Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 702/45/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2021. Зареєстровано: 15.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2021.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: 2/702/12/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 702/45/20
		                                                                                                      Провадження № 2/702/12/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		14 січня 2021 року                                                                   м.  Монастирище
		Монастирищенський районний суд Черкаської області 
		        під головуванням судді: Мазай Н. В.
		                за участю секретарів судового засідання: Шковири А.М., Шевчук О.А., Мусіч Ю.М., Кольц І.С.
		сторони: не з`явилися
		        розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенська міська рада Черкаської області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай),
		в с т а н о в и в :
		               Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай).
		Підставою позову вважає те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх з ОСОБА_2 (відповідач 1) та ОСОБА_3 (відповідач 2) мати ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку в АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) розміром 3,74 га, що посвідчено Сертифікатом серії ЧР №0252773, яка перебувала в колективній власності колишнього КСПП імені Карла Маркса, с. Аврамівка, який виданий 30 січня 1998 року на підставі рішення Монастирищенської РДА за №339 від 21 жовтня 1997 року. На момент смерті з мамою в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали спільно він з відповідачем 1, де зареєстровані і до даного часу. За таких обставин та на підставі норм ЦК України (редакції 1963 року, що тоді діяла) вони прийняли спадщину. Менший брат за спадщиною не заявлявся.
		Так, як в документах матері було багато помилок, вони вимушені були довгі роки оформляти численні довідки та документи. Так, в 2017 року один з адвокатів м. Монастирище їм підказав звернутись до суду для встановлення факту належності правових документів. Тоді вони з відповідачем 1 домовились, що він подасть таку заяву. Рішенням Монастиришенського районного суду від 12 грудня 2017 року було встановлено факти, що мають юридичне значення - факт належності спадкового майна їхній покійній матері та юридичний факт належності самих правових документів.
		На підставі означеного рішення суду його брат, ОСОБА_5 у відповідності до їхньої з ним попередньої домовленості про те, що житловий будинок залишається брату, а земельна ділянка йому у спадок після матері оформив свої права на житловий будинок в АДРЕСА_1 на себе. Однак, подальше оформлення спадкових прав на земельну ділянку, право на яку посвідчено Сертифікатом серії ЧР №0252773, яка перебувала в колективній власності колишнього КСПП імені Карла Маркса, с. Аврамівка, який виданий 30 січня 1998 року па підставі рішення Монастирищенської РДА за №339 від 21 жовтня 1997 року він не зміг, адже йому роз`яснили в нотаріальній конторі, що так, як до суду звертався не він а брат, йому знову потрібно звертатись до суду з відповідною заявою. 
		Через те, що продовж часу з моменту смерті матері кілька разів змінювалось законодавство як про спадкування так і порядок реєстрації прав власності та реалізацію права на земельну частку (пай), частина спадкового майна житловий будинок уже зареєстровано згідно з домовленостями між спадкоємцями на одного з спадкоємців подальше оформлення спадкових прав в адміністративному (позасудовому) порядку не є можливим.
		В підтвердження їхніх з братом ОСОБА_6 домовленостей про поділ спадщини він надав йому свою відмову від спадкування права на земельну частку (пай), що посвідчена сільрадою, по формі, як пояснили їм в самій сільській раді. Подальші оформлення спадкових прав також представились не можливими, а тому вимушений звертатись до суду.
		Отже, так, як спадкоємці - позивач та відповідач 1 прийняли спадщину до набрання чинності нового ЦК України, правила щодо спадкування відносно них діють ті, що були встановлені попереднім ЦК України у редакції 1963 року.
		Отже, позивач та відповідач 1 прийняли спадщину, адже вступили в управління майном - житловим будинком по АДРЕСА_1 , проживаючи там, дбаючи про нього до сьогодні.
		Позивач просить визнати за ним в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) розміром 3,74 га., яка перебувала в колективній власності колишнього КСПП імені Карла Маркса, що посвідчене Сертифікатом серії ЧР №0252773, с. Аврамівка, від 30 січня 1998 року на підставі рішення Монастирищенської РДА за №339 від 21 жовтня 1997 року.
		Ухвалою суду 22.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалами суду 02.06.2020 залучено співвідповідача у справі ОСОБА_3 та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
		Ухвалою суду 22.06.2020 продовжено строк підготовчого розгляду справи та відкладено підготовче судове засідання. 
