Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/9872/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2021. Зареєстровано: 15.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2021.
Дата набрання законної сили: 13.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/15420/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 520/9872/18
		адміністративне провадження № К/9901/15420/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,  
		суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
		УСТАНОВИВ:
		Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують ФОП ОСОБА_1 .
		В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення фактичної перевірки, начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 27 вересня 2018 року №9674/ФОП/20-40-13-05-14 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а позов задовольнити.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 17 серпня 2018 року №6083, фахівцями контролюючого органу здійснено вихід 20 серпня 2018 року за адресою провадження господарської діяльності відповідача.
		Контролюючим органом пред`явлені направлення №2062, №2063, №2064 від 20 серпня 2018 року, з метою вручення наказу та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки представнику відповідача, який зазначив, що не допускає перевіряючих осіб до проведення фактичної перевірки.
		На підставі вищенаведеного позивачем складено акт від 20 серпня 2018 року №6439/20-40-13-14/1412785311236 про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки відповідача.
		У зв`язку із наведеним, позивачем прийнято рішення від 27 вересня 2018 року №9674/ФОП/20-40-13-05-14 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків відповідача.
		Керуючись статтею 283 КАС України, ГУ ДФС у Харківській області звернулося до суду із адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій в загальному порядку.
		Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на час розгляду справи, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача фактично припинило свою дію, у зв`язку зі спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим. Окрім того, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти не у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу та відсутністю майна для погашення такого боргу, а у зв`язку з не допуском працівників контролюючого органу до проведення перевірки. Будь-яких доказів, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідача був податковий борг позивач не надав.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
		Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 ПК України.
		Згідно із положеннями п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
		Відповідно до п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: 94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу; 94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
		Тобто, арешт майна може бути застосований за наявністю хоча б однієї з визначених статтею 94 ПК України обставин.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна слугував факт відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього перевірки.
		Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
		Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
		Згідно із п.94.6 ст.94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
		Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України пов`язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.
		Відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
		Згідно із пп.94.19.1 п.94.1 ст.94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у п.94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.
		Відтак, суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу, оскільки з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна вже минуло 96 годин, встановленого для його перевірки, тому застосований адміністративний арешт є припиненим відповідно до п.п.94.19.1 пункту 94.19 ст. 94 ПК України.
		Щодо позовних вимог про зупинення видаткових операцій.
		Ч.4 ст.5 КАС України, встановлено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
		Згідно із пп.20.1.31 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
		Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства, відкритих в банківських установах.
		Судами попередніх інстанцій не встановлено, а позивачем не доведено наявності податкового боргу у відповідача, відсутності у нього майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, а також, зокрема, доказів недопущення відповідачем посадових осіб до обстеження територій та приміщень.
		До аналогічних висновків щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України Верховний Суд дійшов під час вирішення справ №820/3059/17 (постанова від 8 серпня 2018 року), №280/2993/19 (постанова від 26 червня 2020 року), №820/5045/18 (постанова від 16 грудня 2020 року).
		Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                О.В.Білоус
		Судді                                                                                                     Н.Є.Блажівська
		                                                                                                    І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...