Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/1118/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2021. Зареєстровано: 11.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2021.

Номер судового провадження: П/0340/1649/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 грудня 2020 року   ЛуцькСправа № 803/1118/16 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого-судді Денисюка Р.С., 
		при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
		за участю представника позивача Бугайова А.О.,
		представника відповідача Звіра Р.П., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (далі - ТзОВ   "ВОГ РІТЕЙЛ", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 19.07.2016.
		Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.07.2016.
		Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суд від 13.12.2016 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові  Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби  залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року у справі № 803/1118/16 - без змін.
		Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суд від 13.12.2016 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (т. 134, а.с. 167-181).
		Ухвалою суду від 09.08.2018 вказану справу прийнято до провадження та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т. 134 а.с. 188).
		Ухвалою суду від 05.09.2018 в справі допущено процесуальне правонаступництво відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби його правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (т. 134, а.с. 211).
		Ухвалою суду від 09.04.2019 призначено в даній справі судову економічну експертизу та провадження у справі зупинено до одержання результатів судової економічної експертизи.
		26.02.2020 ухвалою суду здійснено заміну відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс великих платників податків ДПС, відповідач).
		Ухвалою суду від 26.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 09.09.2020. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 27.07.2011 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 04.07.2016 №203/28-06-14-00/37821544.
		Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпунктів 215.3.4, 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 530  030  582,32   грн.
		На підставі вказаного акту перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Львові МГУ ДФС 19.07.2016 були прийняті податкові повідомлення-рішення №9688/28-06-14-00, №9696/28-06-14-00, №9691/28-06-14-00, 9694/28-06-14-00, №9686/28-06-14-00, №9695/28-06-14-00, №9697/28-06-14-00, №9687/28-06-14-00, №9693/28-06-14-00, №9698/28-06-14-00, №9699/28-06-14-00, №9690/28-06-14-00, №9689/28-06-14-00, №9700/28-06-14-00, №9825/28-06-14-00, №9823/28-06-14-00, №9822/2806-14-00, №9824/28-06-14-00, №9708/28-06-14-00, №9719/28-06-14-00, №9721/28-06-14-00, №9723/28-06-14-00, №9717/28-06-14-00, №9714/28-06-14-00, №9711/28-06-14-00, №9763/28-06-14-00, №9767/28-06-14-00, №9769/28-06-14-00, №9765/28-06-14-00, №9758/28-06-14-00, №9710/28-06-14-00, №9709/28-06-14-00, №9707/28-06-14-00, №9701/28-06-14-00, №9761/28-06-14-00, №9705/28-06-14-00, №9703/28-06-14-00, №9788/28-06-14-00, №9789/28-06-14-00, №9778/28-06-14-00, №9786/28-06-14-00, №9787/28-06-14-00, №9785/28-06-14-00, №9783/28-06-14-00, №9725/28-06-14-00, №9780/28-06-14-00, №9781/28-06-14-00, №9807/28-06-14-00, №9803/28-06-14-00, №9800/28-06-14-00, №9801/28-06-14-00, №9802/28-06-14-00, №9776/28-06-14-00, №9810/28-06-14-00, №9774/28-06-14-00, №9808/28-06-14-00, №9805/28-06-14-00,  №9675/28-06-14-00, №9684/28-06-14-00, №9677/28-06-14-00, №9680/28-06-14-00, №9785/28-06-14-00, №9676/28-06-14-00, №9685/28-06-14-00, №9682/28-06-14-00, №9683/28-06-14-00, №9681/28-06-14-00, №9678/28-06-14-00, №9812/28-06-14-00, №9814/28-06-14-00, №9770/28-06-14-00, №9772/28-06-14-00, №9736/28-06-14-00, №9738/28-06-14-00, №9740/28-06-14-00, №9742/28-06-14-00, №9745/28-06-14-00, №9746/28-06-14-00, №9748/28-06-14-00, №9750/28-06-14-00, №9751/28-06-14-00, №9753/28-06-14-00, №9755/28-06-14-00, №9757/28-06-14-00, №9718/28-06-14-00, №9720/28-06-14-00, №9722/28-06-14-00, №9724/28-06-14-00, №9727/28-06-14-00, №9729/28-06-14-00, №9730/28-06-14-00, №9732/28-06-14-00, №9712/28-06-14-00, №9715/28-06-14-00, №9713/28-06-14-00, №9712/28-06-14-00, №9799/28-06-14-00, №9798/28-06-14-00, №9797/28-06-14-00, №9796/28-06-14-00, №9795/28-06-14-00, №9794/28-06-14-00, №9793/28-06-14-00, №9792/28-06-14-00, №9791/28-06-14-00, №9790/28-06-14-00, №9759/28-06-14-00, №9760/28-06-14-00, №9766/28-06-14-00, №9762/28-06-14-00, №9764/28-06-14-00 у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" на загальну суму 416  662  382 грн. 25 коп., з яких 277  774  921 грн. 53 коп. - основний платіж, 138  887  460 грн. 72 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що з 01.01.2015 запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо). Зазначає, що при відпуску нафтопродуктів позивачем через мережу АЗС у 2015 році проводились операції з продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об`єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і суб`єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання, що не є об`єктом оподаткування акцизним податком, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. 
