Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/3071/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.01.2021. Зареєстровано: 15.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2021.
Дата набрання законної сили: 13.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/14776/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 815/3071/18
		адміністративне провадження № К/9901/14776/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,
		суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 26 березня 2018 року:
		- №0159741305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 71 551,1 грн (57 240,88 грн за податковим зобов`язанням та 14 310,22 грн за штрафними санкціями);
		- №0159821305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 5262,58 грн (4770,07 грн за податковим зобов`язанням та 1192,51 грн за штрафними санкціями);
		- №0159731305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 170 грн.
		В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у зв`язку з відсутністю у нього доходу у вигляді додаткового блага, у розумінні п.8 підрозділу 1 Перехідних положень ПК України, податковим органом протиправно та без наявних на те підстав прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а позов задовольнити.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 лютого 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3279-048/08Р (далі -договір №3279-048/08Р), відповідно до п.п.1.1. п.1 якого, з метою своєчасної оплати «Позичальником» автомобіля, що купується за Договором №102 купівлі-продажу автомобіля, укладання яких здійснюється на підставі з урахуванням вимог п.6.1.11 даного Договору, банк надає позичальникові кредит в іноземній валюті на загальну суму 16362 доларів США.
		28 лютого 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладено та підписано додаток №1 до кредитного договору №3279-048/08Р стосовно сплати тарифів банку при отриманні кредиту за купівлю автомобіля.
		30 листопада 2016 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про прощення частини боргу за договором №3279-048/08Р відповідно до п.п.2,3,4 якого, банк підтверджує свої зобов`язання здійснити прощення частини боргу позичальника за кредитним договором, у розмірі, передбаченому у п.4 вказаного договору (а саме 12 422,37 доларів США, що за курсом НБУ станом на укладення вказаного договору в еквіваленті складає 318 004,9 грн), за умови, що позичальник бере на себе зобов`язання у строк до 30 листопада 2016 року включно здійснити погашення за кредитним договором у розмірі 4750 доларів США в черговості передбаченій умовами Кредитного договору.
		30 листопада 2016 року на виконання умов договору №3279-048/08Р, ОСОБА_1 сплачено 4750 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 121597,03 грн.
		Згідно із п.4 та п.4.1 договору про прощення частини боргу від 30 листопада 2016 року, сторони домовились про те, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає прощенню банком складає 12 422,37 доларів США, а заборгованість за кредитом, яка підлягає прощенню банком становить 12 422,37 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання цього договору в гривневому еквіваленті складає 318 004,9 грн.
		Пунктом 12 договору від 30 листопада 2016 року про прощення частини боргу за кредитним договором №3279-048/08Р повідомлено позичальника про те, що шляхом підписання даного договору Позичальник вважається повідомленим відповідно до абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164 ПК України про прощення частини заборгованості за кредитом (основної суми боргу) в розмірі, визначеному в п.4.1 даного Договору.
		Далі, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 9 лютого 2018 року №826, податковими ревізорами-інспекторами проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання ним вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу отриманого платником податку як додаткове благо (ознака 126) за період з 1 січня по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2018 року №367/15-32-13-05/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення: пп.4918.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України - не надання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік по строку подання до 01.05.2017 року; п.164.1 п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 п.п.167.1 ст.167 п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 п.п.179.7 ст.179 ПК України донарахована сума податку на доходи фізичних осіб у розмірі 57240,88 грн за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року: п.п.1.2 п.1.4 п.1.5 пп.1.6 п.16 підрозділу 10 Розділу XX ст.163 п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.168.4 ст.168, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України донараховано військового збору у розмірі 4770,07 грн.
		В подальшому, на підставі зазначеного акту перевірки, уповноваженою особою контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2018 року:
		- №0159731305, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
		- №0159821305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір та застосовані штрафні санкції у розмірі 5962,58 грн.
		- №0159741305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування у розмірі 57240,88 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 310,22 грн.
		На зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем подано скаргу, яка, в свою чергу, рішенням від 11 червня 2018 року залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
		Не погоджуючись з такими діями та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірних рішень відповідача.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанції з огляду на таке.
		Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		П.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		За змістом пп.78.1.2. п.178.1 ст.178 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
		У відповідності до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, «додаткові блага» - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
		Перелік «додаткових благ», які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України і є вичерпним.
		Так, приписами пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу).
