Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/3214/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2021. Зареєстровано: 13.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2021.
Дата набрання законної сили: 22.02.2021
Номер судового провадження: 2/742/3/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 2/742/3/20 
		                            Єдиний унікальний № 742/3214/18 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       29 грудня 2020 року                         м.Прилуки
		Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., за участі секретаря судових засідань Голушко Н.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-GroupFoundation,РеспублікаПанама),громадської організації«Комітет попротидії корупціїв органахвлади»,ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И В :
		І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
		У вересні 2018року позивачзвертаючись досуду ззаявою, в якій просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_1 інформаційним ресурсом «АНТИКОР» (в особі «власника» веб-сайта, далі за текстом  Відповідач) в Інтернет-мережі за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 1) "Склонный к авантюризму,киевский мэр разглядел в нем такого же афериста и проходимца". 2) "После бегства ОСОБА_3 ".
		Зобов`язати компанію «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-GroupFoundation,Республіка Панама),громадську організацію«Комітет попротидії корупціїв органахвлади»,ОСОБА_2 спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме: "Склонный к авантюризму,киевский мэр разглядел в нем такого же афериста и проходимца" та "После бегства ОСОБА_3 ", яка була розповсюджена 03 липня 2018 року - у той же спосіб, в який ними було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: розмістити інформацію на веб-сайті «https://antikor.com.ua» в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі, шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною, і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 .
		Стягнути з компанії «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-GroupFoundation,РеспублікаПанама),громадської організації«Комітет попротидії корупціїв органахвлади»,ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та розповсюдження недостовірної інформації. 
		А також стягнути з відповідачів 26120 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та судовий збір.
		 Аргументує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 (далі - Позивач) дізнався із мережі Інтернет, про те, що відносно нього розповсюджено негативну, недостовірну, обурливу інформацію, наступного змісту (дослівні цитати): 1) "Склонный к авантюризму,киевский мэр разглядел в нем такого же афериста и проходимца"; 2) "После бегства ОСОБА_3 ".
		Зазначена інформація розповсюджена 03.07.2018 інформаційним ресурсом «АНТИКОР» (в особі «власника» веб-сайта, далі за текстом  Відповідач) в Інтернет-мережі за посиланням : ІНФОРМАЦІЯ_2 у тексті інформаційного повідомлення під назвою «Московский советчик ОСОБА_4 ».
		Вказана недостовірна інформація принижує честь, гідність і ділову репутацію Позивача як публічної, відомої людини, його репутація є бездоганною; він усе своє свідоме життя займався громадською і політичною діяльністю, мав активну громадянську позицію, був народним депутатом України та Київським міським головою, має почесні звання Заслужений юрист України та почесний працівник прокуратури України. Факт непричетності ОСОБА_1 до будь-яких злочинів, а також факт недостовірності інформації, яка поширювалась у засобах масової інформації, зокрема, щодо причетності його до «афер» та «махінацій із нерухомістю» у м.Києві, уже встановлювався під час розгляду інших цивільних справ, рішення по яких набрали законної сили. ОСОБА_5 ніколине притягавсядо кримінальноївідповідальності аніза вчиненняшахрайства,ані забудь-якийінший злочин.Поширенням безпідставнихзвинувачень інформаційнийресурс «АНТИКОР»завдав ОСОБА_5 величезну моральнушкоду,яка знаходитьсвій прояву перебуваннів постійномунервовому напруженні, викликаномупостійним поширеннямсеред великогокола осібнедостовірної таганебної інформації.У зв`язкуіз чим,Позивач вимушенийзвернутися досуду зазахистом своїхпорушених прав,оскільки наявнівсі правовіта фактичніпідстави длявизнання вказаноївище інформаціїнедостовірною,та зобов`язанняВідповідачів спростуватитаку інформацію. Завдану моральну шкоду Позивач оцінює в один мільйон гривень, яку також просить стягнути.
		ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
		Ухвалоюсудді Прилуцькогоміськрайонного судувід 26вересня 2018року відкритопровадження усправі тапризначено справудо підготовчогорозгляду на 11год.00хв.25грудня 2018року.Доручено представнику позивача організацію здійснення перекладу на іспанську мову позовної заяви 11842/18 від 21.09.2018, ухвали №742/3214/18 від 26.09.2018. Направлено до Міністерства юстиції України через Головне територіальне управління юстиції в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, просп.Миру, 43) звернення до Міністерства закордонних справ України судове доручення про повідомлення дипломатичними каналами компанії «Teka-Group Foundation» про дату та час підготовчого засідання по справі № 742/3214/18, що розглядається Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області разом з примірниками процесуальних документів по даній справі для подальшої передачі Міністерству закордонних справ України. Провадження у справі № 742/3214/18 зупинити до 25.12.2018.
