Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/21710/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2021. Зареєстровано: 14.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2021.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/953/394/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220490002831

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа№ 953/21710/20 
		н/п 1-кп/953/394/21 
		В И Р О К 
		    І МЕ НЕ М    У КР АЇ НИ  
		       
		13.01.2021 року            Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі - ОСОБА_2 , 
		за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12020220490002831 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, с середньою освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		19 вересня 2020 року приблизно о 21:45 год. ОСОБА_6 , знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованої біля будинку №88 по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харкові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та конфлікту з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , діючи із злочинною недбалістю, не маючи наміру на вбивство ОСОБА_7 та не передбачаючи можливості настання його смерті, не допускаючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки для життя та здоров`я потерпілого, умисно наніс йому удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, від якого потерпілий впав на землю з прискоренням з висоти власного зросту та вдарився потиличною частиною голови об асфальтобетонне покриття, в результаті чого ОСОБА_7 втратив свідомість. Через декілька хвилин ОСОБА_7 прийшовши до тями та самостійно направився до дому за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де ліг спати. 
		Наступного дня, 20 вересня 2020 року близько 11:00 год. труп ОСОБА_7 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 .
		Таким чином ОСОБА_6 , наносячи удар в обличчя ОСОБА_7 , не передбачав можливості настання його смерті, хоча, враховуючи те, що потерпілий знаходився у стані алкогольного сп`яніння, не твердо тримався на ногах, повинен був і міг передбачити те, що під дією прискорення від завданого ним удару, потерпілий може не втриматись на ногах, впасти, вдаритись головою і отримати травму, не сумісну з життям.
		В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_7 згідно висновку експерта КЗОЗ «Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи» №10-12/2570-Дм/20 від 27.10.2020 - отримав тупу закриту черепно-мозкову травму у вигляді: забитої рани на нижньому повіці лівого ока; синець у лівій периорбітальній області; крововиливів в м`які покрови голови в потиличній області справа; крововиливи під м`які мозкові оболонки скроневих часток правої та лівої півкуль головного мозку; вогнище забою лобно-тім`яної частки лівої півкулі головного мозку; прямолінійний перелом потиличної кістки справа. Причиною смерті ОСОБА_7 стала тупа закрита черепно-мозкова травма у вигляді вище описаних ушкоджень, з подальшим розвитком набряку-набухання головного мозку, що і стало безпосередньою причиною смерті та яка згідно п. 4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.1.а., п.2.1.2., п.2.1.3.б.в. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р.).
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та пояснив, що 19.09.2020 близько 21:00 год. він знаходився на зупинці тролейбусу біля будинку №88 по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харкові, де розмовляв зі знайомою жінкою на ім`я ОСОБА_8 . До них підійшов потерпілий ОСОБА_7 та почав чіплятися до Альони. ОСОБА_6 зробив потерпілому зауваження, але ОСОБА_7 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, на зауваженні не реагував, почав сваритися з ОСОБА_8 та вдарив її, а потім почав кидатися на ОСОБА_6 . Коли потерпілий хотів вдарити ОСОБА_6 , обвинувачений випередив його і вдарив потерпілого кулаком правої руки в голову. Від удару ОСОБА_7 впав на спину і вдарився головою об асфальт, втративши свідомість. Тоді ОСОБА_6 разом ОСОБА_8 привели ОСОБА_7 до тями, дали воду, щоб він умився. Після чого всі розійшлися по домах. В скоєному щиро кається, просить суворо не наказувати, при призначенні покарання просить врахувати, що у нього туберкульоз кіток і він є інвалідом 3 групи.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 в повному обсязі визнав винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_6 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.119 КК України, тобто вбивство, вчинене через необережність. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , встановлено, що він не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, має захворювання опоно-рухового апарату та визнаний інвалідом 3 групи. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, наявність у ОСОБА_6 захворювань та інвалідності. Обставин, що обтяжують ОСОБА_6 , не встановлено
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, які обтяжують покарання, вважає, що обвинуваченому  ОСОБА_6 слід призначитипокарання увигляді позбавленняволі і застосувати ст.75 КК України, звільнивши  ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме такийвид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
		В силу ст.75 КК України ОСОБА_6 від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 3 /три/ роки, поклавши на засудженого ОСОБА_6 у відповідності до ст.76 КК України обов`язок: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази у кримінальному провадженні №12020220490002831: полімерний пакет з одягом, зразками волосся та нігтьових пластин; картонну коробку та два полімерних пакета із змивами рук та кросівками; картонну коробку зі скатертю та змивами, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Київського ВП ГУНП в Харківській області  знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		   Головуючий -              суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...