		Таким чином позивач вважає, що завищення акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, в тому числі на суму 227  774  921 грн. 53 коп. не було, оскільки в даному випадку відбувалась реалізація пального суб`єктам господарювання на відпуск пального особам, які придбали дане пальне до 01.01.2015, що не є об`єктом оподаткування. 
		Позивач просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.07.2016, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.
		В поданих до суду письмових запереченнях, додаткових поясненнях проти позову відповідач адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що встановлені під час перевірки порушення базувалися на здійсненому аналізі податкової звітності позивача, а через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і такі операції є об`єктом оподаткування підакцизним податком, відтак, у зв`язку із виявленим перевіркою заниженням акцизного податку відповідач правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
		В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Крім того зазначив, що податковим органом до суми заниженого акцизного податку, визначеної актом перевірки від 07.04.2016 за 2015 рік були включені операції, з вартості пального, яке було реалізовано товариством в 2013-2014 роках, що відповідно суперечить вимогам чинного законодавства, так як вказаний податок введено в дію з 01.01.2015. Також вказує на те, що контролюючим органом невірно визначено суму грошових зобов`язань по сплаті вказаного податку. Просив позов задовольнити повністю.
		Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з огляду на те, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через паливно-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу. Тобто, за своїм функціональним призначенням мережа автозаправних станцій використовується саме для роздрібної торгівлі нафтопродуктами, що передбачає їх реалізацію для кінцевого споживача. Враховуючи специфіку зберігання, перевезення та реалізації нафтопродуктів оптова торгівля ними можлива лише через відповідні нафтобази, а не через АЗС. Оскільки позивач реалізує нафтопродукти через мережу АЗС, а тому здійснює роздрібний продаж кінцевому споживачу. Зазначили, що вказані висновки відповідають уставленій практиці Верховного Суду з аналогічних спорів. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові та електронні докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
		Судом встановлено, що позивач ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є "46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців від 31.07.2014 (том 1, а. с 26-27). 
		Згідно із направленнями СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС від 14.03.2016 №49/28-06-22-20, №50/28-06-22-20, №51/28-06-22-20, №52/28-06-22-20, №53/28-06-22-20, №54/28-06-22-20, №55/28-06-22-20 та від 01.04.2016 №313, наказу від 02.03.2016 №52 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 27.07.2011 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 04.07.2016 №203/28-06-14-00/37821544 (том 2, а. с. 144-272).
		З матеріалів перевірки слідує, що за результатами аналізу податкової звітності ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" встановлено порушення позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпунктів 215.3.4, 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 530  030  582,32   грн. (том 1, а. с. 268-271).