		   Ухвалами Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2018 року поновлено провадження у справі та відкладено підготовче засідання в даній справі до 27 лютого 2019 року у зв`язку з невиконанням судового доручення та відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача «Тека-Груп Фаундеішн» ( Республіка Панама) про час і місце розгляду справи. Провадження у справі № 742/3214/18 зупинити до 27.02.2019.
		Ухвалами Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 лютого 2019 року поновлено провадження у справі та відкладено підготовче засідання в даній справі до 25 вересня 2019 року. Повторно доручено представнику позивача  ОСОБА_6 організацію здійснення перекладу на іспанську мову ухвали №742/3214/18 від 27.02.2019 та судового доручення. Направлено до Міністерства юстиції України через Головне територіальне управління юстиції в Чернігівській області звернення до Міністерства закордонних справ України судове доручення про повідомлення дипломатичними каналами компанії «Teka-Group Foundation» продату тачас підготовчогозасідання посправі №742/3214/18,що розглядаєтьсяПрилуцьким міськрайоннимсудом Чернігівськоїобласті разомз примірникамипроцесуальних документівпо данійсправі дляподальшої передачіМіністерству закордоннихсправ України.Провадження у справі № 742/3214/18 зупинити до 25.09.2019.
		Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2019 року відкладено розгляд даної справи до 18 жовтня 2019 року.
		Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2019 року провадження у даній справі зупинено у зв`язку з невиконанням судового доручення та відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача «Тека-ГрупФаундеішн»  ( ОСОБА_7 ) про час і місце розгляду справи до надходження відомостей про виконання судового доручення.
		Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2020 року провадження у даній справівідновлено та призначено до розгляду на 09 листопада 2020 року.
		Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29 грудня 2020 року.
		ІІІ. Позиції сторін.
		У судове засідання представник позивача не з`явився, проте надіслав заяву про розгляд даної справи без участі сторін, підтримав заявлені позовні вимоги, у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи. 
		Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили. Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи в тому числі і розміщення повідомлення на офіційному сайті судової влади. 
		Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України. 
		ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
		Відповідно допротоколу огляду веб-сторінки№21від 19вересня 2018року,за результатамиогляду навеб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 , при відображенні браузером відображає офіційний веб-сайт інформаційного видання «Антикор», містить текстові повідомлення, зображення, а також статтю із назвою «Московский советчик ОСОБА_4 ».Крім того,в статтіміститься твердженнянаступного змісту:1)"Склонныйк авантюризму,киевскиймэр разгляделв немтакого жеафериста ипроходимца".2)"Послебегства ОСОБА_3 " (а.с.35-40).
		Згідно закордонного паспорта номер НОМЕР_1 , виданого 29.05.2012 органом 8099 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином України (а.с.27).
		Згідно паспорта номер НОМЕР_2 , виданого 05/03/2018 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином Держави Ізраїль (а.с.50).
		Згідно характеризуючих даних ОСОБА_1 позитивно характеризується, його репутація є бездоганною; він усе своє свідоме життя займався громадською і політичною діяльністю, мав активну громадянську позицію, був народним депутатом України ІІ, ІІІ та IV скликань, з 2006 по 2012 роки був Київським міським головою, має почесні звання Заслужений юрист України та почесний працівник прокуратури України, був неодноразово нагороджений орденами (а.с.52-75).
		Відповідно до довідки серія ЦАП №0209354 виданої 27.03.2014 Міністерством Внутрішніх Справ України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.Харків, Харківська область, на території України станом на 04.10.2016 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.51).
		Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01.07.2011, яке набрало законної сили 10.10.2011, у справі № 2-8534/11 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавництво «Економіка», ОСОБА_8 про спростування неправдивих відомостей, захист честі, гідності, ділової репутації судом було встановлено, що інформація про причетність ОСОБА_5 до злочинів, а саме: до «махінацій із нерухомістю  продажем об`єктів через «конвертцентри» - є недостовірною (а.с.85-87).
