Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3472/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2021. Зареєстровано: 18.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2021.
Дата набрання законної сили: 18.01.2021
Номер судового провадження: 21/03/911/3472/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА 
		 
		"18" січня 2021 р.                                                                                                      Справа № 911/3472/20  
		 
		Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" про забезпечення позову 
		до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр"
		про стягнення 1  389  819,23 гривень
		встановив:
		 
		Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" до Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" про стягнення 1  389  819,23 гривень заборгованості.
		Відповідні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням покупцем та, надалі, і відповідачем умов договору поставки №11035054 від 27.12.2016, оскільки вартість поставленого позивачем за вказаними договорами товару не оплачено, що і стало підставою виникнення відповідної суми заборгованості.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2020 у справі №911/3472/20 відкладено підготовче засідання на 25.01.2021.
		15.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АКБ "Індустріалбанк", код банка 313849, МФО 313849, а також на будь-який рахунок у будь-яких установ ТОВ ДП "Рітейл Центр" код ЄДРПОУ 32650231, на грошові кошти у розмірі 1  389  819,23 грн.
		В обґрунтування вказаної вище заяви позивач посилається на те, що 11.01.2021 винесена ухвала Господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/76/21 про прийняття заяви кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Фінворк» про відкриття провадження у справі про банкрутство, що, за доводами позивача, свідчить про невиконання відповідачем в майбутньому рішення у справі №911/3472/20, як наслідок вказане призведе до неефективного захисту та неможливості поновлення порушених прав позивача.
		За доводами позивача 10.12.2020 у відповідача змінився керівник та, надалі - 14.12.2020, змінився власник і зменшився статутний фонд до 1000,00 грн, який не покриє збитків позивачу, а 30.12.2020 змінилася адреса відповідача. 
		Також, як зауважив позивач:
		- згідно наявної на офіційному веб-порталі Судової влади України інформації в провадженні Господарського суду Київської області перебуває значна кількість господарських справ, відкритих щодо ДП "Рітейл Центр" про стягнення з останнього заборгованості загалом понад 50  000  000,00 грн, що свідчить про недобросовісність та неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем та його нестабільний фінансовий стан;
		- на офіційному веб-порталі Судової влади України у справі №911/3212/20 винесена ухвала від 24.11.2020 про забезпечення позову ТОВ "Мейнпак" до ДП "Рітейл Центр" про стягнення 221  540,10 грн, що, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення у справі №911/3472/20 у разі задоволення позову.
		Крім того позивач вказав, що у відповідача відкрито п`ять виконавчих проваджень, що свідчить про неможливість самостійно виконати судові рішення, тоді як згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ДП "Рітейл Центр" накладено арешт на майно та майнові активи, власності на нерухоме та рухоме майно, якого у відповідача немає.
		До того ж, за доводами позивача, станом на 14.01.2021 ДП "Рітейл Центр" має податковий борг, а згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у відповідача відсутнє зареєстроване за ним право власності на нерухоме майно, як і відсутні будь-які транспорті засоби.
		Також позивач зауважив, що відповідач розпочав закриття власних магазинів по Україні, що підтверджується перевіркою представника позивача та розміщеними в мережі Інтернет оголошеннями за вказаними позивачем у заяві посиланнями.
		В підтвердження вказаного вище позивач надав витяг з сайту Державної податкової служби України, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з державного реєстру МВС України, а також Інформаціні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
		Вказані вище обставини, на думку позивача, свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань перед контрагентами, вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги та подання позивачем позову.
		Отже, позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідними та обов`язковими за вказаних обставин та не порушить баланс інтересів сторін, оскільки відповідач буде обмежений лише у праві розпоряджатися своїми коштами в межах заявленої до стягнення суми.
		Приписами ст. ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		З системного аналізу вищевказаних процесуальних приписів слідує, що забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
		Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
		У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
		Однак заявником не обґрунтовано та доказово не підтверджено наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову -накладення арешту на грошові кошти відповідача, а саме: вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на витрачання/списання коштів з рахунків, у тому числі не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо.
		Так, підставою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути та/або зменшитись, тоді як наведені у заяві припущення позивача про потенційну неможливість відповідачем виконати рішення суду доказово не обґрунтовано.
		Доводи позивача про наявність у відповідача невиконаних грошових зобов`язань перед іншими контрагентами, як і наявність інших судових проваджень про стягнення заборгованості з відповідача та відкриття справи про банкрутство відповідача, не є тими обставинами, які свідчить про: вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, як і не підтверджують такі посилання скрутний фінансовий стан відповідача.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №904/4511/19, залишеній без змін постановою Верховного Суду від 03.04.2020, постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №910/14149/19.
		Крім того доводи про відсутність у відповідача нерухомого та рухомого майна, як і доказово непідтверджені обставини накладення арешту на усі майнові активи відповідача, не є обставинами, які свідчить про: вчинення відповідачем навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, як наслідок - неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, позаяк вступ у господарські правовідносини, як наслідок виконання відповідних зобов`язань, у тому числі грошових не ставиться в залежність від наявності/відсутність майна у суб`єкта відповідних правовідносин.
		З огляду вказаних вище висновків судом також визнаються неспроможними посилання позивача на зміну місцезнаходження, власників та директора ДП "Рітейл Центр", зменшення його статутного фонду, а також закриття відповідачем магазинів, оскільки обставини ведення відповідачем господарської діяльності не є свідченням вчинення ним навмисних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання.
		Посилання ж позивача на співмірність обраного ним заходу забезпечення позову з предметом позову не є виключною підставою для вжиття відповідного заходу, оскільки, як вказано судом вище, припущення позивача про утруднення виконання виконання рішення, як і обставини, які свідчать про такі утруднення, мають бути обґрунтованим та доказово доведеним, тоді як арешт коштів на рахунках відповідача може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності останнім та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/3836/20.
		Суд звертає увагу позивача на те, що усі покладені в обгрунтування вказаної заяви обставини вже були дослідженні судом при постановленні ухвали у даній справі від 28.12.2020 із зазначенням відповідного висновку про неспроможність таких обставин в розрізі наявності підстав для забезпечення позову у вказаній справі.
		Отже, не є підставами для вжиття заходів забезпечення позову доказово не підтвердження припущення позивача про можливе виникнення в майбутньому обставин, які істотно ускладнять виконання судового рішення.
		З огляду наведеного, враховуючи доказову необґрунтованість доводів позивача стосовно обставин утруднення виконання рішення суду та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" про забезпечення позову.
		Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		постановив:
		 
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймфіш" про забезпечення позову відмовити.
		 
		Ухвала складена та підписана 18.01.2021, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Суддя                                                                                                                           В.А. Ярема

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...