Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/17845/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 16.01.2021. Зареєстровано: 17.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2021.
Дата набрання законної сили: 15.01.2021
Номер судового провадження: 33/801/9/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/17845/20 
		Провадження № 33/801/9/2021
		Категорія: 289 
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
		Доповідач: Сало Т. Б.
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 січня 2021 року                                               м. Вінниця
		 
		Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі прокурора  Михайлини Олега Миколайовича, секретар Файчук Я.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2020 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП,
		встановив:
		Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. на користь держави.
		Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн в дохід держави.
		Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити.
		Скарга мотивована тим, що враховуючи рішення Конституційного Суду України №13-рп/2020 від 27.10.2020 підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП відсутні; відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного Суду, викладеної в постанові від 11.12.2019 у справі №П/811/593/17, до виключної компетенції НАЗК належить контроль за своєчасністю подання декларацій та перевірка достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації і судом залишено поза увагою, що лише висновок НАЗК може бути підставою для притягнення особи до відповідальності; докази у справі зібрані без дотримання Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації суб`єкта декларування; контроль за своєчасністю подання декларації НАЗК не проводився. 
		У судове засідання, призначене на 15.01.2021 ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися. Від адвоката Корнаги О.І. 15.01.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання про проведення розгляду даної справи за відсутності сторін. Апеляційну скаргу просять задовольнити у повному обсязі з урахуванням позиції, викладеній в скарзі.
		Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення,не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
		Беручи до уваги, що ОСОБА_1 та його захисник, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, вдруге не з`явилися в судове засідання, враховуючи подане клопотання про розгляд справи у їх відсутність, заслухавши думку прокурора, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та адвоката Корнаги О.І.
		Прокурор Михайлина О.М. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку з її безпідставністю залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2020 року залишити без змін. 
		Заслухавши думку прокурора Михайлини О.М., дослідивши апеляційну скаргу та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до протоколу №265 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 12.08.2020, ОСОБА_1 , депутат Вінницької обласної ради 7 скликання Вінницької області в силу рішення першої сесії 7 скликання Вінницької обласної ради від 27.11.2015, будучи відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, тобто особою, яка відповідно до ч. 1, 2 ст.45 Закону «України «Про запобігання корупції» зобов`язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, таким чином відповідно до прим. до ст. 172-6 КУпАП також суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, в порушення вимог п. 2-1 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме 03.06.2020 о 21 год. 01 хв., без поважних причин, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с.1-11).
		Частиною 1статті 172-6КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується наявними у справі доказами.
		Відповідно до ч. 7ст. 294 КУпАП,апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. 
		У справі встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Вінницької обласної ради 7 скликання, тобто суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
		У ч. 2-1 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно достатті 45цього Закону (Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 1 червня.
		15.06.2020 до НАЗК від начальника управління з питань контролю та запобігання корупції виконавчого апарату Вінницької обласної ради надійшло повідомлення про встановлення факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування - щорічної за 2019 рік ОСОБА_1 , який є депутатом Вінницької обласної Ради 7 скликання (а.с.42).
		15.06.2020 т.в.о. начальника Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Гулеватий І. звернувся з листом №3254/55/101/03-2020 до голови Вінницької обласної ради ОСОБА_2 , в якому просив надати інформацію та копію документів: щодо обрання депутатом Вінницької обласної ради ОСОБА_1 (протокол та рішення 1 сесії відповідного скликання); присяги депутата ОСОБА_1 ; щодо доведення ОСОБА_1 впродовж 2018-2020 років вимог антикорупційного законодавства; характеристику на депутата ОСОБА_1 та інші документи, необхідність в яких може виникнути (а.с.20-21).
		На виконання вказаного листа Вінницька обласна рада листом від 18.06.2020 №207-08-882 надала запитувану інформацію та відповідні документи (отримано 19.06.2020). У вказаному листі, зокрема, зазначено, що обласна рада надсилала депутатам обласної Ради 7 скликання листи (роз`яснення НАЗК, листи-повідомлення, нагадування) щодо початку чергового етапу подання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічних декларацій за 2019 рік, щодо продовження терміну для подачі щорічної декларації, щодо закінчення терміну подачі щорічної декларації тощо (а.с.22-35).
		07.07.2020 т.в.о. начальника Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Гулеватий І. звернувся з листом №3740/55/101/03-2020 до НАЗК в якому зазначив, що управлінням здійснюється збір доказів щодо можливого факту наявності ознак вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, депутатом Вінницької обласної ради Гнатишеним В.М. Управління просило надати інформацію стосовно послідовності дій у Єдиному державному реєстрі декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 під час заповнення ним декларації типу «Щорічна» за 2019 рік, за проміжок часу з 01.01.2019 по 22.06.2020 (а.с.36-37).
		Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК 07.07.2020 направило до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції (отримано 09.07.2020) лист, у якому зазначено, що як встановлено національним агентом, ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування. Згідно із ст. 255 КУпАП, правом на складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 172-4  172-9 КУпАП (за винятком порушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) наділені органи Національно поліції. Враховуючи положення ч. 1 ст. 255 КУпАП, НАЗК направляє витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» щодо послідовності дій суб`єкта декларування при поданні декларації та інші документи та, у разі встановлення підстав, складення протоколу про адміністративне правопорушення з метою притягнення його до адміністративної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с. 40-41).