		Відповідно до рішення Печерського районного суду м.Києва від 01.06.2012, яке набрало законної сили 13.01.2013, у справі № 2-4755/11 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про спростування неправдивих відомостей, захист честі, гідності, ділової репутації, судом було встановлено наступне: «Вирішуючи питання про недостовірність інформації, що міститься у вислові «а мэр ОСОБА_10 , укравший 70 миллиардов, путешествует за границей», суд враховує, що у відповідності дост.62 Конституції України, особавважається невинуватoю у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (а.с.96-98).
		Відповідно до рішення Печерського районного суду м.Києва від 11.07.2017, яке набрало законної сили 01.08.2017, у справі № 757/43307/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_11 , ТОВ «Політека» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, суд вважав доведеними обставини, на які посилався позивач у частині недостовірності висловленої відповідачем інформації стосовно позивача (зокрема, щодо твердження, що Позивач є мародером), й законними підстави вважати її такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача (а.с.88-95).
		Згідно листа прокуратури м.Київ від 23.04.2018 вироки суду за розкрадання земель м.Києва, досудове розслідування у яких здійснювалося слідчими ГУНП м.Києві, ГУ СБУ у м.Києві та Київській області, які набрали законної сили відсутні (а.с.103).
		Згідно здовідки звідомостями провласника веб-сайтуабо інформацієюпро йоговстановлення №117/2018-Д-ЦКвід 22.06.2018,виданої Консорціумом«Український центрпідтримки номеріві адрес»(УЦПНА)Департамент «Центркомпетенції»,власником веб-сайту http://anticor.com.ua єреєстор доменногоімені:anticor.com.ua єфірма Teka-GroupFoundation,0835,РА (Республіка Панама) Panama (м.Панама), 50 th street Global Bank Tower. ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 є засновниками громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади» (а.с.41-47).
		V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи. 
		Щодо визначення належних відповідачів. 
		Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.
		При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.
		Належним відповідачем у разіпоширенняоспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу тавласник веб-сайта, особи яких позивачповинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту  вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Відповідно до статті 1 закону України «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується веб-сайт, та/або отримувач послуг хостингу.
		У пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зроблено висновок, що «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		   Звертаючись до суду позивач визначив відповідачами у справі ОСОБА_2 , Громадську організацію«Комітет попротидії корупціїв органахвлади» та Teka-Group Foundation (Республіка Панама).
		З матеріалівсправи вбачається,що відповіднодо довідкиз відомостямипро власникавеб-сайтуабо інформацієюпро йоговстановлення №117/2018-Д-ЦКвід 22.06.2018,виданої Консорціумом«Український центрпідтримки номеріві адрес»(УЦПНА)Департамент «Центркомпетенції»,власником веб-сайту http://anticor.com.uaє реєстордоменного імені:anticor.com.ua єфірма Teka-GroupFoundation,0835,РА (Республіка Панама) Panama (м.Панама), 50 th street Global Bank Tower. ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 є засновниками громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади». При цьому, громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» може мати відношення до створення та функціювання веб - сайту http:// anticor.com.ua.
		Надаючи аналіз наданих учасниками справи доказів, з урахуванням того, що реєстрація доменного імені є відкритою, здійснюється в онлайн-режимі на підставі онлайн-заявки особи, яка має намір зареєструвати доменне ім`я, та не потребує жодного підтвердження, ідентифікації та авторизації особи реєстранта, неможливо встановити, що саме ОСОБА_2 та громадська організація«Комітет попротидії корупціїв органахвлади»є засновниками та дійсним власником (реєстрантом) веб-сайту «antikor.com.ua», на якому опублікована стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_2 та громадська організація«Комітет попротидії корупціїв органахвлади»є неналежними відповідачами, а тому позовні вимоги до них не підлягають задоволенню.
		Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про автора статті, неможливо установити власником веб-сайту, який є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту то на переконання суду, власником веб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується веб-сайт, та/або отримувач послуг хостингу, а саме фірма Teka-GroupFoundation,0835,РА (Республіка Панама) Panama (м.Панама), 50 th street Global Bank Tower.
		Щодо суті позовних вимог.
		Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно з частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростуваннянедостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
		Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі  Постанова № 1) кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Ч.4 ст.32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з п.15 Постанови № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
		а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
		б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
		в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
		г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Відповідно до пунктів а та б - інформація щодо ОСОБА_1 , була поширена шляхом розміщення її на веб-сайті «АНТИКОР», за посиланням: https://antikor.com.ua/articles/245875-moskovskij_sovetchik_aleksandr_kavaСтаном на дату подання позову вона є доступною для перегляду будь-кому.
		Відповідно до пункту в - спростовувана інформація, є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності.
