Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 690/379/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2021. Зареєстровано: 16.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/690/4/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018250140000615

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №690/379/18
		Провадження №1-кп/690/4/21
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 січня 2021 року                                м.Ватутіне
		Ватутінський міський суд Черкаської області
		в складі: головуючий  cудді             ОСОБА_1 
		секретарі                 ОСОБА_2 
		                            ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250140000615 від 08 липня 2018 року по обвинуваченню  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пединівка, Звенигородського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, працюючого продавцемв магазині«Теплий Дім»м.Звенигородка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів                     ОСОБА_5 
		    ОСОБА_6 
		    ОСОБА_7 
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 
		захисника                     ОСОБА_8 
		потерпілого                     ОСОБА_9 
		представника потерпілого         ОСОБА_10 
		в с т а н о в и в:
		досудовим розслідуванням ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 08.07.2018 приблизно о 04 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (республіки Литва), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись поблизу будинку №3 по вул. Юрківській в м. Ватутіне Черкаської області, зі сторони вулиці Ціолковського у напрямку вулиці Звенигородської, в порушення вимог п.п.2.3 б), 2.9 а), 12.3, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перевищуючи максимально допустиму швидкість у населених пунктах (50 км/год.), не дотримуючись безпечної дистанції, в момент об`єктивної спроможності виявити перешкоду для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_11 , котрий рухався в попутному напрямку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на останнього.
		У наслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №05-9-02/158-60 від 30.08.2018, причиною смерті є черепно-мозкова травма у вигляді травматичної ампутації лівої та правої півкуль головного мозку, розміщення мозочка, розривів твердої мозкової оболонки, розтрощення кісток черепа, крововиливи в м`які покрови голови з внутрішнього боку, забійна рана на голові, між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті мається прямий причинний зв`язок.
		Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Аudi А6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог п.п. 12.3, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судово -автотехнічної експертизи №4/771 від 26.09.2018, знаходиться у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_11 .
		Сторона обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України не визнав повністю та пояснив, що 07.07.2018 він із ОСОБА_12 приїхали до її батьків в с.Юрківка святкувати свято «Івана Купала». Він загнав свій автомобіль, який був на іноземних номерах та який належить йому у двір. На роботу він мався їхати автобусом, оскільки за кермо п`яний він ніколи не сідав. Стаж керування у нього з 1992 року, проблем з законом у нього ніколи не було. У батьків повечеряли, випили. Після чого прийшли сусіди батьків, з якими вони також випили та повечеряли, сусіди запропонували піти ще до них в гості і вони пішли ще до сусідів в гості, там також випили. Загалом він вжив приблизно 400-500 грам самогону. Було вже близько 2.30 годин ночі, як вони повернулися до батьків додому. ОСОБА_13 посварилася з матір`ю, оскільки не хотіла у них ночувати. Раніше вони неодноразово залишалися ночувати у батьків, батьки не заперечували. Вони разом вийшли від батьків до автомобіля та він вигнав його із двору, закрив ворота і сів на заднє сидіння навпроти водійського, це було десь 4 години ранку 08.07.2018. ОСОБА_13 в цей час перебувала біля автомобіля. Хто керував автомобілем йому невідомо, він спав на задньому сидінні, оскільки їхати нікуди не збирався. В той день вони могли б їхати до нього додому на АДРЕСА_3 , де він проживав на той час. До правоохоронних органів про викрадення автомобіля він не звертався. Він лише вигнав автомобіль з двору на вулицю і сказав, що за руль він сідати не буде та сказав ОСОБА_13 , що хочеш, той роби. Потім він почув удар, сталося ДТП по вул.Юківській. Він був у шоці, вийшов з автомобіля та почав кричати «що ми наробили, застрельте мене». Приїхали працівники поліції, його затримали, наділи кайданки, забрали телефон. ОСОБА_13 бігала по дорозі та кричала «я все порішаю, не переживай», вона ставала перед працівниками поліції на коліна та просила їх, пропонувала їм гроші, у неї були побиті коліна. Де сиділа ОСОБА_13 в автомобілі він не бачив, коли сталася ДТП він її побачив вже біля автомобіля. До ДТП ОСОБА_13 цим автомобілем не керувала, коли в нього був інший автомобіль, то він їй давав покерувати. В годин 9 ранку його завезли в лікарню в м.Звенигородка, де взяли кров на аналіз, він перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, потім завезли його в поліції, а пізніше в СІЗО м.Черкаси. На предмет наявності тілесних ушкоджень його ніхто не оглядав, на його тілі не було ніяких ушкоджень від удару та осипу скла. Одяг його не вилучався та не оглядався. Також йому не відомо чи оглядали ОСОБА_13 . Йому відомі випадки коли ОСОБА_13 на підпитку сідала за кермо, але це було не з ним. При огляді автомобіля він не був присутній. Після ДТП відносини з ОСОБА_13 були припинені, вони не спілкувалися та навіть не бачилися. Щодо показів свідка ОСОБА_14 з приводу того, що за кермом автомобіля він бачив особисто його, він сказати нічого не може. Щодо протоколу слідчого експерименту він зауважень не подавав і заперечень немає.