		16.07.2020 т.в.о. начальника Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Гулеватому І. (вх.№1556 від 22.07.2020) першим заступником начальника департаменту стратегічних розслідувань Максименком М. надіслано матеріали, які надійшли з НАЗК про можливе порушення Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 для прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Про результати розгляду та прийняте рішення просив поінформовати НАЗК (а.с.39).
		31.07.2020 (вих. від 07.07.2020) до Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань від НАЗК надійшла відповідь на вказаний лист, а саме надано інформацію щодо послідовності дій користувача інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 за період 01.01.2019  22.06.2020 (а.с.46). 
		Отже, ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік з 01 січня 2020 року до 01 червня 2020 року. Зазначених дій ОСОБА_1 у встановлений законом строк не вчинив.
		Одним із доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 є те, що підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП відсутні, зважаючи на рішення Конституційного Суду України №13-рп/2020 від 27.10.2020, однак, такі доводи є помилковими з наступних підстав.
		Рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 №13-рп/2020 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), зокрема:
		-пункти 6,8частини першої статті 11,пункти 1,2,6-10-1,12,12-1частини першої,частини другу - п`ятустатті 12,частину другустатті 13,частину другустатті 13-1,статтю 35, абзацидругий,третійчастини першої статті 47,статті 48-51, частинидругу,третюстатті 52,статтю 65Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами;
		-статтю 366-1Кримінального кодексу України.
		Отже, відповідно до тексту резолютивної частини вказаного рішення станом на момент прийняття оскаржуваної постанови Вінницьким міським судом Вінницької області від 17 листопада 2020 року ст. 172-6 КУпАП, на підставі якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, не була визнана такою, що не відповідає Конституції України. 
		У Рішенні Конституційного Суду України від 27.10.2020 №13-рп/2020 зазначається про ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені вч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Склад правопорушення, пов`язаних з корупцією, встановлюється КУпАП.
		Відповідно дост.2КУпАП,законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
		Згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Існування матеріальних норм, які передбачають адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, не перебуває у правовому зв`язку зі скасованою Рішенням КСУ ст. 65 Закону, яка у частині першій по суті визначала лише перелік видів відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, до яких особа може бути притягнута та яка є бланкетною.
		Тому не можна говорити про таку підставу закриття провадження у справі, як скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність (п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
		Іншим мотивом ОСОБА_1 також зазначає, що лише висновок НАЗК може бути підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції, а також, що всі обов`язкові дії по проведенні контрою та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб`єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа уповноваженої особи отримати пояснення від особи, якою не подано (чи подано з порушенням строків) декларацію, вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
		Однак, така позиція апелянта є хибною з огляду на наступне.
		Так, відповідно до положень ч. 1-3 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент виявлення правопорушення), національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю:  1)щодо своєчасностіподання;  2)щодо правильностіта повнотизаповнення;  3) логічний та арифметичний контроль.
		Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
		Порядокпроведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
		У розділі ІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК 15.04.2020 №144/20, визначений порядок проведення контролю Національним агентством.
		У ч. 1 розділу ІІ вказаного Порядку зазначено, що одним із видів контролю є контроль щодо своєчасності подання декларацій.
		Відповідно до ч. 2 Порядку, Національне агентство здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій, зокрема, на підставі повідомлення, що надходять від органів місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» перевіряють факт подання декларацій суб`єктами декларування, які в них працюють, та повідомляють Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій , що і було зроблено в даному випадку.
		Тобто, у зазначених вище нормах йде мова про один із видів контролю Національного агентства щодо своєчасності подання декларацій.
		Натомість, порядок проведення повної перевірки декларацій регламентований розділом ІІІ Порядку, відповідно до положень якого саме під час проведення такої перевірки Національне агентство може пропонувати суб`єкту декларування надати письмовіпояснення і у разі виявлення за результатами проведення такої перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку складає відповіднийобґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, який після затвердження разом із відповідними матеріалами надсилається іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.
		Жодної перевірки при здійсненні повноважень у виді контролю щодо своєчасності подання декларації ні Законом, ні підзаконними актами не передбачено.
		ОСОБА_1 помилково ототожнює вид контролю (який проводить Національне агентство щодо своєчасності подання декларації) з перевіркою, яка передбачена вищенаведеною нормою (ч. 2 ст. 48 Закону України «Про запобігання корупції»), під час якої особі пропонується надати пояснення та складається висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.
		Надання висновку при здійсненні контролю щодо своєчасності подання декларацій в обов`язок Національного агенства не входить.
		Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не беруться апеляційним судом до уваги.
		Посилання апелянта на правову позицію Верховного Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 11.12.2019 у справі №П/811/593/17, є безпідставним, оскільки в ній викладені висновки, які не підлягають застосуванню у цьому випадку (зокрема, у ній йде мова про повну перевірку декларації суб`єкта декларування).
		Доводи апеляційної скарги не є такими, що спростовують правильні висновки суду першої інстанції та не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.
		Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
		Оскільки постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Керуючисьст. 294 КУпАП, 
		постановив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 листопада 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Т.Б. Сало

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...