		Згідно з абзацами 5, 6 пункту 15 Постанови № 1 недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, вчинення протиправних, кримінально караних дій тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Згідно з ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема: критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема: гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Суди при вирішенні зазначених справ повинні застосовувати, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права  абз.2 п. 2 Постанови N 1, а також ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
		Так, статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. 
		В справі «De Haes Gijsels v. Belgium» Європейський Суд зазначив, що залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, є оціночним судженням, може бути певною мірою перебільшеним або навіть провокаційним при відсутності будь-якої фактичної підстави.
		Зважаючи на вищезазначене, інформація, поширювана щодо ОСОБА_1 інформаційним порталом «АНТИКОР», має характер фактичних тверджень, адже дану інформацію можна перевірити на предмет істинності. 
		Відповідно до пункту г - беззаперечно, поширення окресленої інформації порушує немайнові права Позивача на честь, гідність та ділову репутацію.
		Згідно з п.4 Постанови № 1 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Це поняття моральної свідомості й категоріяетики, що включає в себе моменти усвідомлення індивідом свого суспільного значення й визнання цього значення з боку суспільства.
		Беззаперечним є те, що розповсюдивши оспорювану недостовірну інформацію Відповідачем порушено право Позивача на честь. 
		Після публікації вказаних недостовірних відомостей кожна особа, незалежно від власного бажання, асоціюватиме Позивача із особою, яка, начебто, причетна до певних незаконних діянь. І, безумовно, така асоціація негативно впливає на загальну соціальну оцінку Позивача, оскільки причетність до незаконних діянь із землею у столиці аж ніяк не відповідає позитивним загальноприйнятим уявленням про добро і зло у суспільстві.
		Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Це сукупність підтвердженоїінформаціїпроособу, що дає можливість зробитивисновокпро професійні здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогамзакону.
		Поширенням спростовуваної недостовірної інформації інформаційним порталом «АНТИКОР» також здійснено серйозний негативний вплив на ділову репутацію та імідж Позивача. 
		Незважаючи на суттєві численні заслуги Позивача, його перевірені роками ділові і професійні якості при виконанні службових та громадських обов`язків, твердження про вчинення кримінально караних діянь безсумнівно, неминуче негативно вплинуло на ділову репутацію Позивача. Така недостовірна інформація надзвичайно негативно впливає на бездоганну репутацію ОСОБА_1 , і, беззаперечно, є порушенням права Позивача на ділову репутацію.
		Щодо вжитого у статті терміну «аферист» опублікованого на інформаційному порталі «АНТИКОР» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до словника української мови, поняття аферист має на увазі особу, яка займається аферами. Також вказано, що синонімом даного слова є слово шахрай. Аналогічний синонім міститься і у Вікіпедії, у якій зазначається, що аферистом є шахрай, нечесна людина, що займається шулерством, махінаціями.
		В свою чергу, шахрайство є кримінально караним діянням, відповідальність за яке передбачене статтею 190 Кримінального кодексу України.
		Таким чином, фактично, інформаційне видання "АНТИКОР" звинуватила особу у вчиненні злочину - аферистичних діянь, тобто, шахрайства.
		Проте з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не притягався до кримінальної відповідальності ані за вчинення шахрайства, ані за будь-який інший злочин, обвинувального вироку відносно нього не існує.
		Вказане беззаперечно свідчить про несправедливість відносно ОСОБА_1 в діях журналістів "АНТИКОРу", і про порушення ними презумпції невинуватості, адже згідно зі ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Також, варто наголосити на тому, що факт непричетності пана ОСОБА_5 до будь-яких злочинів, а також факт недостовірності інформації, яка поширювалась у засобах масової інформації, зокрема, щодо причетності ОСОБА_1 до «афер» та «махінацій із нерухомістю» у місті Києві, уже встановлювався під час розгляду інших цивільних справ рішення по яких зазначені вище.
		Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		З огляду на те, що вказаними вище рішеннями суду від 01.07.2011, 01.06.2012та 11.07.2017 було встановлено обставини щодо ОСОБА_1 , зокрема, щодо недостовірності інформації про його причетність до вчинення злочинів, зокрема, афер, шахрайства, крадіжок, мародерства, та махінацій із нерухомістю, тому вказані обставини під час розгляду даної заяви доказуванню не підлягають. 
