 2010 року та вкладки № НОМЕР_7 від 06 лютого 2008 року з позначкою дійсна безстроково, позивач є учасником ЛПА на ЧАЕС. Посвідчення перереєстровано(арк. справи 7).
		Згідно із копією експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної ради з встановлення причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, від 02 квітня 1992 року № 5338/33-4, ОСОБА_1 встановлений діагноз: дисциркуляторн аенцефалопатія з ВСД Висновок: захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та з виконанням обов`язків воєнної служби (арк. справи 11).
		Копією витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, оформленого протоколом засідання ВЛК Північного регіону № 46 від 09 лютого 2012 року захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 - пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС(арк. справи 17).
		Згідно копії довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації від 23 травня 2001 року за № 347 чк на підставі довідки центрального архіву Міністерства обороги України, яка підтверджує роботу в зоні відчуження статус,встановлений статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 (арк. справи 18).
		Згідно із копією військового квитка, Серія: НОМЕР_8 , позивач - ОСОБА_1 , приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 13 серпня 1986 року по 22 грудня 1986 року (арк.справи 13).
		Згідно із копією архівної довідки № 51/1/5292 від 20 квітня 1999 року виданою Галузевим державним архівом міністерства оборони України, позивач - ОСОБА_1 , у складі військової частини НОМЕР_9 був призваний на збори і у складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 14 серпня 1986 року по 22 грудня 1986 року. Отримав дозу опромінення 3,58 ренген (арк.справи 20).
		Згідно копії витягу з протоколу № 11 Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 21 серпня 2019 року направлено документи на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населенні пункти зони відчуження за списком: 272 ОСОБА_1 (арк. справи 52).
		Згідно копії витягу з протоколу №7 від 21 жовтня 2019 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, вирішено про відсутність підстав для підтвердження статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 у зв`язку з не підтвердженням виконанням робіт в зоні відчуження. Посвідчення підлягає вилученню з повідомленням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування(арк. справи 16).
		Листом Міністерства соціальної політики України від 09 вересня 2020 року позивачу повідомлено, що у зв`язку із незгодою з рішенням Комісії його справу повторно розглянуто 28 квітня 2020 року та прийнято рішення про її повернення без розгляду у зв`язку із відсутністю спірності питання, копія наявна в матеріалах справи(арк. справи 50-51).
		Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
		Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично не погоджується із позбавленням його статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а спірні відносини між сторонами справи виникли у зв`язку із прийняттям Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішення, оформленого протоколом №11 від 21 серпня 2019 року про направлення документів у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населенні пункти зони відчуження, та рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України рішення, оформленого протоколом №7 від 21 жовтня 2019 року, про не підтвердження факту виконання робіт позивача у зоні відчуження та вилучення у нього посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Відтак, правовій оцінці підлягає саме вказані вище рішення суб`єктів владних повноважень, а саме Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України.
		Пунктом 1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року №187 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за №626/12500, визначено, що Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.
		Підпунктом 3.2 пункту 3, підпунктом 4.2 пункту 4, підпунктами 5.1, 5.3 та 5.4 пункту 5 вказаного Положення передбачено, що одним із завдань Комісії є перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія зобов`язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51 (із змінами). Рішення Комісії приймаються колегіально і є обов`язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно. Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії. Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
		Аналогічного змісту норми визначено і у Положенні про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України 26 грудня 2018 року №1945 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2019 року за №52/33023.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаєЗакон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII).
		Відповідно до статті 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Статтею 10 Закону №796-XII визначено осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 14 Закону №796-ХІІ визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій.
		Відповідно до положень частини першоїстатті 14 Закону №796-ХІІдля встановлення пільг і компенсацій визначаються 4-ри категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Так, до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
		Згідно частини першої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІпідставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
		Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини першої статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
		Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи було врегульовано Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (далі - Порядок №51 в редакції, чинній на момент видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
		Пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видача посвідчень провадиться обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
		Аналогічного змісту норми наведені й у Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. №551 (чинна з 25 липня 2018 року, далі - Порядок № 551).
		Так, згідно пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів, зокрема, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
		З обставин справи вбачається, що до висновків про направлення документів на розгляд до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідач - Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дійшов у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населенні пункти зони відчуження.
		Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства Соціальної політики України дійшла висновку про те, що не підтверджено факту виконання робіт у зоні відчуження.
		Проте, рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з огляду на наступне.
		Так, згідно копії довідки акту МСЕК Серії 10 ААБ № 426811 від 20 березня 2014 року позивач є інвалідом ІІ групи, захворювання пов`язане з роботами на ЛПА на ЧАЕС, інвалідність встановлено безстроково(арк. справи 14).
		Копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 10 ААА № 048984  позивачу визначений ступінь втрати працездатності 70%, безстроково (арк. справи 15).
		Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (арк. справи 6).
		Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 16 травня 2001 року та вкладки № НОМЕР_6 від 06 лютого 2008 року з позначкою дійсна безстроково, позивач є учасником ЛПА на ЧАЕС. Посвідчення перереєстровано (арк. справи 6).
		Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 26 травня 2010 року та вкладки № НОМЕР_7 від 06 лютого 2008 року з позначкою дійсна безстроково, позивач є учасником ЛПА на ЧАЕС. Посвідчення перереєстровано(арк. справи 7).
