Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/1378/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2021. Зареєстровано: 19.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-7521/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020000000001260

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/1378/21-к 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органів центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020000000001260 від 29.12.2020 про арешт майна, -
		ВСТАНОВИВ:
		До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органів центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020000000001260 від 29.12.2020 про арешт майна, а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
		До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, слідчим було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, слідчий у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
		На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
		Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
		Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020000000001260 від 29.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.10.2014 між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надавався стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності на суму 1 млрд. 200 млн. грн. на строк із 13.10.2014 по 07.10.2016, згідно з установленим графіком повернення кредиту.
		Для забезпечення належного виконання ПАТ «ВіЕйБі Банк» своїх зобов`язань за кредитним договором, між Національним банком України, як іпотекодержателя, та ТОВ «Станіславська торгова компанія», як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.10.2014 за реєстровим № 1323, відповідно до якого ТОВ «Станіславська торгова компанія» надавала в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А, загальною площею 9406,1 кв.м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв.м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв.м.; складу П, загальною площею 550,6 кв.м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		В подальшому, у зв`язку з неналежним виконанням ПАТ «ВіЕйБі Банк» своїх зобов`язань за кредитним договором від 13.10.2014, Національний банк України звернувся з позовною заявою до Господарського суду м. Києва, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13.10.2014, укладений між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк», оскільки ТОВ «Станіславська торгова компанія» як іпотекодавець, відмовляється виконати умови договору та передати предмет іпотеки добровільно.
		Враховуючи, що сторони під час розгляду не дійшли згоди про вартість предмета іпотеки, з метою встановлення ринкової вартості предмета іпотеки за Іпотечним договором, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2015 було призначено судову економічну експертизу.
		За висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 20450/15-42/20451/15-43/2150/17-45 від 23.06.2017, ринкова вартість об`єкту нерухомого майна, що є предметом застави, складає 86 522 300 грн.
		Крім цього в ході судових розглядів судами не було прийнято до уваги наданий ТОВ «Станіславська торгова компанія» звіт про незалежну ретроспективну оцінку майна: цілісного майнового комплексу  цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, станом на 08.10.2014, виконаний на замовлення ТОВ «Станіславська торгова компанія» ФОП ОСОБА_5 , відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки складає 1 259 330 100 грн., зважаючи на заперечення Національного банку України що в іпотеку було передано лише нерухомість без виробничих потужностей, у той час як об`єктом оцінки був цілісний майновий комплекс.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 позовна заява Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія» була задоволена, та судом вирішено звернути стягнення у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 13.10.2014 № 43 укладеним між Національним банком України та ПАТ ««ВіЕйБі Банк» у загальній сумі 1 224 239 240 грн. 01 коп., на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13.10.2014 укладеного між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», наступне нерухоме майно: цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Вказане рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2019 було залишене в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 та постановою Верховного суду України від 21.05.2020. 
		На виконання вищезазначеного рішення суду 13.02.2020 Господарським судом м. Києва видано відповідний наказ № 910/10956/15, на виконання якого 28.02.2020 було відкрито виконавче провадження № 61409886, про що відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції прийнято відповідну постанову. Стягувачем у зазначеному виконавчому провадженні є Національний банк України, боржником  ТОВ «Станіславська торгова компанія».
		В подальшому в процесі реалізації вищевказаного майна Державною виконавчою службою було залучено ТОВ «ОФ «Де Візу», яка провела оцінку іпотечного майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», а саме нерухомого майна: цеха по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Згідно звіту про оцінку майна ТОВ «ОФ «Де Візу», вартість вищевказаного нерухомого майна складає 40 996 934 грн., та саме за вказаною ціною дане майно було виставлено на реалізацію на сайті ДП «Сетам».
		Враховуючи вищевказане, є достатньо підстав вважати, що невстановленими на даний час особами, до яких можуть входити службові особи Національного банку України, Державної виконавчої служби, ДП «Сетам», ТОВ «Станіславська торгова компанія», ТОВ «ОФ «Де Візу», ПАТ «ВіЕйБі Банк», можливо вчиняють кримінальне правопорушення, яке полягає в умисному заниженні вартості іпотечного майна, а саме: цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м. чим завдається шкода, яка полягає в неповноцінному надходженні грошових коштів до Державного бюджету.
		В клопотанні прокурор вказує, що на даний час виникла необхідність в накладенні арешту із забороною ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), а також усім їхнім територіальним підрозділам, вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію лоту № 445816, щодо реалізації нерухомого майна належного ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692), а саме цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м..
		Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.
		Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Так, слідчим суддею встановлено, що старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 11.01.2021 цех по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м., було визнано речовим доказом у кримінальну провадженні №12020000000001260, про що винесено відповідну постанову.
		Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
		За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
		Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
		Таким чином, клопотання підлягає задоволенню. 
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
		УХВАЛИВ:
		Клопотання задовольнити. 
		Накласти арешт на майно ТОВ «Станіславська торгова компанія» (код ЄДРПОУ 32873692), а саме цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, що складається з адміністративно-виробничого корпусу А загальною площею 9406,1 кв. м.; адміністративного корпусу Б, загальною площею 103,6 кв. м.; складу В, загальною площею 1460,1 кв. м.; виробничого цеху Л, загальною площею 181,8 кв. м.; складу П, загальною площею 550,6 кв. м.; складу М, загальною площею 534,5 кв. м.; складу Т, загальною площею 109,8 кв. м.
		Заборонити посадовим та службовим особам ДП «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500), а також усім їхнім територіальним підрозділам, вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію вище вказаних цілісних майнових комплексів, та усіх його складових частин. 
		Заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше.
		Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно вищевказаних об`єктів нерухомості..
		Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...