		               Ухвалою суду 10.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		       Ухвалою суду 23.12.2020 замінено третю особу у справі на Монастирищенську міську раду Черкаської області.
		Відзив від відповідачів до суду не надходив. 
		В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. На адресу суду надали заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задоволити, справу розглянути у їх відсутність.
		Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву згідно якої просить справу розглядати у його відсутність, проти позову заперечень не має.
		Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву згідно якої просить справу розглядати у його відсутність, проти позову заперечень не має.
		Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу суду надав заяву згідно якою просить справу розглядати у його відсутність. При розгляді заяв, клопотань покладаються на думку суду.
		Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.        
		               Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини. 
		Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		       Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		        ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.01.1968 ( а.с. 139).
		       Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 мати позивача та відповідача 1 зазначена « ОСОБА_4 » ( а.с. 119 - зворотня сторона, 120).
		        ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одна і та сама особа, яка проживала в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Монастирищенської міської ради № 202 від 13.01.2021 ( а.с. 140). 
		Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації актів громадянського стану Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області 31.10.1997 зроблено запис за № 172 (а.с.11).
		Згідно довідки, що видається у зв`язку з оформленням спадкових прав № 930 від 24.07.2018, яка видана виконавчим комітетом Аврамівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та постійно проживала до дня смерті по АДРЕСА_1 . На день смерті проживали разом: ОСОБА_1 , син, 1946 року народження, непрацездатний; ОСОБА_5 , син, 1950 року народження, непрацездатний. На день смерті проживали окремо: ОСОБА_3 , син, 1949 року народження, непрацездатний. Заповіту від імені померлої в Аврамівській сільській раді посвідчено не було (а.с.15).
		Державний акт на право колективної власності на землю видано колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса Монастирищенської міської ради народних депутатів серія ЧР 12-25 від 19.05.1994 ( а.с.126).
		Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0252773 від 30.01.1998 ОСОБА_10 в колективній власності КСП ім. К. Маркса с.Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області на підставі рішення Монастирищенської районної державної адміністрації за №339 від 21 жовтня 1997 року належить право на земельну частку (пай) розміром 3,74 (а.с.13-14).
		Згідно довідки № 205 від 03.12.2019 виданої відділом Держгеокадастру у Монастирищенському районі відповідно до статистичного звіту по формі 6- зем станом на 01.01.2016 року в адмінмежах Аврамівської сільської ради рахується земель державної власності загальною площею 293,7283 в тому числі с/г угідь 213,2856 га; ріллі 94,3967 га. В оренді перебуває 164,0543 га в тому числі ріллі 94,3967 (а.с.12).
		Згідно акту (відновленого) 08.08.2018 Голова ревізкомісії СТОВ «КОЛОС» ОСОБА_11 та член групи засновників СТОВ «КОЛОС» ОСОБА_12 в присутності свідків передали 04.09.2015 сину померлої ОСОБА_10 , ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії ЧР № 0252773 виписаний на ім`я ОСОБА_10 , члена КСП ім. К.МАРКСА, на підставі рішення№339 Монастирищенськоі РДА, від 21жовтня 1997 р. про те що їй належить право на земельну частку (пай) у землі КСП ім. К.МАРКСА, в розмірі 3.74 га., який був знайдений після ліквідації СТОВ «КОЛОС» (колишній КСП ім.К.МАРКСА), (запис у Держреєстрі юридичних осіб №10121110004000641), при перегляді і сортуванні документів (а.с.16).
		Згідно довідки виданої СТОВ «Колос» с.Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області колгосп ім.Карла Маркса був реорганізований в КСП «Карла Маркса» 20.02.1993 р. (протокол № 1 від 20.02.1993). Правонаступником КСП «Карла Маркса» являється СТОВ «Лан» (протокол № 4 від 16.03.2001 рішенням загальних зборів). З 20.02.2001 правонаступником СТОВ «Лан» є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» (наказ № 1 від 20.02.2001) (а.с.17).