		Згідно із копією експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної ради з встановлення причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, від 02 квітня 1992 року № 5338/33-4, захворювання ОСОБА_1 пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та з виконанням обов`язків воєнної служби (арк. справи 11).
		Копією витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, оформленого протоколом засідання ВЛК Північного регіону № 46 від 09 лютого 2012 року захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 - пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС(арк. справи 17).
		Копія довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації від 23 травня 2001 року за № 347 чк, видана на підставі довідки центрального архіву Міністерства обороги України, підтверджує роботу в зоні відчуженнята підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 (арк. справи 18).
		Згідно із копією військового квитка, Серія: НОМЕР_8 , позивач - ОСОБА_1 , приймав участь в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 13 серпня 1986 року по 22 грудня 1986 року (арк.справи 13).
		Згідно із копією архівної довідки № 51/1/5292 від 20 квітня 1999 року виданою Галузевим державним архівом міністерства оборони України, позивач - ОСОБА_1 , у складі військової частини НОМЕР_9 був призваний на збори і у складі частини приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 14 серпня 1986 року по 22 грудня 1986 року. Отримав дозу опромінення 3, 58 рентген. (а.с. 20).
		Зазначені вище документи згідно пункту 10 Порядку №551 є підставами для видачі посвідчень учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до якого посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі, зокрема посвідчення про відрядження в зону відчуження; довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту). 
		Суд звертає увагу на те, що згідно переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106 "Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" місто Чорнобиль відноситься до зони відчуження.
		Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно достатті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено те, що він виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, що відповідно до положень статті 10, пункту 2 частини першої статті14 Закону №796-ХІІє підставами для визначення особі, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1.
		Крім цього, вирішуючи спір, суд зважає на таке.
		Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).
		Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		З огляду на позицію відповідача, доцільно зазначити, що за наявності у позивача протягом тривалого часу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, суб`єкт владних повноважень при оцінці документів віддав перевагу тим, в яких містяться відомості, що не дають безумовних підстав для підтвердження вказаного вище статусу, над тими документами, в яких міститься інформація, що дає правові підстави для висновку про законність наданого раніше позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
		Відповідач № 2 - Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, заперечуючи проти задоволення даного позову, не зазначив обґрунтованих мотивів прийняття рішення, оформленого протоколом №7 від 21 жовтня 2019 року, й не обґрунтував чому при прийнятті такого ним було віддано перевагу відомостям, що зазначені в довідках згаданих позивачем, сукупний аналіз яких дає підстави для висновку, що позивач виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, що є підставою для надання йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, а тому таке рішення яке оформлене протоколом №7 від 21 жовтня 2019 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом №11 від 21 серпня 2019 року в частині про направлення документів на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження осіб за списком: 272 ОСОБА_1 ; зобов`язання Донецьку обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснити заміну посвідчення серії НОМЕР_2 від 26 травня 2010 року, виданого позивачу на зразок посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, встановленого Постановою КМУ №551 від 11.07.2018 року, суд зазначає наступне.
		Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21.08.2018 р. №1029/5-18 на виконання абзацу 3,4 пункту 7 вищевказаної Постанови № 551 утворено Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
		Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначена комісія є постійно діючим колегіальним органом Донецької обласної державної адміністрації, який утворюється розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації з метою вирішення питань щодо визначення статусу осіб, в тому числі учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
		Основними завданнями Регіональної комісії є: аналіз та розгляд документів, які відповідно до Порядку видачі посвідчень є підставою для видачі посвідчень; розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлення факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії, прийняття рішення щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з нормами Порядку.
		Суд зазначає, що Регіональною комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при отриманні від позивача документів, було прийнято рішення щодо направлення документів позивача на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України було здійснено аналіз та розгляд документів, відповідно до Порядку видачі посвідчень в зв`язку з виявленням в наданих документах відсутності довідки про дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.
		Як вказано вище, пунктом 11 Порядку №551 передбачено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
		Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано з винесенням Регіональною комісією рішення, оформленого протоколом від 21 серпня 2019 року №11 в частині про направлення документів на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження осіб за списком: 272 ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зафіксоване у протоколі №11 від 21 серпня 2019року, в частині направлення документів ОСОБА_1 на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження осіб (за списком 272) та зобов`язання Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1), у відповідності до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11 липня 2018 року.
		Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Враховуючи те, що нормиКАС УкраїнитаЗакону України "Про судовий збір"не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
		Керуючись 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291,371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (юридична адреса: 84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473), Міністерства соціальної політики в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (юридична адреса: 01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, 8/10) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6), оформлене протоколом №11 від 21 серпня 2019 року, в частині про направлення документів ОСОБА_1 на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні дні виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження осіб.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, при Міністерстві соціальної політики України (місцезнаходження: 01601, Донецька область, м.Київ, вул. Еспланадна, буд.8/10) про відсутність підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Донецькою обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 , внаслідок не підтвердження факту виконаних робіт у зоні відчуження та вилучення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування посвідчення, яке оформлено протоколом від 21 жовтня 2019 року №7.
		Зобов`язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (місцезнаходження: 84306, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6) прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорії 1),передбачене Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11 липня 2018 року.
		Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 05 січня 2020 року.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя О.В. Зінченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...