		На підставі вказаного акту перевірки СДПІ з ОВП у місті Львові МГУ ДФС були прийняті податкові повідомлення-рішення 688/28-06-14-00, №9696/28-06-14-00, №9691/28-06-14-00, 9694/28-06-14-00, №9686/28-06-14-00, №9695/28-06-14-00, №9697/28-06-14-00, №9687/28-06-14-00, №9693/28-06-14-00, №9698/28-06-14-00, №9699/28-06-14-00, №9690/28-06-14-00, №9689/28-06-14-00, №9700/28-06-14-00, №9825/28-06-14-00, №9823/28-06-14-00, №9822/2806-14-00, №9824/28-06-14-00, №9708/28-06-14-00, №9719/28-06-14-00, №9721/28-06-14-00, №9723/28-06-14-00, №9717/28-06-14-00, №9714/28-06-14-00, №9711/28-06-14-00, №9763/28-06-14-00, №9767/28-06-14-00, №9769/28-06-14-00, №9765/28-06-14-00, №9758/28-06-14-00, №9710/28-06-14-00, №9709/28-06-14-00, №9707/28-06-14-00, №9701/28-06-14-00, №9761/28-06-14-00, №9705/28-06-14-00, №9703/28-06-14-00, №9788/28-06-14-00, №9789/28-06-14-00, №9778/28-06-14-00, №9786/28-06-14-00, №9787/28-06-14-00, №9785/28-06-14-00, №9783/28-06-14-00, №9725/28-06-14-00, №9780/28-06-14-00, №9781/28-06-14-00, №9807/28-06-14-00, №9803/28-06-14-00, №9800/28-06-14-00, №9801/28-06-14-00, №9802/28-06-14-00, №9776/28-06-14-00, №9810/28-06-14-00, №9774/28-06-14-00, №9808/28-06-14-00, №9805/28-06-14-00,  №9675/28-06-14-00, №9684/28-06-14-00, №9677/28-06-14-00, №9680/28-06-14-00, №9785/28-06-14-00, №9676/28-06-14-00, №9685/28-06-14-00, №9682/28-06-14-00, №9683/28-06-14-00, №9681/28-06-14-00, №9678/28-06-14-00, №9812/28-06-14-00, №9814/28-06-14-00, №9770/28-06-14-00, №9772/28-06-14-00, №9736/28-06-14-00, №9738/28-06-14-00, №9740/28-06-14-00, №9742/28-06-14-00, №9745/28-06-14-00, №9746/28-06-14-00, №9748/28-06-14-00, №9750/28-06-14-00, №9751/28-06-14-00, №9753/28-06-14-00, №9755/28-06-14-00, №9757/28-06-14-00, №9718/28-06-14-00, №9720/28-06-14-00, №9722/28-06-14-00, №9724/28-06-14-00, №9727/28-06-14-00, №9729/28-06-14-00, №9730/28-06-14-00, №9732/28-06-14-00, №9712/28-06-14-00, №9715/28-06-14-00, №9713/28-06-14-00, №9712/28-06-14-00, №9799/28-06-14-00, №9798/28-06-14-00, №9797/28-06-14-00, №9796/28-06-14-00, №9795/28-06-14-00, №9794/28-06-14-00, №9793/28-06-14-00, №9792/28-06-14-00, №9791/28-06-14-00, №9790/28-06-14-00, №9759/28-06-14-00, №9760/28-06-14-00, №9766/28-06-14-00, №9762/28-06-14-00, №9764/28-06-14-00 у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" на загальну суму 416  662  382 грн. 25 коп., з яких 277  774  921 грн. 53 коп. - за основним платежем та 138  887  460 грн. 72 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а. с. 119-250, том 2 а. с. 2-128).
		При вирішенні вказаного спор суд виходить з наступного.
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України) у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Порядок сплати акцизного податку регулює розділ VI Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Нормами вказаного розділу визначаються, зокрема, платники податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, підакцизні товари та ставки податку, дата виникнення податкових зобов`язань, порядок і строки сплати податку.
		Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
		Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є, зокрема,  особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
		Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
		Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;  тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
		Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.
		Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з наданням допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставлення та використання.
		Системне тлумачення вищевказаних правових норм дає підстави для висновку, що об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам безвідносно до форми розрахунків.
		Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
		Згідно із статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції чинній на момент спірних правовідносин, з наступними змінами та доповненнями) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
		Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (далі - Правила № 1442), Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.
		Згідно з пунктом 10.3.1.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України,  Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496), Розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315.
		При цьому, пунктом 10.3.1.3 цієї Інструкції встановлено, що відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
		У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (пункт 10.3.4.2 Інструкції), за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). Відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
		Таким чином, до графи 3 додатку 6 декларації акцизного податку мають бути внесені дані граф 8, 9, 10, 11, 12 Змінного звіту АЗС за формою №17-НП, а до графи 4 дані граф 9 (за відомостями), 10 (за талонами), 12 (за іншими документами).
		Отже, при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.
		Пунктом 2 Правил № 1442 встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
		Пунктом 34 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.
		Щодо поняття некомерційного використання, то суд вважає, що у значенні в якому його вжито у ПК України, нормативно-правових актах, що регулюють порядок реалізації нафтопродуктів у роздріб, передбачено, що таким використанням є таке, яке виключає його подальшу реалізацію кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків.