		В судовому засіданні були допитані потерпілий та свідки, на покази яких сторона обвинувачення посилається, як на обґрунтування винуватості ОСОБА_4 .. А також допитаний свідок сторони захисту ОСОБА_15 та проведено слідчий експеримент за участі свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 ..
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що 08.07.2018 вранці, коли він ще спав, до нього подзвонила бабуся приблизно о 5 годині ранку та сказала щоб він поїхав до відділу поліції. Він схопився, документів з собою ніяких не брав. В поліцію він поїхав через переїзд та побачив ДТП по АДРЕСА_3 , де збили його батька. Він бачив тіло, яке накрили покривалом, розбитий велосипед та розкидані овочі на речі. У нього був шок та почалася паніка. Він бачив як обвинуваченого посадили в кайданках до службового автомобіля поліції на заднє сидіння. Він бачив як працівники поліції проводили огляд місця події, робили якісь заміри, перекрили рух. Через два тижні його викликали до поліції, де він дав покази, що він бачив. Більше ні в яких слідчих діях він не приймав участь. Від проживав окремо від батька, батько проживав з бабусею та доглядав її. Його батько працював у водоканалі, з ним у нього були добрі відносини.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що 07.07.2018 будучи на роботі із ОСОБА_4 вона йому запропонувала пожарити шашлик у її батьків, поїхати до них відпочити, на що ОСОБА_4 погодився. Вона дала йому гроші і він купив м`яса та на роботі замаринував. Вона попередила своїх батьків що вони приїдуть. Закінчився робочий день і вони поїхали до батьків. По дорозі вона подзвонили до свого брата і запросила щоб він з дружиною також приїжджали в гості. Приїхавши до батьків у АДРЕСА_4 машину поставили у сусідському дворі на дачі по АДРЕСА_5 . Потім зайшов її дядько ОСОБА_20 , якого вони також запросили до столу, а він покликав свою дружину. Святкували, випивали спиртні напої. Згодом зателефонували сусідка ОСОБА_21 , яку також запросили і вона прийшла із своїм співмешканцем. Святкували, згодом пішли у сусідський двір, де була машина, танцювати. Пізніше ОСОБА_21 сказала, що вони вже будуть іти додому, а вона сказала ОСОБА_22 , то давай їх проведемо та підемо до річки прогуляємося, на що він погодився. По дорозі ОСОБА_23 запропонувала зайти до них у гості, на що вони погодилися та зайшли ще до них, де продовжили святкування. Співмешканець ОСОБА_24 покликав її вийти та цікавився будівельними матеріалами, оскільки вона працювала по цьому напрямку, а у них проходили ремонтні роботи. Це побачив ОСОБА_22 , який приревнував та вчинив скандал. ОСОБА_22 пішов додому, а вона пішла за ним. Прийшовши до батьків він сказав, що поїде додому, пішов на дачу, де стояла машина, відкрив ворота та почав виїжджати машиною, здаючи назад. Оскільки вона нічого не могла йому зробити, то стала посеред дороги, він не бачив та збив її, вона почала сильно кричати, він почув, вийшов з машини, підняв її і сказав, що все рівно буде їхати додому в м.