Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/4137/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2021. Зареєстровано: 12.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2021.
Дата набрання законної сили: 04.02.2021
Номер судового провадження: 2/363/8/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      28.12.2020              Справа № 363/4137/15-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 грудня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
		головуючого-судді                                                                    Чіркова Г.Є., 
		при секретарі                                                                             Гриб Л.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вел-Транс», треті особи - ОСОБА_2 , Відділ ДВС Вишгородського РУЮ, ОСОБА_3 , про виділ частки майна товариства для звернення на нього стягнення,
		 
		встановив:
		 
		позивач звернуся до суду з даним позовом, в якому просив виділити частку з майна належного ТОВ «Вел-Транс» пропорційну частці ОСОБА_3 (безоплатно передану йому боржником ОСОБА_2 ) у статутному капіталі товариства для звернення стягнення на це майно, для забезпечення виконання рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, в межах внеску до статутного фонду в розмірі 91 000 грн.
		Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Представник відповідача до суду не прибув, надіслав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що ОСОБА_2 не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вел-Транс» та не має частки у його статутному капіталі. 
		Представник третьої особи ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Представник Відділ ДВС Вишгородського РУЮ подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		ОСОБА_3 , будучи повідомленим про розгляд справи, до суду не прибув.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного. 
		Встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоди в розмірі 26 518 грн. 86 коп. та моральну шкоду в розмірі 210 000 грн., заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 01 листопада 2011 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди залишено без змін.
		23 грудня 2011 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист.
		17 січня 2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №30666719 з виконання вказаного виконавчого листа.
		02 липня 2013 року постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції накладено арешт на частку у статутному фонді підприємства ТОВ «Вел-Транс», що належить засновнику ОСОБА_2 в межах його внеску до статутного фонду в розмірі 91 000 грн.
		10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 подав до ТОВ «Вел-Транс» нотаріально посвідчену заяву, в якій просив вивести його зі складу учасників товариства та безкоштовно передав належно йому частку в статутному фонді в розмірі 91 000 грн., що складає 50% статутного капіталу та корпоративні права на неї ОСОБА_4 .
		Протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Вел-Транс» від 14 жовтня 2013 року ОСОБА_2 виключено із складу учасників ТОВ «Вел-Транс», а його частку передано ОСОБА_5 
		21 жовтня 2013 року державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Вел-Транс», згідно яких ОСОБА_4 став учасником вказаного товариства.
		13 лютого 2017 року  провадження в даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, яким завершиться розгляд цивільної справи № 363/4091/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи - ТОВ «ВЕЛ-ТРАНС», реєстраційна служба Вишгородського РУЮ, відділ ДВС Вишгородського РУЮ, ОСОБА_3 , про визнання правочину недійсним.
		Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2018 року визнано недійсним правочин про відступлення частки, яка належала ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ВЕЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30684363), що оцінена у 91000 грн. та складає 50% загального розміру статутного капіталу безоплатно на користь ОСОБА_4 .
		Скасовано реєстраційні дії, здійснені державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції 21.10.2013 року щодо реєстрації нової редакції Статуту ТОВ «ВЕЛ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30684363).
		 
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», чинної на момент подачі позовної заяви, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. 
		Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. 
		Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. 
		На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
		У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
		Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. 
		У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов`язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. 
		Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
		Згідно ст. 149 ЦК України чинній на момент звернення позивача до суду звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред`явлення вимог кредиторами.
		Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.
		 
		Згідно ст. 53-1 Закону України «Про виконавче провадження» особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
		17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яким назву підрозділу 4 § 1 глави 8 "4. Товариство з обмеженою відповідальністю" та статті 140-151 ЦК України виключено.
		Згідно ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи.
		Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.
		З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.
		Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку.
		Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону.
		Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.
		Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним.
		Якщо товариство не виконає обов`язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
		Як передбачено п.п. 1-4 ч. 1 ст. 364 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		За загальновизнаним принципом норми закону та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, що закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України.
		До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Заборона зворотної дії є одним з важливих складових принципу правової визначеності.
		Норми ст. 149 ЦК України на даний час свою чинність утратили і в цій справі застосовані бути не можуть.
		Суд зазначає, що спірні правовідносини стосовно звернення стягнення на частку учасника товариства на час настання події і розгляду справи врегульовано ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
		Так, позасудовий порядок врегулювання правовідносин щодо звернення стягнення на частку учасника товариства визначено ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», згідно якої таке стягнення віднесено до виключних повноважень виконавця, яке здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов`язання іншої особи.
		Вказані норми є процедурними, які врегульовують порядок виконання судового рішення, і застосовуються на момент вчинення відповідних дій.
		Отже звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється не в судовому порядку, а виключно виконавцем з дотриманням порядку і вимог Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
		У той же час, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
		Таким чином, порушених, оспорених або невизнаних прав позивача, які б підлягали б захистові в цій справі судом не встановлено.
		Таким чином, в задоволенні вказаного позову слід відмовити, оскільки згідно ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» спірні правовідносини стосовно звернення стягнення на частку учасника товариства належать до виключної компетенції виконавця і в судовому порядку захищені бути не можуть.
		На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268 ЦПК України,
		 
		вирішив:
		 
		в задоволенні позову відмовити.
		Повне судове рішення складено 04 січня 2021 року.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ТОВ «ВЕЛ-ТРАНС», код ЄДРПОУ 30684363, знаходиться за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Київська, 18, кв. 120.
		Треті особи: Відділ ДВС Вишгородського РУЮ, знаходиться за адресою Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 6.
		ОСОБА_2 , проживає за адресою АДРЕСА_2 .
		ОСОБА_3 , проживає за адресою АДРЕСА_3 .
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...