		Положеннями п.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року), в свою чергу, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
		Одночасно, Законом України від 9 квітня 2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» (положення набрали чинності 7 травня 2015 року), передбачено, що підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п.8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
		Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
		Також, дія абз.1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 року.
		Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.
		За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX «"Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
		Таким чином, Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
		При цьому, п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
		Як передбачено ч.ч.1,3 ст.626 ЦК України, договором - є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору, та відповідно до змісту ч.1 ст.627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, 28 лютого 2008 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3279-048/08Р, відповідно до якого, з метою своєчасної оплати позичальником автомобіля, що купується за Договором №102, банк надає кредит в іноземній валюті на загальну суму 16 362 доларів США.
		Далі, 30 листопада 2016 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про прощення частини боргу за кредитним договором №3279-048/08Р від 28 лютого 2008 року.
		Відповідно до умов договору від 30 листопада 2016 року про прощення частини боргу за кредитним договором №3279-048/08Р від 28 лютого 2008 року, сторони підтвердили, що заборгованість позичальника за кредитним договором станом на 30 листопада 2016 року - 17172,37дол. США, з яких: 12 448,24 доларів США - непогашений кредит; 4724,13 доларів США - несплачені відсотки.
		Також, у справі встановлено, що 30 листопада 2016 року, на виконання умов договору №3279-048/08Р, ОСОБА_1 сплатив на адресу Банку 4750 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 121 597,03 грн.
		Згідно із п.4 та п.4.1 Договору від 30 листопада 2016 року сторони домовились про те, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає прощенню банком складає 12 422,37 доларів США, а заборгованість за кредитом, яка підлягає прощенню банком становить 12 422,37 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання цього договору в гривневому еквіваленті складає 318 004,9 грн.
		Отже, як обґрунтовано встановлено судами попередніх інстанцій, прощений податковий борг за непогашений ОСОБА_1 кредит (тіло) склав 12 422,37 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає - 318 004,9 грн.
		Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідно до договору від 30 листопада 2016 року про прощення частини боргу за кредитним договором №3279-048/08Р позивачу була прощена (анульована) саме сума основного боргу, що у розумінні підпункту «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є «додатковим благом» та належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
		Щодо посилань позивача у касаційній скарзі на п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то такі доводи є помилковими з огляду на таке.
		У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники-фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 07 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений наведеним пунктом 8 на підставі Закону України від 9 квітня 2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань».
		Відповідно до цього положення не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01 січня 2014 року.
		Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01 січня 2015 року.
		Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
		В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 01 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 01 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
		Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, від 19 липня 2019 року у справі №826/4240/18, від 14 листопада 2019 року у справі №520/10880/18, від 6 листопада 2020 року у справі №826/7313/17.
		Втім, у справі, яка розглядається, відсутні відповідні умови, за яких підлягають застосуванню положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, а саме - зміна валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти в гривню та прощення розміру різниці, відповідно розрахованої. Як встановлено судами та не спростовано скаржником у касаційній скарзі, прощений податковий борг за непогашений ОСОБА_1 кредит (тіло) склав 12 422,37 доларів США без зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти в гривню.
		Крім того, відповідачем не була визнана додатковим благом сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій.
		За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про правомірність прийняття ГУ ДФС в Одеській області оскаржуваних актів індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		Щодо застосованих до позивача штрафних санкцій в сумі 170 грн, то слід зазначити, що відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) у відповідності до цього Кодексу.
		Згідно із пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
		П.120.1 ст.120 ПК України встановлено, що за не подання декларації, передбаченої цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
		Таким чином, у зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 26 березня 2018 року №0159731305.
		Щодо застосування до позивача грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» з застосуванням штрафних санкцій у розмірі 5 962,58 грн, то з цього приводу суди обґрунтовано зазначили, що Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		Так, платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 цього пункту.
		Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп.1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст.171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені ст.176 цього Кодексу.
		Отже, отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, є належною підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).
		Оскільки позивачем не було подано до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік із включенням загального оподатковуваного доходу платника податку та не сплачено військовий збір, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено правомірність нарахованих сум спірних грошових зобов`язань.
		За вказаних обставин, колегія суддів Верховного Суду прийшла до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.
		Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів відповідно до частини другої статті 341 КАС України знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.
		В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                О.В.Білоус
		 
		Судді                                                                                                     Н.Є.Блажівська
		 
		                                                                                                    І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...