Ватутіне, де він проживав на квартирі. Вона сказала, якщо будеш їхати ти, то і я буду їхати. Вони сіли у машину і поїхали, вона заснула. Проснулася від сильного удару та побачила, що скло все сильно побите. Вона спитала у ОСОБА_22 що сталося, він сказав « ОСОБА_25 ми збили людину». Відразу він не зупинився, він продовжував рухатися. Потім він зупинився і першим вийшов з машини, потім вийшла вона. До них під`їхали поліцейські. ОСОБА_22 лежав на животі біля машини і кулаком сильно бив по землі та кричав «вбийте мене, застрельте мене, бо я збив людину, я винен». Ця подія була 08.07.2018 приблизно на початку 5 години ранку. Вона та ОСОБА_22 вживали алкогольні напої. Коли вони їхали, вона на дорогу не дивилася, оскільки можливо від забиття оперлася на сидіння та заснула. Посвідчення водія вона має, отримала його у 2006 чи 2007 році. Автомобіль водила дуже рідко, однак з 2012 року вона не водить автомобіль. Автомобілем ОСОБА_22 вона не керувала, до моменту пригоди вона сиділа на пасажирському місці з переду. Особу яку було збито, вона бачила вже після ДТП. На даний момент вона з ОСОБА_22 не спілкується, відносин немає ніяких. ОСОБА_22 вона знає 10 років, проживали з ним разом 10 місяців з серпня 2017 року. Причиною розірвання стосунків із ОСОБА_22 було те, що він давав неправдиві свідчення в суді, як йому обирали запобіжний захід, а саме сказав, що за кермом була вона.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_17 пояснив, що він працює у Звенигородському відділі поліції та з 07 на 08.07.2018 він перебував на чергуванні, приблизно о 04.20 годин він спільно з інспектором ОСОБА_16 здійснював виїзд у с.Стецівка, Звенигородського району, за кермом службового автомобіля перебував він. Приблизно о 04.30 годин проїжджаючи по вул.Юрківській в м.Ватутіне, їх увагу привернув автомобіль марки «Ауді», який рухався із с.Юрківка їм на зустріч і мало не вчинив з ними зіткнення. Запідозривши, що водій автомобіля «Ауді» може знаходитися в стані алкогольного сп`яніння, коли автомобіль «Ауді» зупинився то вони розвернулися та зупинилися неподалік. ОСОБА_16 вийшов з їхнього автомобіля і почав до нього швидко бігти. Не добігши до автомобіля «Ауді» приблизно на відстані 5 метрів, останній різко рушив з місця і на швидкості приблизно не менше 150 км на год. поїхав в напрямку залізничного переїзду. ОСОБА_14 швидко повернувся до службового автомобіля та вони розвернувшись почали здійснювати його переслідування, однак автомобіль рухався дуже швидко та вони його втратили з поля зору в районі магазину «Райдуга». Приблизно в районі будинку №2 по вул.Юрківській вони побачили на асфальті тіло невідомого чоловіка, який лежав на правій частині дороги, поруч із цим чоловіком були уламки від автомобіля, а метрів через 2 лежав покорочений велосипед. Машину зупинили біля магазину «Продукти». ОСОБА_16 підійшов до чоловіка який лежав на дорозі та крикнув йому викликати швидку допомогу. До них підійшла якась жінка яка вказала на автомобіль який зупинився. ОСОБА_14 побіг по дорозі в напрямку автомобіля, що вчинив ДТП. Жінка яка вказала на автомобіль поспішала на автобус і він взяв у неї номер телефону. Хто був за кермом автомобіля «Ауді» він не бачив. Сам автомобіль вони з ОСОБА_14 відразу не бачили.
		ОСОБА_14 затримав чоловіка надівши на нього кайданки та вони посадили його до службового автомобіля. Чоловік був у збудженому стані, він нього був різкий запах алкоголю. Перевірили його на стан сп`яніння, виявилося 2,68 проміле. Він не бачив хто саме вийшов із водійського сидіння. На місці ДТП була ще невідома йому жінка, пізніше виявилося ОСОБА_19 , яка також перебувала в стані алкогольного сп`яніння та щось постійно кричала. Що саме він не пам`ятає.