		Оскільки через мережу АЗС здійснюється реалізація нафтопродуктів у роздріб кінцевому споживачу з метою некомерційного використання, то контролюючий орган у межах спірних правовідносин не мав обов`язку встановлення факту використання контрагентами позивача придбаних нафтопродуктів з тією чи іншою метою. 
		Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що податкові зобов`язання зі сплати акцизного збору з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у позивача, оскільки останній здійснював відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам.
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
		При цьому, суд при новому розгляді справи враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 27.03.2018 у справі № 813/4238/15, від 22.03.2018 у справі № 803/3643/15 та від 26.11.2019 у справі № 813/6424/15, від 23.09.2020 у справі №803/3710/15 та інших.
		Суд зауважує про те, що подібним правовідносинам із застосування цих положень ПК України при визначенні обов`язку оподаткування операцій з роздрібного продажу нафтопродуктів кінцевому споживачеві акцизним податком відповідно до Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 Верховний Суд надав оцінку, правовий висновок у яких викладено у вище перелічених судових рішеннях та безпосередньо  в цій справі  у постанові від 20.06.2018.
		Враховуючи вищевказане, суд не бачить підстав для відходу від правової позиції Верховного Суду у цих правовідносинах.
		В ході нового судового розгляду справи підлягали з`ясуванню доводи позивача про те, що умовами договорів поставки між ним та суб`єктами господарювання було передбачено надання послуг зберігання нафтопродуктів, вартість яких впливала на вартість товару та були враховані контролюючим органом до бази оподаткування при визначенні сум акцизного податку.
		Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, а саме договори купівлі-продажу, поставки нафтопродуктів суд зазначає, що вказані вище доводи позивача належними та допустими доказами доведено не було та вони не відповідають фактичним обставинам справи.
		Із змісту укладених договорів купівлі-продажу та постачання нафтопродуктів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що до ціни товару входить вартість зберігання товару постачальником в резервуарах АЗС протягом одного календарного року. Сума по зберіганню нафтопродуктів безпосередньо включалася у вартість товару при його продажі та окремо покупцем не оплачувалася. 
		Також суд зауважує, що окремих договорів зберігання між учасниками господарських відносин не укладалося. 
		Тобто вказані послуги зберігання були складовою вартості товару, що реалізовувався товариством, і відповідно до норм ПК України повинні включатися до складу бази оподаткування акцизним податком при продажу нафтопродуктів у 2015 році.
		Отже, враховуючи вищевказані обставини відповідачем правомірно зроблено висновок про включення операцій по продажу нафтопродуктів складовою яких було надання послуг по  зберіганню в 2015 році до бази оподаткування акцизним податком. 
		Однак, із врахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.06.2018 у справі № 803/1118/16 та фактичних обставин, встановлених в ході розгляду цієї справи суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення визнанню протиправними та скасуванню, зважаючи на наступне.
		Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України ( в редакції на момент спірних правовідносин), яка наведена вище визначено, що таке  продаж підакцизних товарів.
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку. 
		Згідно з пунктами 23.1, 23.2 статті 23 ПК України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. 
		База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання. 
		База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо. 
		Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платником податку, є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
		Як встановлено підпунктом 216.9 пункту 216.6 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.
		Операції з реалізації нафтопродуктів, відповідно до законодавчо внесених змін до ПК України були включені до об`єкту оподаткування акцизним податком з 01.01.2015.
		Актом перевірки від 04.07.2016 №203/28-06-14-00/37821544 (том 2, а. с. 144-272), визначено, що, що за результатами аналізу податкової звітності ТзОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" встановлено порушення позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, підпунктів 215.3.4, 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік в сумі 530  030  582,32  грн. (том 1, а. с. 268-271).
		При визначенні об`єкта оподаткування податковим органом взято всі операції по реалізації нафтопродуктів здійснених через АЗС позивачем у 2015 році в різних областях України, на підставі яких в подальшому винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошових зобов`язань ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» зі сплати акцизного податку.
		Розрахунки сум акцизного податку контролюючим органом за даними перевірки наведено помісячно в  розрізі АЗС,  згідно наданих позивачем помісячних періодичних звітів РРО.
		Проаналізувавши зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем при проведенні перевірки неправильно визначено об`єкт та загальну базу оподаткування акцизним податком, а відтак неправильно визначено суми грошових зобов`язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, враховуючи наступне.