		Згідно заяви ОСОБА_3 до уповноважених нотаріальних органів він є спадкоємцем майна ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, на спадщину не претендує як зараз, так і в майбутньому, звертатись до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку прийняття чи відсудження права на спадщину на майно, яке зареєстроване за померлою, наміру не має. Заява засвідчена секретарем Аврамівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області 13.08.2018, зареєстровано в реєстрі за № 112 (а.с.18).
		Згідно рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12.12.2017 у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Аврамівська сільська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, встановлено факт, що свідоцтво за № НОМЕР_5 на право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , яке видане Христинівським відділком Черкаського об"єднаного бюро технічної інвентаризації 15 квітня 1988 року на підставі рішення виконкому Монастирищенської міської ради народних депутатів № 52 від 15 квітня 1988 року на ім`я ОСОБА_4 (мовою оригіналу ОСОБА_4 ), реєстраційний № 1843; сертифікат серії ЧР № 0252773 на право на земельну частку (пай) розміром 3,74 га у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. К. Маркса с.Аврамівка Монастирищенського району Черкаської області, який виданий 30 січня 1998 року на підставі рішення Монастирищенської районної державної адміністрації за № 339 від 21 жовтня 1997 року Монастирищенською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_10 належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці с.Нове-Місто Монастирищенського району Черкаської області (а.с.19, 141-142).
		Згідно повідомлення Монастирищенської державної нотаріальної контори № 157/01-16 від 22.06.2020 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) згідно відомостей алфавітних книг з 1997 року та згідно відомостей зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.с.77, 78).
		Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
		Відповідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
		За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
		Згідно з частиною першою статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
		Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
		Відповідно до статті 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
		Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 належне їй майно фактично прийняли у спадщину ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та вважаються такими, що прийняли спадщину, навіть якщо юридично його не оформили, оскільки були зареєстровані разом зі спадкодавцем, фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.
		Доказів на спростування зазначеного вище суду не надано.
		Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003 року N 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
		Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
		За змістом статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
		Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
		Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
		Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X "Перехідні положення" ЗК України).
		Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Монастирищенської районної державної адміністрації від 21 жовтня 1997 року N 339 ОСОБА_10 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. К Маркса, розміром 3,74 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), тобто рішення, за яким ОСОБА_10 стала власником майнових прав, прийнято за її життя й, відповідно, майнові права увійшли до складу спадщини.
		30 січня 1998 року було отримано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР N 0252773, виданий на ім`я ОСОБА_10 на підставі рішення Монастирищенської районної державної адміністрації від 21 жовтня 1997 року N 339, яка перебувала у колективній власності КСП ім. К Маркса, розміром 3,74 умовних кадастрових гектара.
		Статтею 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» передбачено, що право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об`єктом спадкування.
		Факт видачі сертифіката на ім`я ОСОБА_10 свідчить, що її було включено до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є обов`язковим додатком до акта, що узгоджується з Постановою Верховного суду від 15.04.2020 у справі № 178/982/18-ц.
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		Положеннями ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Вказане узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини в п. 45 рішення від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії» (N 2), згідно якої засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
		Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Відповідачі визнали позовні вимоги повністю, суд приймає визнання відповідачами позову і вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.
		Доказів того, що визнання відповідачами позову суперечить закону та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суду не надано.
		Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України. 
		За змістом ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
		Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		 В обґрунтування судових витрат та їх розміру позивачем надано квитанція №0.0.1584188584.1 від 16.01.2020 на суму 979,13 грн, на сплату судового збору. На сплату послуг адвоката, заявлених в позовній заяві, підтвердження не надано.
		 На підставі викладеного та керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Монастирищенська міська рада Черкаської області про визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) задоволити повністю.
		Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті його матері ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) розміром 3,74 га, яка перебувала в колективній власності колишнього КСП імені Карла Маркса, що посвідчене Сертифікатом серії ЧР №0252773, с. Аврамівка, від 30 січня 1998 року на підставі рішення Монастирищенської районної державної адміністрації №339 від 21 жовтня 1997 року.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 57 коп.       
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 57 коп.       
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		         У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікацйний номер НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області, 22.07.1997, проживає: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікацйний номер НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області, 12.08.2004, проживає: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області, 12.08.2004, проживає: АДРЕСА_2 .
		                Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Монастирищенська міська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Соборна, 117 м. Монастирище Черкаської області.
		 
		 
		 
		               Суддя:                                Н. В. Мазай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...