		Він також бачив пошкодження на автомобілі «Ауді». Про жінку, яка була на місці пригоди та вказала їм на автомобіль він повідомляв слідчого, чому її не допитали йому не відомо.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_16 пояснив, що він працює у Звенигородському відділі поліції і одного дня, дату він не пам`ятає близько 6 годин ранку він з колегою їхав на виклик в с.Стецівка, за межами м.Ватутіне з правої сторони на розвилці, вони побачили автомобіль, який рухався не впевнено. Коли автомобіль зупинився, він вийшов з автомобіля і направився в сторону автомобіля «Ауді». Коли він йшов, то побачив, що за кермом був чоловік, а на передньому сидінні сиділа жінка, підійшовши до автомобіля, то він зрушив з місця та поїхав в напрямку залізничного переїзду із швидкістю більше 120 км на год. Вони з колегою розвернули свій службовий автомобіль та поїхали в сторону переїзду. Коли під`їхали до переїзду, а саме магазину «Продукти» побачили тіло на дорозі та велосипед. Спочатку подумали, що автомобіль в`їхав в огорожу та на дорозі валяються уламки. Коли він підійшов до тіла, то побачив, що людина вже мертва та визвали швидку допомогу та повідомили чергового. Відразу не побачили, що за розвилкою знаходиться автомобіль. Коли він біг до автомобіля, то до нього вийшов чоловік, який почав кричати «застрель мене, я збив людину». Чоловік вийшов до нього через передні двері. Після того на чоловіка наділи кайданки та посадили до службового автомобіля. Там ще була жінка з оранжевим волоссям, яка також кричала всілякі нісенітниці і на неї були також одягнуто кайданки та посаджено до службового автомобіля. Ні чоловіка, ні жінку він не знав. Коли він спитав у чоловіка чи він знає хто збив людину, він відповів, що так знає, застрель мене, повторив це декілька раз. Від чоловіка та жінки він чув запах алкоголю.
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_26 пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_4 , 07.07.2018 було св`ято «Івана Купала», її дочка ОСОБА_27 зателефонувала з роботи та сказала, що вони приїдуть до них на свято, пожарити шашлик. До них прийшли ще родичі та сусіди. Коли ОСОБА_22 з дочкою приїхали до них, то автомобіль поставили у сусідньому дворі, де ніхто не проживає. Сиділи, святкували, розпивали спиртні напої, потім сусіди, дочка та ОСОБА_28 пішли до річки в напрямку де проживають сусіди. В 3 години ночі вона прокинулася, дома нікого не було, чому вони не залишилися ночувати їй невідомо. Зі слів дочки вони посварилися та ОСОБА_22 пішов, а вона пішла за ним. Вранці до них прийшла невідома жінка, постукала у хвіртку та повідомила, що сталася аварія. Вона покликала чоловіка та вони поїхали на місце аварії подивитися. Коли вони під`їхали та підійшли, то ОСОБА_25 стояла біля поліціанта, а ОСОБА_22 сидів у машині в кайданках. Вона запитала у ОСОБА_22 чи його брат знає про подію, він відповів що ні. Після чоловік зателефонував його братові та він приїхав з дочкою. Автомобіль ОСОБА_22 стояв через дорогу, на якій відстані сказати не може. З дочкою вона спілкувалася та запитала її, що сталося, дочка відповіла, так сталося. Дочка має посвідчення водія, але транспортними засобами вона ніколи не керувала. Білик з дочкою працювали разом у «Теплому домі» та проживали разом 10 місяців.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_29 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_4 та йому відомо, що 08.07.2018 сталася ДТП за участі автомобіля «Ауді». ОСОБА_12 йому приходиться прийомною дочкою, ОСОБА_4 він також знає. 07.07.2018 вони зателефонували та поросили розпалити мангал, смажити шашлик, сказали що приїдуть повечеряти. Вони приїхали до них ввечері, було свято, також були його дружина, брат з дружиною та сусіди. ОСОБА_30 з ОСОБА_27 приїхали на автомобілі «Ауді», який належить ОСОБА_31 , дочка транспортними засобами не керувала. Сиділи вони близько до 22.00 години, потім ОСОБА_30 з ОСОБА_27 пішли проводити сусідів додому, вони з дружиною пішли спати і в той вечір вже їх не бачив. Про аварію повідомила жінка, на місце пригоди він виїздив та бачив, що ОСОБА_30 сидів окремо в поліцейській машині, ОСОБА_25 окремо. На дорозі було тіло збитої людини накрите покривалом. З ОСОБА_27 він спілкувався на місці ДТП та вона казала, що незнає як це получилося, ОСОБА_30 хотів їхати додому, сів в машину та став виїзджати з двору, вона його не пускала, перекрила машину, щоб він не виїздав, він її збив, вона стала кричати, а ОСОБА_22 сказав, що він її нікуди не пустить, сіли та поїхали. Стосунки у ОСОБА_32 з ОСОБА_27 були хороші, вони працювали разом у «Теплому домі» та проживали разом 10 місяців.