		Окрім порушення права на честь, гідність і ділову репутацію, Відповідачем грубо порушено презумпцію невинуватості, передбачену як статтею 62 Конституції України так і частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Ухвалюючи рішення в справі про захист гідності, честі чи ділової репутації публічної особи, суд обов`язково повинен дотримуватись основоположних принципів права, зокрема, презумпції невинуватості. 
		Саме такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 29.11.2017 у справі № 761/6866/16-ц за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_15 , ТОВ «Інформаційне агентство «112 Україна», ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.
		Та обставина, що ОСОБА_1 наразі не проживає на території України жодним чином не свідчить про те, що він "втік" або "збіг". На сьогоднішній день позивач проживає на території Держави Ізраїль, громадянином якої являється. Про те, що він являється громадянином іншої держави для українських ЗМІ не є новиною: про зазначене було відомо ще з 2011 року, коли Ізраїльські ЗМІ отримали інформацію із відкритих джерел, і розповсюдили дані відомості і на вітчизняних медіа-теренах, на підтвердження чого вказують статті: стаття в газеті «ФАКТИ» від ІНФОРМАЦІЯ_5 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 стаття у виданні «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» від 02.08.2011, із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9 стаття від ІНФОРМАЦІЯ_10 із назвою «База данных МВД Израиля подтверждает гражданство ОСОБА_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11 стаття «ТСН» від 03.08.2011 із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » ( ІНФОРМАЦІЯ_13 та багато інших.
		Тобто, українському суспільству відома обставина наявності у Позивача ізраїльського громадянства, і відповідно, дана обставина дає обґрунтовані підстави передбачати, що така особа може скористатись своїм законним правом проживати на території тієї Держави, громадянином якої він також являється. А тому можна беззаперечно стверджувати, що ОСОБА_1 нікуди не втікав, а обрав інше місцеперебування, право на що, до речі, регламентоване такими основоположними міжнародними актами, як Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
		Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		Таким чином, виходячи із змісту вказаної норми, незважаючи на форму висловлювання, чи то оціночне судження, чи то фактичне твердження, якщо інформація є наклепом, вона підлягає спростуванню і доведенню її правдивості.
		На думку суду, наведена вище інформація не містить фактичних даних, у ній містяться оціночні судження та критика дій позивача, як публічної (посадової) особи. Крім цього, частина наведених вище фраз, які позивач просить визнати недостовірними, вирвані з контексту статті і без взаємозв`язку з іншими викладеними у ній обставинами самі по собі окремо жодної негативної інформації не містять.
		Надані позивачем докази, а саме відомості про судимість ОСОБА_1 , довідка Прокуратури м.Київ, а також відомостей про нагородження та заохочення ОСОБА_1 , вбачається, що останній судимостей немає, вироків за розкрадання земель м.Києва, досудове розслідування у яких здійснювалося слідчими ГУНП м.Києві, ГУ СБУ у м.Києві та Київській області, які набрали законної сили відсутні, а натомість позивач має ряд заохочень та нагород.
		Таким чиномна переконаннясуду наведенаінформація неє оціночнимисудженнями автораі прямозвинувачує ОСОБА_1 у скоєннікримінального правопорушення.Оскільки матеріаламицивільної справипідтверджено відсутністьщодо позивачабудь-якихкримінальних проваджень,повідомлень пропідозру увчиненні злочинівабо направленняобвинувальних актів,а такожвизнання інформаціїна якупосилається авторстатті судомнедостовірною,суд вважає дануінформацію,недостовірною ітакою,що порушуєособисті немайновіправа ОСОБА_1 ,а самепорочить честь,гідність таділову репутацію.
		Зважаючи навищевикладене,суд приходитьдо висновку,що поширеннямнедостовірної інформаціїщодо ОСОБА_1 інформаційним порталом«АНТИКОР» завданошкоди немайновимінтересам,порушено йогоправо нагідність,честь таділову репутацію,а томує всіправові тафактичні підставидля визнанняспростовуваної інформаціїнедостовірною тазобов`язання власникавеб-сайтуспростувати недостовірнуінформацію,а тому суд приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог, з підстав викладених вище, а саме в частині визнання та спростування інформації, яка визнана судом недостовірною та такою, яка порушує немайнові права позивача.
		   Щодо позовних вимог щодо стягнення з відповідача Teka-Group Foundation на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000000 грн. суд зазначає наступне. 
		Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.
		Згідно статті 280 ЦК України визначено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне  за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно дост.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Оскільки моральна шкода була спричинена позивачеві розповсюдженням про нього недостовірної інформації, яка має негативний характер, з урахуванням, що позивач є публічною особою, відповідач, як власник сайту не забезпечив перевірку достовірності інформації, яка викладається на сайті, а тому така шкода має бути відшкодована відповідачем з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості.
