Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/11676/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2021. Зареєстровано: 14.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.01.2021Справа №  910/11676/20
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
		за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" 
		до    Акціонерного товариства "Українська залізниця" 
		про стягнення 3 091, 05 грн.
		 
		без повідомлення учасників справи
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" (далі - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 3 091, 05 грн.
		У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної доставки порожніх залізничних вагонів (вантажу) до пункту призначення, що є порушенням ст. 41 Статуту залізниць України. У позові ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" просить стягнути з відповідача штраф у сумі 3 091, 05  грн., нарахований за таке порушення.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.
		У строк, встановлений судом, відповідач надав відзив на позов, у якому визнав факт прострочення доставки вагонів, але оскільки вказане порушення виникло з незалежних від залізниці причин, просив зменшити розмір штрафу до 90 % від заявленої позивачем суми.
		Розглянувши заяви сторін по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 02.03.2020 р. на адресу вантажоодержувача - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" за залізничними накладними №№ 53951091, 53949590, що містяться в матеріалах справи, відповідачем були доставлені порожні залізничні вагони, а отже, між сторонами виникли відносини з перевезення вантажу, які регулюються положеннями    глави 64 ЦК України    та    глави 32 ГК України.
		Відповідно до    статті 908 ЦК України    перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		За змістом статтей 909 ЦК України, 307 ГК України    за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
		Статтею 6 Статуту, затвердженого    постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України, ч. 1 ст. 313 ГК України    перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
		Зокрема, відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими    наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
		Згідно з пунктами 1.1, 1.2 вказаних Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
		Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил (статтей 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
		Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
		Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених    наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
		Як свідчать календарні штемпелі на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем було доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. При цьому відповідач не заперечив, що з його боку мали місце порушення таких термінів.
		Згідно зі    статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Зокрема, відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених    Статутом залізниць України.
		Відповідно до ст. 116    Статуту залізниць України    за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
		10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
		20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
		30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
		Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
		Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.
		Згідно з п. 2.1 Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
		Згідно із відомостями, внесеними до наявних у справі накладних, вантаж було прийнято залізницею до перевезення 02.03.2020, тому з огляду на п. 2.1 наведених Правил строк доставки обчислюється з 03.03.2020. При цьому, оскільки відстань складає 413 км, строк доставки становить 3 доби (1 доба за кожні повні та неповні 200 км шляху), а тому враховуючи п. 2.4 Правил, вантаж мав бути доставлений одержувачу не пізніше 06.03.2020 р. Проте, за накладною № 53951091 вантаж був доставлений 10.03.2020, а за накладною № 53949590 - 14.03.2020 р., тобто з простроченням.
		Таким чином штраф слід розраховувати за прострочення доставки вантажу за чотири і більше діб у розмірі 30 % провізної плати.
		Отже, встановивши факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу та перевіривши розрахунок заявленої суми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 3 091,05 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
		Також суд розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та дійшов висновку про його необгрунтованість, враховуючи наступне.
		Відповідно до ч. 2    ст. 218 ГК України    учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
		Згідно зі    ст. 233 ГК України    у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
		За змістом п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України"    суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Отже, зазначені вище норми про право суду на зменшення неустойки ставлять його в залежність від співвідношення розміру неустойки і збитків. 
		Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за визначених умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.
		У обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафу відповідач посилається на те, що Регіональна філія "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця", яка обслуговує позивача, та майже уся залізнична мережа вказаної філії знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що значно ускладнює транспортне сполучення, та, як наслідок, спричиняє несвоєчасну доставку вантажу.
		З цього приводу суд зазначає, що регіональна філія відповідача, здійснюючи перевезення та будучи обізнаною із обставинами, що можуть вплинути на затримку перевезення вантажу (вагонів), могла врахувати такі обставини при плануванні обсягів обслуговування вантажів на відповідних під`їздних шляхах та уникнути прострочення зобов`язання.
		Також відповідач не надав доказів щодо існування інших причин, що слугували порушенню термінів доставки вантажу за відсутності вини залізниці. 
		Стосовно звіту Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" за І квартал 2020 року, який на думку відповідача свідчить про понесення значних збитків залізницею, то суд зазначає, що цей звіт стосується діяльності певної регіональної філії, яка не є юридичною особою, при цьому заходи відповідальності за допущені порушення взятих зобов`язань застосовуються до головного підприємства (АТ "Укрзалізниця").
		Отже, суд вважає, що відповідач не довів поважності причин невиконання зобов`язання з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій; не навів доводів щодо неспівмірності штрафу розмірам збитків позивача, заінтересованості кредитора (позивача) у стягненні штрафу. У той час, як правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
		З огляду на викладене суд встановив, що підстав для зменшення визначеного судом штрафу при підтвердженому факті прострочення відповідачем немає.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		З урахуванням викладеного, керуючись ст. 73-79,    129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у сумі 3    091,05 грн. задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ідентифікаційний код 00191075) штраф у сумі 3 091 (три тисячі дев`яносто одна) грн. 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
		Повне судове рішення складене 12 січня 2021 року.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
		Суддя                                                                                                            Головіна К. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...