		В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивачем  на протязі 2013-2014 років укладалися договори купівлі-продажу, поставки нафтопродуктів з різними контрагентами, які пізніше відпускалися покупцям через належну товариству мережу АЗС, розташовану в різних областях України (т.208 а.с.1 - т. 248 а.с. 60).
		Відповідно до умов вказаних договорів ціна за одиницю товару встановлюється за погодженням сторін в рахунку на оплату та видатковій накладній. Ціна товару включає в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством. До ціни товару входить також вартість зберігання товару постачальником в резервуарах АЗС не менше одного року з дати отримання талонів (карток, бланків дозволів, тощо) на пальне.
		Умовами вказаних договорів було передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому або видаткової накладної.
		Із виписок по картці рахунку 3611 за 2014 рік та  видаткових накладних вбачається, що вони виписані продавцем у цьому ж році, та по них здійснено оплату. 
		Виходячи із змісту укладених договорів, вбачається що господарські операції були здійснені та оплачені в 2014 році (т.208 а.с.10 - т.248 а.с. 60) та є додатком до договорів купівлі продажу нафтопродуктів).
		Зважаючи на умови договорів поставки, після здійснення розрахунків та виписки видаткових накладних до покупців перейшло право власності на нафтопродукти, а у ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» вони лише перебували на зберіганні. 
		Як вбачається із долучених до матеріалів справи доказів, а саме інформації з програмного ліцензованого продукту «1С Підприємство» по Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізький, Івано-Франківській, Київській, м. Києву, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській одеській, Полтавській, Рівненський, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівських областях (т.134 а.с.227 - т.207 а.с.250, т.248 а.с.65 (електронні докази) фактичний відпуск пального, придбаного у 2013-2014 через АЗС товариством здійснено в 2015 році.
		Оскільки реалізація товару вже відбулася раніше, то за таких обставин позивач не здійснював їх продаж через АЗС у 2015 році, оскільки він не був їх власником.
		У даному випадку фактично відбувалась не розрахункова операція, так як товар вже був реалізований товариством та знаходився у нього на зберіганні, а відпуск нафтопродуктів власнику пального.
		Інструкцією № 281 визначено порядок та умови обліку нафтопродуктів. Виходячи із змісту вказаної Інструкції товариство зобов`язано було складати відповідні звіти по відпуску нафтопродуктів, зокрема позмінні звіти №17-НП, де повинні були бути відображено і зазначені операції по договорах 2014 року.
		Відтак, враховуючи вимоги статей 22,23 ПК України, та те що операції по продажу нафтопродуктів товариством його контрагентами здійснено в 2014 році, зміст укладених договорів,  вказані операції не можуть бути включені до бази об`єкта оподаткування акцизним податком при їх відпуску покупцю в 2015 році та визначенні сум грошових зобов`язань по його сплаті, оскільки на момент їх реалізації вони такими не були.
		Крім того, суд звертає увагу, що в розумінні підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України при відпуску нафтопродуктів у 2015 році через мережу АЗС, які ним реалізовані в 2014 році товариство не було платником акцизного податку, оскільки реалізація товару вже відбулася.
		Тому вказані операції повинні бути виключені із об`єкта оподаткування акцизним податком, і відповідно виділені із загальної вартості реалізованих нафтопродуктів на АЗС з врахуванням сум зазначених операцій, та визначенні грошових зобов`язань по його сплаті.
		Відтак враховуючи вищевикладене податковим органом невірно було визначено базу оподаткування по сплаті акцизного податку, що в свою чергу призвело до неправильного визначення грошових зобов`язань по його сплаті позивачу, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
		Контролюючим органом, виходячи із змісту акту перевірки, суми заниження акцизного податку, а пізніше визначення сум грошових зобов`язань позивачу визначено по загальній вартості реалізованих нафтопродуктів на АЗС товариством у 2015 році, без врахування  реалізації нафтопродуктів та їх вартості, що мали місце в 2014 році, та які не повинні бути включені до об`єкту оподаткування.
		За змістом підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
		Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).
		У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. 
		Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питaнь державної митної справи, податкового, валютного тa іншого законодавства плaтникaми податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року N 727 (далі - Порядок N 727). 
		Пунктом 2 розділу I Порядку N 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає ії результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За приписами пунктів 1 та 2 розділу II вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. Y разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, a y разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки. Акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, a також посадовими особами плaтникa податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою). Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку N 727, до акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки. 