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_21 пояснила, що проживає в АДРЕСА_6 і 07.07.2018 приблизно о 21.00 год. вона з чоловіком прийшли до сусідів ОСОБА_20 , які проживають недалеко від них на одній вулиці, посиділи у них і приблизно в 22.30 год. вирішили піти до річки та коли поверталися, то зайшли ще й до себе додому. Посиділи майже до 4 годин ранку, а потім ОСОБА_30 з ОСОБА_25 зібралися та пішли. Весь цей час вживали спиртні напої. ОСОБА_27 вона знає близько 10 років, а ОСОБА_32 бачила другий раз, стосунки між ними були нормальні. Щоб ОСОБА_27 керувала транспортним засобом вона не бачила.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_18 пояснив, що він проживає в АДРЕСА_6 , 08.07.2018 близько 5 годин ранку він почув гальма, а потім глухий удар, йому здалося що хтось в`їхав йому в огорожу, підійшовши до вікна, він нічого такого не побачив, але ж через хвилину подивившись у вікно спальні, побачив, що на відстані стоїть машина до нього задом, зі сторони машини з права вийшла жінка, з ліва чоловік, чітко сказати чи людина вийшла з водійського сидіння чи з пасажирського він не може. Чоловік ліг на землю, до нього підбіг працівник поліції та надів на нього кайданки та повели в сторону магазину «Продукти». Після того, як він почув глухий удар, пройшло приблизно 1 хвилина, як працівник поліції підбіг до машини. Відстань від його вікна спальні до автомобіля приблизно 150 метрів. Потім він дивився у вікно зі сторони вул.Юрківська, то нічого не побачив, бо там огорожа. А коли виходив на роботу близько 7 годин ранку, то побачив тіло людини, яку збили. Там були люди та поліція. З 5 до 7 годин ранку він з подвір`я не виходив. Момент наїзду він не бачив. Слідчий експеримент з ним під час досудового розслідування не проводився. Про те, що він бачив дану пригоду він повідомив працівників поліції коли вони обходили будинки шукаючи свідків.
		Також обґрунтовуючи вину ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на інші докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:
		?протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.07.2018 (т.1 а.п.159-163), план-схему (т.1а.п.164-165) та фото таблицю до нього (т.1 а.п.166-180), де зафіксовано факт ДТП за участю автомобіля «Audi  A6», ОСОБА_4 та велосипедиста ОСОБА_11 та зображено вигляд місця вчинення ДТП, автомобіля «Audi  A6», велосипеда та трупа ОСОБА_11 ;
		?протокол проведення слідчого експерименту від 14.09.2018 (т.1 а.п.181-182) та фото таблиця до нього (т.1 а.п.183-184), з яких вбачається, що ОСОБА_4 знаходячись за кермом автомобіля «Audi  A6» 08.07.2018 здійснив наїзд на гр. ОСОБА_33 ;
		?висновок експертизи №05-9-02/158-60 від 09.07.2018 (т.1 а.п.186-188), яким стверджується, що причиною смерті ОСОБА_11 є черепно-мозкова травма у вигляді травматичної ампутації лівої та правої півкуль головного мозку, розміщення мозочка, розривів твердої мозкової оболонки, розтрощення кісток черепа, відсутність частини кісток черепа, крововиливи в м`які покрови голови з внутрішнього боку, забійна рана на голові. Враховуючи ступінь розвитку ранніх трупних явищ та відсутніх пізніх трупних явищ експерт вважає, що смерть настала близько 26-30 годин до моменту дослідження трупа в морзі. При дослідженні трупа виявлені наступні ушкодження: - відкрита черепно-мозкова травма у вигляді: травматична ампутація лівої та правої півкуль головного мозку,розміщення мозочка,розриви твердоїмозкової оболонки,розтрощений кістокчерепа,відсутність частиникісток черепа,крововилив вм`якіпокрови головиз внутрішньогобоку,забійна ранана голові,садна наобличчі; - закрита травма грудної клітки у вигляді: переломів ребер справа 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10; з ліва 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11, з ушкодженням пристінкової плеври, забій легень, багато уламковий перелом правої ключиці, синець на грудній клітці; - закритий перелом лівих велико та малогомілкових кісток, забійні рани та садно на лівій гомілці; - відкритий перелом правих велико та малогомілкових кісток, забійна рана на правій гомілці; - забійна рана на шиї, та задній поверхні лівої п`яти, численні садна на кінцівках, осадження на животі. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії твердих тупих предметів (предмета), чи при ударі об такі предмети (предмет). Черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітки відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Закритий перелом лівих велико та малогомілкових кісток, забійні рани та садно на лівій гомілці, відкритий перелом правих велико та малогомілкових кісток, забійна рана на правій гомілці носять ознаки середніх тілесних ушкоджень. Забійна рана на шиї, та задній поверхні лівої п`яти, численні садна на кінцівках, осадження на животі носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті мається прямий причинний зв`язок. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в кількості 0.79 проміле, що відносно живих відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння;
