Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/3378/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.01.2021. Зареєстровано: 19.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2021.
Дата набрання законної сили: 18.01.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  560/3378/20 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Салюк П.І. 
		          Суддя-доповідач:  Шидловський В.Б. 
		 
		18 січня 2021 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Шидловського В.Б. 
		суддів:  Матохнюка Д.Б.  Боровицького О. А. 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  Головного управління ДПС в Хмельницькій області, ОСОБА_1  на  рішення   Хмельницького окружного адміністративного суду  від  14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про  визнання протиправними та скасування вимог, 
		В С Т А Н О В И В :
		У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:
		- визнати протиправними та скасувати вимоги ГУ ДФС України в Хмельницькій області, про сплату боргу (недоїмки): від 06 листопада 2018 року № Ф-39470-17 про стягнення 11594,65 грн.; від 03 вересня 2019 року № Ф-39470-17 У про стягнення 5508,36 грн.; від 08 листопада 2019 року № Ф-39470-17 У про стягнення 1606,29 грн.;
		- стягнути з Шепетівського управління Державної казначейської служ би України в Хмельницькій області незаконно стягнуті грошові кошти в сумі 3524,25 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що із вказаними вимогами є пенсіонером за віком та із 24 липня 2017 року зареєстрований, як ФОП з видом діяльності у сфері права та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно із ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач стверджує, що звільнений від сплати за себе єдиного внеску.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
		Визнано протиправними та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 06 листопада 2018 року № Ф-39470-17 та вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03 вересня 2019 року № Ф-39470-17 У та від 08 листопада 2019 року № Ф-39470-17 У.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
		Позивач зазначає, що оскільки вимоги про сплату боргу визнанні незаконними, тому кошти що були стягнуті з позивача на основі цих вимог також стягнуті незаконно і повинні бути повернуті позивачу.
		Апеляційну скаргу подав і відповідач в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Відповідач зазначає, що позивач окрім того що є фізичною особою підприємцем, ще є адвокатом, який здійснює свою незалежну професійну діяльність, а тому саме як адвокат він і повинен був сплачувати єдиний внесок на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку у ГУ ДПС у Хмельницькій області із 24.07.2017 року по 14.12.2018 року, як фізична особа-підприємець та здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.
		Відповідно до наявної в матеріалах справи копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 19 червня 2014 року, позивач є пенсіонером за віком.
		Окрім того, позивач провадить незалежну професійну діяльність - адвокат.
		Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області, на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки): від 06 листопада 2018 року №Ф-39470-17 про стягнення 11594,65 грн.; від 03 вересня 2019 року № Ф-39470-17 У про стягнення 5508,36 грн.; від 08 листопада 2019 року № Ф-39470-17 У про стягнення 1606,29 грн.
		Станом на 02.10.2020 в примусовому порядку з боржника стягнуто борг у сумі 5620,43 грн., що стверджується довідкою Шепетівського МВ ДВС № 34676 від 02.10.2020 року.
		Вважаючи вказані вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.
		У даній справі, спірним є питання оплати позивачем ЄСВ за двома підставами, а саме: як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з одного і того ж виду діяльності за КВЕД.
		Як вбачається з матеріалів справи позивач є самозайнятою особою та здійснює, як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність (адвоката).
		Відповідно до ст.13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
		Згідно із п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
		Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
		Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст.63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
		Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
		Пунктом 63.5 ст.63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
		Відповідно до п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
		Згідно із п.п.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
		Відповідно до положень ч.4 п.6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
		У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою Зміни та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
		Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Згідно із п.4, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
		Згідно з ч.5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
		Відповідно до п.19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач є самозайнятою особою та здійснює, як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність (адвоката).
		Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.
		Поряд із цим, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено п.п. 65.4.4 п.65.4 ст. 65 Податкового кодексу України.
		Тобто, якщо особу взято на облік як самозайняту особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
		Таким чином, з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ст.178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що Законом № 2464 не передбачений порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
		Разом з тим, питання сплати ЄСВ регулюється не тільки даним Законом, але і нормами Податкового кодексу України, які є взаємопов`язані та повинні досліджуватися в сукупності.
		Отже згідно з положеннями Податкового кодексу України, необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.
		Також колегією суддів встановлено, що згідно з висновками Верховного Суду, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19, фізична особа - підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску. Законом № 2464-VI не передбачається порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. При цьому аналіз пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників від 24.11.2014 № 1162 вказує на те, що цим Порядком не передбачено для контролюючого органу можливості самостійно взяття на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників єдиного внеску можливе виключно за її заявою. До того ж, як передбачено у пункті 4 розділу VI Порядку № 1162, фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік». Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду зводяться до того, що дії ГУ ДФС у Харківській області щодо самостійного встановлення позивачу як фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності не узгоджуються з нормами Порядку № 1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску.
		Згідно із ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
		Частиною 4 ст.4 Закону № 2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Таким чином, законодавством України передбачено пільги для пенсіонерів за віком та особам з інвалідністю зі сплати ЄСВ шляхом звільнення від сплати вказаного внеску. При цьому, виключенням є лише добровільна участь вказаних осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
		Із матеріалів справи встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Позивач, який є фізичною особою-підприємцем звільнений від сплати ЄСВ на підставі закону, оскільки має статус пенсіонера. Внаслідок вказаної обставини, самостійне, без наявних на це підстав, як-то заява позивача, встановлення відповідачем ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування ЄСВ за п.5 ч.1 ст.4 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є протиправним.
		З урахуванням зазначених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв вірне рішення про визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 06 листопада 2018 року № Ф-39470-17 та вимог Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03 вересня 2019 року № Ф-39470-17 У та від 08 листопада 2019 року № Ф-39470-17 У.
		Разом із тим, поза увагою суду першої інстанції лишився той факт, що по вказаним вимогам вже проведене примусове стягнення з позивача коштів у сумі 5620,43 грн, що підтверджується довідкою № 34676 від 02.10.2020 року виданою Шепетівським МВ ДВС (а.с.105). За таких обставин стягнення вказаних коштів також є незаконним, а тому з метою поновлення порушених прав позивача колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути із Шепетівського управління Державної казначейської служ би України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 незаконно стягнуті грошові кошти в сумі 5620,43 грн.
		 
		У силу  п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі  ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови  про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити  повністю.
		Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
		Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
		Стягнути із Шепетівського управління Державної казначейської служ би України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 незаконно стягнуті грошові кошти в сумі 5620,43 грн.
		В решті рішення суду залишити без змін.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 00 коп. понесених ним судових витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		 
		Головуючий  Шидловський В.Б.    Судді    Матохнюк Д.Б.    Боровицький О. А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...