		Суд погоджується з доводами позивача про заподіяння йому моральної шкоди. Враховуючи його бездоганну репутацію, те що він займався благодійністю, має багато нагород і подяк, він покращувавтранспортну інфраструктуруміста,займався благоустроємміста,займався проблемамибезхатченків,здійснював реконструкціюшкіл,дитячих садків,храмів тацерков,однак,з урахуваннямвідсутності доказівіснування обставин,на якіпозивач посилається,зокрема нахарактер душевнихстраждань,перебуванні впостійному нервовомунапруженні,та іншихобставин,суд визначаєрозмір моральноїшкоди всумі 5000 гривень .
		Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача Teka-Group Foundation на користь позивача понесених  ОСОБА_1  витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступного.
		Згідно з частиною 3статті 3 Цивільного процесуальногокодексу України(далі -ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Статтею 133 ЦПК Україн визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до частини 8 статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Згідно з пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 частини 1статті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).
		Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 
		Відповідно до частини 3статті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Зі змісту статей10,11,12,13 ЦПК Українив узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
		При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).
		Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Адвокатським Об"єднанням"ЛітігейшнГруп" укладено договір про надання правової допомоги від 12 квітня 2019 року та додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 12 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тека-Груп Фаундеішн (Республіка Панама), Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди.    
		Відповідно до рахунку на оплату №28-12-01/20 від 28 грудня 2020 року вартість наданої правової допомоги у цивільній справі №742/3214/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тека-Груп Фаундеішн (Teka-GroupFoundation), Громадської організації «Комітет по протидії Корупції в Органах Влади» про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди становить 26120 грн., одержувач коштів Адвокатське Об"єднання "Літігейшн Груп", платник ОСОБА_1 . 
		Згідно розрахунку та детального опису наданої правничої допомоги від 28 грудня 2020 року вбачається, що сума наданої правої допомоги ОСОБА_1 становить 26120 гривень. З матеріалів справи вбачається, що такі дії відповідають умовам договору про надання правової допомоги, а час, витрачений на підготовку, надання консультацій, складання, подання документів та представництва інтересів в суді є обґрунтованим, а тому ця вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.
		VІ. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог. 
		Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1484,60 грн., виходячи із розрахунку (дві позовні вимоги немайнового характеру 704,80 грн + 704,80 грн, та + 0.5% відсотка задоволених позовних вимог майнового характеру, (75 грн від 15000 грн ( сума сплаченого позивачем судового збору). 
		    Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265,280-281, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		     У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Громадська організація«Комітет попротидії корупціїв органахвлади» прозахист честі,гідності,ділової репутації,зобов`язання спростуватинедостовірну інформаціюта відшкодуванняморальної шкоди  відмовити.
		 Позовні вимоги ОСОБА_1 до Компанії «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-GroupFoundation,Республіка Панама)про захистчесті,гідності,ділової репутації,зобов`язання спростуватинедостовірну інформаціюта відшкодуванняморальної шкоди  задовольнити частково.
		   Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію  ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: "Склонный к авантюризму,киевский мэр разглядел в нем такого же афериста и проходимца" та "После бегства ОСОБА_3 ".
		   Зобов`язати компанію «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-Group Foundation, Республіка Панама) спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме:"Склонный к авантюризму,киевский мэр разглядел в нем такого же афериста и проходимца" та "После бегства ОСОБА_3 " ,яка була розповсюджена 03 липня 2018 року - у той же спосіб, в який ними було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: розмістити інформацію на веб-сайті «https://antikor.com.ua» в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі, шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною, і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 .
		   Стягнути з компанії «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-Group Foundation, Республіка Панама), (адресамісцезнаходження :0835,Глобал БанкТауер,18Флор,50стріт,П.О.Бокс 0831-02484,Панама,Республіка Панама(0835,Box0831-2484,50-thStreet,18floor,GlobalBankTower,Panama,RepublicofPanama), на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 5000,00 (п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 26120(двадцятьшість тисячсто двадцять)грн.в рахуноквідшкодування витратна правничудопомогу та1484(однатисяча чотириставісімдесят чотири)гривні 60копійок судових витрат.
		   В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до компанії «Тека-Груп Фаундеішн» (Teka-Group Foundation, Республіка Панама) про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди  відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		   Суддя                      О.Ільченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...