Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/26114/20-п : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2021.
Дата набрання законної сили: 11.01.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 757/26114/20-п   Головуючий у І інстанції Константінова К.Е.Провадження № 33/824/693/2021   Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.                                      
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		11 січня 2021 року                                                                              м. Київ
		 
		Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Печерського  районного суду м. Києва  від 2 вересня 2020 року, якою 
		 
		  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		За постановою  ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона, перебуваючи у статусі народного депутата України, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: користуючись наданими їй депутатськими повноваженнями, у порядку статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) із депутатським зверненням від 25.07.2019 № 138-149/5, у якому порушувалось питання (надання роз`яснення з питань внесення нею відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), що становило її приватний інтерес, за наступних обставин.
		Текст присяги на вірність Україні ОСОБА_1 як народний депутат України восьмого скликання скріпила підписом 27.11.2014, а отже, і її повноваження в статусі народного депутата України восьмого скликання розпочалися з 27.11.2014.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян з питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
		Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз`яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
		Реалізуючи відповідне повноваження народного депутата ОСОБА_1 звернулась до Національного агентства із депутатським зверненням від 25.07.2019 № 138-149/5, у якому просила надати роз`яснення щодо необхідності та порядку відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відомостей про отримання нею фінансової допомоги, що надається у зв`язку з участю у програмі Єльського університету «Yale World Fellows».
		Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 28 Закону ОСОБА_2 як народний депутат України зобов`язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Натомість ОСОБА_2 усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону і положенням частин другої і третьої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», звертаючись до Національного агентства із депутатським зверненням від 25.07.2019 № 138-149/5 для задоволення приватного інтересу, реалізувала депутатське повноваження, надане статтею 16 Закону України «Про статус народного депутата України», в умовах реального конфлікту інтересів.
		В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Федоренко М.В. просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову, визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та закрити провадження  у справі у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256,268 КУпАП, ОСОБА_1 від отримання копії протоколу не відмовлялася, матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення оформленні не належним чином та не відповідають п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, зокрема щодо правильного засвідчення копій документів. Вважає, що судом порушено норми процесуального права, не закрито провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки датою виявлення адміністративного правопорушення є дата отримання НАЗК депутатського звернення 30.07.2019 року і на момент складення протоколу минув строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Захисник підкреслює, що в діях ОСОБА_1 при зверненні до НАЗК був відсутній реальний конфлікт, крім того обов`язковою ознакою для виникнення реального конфлікту інтересів є наявність у особи статусу державної посадової особи і такого статусу ОСОБА_1 , як народний депутат, не має, не є ні посадовою, ні службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Також зазначає, що ОСОБА_1 не мала реального конфлікту інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями народного депутата України, депутатське звернення ОСОБА_1 до НАЗК стосувалось подання декларації як народного депутата України та направлялось з метою отримання роз`яснень для всіх суб`єктів декларування (а не в особистих приватних інтересах). Захисник зауважує, що безпідставне притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за корупційне правопорушення позбавить можливості протягом 3 років обіймати посади в державному секторі та реалізовувати себе в ролі державного службовця.    
		  
		В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Симоненко З.В. просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову, визнати ОСОБА_1 невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та закрити провадження  у справі у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 не мала реального конфлікту інтересів між приватним інтересом та службовими повноваженнями народного депутата України, який би впливав на об`єктивність та неупередженість прийнятих нею рішень або ж на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень,оскільки діяла в межах чинного законодавства України і всі умови законності дотримано. Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняла умисних цілеспрямованих дій направлених на  порушення вимог антикорупційного законодавства в частині направлення депутатського звернення щодо діяльності як народного депутата України. Також підкреслює, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256,268 КУпАП, строки притягнення до адміністративної відповідальності минули, оскільки часом виявлення правопорушення не є день складання протоколу, а день, коли НАЗК стало відомо про можливе правопорушення, тобто 30 липня 2019 року.  
		 
		Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисників Симоненко З.В., Федоренко М.В., Бориса С.А., які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Шкурпело Р.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційних скарг, вважаю їх вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		 
		Відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає у разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		 
		 Згідно примітки 2 до ст.172-7 КУпАП  у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.  
		 
		25 липня 2019 року народний депутат України ОСОБА_1 звернулася до НАЗК з депутатським зверненням щодо надання роз`яснень стосовно порядку заповнення декларації в частині зазначення фінансової підтримки, що має бути отримана  за участь  у програмі Єльського Університету .
		 
		Зазначені дії ОСОБА_1 суддею визначені такими, що  вчинені в умовах реального конфлікту інтересів.
		 
		Листом ВССУ від 22.05.2017 р. № 223-94/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» роз`яснено, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
		-наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		-наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		-наявність повноважень на прийняття рішення;
		-наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		  Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
		  З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що приватний інтерес ОСОБА_1 під час звернення до НАЗК полягає у тому, що запитувана у її депутатському зверненні інформація щодо необхідності та правильності відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави,  фінансової підтримки потрібна останній як субєкту декларування для уникнення відповідальності , встановленої ст.172-6 КУпАП або ст.366-1 КК України, за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації. 
		  Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечуючи наявність у неї приватного інтересу, зазначила про те, що зверталась з депутатським зверненням не з метою уникнення від відповідальності, а для роз`яснення порядку належного виконання  обов`язку народного депутата України як суб`єкта декларування, що не є ні майновим, ні немайновим інтересом. 
		  Жодних доказів того, що ОСОБА_1 звернулась до НАЗК за роз`ясненнями з метою уникнення відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей  у декларації матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
		  За ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністратвні правопорушення.
		  Керівник другого відділу перевірок Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції, уповноважена особа НАЗК О.Г.Шульга, що склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ,  на запрошення до суду апеляційної інстанції не з`явився, будь-яких доказів на спростування показань особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про відсутність у неї зазначеного у протоколі приватного інтересу не надав.
		 Отже, протокол не містить підтвердженого доказами, чітко сформульованого (артикульованого) та визначеногоприватного інтересу, у зв`язку з чим суддя дійшла помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 при зверненні за роз`ясненнями до НАЗК  приватного інтересу у вигляді  отримання інформації , потрібної для уникнення відповідальності за ст.172-6 КУпАП чи ст.366-1 КК України.
		Крім того, відповідно до вимог ст.1, п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» народні депутати України  є  суб`єктами декларування, тобто, на них покладений обов`язок подавати  декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як під час перебування на посаді, так і після припинення своїх повноважень.
		Звернення народного депутата України, як суб`єкта декларування, до НАЗК за роз`ясненнями порядку заповнення декларацій шляхом реалізації свого права на депутатське звернення  не свідчить про наявність і факту реального впливу суперечності на вчинення такої дії.
		Таким чином, ОСОБА_1 не вчинювала дій в умовах реального конфлікту інтересів, тому у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбачний ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		Доводи апеляційних скарг про наявність такої підстави для закриття провадження по справі як закінчення на час розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, та твердження захисника Бориса С.А.  про наявність такої підстави для закриття провадження по справі як скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність, за умови  відсутності у діянні особи складу адміністративного правопорушення, не можуть бути предметом аналізу суду апеляційної інстанції, оскільки не є реабілітуючими обставинами. 
		 Формальні порушення при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, про які йдеться у апеляційних скаргах, не можуть бути визнані обставинами, які б могли бути причинами для  не притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Оскільки у діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.172-7 КУпАП, то постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
		Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		    П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу захисників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити.
		 
		Постанову судді  Печерського  районного суду м. Києва  від 2 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		 
		 Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                              В. Р. Шроль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...