Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 162/1093/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2021. Зареєстровано: 15.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2021.
Дата набрання законної сили: 12.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/162/25/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030140000207

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 162/1093/20
		                           Провадження № 1-кп/162/25/2021
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 січня 2021 року                             смт Любешів
		Любешівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судових засідань         ОСОБА_2 ,
		прокурора                             ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого- адвоката         ОСОБА_5 ,
		   потерпілого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Любешів кримінальне провадження № 12020030140000207 від 21 вересня 2020 року про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 Кримінального кодексуУкраїни (КК України), -
		ВСТАНОВИВ:
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 вересня 2020 року близько 17 години 15 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись поблизу приміщення кафе «Мандарин», що за адресою: смт Любешів, вул. Брестська, 5, Любешівського району Волинської області, достовірно знаючи, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 відноситься до працівників правоохоронних органів, під час виконання ним своїх службових обов`язків, з метою перешкоджання збору матеріалів та складанню відповідних процесуальних документів, здійсненню фіксації та забезпечення якісного документування правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (крадіжка), вчинив опір, який виразився в активних діях у вигляді відштовхування працівника поліції та шарпанні за одяг, внаслідок чого пошкодив його шляхом прикладання надмірного зусилля  розриву.
		Вказані вище умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 342 КК України  як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		Під час досудового розслідування між начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , 24 листопада 2020 року укладена угода про визнання винуватості. 
		Згідно зугодою зобвинуваченим  ОСОБА_4 ,останній беззаперечновизнав себевинуватими увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
		Сторони погодили, що відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину. 
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 342 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю. Обвинувачений та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також, кожен зокрема, просили укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких, тяжких злочинів. 
		Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватими, згідно зі ст.12 КК України є нетяжким.
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватими, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження та невиконання даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 та ст.476 КПК України відповідно.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
		Суду також надано письмову заяву потерпілого - ОСОБА_6 про згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченими, яка безпосередньо підтверджена в судовому засіданні поясненнями останнього.
		Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідає вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
		З урахуванням ст. 66 КК України, є встановленим, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому ним злочині та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. 
		За таких обставин, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними, протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.342 КК України, за яким належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		При визначенні іспитового строку, згідност.75 КК України, суд враховує, що ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не судимий, тому визначає іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Таким чином, судові витрати за проведення трасологічної експертизи №658 від 12 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.
		Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 475 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 листопада 2020 року між прокурором у кримінальному провадженні  начальником Любешівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 вересня 2020 року за № 12020030140000207.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України і призначити йому узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 24 листопада 2020 року покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст.ст.75,76 Кримінального кодексу Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати на проведення трасологічної експертизи в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.
		Речовий доказ, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів у Любешівському ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, а саме: частково пошкоджену футболку червоного кольору із маркуванням «PRIMARK» - знищити.
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд.
		Вирок суду першої інстанції якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   
		Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...