		Згідно з пунктом 5 розділу II Порядку N 727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу III Порядку N 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається з викладенням змісту порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
		Викладається зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
		Також повинні бути заначено  первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
		З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. В акті перевірки, розрахунках повинні бути відображені суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами  та пізніше включеними в оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
		Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		При цьому, відповідачем, в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів щодо включення вищевказаних операцій по продажу нафтопродуктів до об`єкта оподаткування акцизним податком та невірно визначено базу оподаткування даним податком, що в свою чергу призвело до  невірного розрахунку сум акцизного податку визначеного позивачу в оскаржуваних в податкових повідомленнях-рішеннях.
		В свою чергу, згідно з статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У даному випадку, враховуючи обставини справи та те, що під час проведення перевірки господарські операції по продажу нафтопродуктів, які мали місце в 2013-2014 роках   не досліджувалися, в акті перевірки та долучених розрахунках в порушення норм ПК України,  Порядку № 727 відсутні дані про загальну кількість таких операцій та сум в розрізі АЗС та ОДПІ, а в подальшому збільшення суми грошового зобов`язання по сплаті акцизного податку по кожному податковому повідомленні-рішенні, суд при розгляді даної справи позбавлений можливості виокремити суми, які були включені до об`єкту оподаткування акцизним податком по операціям, що мали місце в 2014 році та за які періоди, та виключити їх з об`єкту оподаткування, а відтак виокремити їх з кожного податкового повідомлення-рішення, якими позивачу визначено грошові зобов`язання та зменшити відповідні суми донарахованих сум по їх сплаті.
		Суд звертає увагу на те, що під час перевірки показники загальної вартості нафтопродуктів на АЗС ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» зазначених в акті контролюючим органом та наданими товариством є різними.
		За даними контролюючого органу сума реалізованих нафтопродуктів через мережу АЗС в 2015 році становить 20216699266,52 гривні, товариства - 21529100732,04 гривні.
		Із вказаних позивачем загальної кількості реалізованих в 2015 році нафтопродуктів, сума 621800020,89 гривень це господарські операції, які мали місце в 2014 році.
		По наданих до акту перевірки розрахунках не є можливими визначити та виокремити суми по господарських операціях здійснених до 01.01.2015 та виключити їх з нарахованих контролюючим органом зобов`язань по кожному оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.
		Згідно з підпунктом 20.1.18  пункту 20.1  статті  20 ПК України саме контролюючі органи, а не суд мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.
		Крім того, суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та здійснювати розрахунок/перерахунок грошового зобов`язання.
		Функція судового контролю під час розгляду справ про адміністративні правопорушення полягає у перевірці правомірності винесеного рішення податкового органу і не може виражатися у здійсненні замість суб`єкта владних повноважень його службової діяльності, яка полягає у визначенні у порядку, встановленому цим законодавством, сум податкових та грошових зобов`язань платників податків.
		Повноваження щодо визначення податкових зобов`язань є дискрецією контролюючого органу, тому суд позбавлений можливості у цьому випадку втручатися в дискреційні функції податкового органу та скасувати податкові повідомлення рішення в частині, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню повністю.   
		Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, вирішувати питання, які належать до його компетенції, усувати необґрунтованість оскаржуваного рішення в ході судового розгляду. 
		Такий підхід узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
		Діяльність суб`єктів владних повноважень врегульовано законами та підзаконними нормативно-правовими актами, ці правові документи дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.
		Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24.04.2017 №1395/5 дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Тобто здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
		При цьому, як випливає зі змісту Рекомендації № К (80) державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Європи № Я (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).
		Адміністративний суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		При цьому суд зазначає, що при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
		Також в контексті даних правовідносин, суд зазначає, що ухвалою суду від 03.12.2020  про подання додаткових пояснень щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи та з врахуванням постанови  Верховного Суду від 20.06.2018 було запропоновано відповідачу подати необхідні пояснення із визначенням відповідних сум в розрізі АЗС та ОДПІ та відповідні розрахунки.
		На виконання ухвали контролюючим органом будь-яких доказів на підтвердження своїх висновків, зроблених в акті перевірки від 07.04.2016 не подано, а лише зазначено їх позиція щодо спірних правовідносинах, яка викладена у інших постановах Верховного Суду. При розгляді даної справи ці висновки взяті до уваги судом та наведені у рішенні.
