Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/3784/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 06.01.2021. Зареєстровано: 07.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2021.
Дата набрання законної сили: 05.01.2021
Номер судового провадження: 22-ц/816/60/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		05 січня 2021 року                                        м.Суми
		                               Справа №583/3784/20 
		                               Номер провадження 22-ц/816/60/21
		 
		 
		 
		Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
		суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І. 
		 
		   за участю секретаря судового засідання  Кияненко Н.М.,
		   стягувач  ОСОБА_1 ,
		   боржник  ОСОБА_2 ,
		   розглянув увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Сумськогоапеляційного судув порядкуспрощеного позовногопровадження апеляційнускаргу ОСОБА_2 
		   на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Сидоренка Р.В., у приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області, повний текст ухвали складено 09 листопада 2020 року,
		В С Т А Н О В И В:
		19 жовтня 2020 року представник ОСОБА_2  адвокат Цуркан Віктор Іванович звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) ( далі Охтирське МВ ДВС ПН-СХ МРУМЮ м. Суми) Матосової Ірини Юріївни (далі  державний виконавець Матосова І.Ю.).
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду від 14.07.2020 року № 583/5277/19 за наслідками вирішення спору про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 1/2 частина вартості спільного автомобілю марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2002 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_2 , у розмірі 36733,00 грн.
		З боку ОСОБА_2 рішення суду добровільно не виконувалося за відсутності матеріальної можливості.
		16.10.2020 року при проведенні банківських операцій по оплаті комунальних послуг з карткових рахунків АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 виявлено, що його карткові банківські рахунки заблоковано.
		При зверненні до адміністрації банківської установи роз`яснено, що від Охтирського ВДВС надійшли постанови про арешт коштів боржника. 
		Накладення арешту на рахунки у банківській установі за цільовим призначенням для перерахування заробітної плати та пенсії фізичної особи призвело і призводить до порушення конституційних прав заявника, та позбавлення коштів на існування і забезпечення життєдіяльності заявника.
		Посилаючись на вказані обставини, просить визнати неправомірними дії державного виконавця Охтриського МВ ДВС ПН-СХ МРУМЮ (м. Суми) Матосової І.Ю. по прийняттю рішення та його виконання по арешту коштів боржника в межах справи виконавчого провадження № 63231053 по примусовому виконанню рішення Охтирського міськрайонного суду від 14.07.2020 року № 583/5277/19, в частині накладення арешту на розрахунковий банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 по перерахуванню та виплаті пенсійного забезпечення та № НОМЕР_3 по перерахуванню та виплаті заробітної плати, відкритих та обслуговуємих АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 ; визнати незаконною та скасувати постанову Охтирського МВ ДВС ПН-СХ МРУМЮ (м. Суми) про арешт коштів боржника в межах справи виконавчого провадження № 63231053 по примусовому виконанню рішення Охтирського міськрайонного суду від 14.07.2020 року № 583/5277/19, в частині накладення арешту на розрахунковий банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 по перерахуванню та виплаті пенсійного забезпечення та № НОМЕР_3 по перерахуванню та виплаті заробітної плати, відкритих та обслуговуємих АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 .
		Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 листопада 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність, неправосудність та несправедливість рішення суду у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; неправильне дослідження доказів; недоведеність обставин, що мають значення для справи; необґрунтованість та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Охтирського міськрайонного суду від 09.11.2020 року та ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 задовольнити, вирішити питання по судовим витратам.
		У доводах апеляційної скарги зазначає, що розгляд цивільної справи проводився з порушеннями норм процесуального права, які виявлялись в ході судового засідання, зокрема те, що державний виконавець не надсилала текст відзиву (письмових пояснень) іншим учасникам справи, а суд не застосував заходи по доведенню тексту відзиву до інших учасників справи. Вказує, що накладення арешту на рахунки у банківській установі за цільовим призначенням для перерахування заробітної плати та пенсії фізичної особи призвело і призводить до порушення конституційних прав заявника, та позбавлення коштів на існування і забезпечення життєдіяльності заявника.
		Від державного виконавця Матосової І.Ю. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення державного виконавця Матосової І.Ю., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на виконанні в Охтирському міськрайонному відділі державної виконавчої служби ПівнічноСхідного міжрегіонального управління юстиції м. Суми перебуває виконавче провадження № 63231053 по примусовому виконанню рішення Охтирського міськрайонного суду від 14.07.2020р. № 583/5277/19 (№ 583/170/20) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості 1/2 частини автомобіля в розмірі 36733.00 грн у порядку поділу майна подружжя.
		Постановою від 12.10.2020 року у вказаному виконавчому провадженні державним виконавцем ОСОБА_3 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім рахунків, які мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (а.с. 58 на звороті).
		ОСОБА_2 дійсно отримує пенсію по карті № НОМЕР_2 та заробітну плату по карті № НОМЕР_3 , на даний момент на кошти накладено арешт, що підтверджується довідками Охтирського відділення № 1 Сумської Філії ПАТ КБ Приватбанка (а. с. 11-12).
		Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Боржник ОСОБА_2 не надав виконавцю документи на підтвердження того, що рахунки боржника мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на таких рахунках, заборонено законом. Отже державний виконавець на момент звернення ОСОБА_2 до суду не мав передбачених законом підстав для зняття арешту з рахунків.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону. 
		Відповідно до ч. 5ст. 124 Конституції Українивід 28.06.1996 № 254к/96-ВР судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
		Частиною 1ст. 18 ЦПК Українипередбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою,  і за її межами.
		    Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року що ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року.
		    При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентованорозділом VII Цивільного процесуальногокодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV (далі  ЦПК України).
		Статтею 447 ЦПК Українивизначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин (далі - Закон України «Про виконавче провадження») визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно дороз`ясненьпункту 1постанови ПленумуВищого спеціалізованогосуду Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ№ 6від 07.02.2014року «Пропрактику розглядусудами скаргна рішення,дії абобездіяльність державноговиконавця чиіншої посадовоїособи державноївиконавчої службипід часвиконання судовихрішень уцивільних справах»судові рішення,що набрализаконної сили,обов`язковідля всіхорганів державноївлади іорганів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій,посадових числужбових осібта громадяні підлягаютьвиконанню навсій територіїУкраїни,а увипадках,встановлених міжнароднимидоговорами,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни,-і заїї межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
		У статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права та обов`язки державного виконавця.
		Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Як убачається із матеріалів справи, постанова про арешт коштів боржника прийнята державним виконавцем на підставі ст.56 розділу VII Закону України «Про виконавче провадження», що є окремо визначеним заходом примусового виконання рішень.
		Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч.ч.1-2 ст.56 Закону).
		Дія наведеної норми обмежується забороною, передбаченою ч. 2 ст. 48 цього Закону. Зокрема,забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України «Про теплопостачання»,статті 18-1Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України«Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Отже, наведені норми Закону не містять заборони накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточному рахунку боржника, на який зараховується заробітна плата або пенсія боржника. Наявність особливого статусу рахунку, накладення арешту та/або звернення стягнення на який заборонено законом, підлягає доведенню належними та допустимими доказами.
		Відповідно до вимог статей 12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім рахунків, які мають спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Аналіз норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що державний виконавець виконував свої обов`язки відповідно до закону та в межах своїх повноважень.
		Підпунктом 6 пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків  резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено, що поточний рахунок  рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. 
		Згідно довідок АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 отримує пенсію по картці НОМЕР_2 та заробітну плату по картці НОМЕР_3 . Платіжна картка  це платіжний засіб, який є особливим видом банківських розрахункових документів і призначений для оплати покупоктоварівчипослуг, оплати інших зобов`язань та отриманняготівкизбанківських рахунків. Як правило, платіжна картка пов`язана з рахунком, що належить держателю картки.
		Судом не встановлено, а боржником не доведено, що поточні рахунки, з якими пов`язані вказані картки, відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено. 
		Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). 
		Умови звернення стягненняна заробітнуплату,пенсію боржника визначені в ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження». У разі надходження на поточний рахунок боржника виключно заробітної плати чи пенсії, на нього не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. 
		Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих надходження на поточний рахунок боржника виключно заробітної плати чи пенсії. 
		Як пояснила в судовому засіданні державний виконавець Матосова І.Ю., боржник не звертався до неї чи відділу ДВС із заявою про знаходження на його поточних рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» виключно пенсії і заробітної плати з наданням відповідних підтверджуючих документів, зокрема виписки по рахунках за останні півроку, та з проханням зняти арешт з цих поточних рахунків. 
		З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про незаконність дій державного виконавця з приводу арешту коштів боржника за необґрунтованістю, так як державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
		З приводу доводів апеляційної скарги про те, що сторонам не направлено відзив, колегія суддів зазначає, що процесуальні порушення є підставою для скасування судового рішення у випадку, якщо такі дії чи бездіяльність спричинило неправильне вирішення справи по суті. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які давали б підстави для скасування постановленої ухвали суду. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд  
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Ухвалу Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 09листопада 2020рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 06 січня 2021 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий :                             Т.А. Левченко 
		 
		 
		 
		Судді:                                      В.І. Криворотенко 
		 
		                                   
		   О.І. Собина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...