Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/3015/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2021. Зареєстровано: 14.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2021.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: П/500/3456/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 500/3015/20
		12 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
		головуючого судді Баранюка А.З. 
		за участю:
		секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.
		представника позивача: Кучмія М.Я. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання вчинити дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) із адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області (далі  відповідач-1) та Міністерства внутрішніх справ України (далі  відповідач-2) про:
		зобов`язання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області видати ОСОБА_1 довідку за формою, згідно із додатку 1 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413;
		зобов`язання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області направити на розгляд комісії МВС України з питань розгляду матеріалів надання статусу учасника бойових дій, учасника війни матеріали відносно ОСОБА_1 ;
		зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни розглянути заяву ОСОБА_1 .
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , перебував на посаді міліціонера взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1" ГУМВС України у Луганській області та проходив службу в зоні проведення АТО з 08.08.2014р. Позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас 13.10.2014 року. Позивач неодноразово звертався до відповідачів з питань розгляду матеріалів про визнання його учасниками бойових дій про що йому було відмовлено. Зокрема листом від 01.07.2020р. Департамент персоналу МВС України надаючи відповідь на адвокатський запит повідомив, що Ліквідаційна комісія ГУМВС України у Луганській області відмовилася направляти матеріали на розгляд Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Позивач вважає, що така відмова суперечить вимогам законодавства та позбавляє його права скористатися пільгами, що встановлені для учасників бойових дій.
		Ухвалою від 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі.
		09 листопада 2020 року судом отримано відзив на позовну заяву від Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області у якому відповідач-1 проти позовних вимог заперечив та, поряд з іншим пояснив, що нормативно-правовими актами чітко визначено перелік документів, які є підставою надання особам статусу учасника бойових дій. Згідно довідки ГУМВСУ у Луганській області від 22.10.2020 № 6/4-247лк відповідно до наказів АТЦ при СБУ ОСОБА_1 не є таким, що перебував у складі сил і засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань. Таким чином у відповідача-1 відсутні будь які належні докази, як то визначено пунктом 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413, щодо перебування позивача у складі сил і засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань. 
		Крім того, згідно із п. 6 вказаного Порядку для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії. Однак на час розгляду справи вказаний строк сплив, що не позбавляє позивача права самостійно звертатися до відповідної комісії МВС.
		Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою представників відповідачів.
		Ухвалами суду від 07 грудня 2020 року та 21 грудня 2020 року розгляд справи відкладався з метою витребування у МВС України додаткових доказів.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
		Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
		Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 , перебував на посаді міліціонера взводу №1 роти патрульної служби міліції особливого призначення батальйону "Луганськ-1" ГУМВС України у Луганській області відповідно до наказу ГУ МВС України у Луганській області від 25 липня 2014 року №211о\с "По особовому складу" (а.с. 6).
		Наказом ГУ МВС України у Луганській області від 25 серпня 2014 року №245о\с "По особовому складу" позивача призначено на посаду міліціонера взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1" ГУМВС України у Луганській області, увільнивши з попередньої посади (а.с. 5).
		Наказом ГУ МВС України у Луганській області від 13 жовтня 2014 року №323о\с "По особовому складу" позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за порушення дисципліни (а.с. 7).
		Відповідно до копії довідки ГУ МВС України у Луганській області від 18 вересня 2014 року № ВДЗ/1967 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді міліціонерам взводу №1 роти №2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1" ГУМВС України у Луганській області наказ №211о\с від 25.07.2014 в зоні проведення АТО наказ №1428 від 08.08.2014р. (а.с. 4).
		Позивач неодноразово звертався до відповідачів з метою отримання статусу учасника бойових дій однак йому було відмовлено, що підтверджується також листом Департаменту персоналу МВС від 01 липня 2020 року № 378АЗ/22, оскільки за інформацією Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області Федик П.Д. не перебував у складі сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 9).
		Не погоджуючись з цим позивач звернувся із позовом до суду.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII).
		Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
		Згідно зі статтею 5 Закону № 3551-XII, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
		Пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону України № 3551-XII передбачено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
		Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначається Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (надалі - Порядок №413).
		Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку № 413 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин  липень-жовтень 2014 року) статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
		Згідно із абзацом 2 пункту 4 Порядку № 413 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин  липень-жовтень 2014 року) підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
		Таким чином, на час проходження ОСОБА_1 служби в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1" ГУМВС України у Луганській області підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб були документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, серед яких, зокрема вказано витяги з наказів.
		При цьому суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин абзац 2 пункту 4 Порядку № 413 не передбачав, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку є накази АТЦ при СБУ.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку № 413, в чинній редакції, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, а для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
		Отже, Кабінетом Міністрів України, з моменту затвердження Порядку № 413, розширено перелік документів, які підтверджують безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення.
		Суд бере до уваги пояснення Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, що згідно із наказів АТЦ при СБУ ОСОБА_1 не є таким, що перебував у складі сил і засобів, які залучалися та брали безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань.
		Разом з тим, такі накази не є єдиними підставами, які можуть підтверджувати участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції. З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, є відповідні документальні підтвердження, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення та довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Такими документами можуть бути накази, довідки та інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, як передбачено Порядком № 413, зокрема зазначені накази ГУМВС України у Луганській області про призначення позивача на посаду міліціонера від 25 липня 2014 року №211о\с та від 25 серпня 2014 року №245о\с, наказ про його звільнення від 13 жовтня 2014 року №323о\с, довідка ГУ МВС України у Луганській області про перебування позивача в зоні проведення АТО від 18 вересня 2014 року № ВДЗ/1967.
		При вирішенні спору суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_2 , який у судовому засіданні пояснив, що він брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей та в серпні 2014 року зустрів ОСОБА_1 в місті Сєвєродонецьк поряд із відділенням поліції де позивач проходив службу в батальйоні "Луганськ-1". Також пояснив, що позивач добровільно за власним бажанням проходив службу.
		Суд також бере до уваги те, що з моменту створення у 2014 році батальйон патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1" перебував в зоні проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку № 413 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов`язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі - комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 602 "Про внесення змін до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" доповнено пункт 2-1 Порядку № 413, яким встановлено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
		Таким чином, суд вважає, що ГУМВС України у Луганській області безпідставно не надало позивачу після його звільнення довідку за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
		Згідно із абзацом 2 пункту 6 Порядку № 413 у чинній редакції для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.
		Таким чином суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в частині позовних вимог до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області буде зобов`язання подати на розгляд комісії утвореної Міністерством внутрішніх справ України довідку та документи відповідно до пункту 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.
		При цьому суд зазначає, що пропуск місячного строку подання таких документів не позбавляє відповідача-1 обов`язку стосовно подання вказаних документів до МВС України, до того ж оригінали зазначених наказів та копія довідки знаходиться саме в Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Луганській області. Цей обов`язок відповідача-1 не може бути також спростованим правом позивача самостійно звернутися до МВС України відповідно до п. 8 Порядку № 413.
		Щодо позовної вимоги до відповідача-2 стосовно зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни розглянути заяву ОСОБА_1 суд вважає, що ця вимога є передчасною, оскільки такі дії можуть бути вчинені лише після отримання МВС України довідки за формою згідно з додатком 1 та документів, передбачених пунктом 4 Порядку № 413, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач-2 їх не розгляне.
		А тому суд вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
		Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. 
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити частково.
		Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області подати на розгляд комісії утвореної Міністерством внутрішніх справ України довідку та документи відповідно до пункту 6 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 для надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 13 січня 2021 року.
		Реквізити учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); 
		відповідач-1: Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Луганській області (місцезнаходження: вул. Партизанська, 16, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401, код ЄДРПОУ 08592129); 
		відповідач-2: Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) .
		 
		Головуючий суддяБаранюк А.З.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...