		?висновок експертизи №4/603 від 02.08.2018 (т.1 а.п.191-195), яким стверджується, що до моменту ДТП деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані;
		?висновок експертизи №4/602 від 22.08.2018 (т.1 а.п.198-204) та схема до нього (т.1а.п.205), якими стверджується, що місце наїзду автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 на велосипедиста ОСОБА_11 у повздовжньому напрямку розташоване перед початком утворення сліду юзу велосипеда та подряпини на асфальтобетоні, позначених на схемі l1 та l2 відповідно. Аналізуючи конфігурацію пошкоджень та характер деформації на обох транспортних засобах, розміри виступаючих деталей на контрактуючих частинах, напрямки зміщення в процесі деформації (контактної взаємодії), можна зазначити, в первинний контакт вступали передня права частина автомобіля «Audi A6»,д.н.з. НОМЕР_1 та заднячастина велосипеда.Напрямок діїдеформуючих зусильутворює лініюудару тапросторове розташуванняпошкоджень наобох транспортнихзасобах співпадаєу випадку,коли кутміж повздовжнімивісями автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1 та велосипеда у момент їх первинного контакту складає близько 0 згідно схеми; 
		?висновок експертизи №02-01/1113 від 18.09.2018 (т.1 а.п.207-208) стверджується, що у ОСОБА_19 мали місце ушкодження: садна м`яких тканин лівого ліктьового суглоба, крововиливи лівої сідниці, садна м`яких тканин обох колінних суглобів. Вказані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), могли виникнути в час та при обставинах вказаних в ухвалі про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_19 тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, вказаних в протоколі проведення слідчого експерименту від 14.09.2018 за її участю;
		?висновок експертизи №4/771 від 26.09.2018 (т.1 а.п.211-214), яким стверджується, що в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1  ОСОБА_4 повинен був дотримуватися дозволеної швидкості руху в населеному пункті, а в момент виникнення перешкоди для руху (вказаний в ухвалі), повинен був негайно зменшити швидкість руху керованого ними автомобіля і дотримуватись безпечної дистанції до велосипедиста, що рухався в попутному напрямку, після чого здійснити безпечний об`їзд перешкоди, тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху України. За обставин зазначених в ухвалі про призначення експертизи, водій автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1  ОСОБА_4 , при вибраній ним швидкості руху 80 км/год., мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста, що рухався в попутному напрямку, шляхом своєчасного застосування гальмування з моменту виявлення останнього, навіть не враховуючи темп руху велосипедиста, який рухався у попутному з автомобілем напрямку, тим більше мав таку можливість при русі з максимально дозволеною швидкістю руху транспортних засобів у населеному пункті 50 км/год.. Так як водій автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1  ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_11 , що рухався в попутному напрямку, шляхом своєчасного застосування гальмування з моменту виявлення останнього, як при максимально дозволеній швидкості руху в населеному пункті 50 км/год. так і при вибраній водієм швидкості руху 80 км/год., тому вирішення питання в частині можливості уникнути наїзду на велосипедиста, що рухався в попутному напрямку, шляхом безпечного об`їзду втрачає сенс. Так як водій автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1  ОСОБА_4 мав технічну
		можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_11 , що рухався в попутному напрямку, шляхом своєчасного застосування гальмування з моменту виявлення останнього, як при максимально дозволеній швидкості руху в населеному пункті 50 км/год. так і при вибраній водієм швидкості руху 80 км/год., тому, за обставин зазначених в ухвалі суду про призначення експертизи, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, було невжиття водієм автомобіля «Audi  A6», д.н.з. НОМЕР_1  ОСОБА_4 заходів до зменшення швидкості та дотримання безпечної дистанції з метою уникнення наїзду на велосипедиста ОСОБА_11 , що рухався в попутному напрямку, у момент виявлення перешкоди для свого руху;
		?висновок та акт медичного огляду від 08.07.2018 (т.1 а.п.215, 216) стверджується, що ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп`яніння;
		?матеріали виконання судового доручення по ухвалі Ватутінського міського суду Черкаської області від 20.07.2019 (а.м.1-46).