		Однак, таке виділення є можливим у випадку коли відповідні підстави належним чином відображені в акті перевірки та із долучених розрахунків про збільшення грошових зобов`язань в межах податкових повідомлень-рішень це можливо зробити.
		У даному випадку, враховуючи вищезазначені обставини, та те, що контролюючим органом в порушення вимог податкового законодавства, неналежним чином складено акт перевірки в якому в повній мірі відсутні всі необхідні дані для проведення судом самостійних розрахунків, та позбавляє суд можливості виокремлення із оскаржуваних податкових повідомлень-рішень господарських операцій, які не повинні включатися до бази оподаткування акцизним податком та відповідно зменшення визначених ними грошових зобов`язань, позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, а оскаржувані рішення визнанню протиправними та скасуванню повністю.
		Керуючись статтями 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 19 липня 2016 року №9688/28-06-14-00, №9696/28-06-14-00, №9691/28-06-14-00, 9694/28-06-14-00, №9686/28-06-14-00, №9695/28-06-14-00, №9697/28-06-14-00, №9687/28-06-14-00, №9693/28-06-14-00, №9698/28-06-14-00, №9699/28-06-14-00, №9690/28-06-14-00, №9689/28-06-14-00, №9700/28-06-14-00, №9825/28-06-14-00, №9823/28-06-14-00, №9822/2806-14-00, №9824/28-06-14-00, №9708/28-06-14-00, №9719/28-06-14-00, №9721/28-06-14-00, №9723/28-06-14-00, №9717/28-06-14-00, №9714/28-06-14-00, №9711/28-06-14-00, №9763/28-06-14-00, №9767/28-06-14-00, №9769/28-06-14-00, №9765/28-06-14-00, №9758/28-06-14-00, №9710/28-06-14-00, №9709/28-06-14-00, №9707/28-06-14-00, №9701/28-06-14-00, №9761/28-06-14-00, №9705/28-06-14-00, №9703/28-06-14-00, №9788/28-06-14-00, №9789/28-06-14-00, №9778/28-06-14-00, №9786/28-06-14-00, №9787/28-06-14-00, №9785/28-06-14-00, №9783/28-06-14-00, №9725/28-06-14-00, №9780/28-06-14-00, №9781/28-06-14-00, №9807/28-06-14-00, №9803/28-06-14-00, №9800/28-06-14-00, №9801/28-06-14-00, №9802/28-06-14-00, №9776/28-06-14-00, №9810/28-06-14-00, №9774/28-06-14-00, №9808/28-06-14-00, №9805/28-06-14-00,  №9675/28-06-14-00, №9684/28-06-14-00, №9677/28-06-14-00, №9680/28-06-14-00, №9785/28-06-14-00, №9676/28-06-14-00, №9685/28-06-14-00, №9682/28-06-14-00, №9683/28-06-14-00, №9681/28-06-14-00, №9678/28-06-14-00, №9812/28-06-14-00, №9814/28-06-14-00, №9770/28-06-14-00, №9772/28-06-14-00, №9736/28-06-14-00, №9738/28-06-14-00, №9740/28-06-14-00, №9742/28-06-14-00, №9745/28-06-14-00, №9746/28-06-14-00, №9748/28-06-14-00, №9750/28-06-14-00, №9751/28-06-14-00, №9753/28-06-14-00, №9755/28-06-14-00, №9757/28-06-14-00, №9718/28-06-14-00, №9720/28-06-14-00, №9722/28-06-14-00, №9724/28-06-14-00, №9727/28-06-14-00, №9729/28-06-14-00, №9730/28-06-14-00, №9732/28-06-14-00, №9712/28-06-14-00, №9715/28-06-14-00, №9713/28-06-14-00, №9712/28-06-14-00, №9799/28-06-14-00, №9798/28-06-14-00, №9797/28-06-14-00, №9796/28-06-14-00, №9795/28-06-14-00, №9794/28-06-14-00, №9793/28-06-14-00, №9792/28-06-14-00, №9791/28-06-14-00, №9790/28-06-14-00, №9759/28-06-14-00, №9760/28-06-14-00, №9766/28-06-14-00, №9762/28-06-14-00, №9764/28-06-14-00.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37821544).
		Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,11-г, код ЄДРПОУ 43141471).
		 
		 
		Суддя                                                                                               Р.С. Денисюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...