		Також в судовому засіданні проведено за клопотанням сторони захисту одночасний допит свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 під час якого було встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди на місці дійсно була якась жінка, яка вказала на зупинений автомобіль, який був причетний до дорожньо-транспортної пригоди. Жінка поспішала на автобусну зупинку, оскільки їхала в м.Київ. ОСОБА_17 дійсно записав її номер телефону, однак на даний час надати його не може, оскільки він напевно збережений в старому телефоні.
		Крім того в ході одночасного допиту було уточнено, що коли свідок ОСОБА_16 направлявся до автомобіля, який зупинився на розвилці виїзду з міста Ватутіне з підозрою, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, то даний автомобіль знаходився задньою частиною до задньої частини службового автомобіля з якої вийшов ОСОБА_16 .. Чи затоноване було скло на автомобілі «Ауді» свідки не пам`ятають.
		Також в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що 08.07.2018 близько 4.45 годин ранку вона йшла на зупинку навпроти автозаправки через переїзд з вул.Звенигородська в м.Ватутіне в напрямку дороги на м.Звенигородка. Її обігнав поліцейський автомобіль та повернув перед переїздом на вул.Юрківську. Потім вона почула удар і скрежет металу об метал та глухий удар, вона повільно підійшла до місця ДТП та побачила перед собою на землі сумку з огірками, валявся руль, сидіння та потрощений велосипед і метрів за 30 на узбіччі лежала людина. Відразу вона не зрозуміла чи то чоловік, чи жінка. В цей час зі сторони с.Юрківки під`їхав патрульний автомобіль та заїхав передом на стоянку біля продуктового магазину, відразу вибігло двоє поліцейських та почали її питати де автомобіль і в якому напрямку вони поїхали. Поліцейським з місця де стояв автомобіль, який скоїв ДТП видно нічого не було, вони бачили лише перед собою труп та розбитий велосипед. Хтось із них викликав швидку, а іншому вона показувала де зупинився автомобіль, це було по вул.Залізничній метрів 30-50 від перехрестя. Вона чітко бачила як позаду автомобіля стояли чоловік і жінка, до них підбіг поліцейський, який відразу почав крутити руки чоловікові. Хто був за кермом автомобіля, який скоїв ДТП, вона не бачила. Вона залишила свій номер телефону поліцейському, оскільки дуже поспішала на зупинку. ЇЇ до поліції ніхто не викликав і не допитував.
		Відповідно до ч.1, 2 та 6ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно дост.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч.2ст.9КПК України покладає обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Відповідно до ч.1ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихст.91 КПК України, в тому числі, винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до положень ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності (прямо чи непрямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, як це встановлено у ст.85 КПК України), допустимості (отримання у порядку, встановленому цим Кодексом, а саме у ст.86 КПК України), достовірності (чи відповідає фактичним обставинам справи), а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
		При цьому суд зазначає, що ним, протягом всього часу судового розгляду кримінального провадження сторонам були створені необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Вони мали рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
		Надаючи оцінку вищевказаним доказам суд виходить з наступного.
		Відповідно до рішення Конституційного суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими й використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав й свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Суд,оцінивши наданістороною обвинуваченнядокази вїх сукупності,вважає їхтакими,що непідтверджують що кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого вчинене саме ОСОБА_4 , а тому суд не може покласти їх в основу обвинувального вироку, а відтак виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину, не приймає їх як докази сторони обвинувачення.
		Пункт 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого. (Рішення ЄСПЛ у справах «Капо проти Бельгії» «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
		Відповідно до ст.62Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст.17КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням які надані суду стороною обвинувачення та дослідженні в ході судового розгляду в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
		Таким, чином, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що надані стороною обвинувачення в судовому засіданні докази, не підтверджують вину обвинуваченого у інкримінованому злочині.
		Інших доказів, які б доводили та переконливо свідчили про винуватість обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення суду стороною обвинувачення не надано.
		У ограну досудового розслідування була можливість у повній мірі провести досудове розслідування, зібрати належно докази для посилання щодо винуватості у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 відповідно до вимог КПК України, однак сторона обвинувачення цим не скористалася. Досудове розслідування проведено неповно та поверхнево.
		Суд критично ставиться до висновків експертів в частині зазначення оцінки дій конкретно обвинуваченого ОСОБА_4 не маючи на час проведення експертних досліджень беззаперечних підстав вважати, що саме дії ОСОБА_4 слід оцінювати в даній дорожньо-транспортній обстановці.
		Покази обвинуваченого ОСОБА_4 надані суду в ході судового розгляду стороною обвинувачення не спростовані жодним належним та допустимим доказом. Виявлені в ході судового розгляду розбіжності в показах свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 стороною обвинувачення не усуненні.
		Об`єктивність же показань свідка ОСОБА_19 яка єдина прямо вказує про те, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля «Ауді  A6», д.н.з. НОМЕР_1 » був саме обвинувачений ОСОБА_4 судом ставляться під сумнів на користь обвинуваченого, оскільки вона є зацікавленою у результаті розгляду даного кримінального провадження. На це вказує її поведінка як після дорожньо-транспортної пригоди, в ході судового розгляду та до закінчення розгляду справи по суті, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
		Державний обвинувач в судових дебатах зазначив що вина ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю та підтверджується наданими суду та дослідженими в ході судового розгляду доказами, показами свідків та матеріалами справи. Просила суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
		Потерпілий та його представник підтримали думку прокурора.
		Обвинувачений та його захисник просили суд визнати обвинуваченого ОСОБА_4 не винуватим у вчинення кримінального правопорушення та виправдати. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
		За таких обставин суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності ОСОБА_4 до злочину, в якому він обвинувачується. А тому, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності в межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до переконання про недоведеність причетності обвинуваченого ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у зв`язку з недоведеністю його участі у його вчиненні, в зв`язку з чим ОСОБА_4 необхідно визнати невинуватим та виправдати у відповідності до п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на залучення експертів на загальну суму 6292.00 грн. покласти на рахунок держави.
		Зняти арешт з тимчасово вилученого майна, а саме з автомобіля марки «AUDI А6» , реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіки Литва) разом із свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 , полісом № НОМЕР_3 , який накладений відповідно ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду від 10.07.2018. 
		Вилучені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «AUDI А6» , реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіки Литва) - НОМЕР_2 , водійське посвідчення ОСОБА_4 , страховий поліс № АК/6694863 та інші документи, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.п.41, 42, 43, 44) передати ОСОБА_4 після вступу вироку в законну силу.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль марки «AUDI А6» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні та території Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області передати власнику ОСОБА_4 ..
		Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: двохколісний велосипед, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області по квитанції від 02.08.2018 передати потерпілому ОСОБА_9 ..
		Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого  ОСОБА_4 не обрана.
		Керуючись ст.369-371,373,374 КПК України, суд,-
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК Українита виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні на залучення експертів на загальну суму 6292 (шість тисяч двісті дев`яносто два) грн. 00 коп. покласти на рахунок держави.
		Зняти арешт з тимчасово вилученого майна, а саме з автомобіля марки «AUDI А6» , реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіки Литва) разом із свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 , полісом № НОМЕР_3 , який накладений відповідно ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду від 10 липня 2018 року. 
		Вилучені свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «AUDI А6» , реєстраційний номер НОМЕР_1 (республіки Литва) - НОМЕР_2 , водійське посвідчення ОСОБА_4 , страховий поліс № АК/6694863 та інші документи, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.п.41, 42, 43, 44) передати ОСОБА_4 після вступу вироку в законну силу.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль марки «AUDI А6» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні та території Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області передати власнику ОСОБА_4 .
		Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: двохколісний велосипед, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області по квитанції від 02.08.2018 передати потерпілому ОСОБА_9 .
		Підстав для обрання ОСОБА_4 міри запобіжного заходу на даний час не має.
		Вирок суду може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду, через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а виправданим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку невідкладно вручається прокурору та виправданому.
		 
		 
		 
		Головуючий                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...