Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 193/1572/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 19.01.2021. Зареєстровано: 19.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2021.
Дата набрання законної сили: 26.04.2022 (частково)
Результат оскарження 26.04.2022 Апеляційний суд Дніпропетровської області: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: 2/193/19/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ЄУН 193/1572/19
		Провадження №2/193/19/21 
		 
		    І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И            
		Р І Ш Е Н Н Я            
		 
		14 січня 2021 року                              сел.Софіївка 
		Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Кащук Д.А., 
		при секретарі судового засідання Ратушної В.В., 
		представника позивача ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду Софіївського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовомпредставника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, стягнення неустойки (пені) та стягнення індексації,-
		ВСТАНОВИВ:
		21 листопада 2019 року представник позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, стягнення неустойки (пені) та стягнення індексації. 12 березня 2020 року надала уточнену позовну заяву (а.с. 48-52).
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що позивач та відповідач 05 лютого 2011 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №8. Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 14.12.2013 р. шлюб між ними сторонами було розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 р. з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 400,00 грн., починаючи з 19 листопада 2013 року до досягнення дитиною повноліття, з індексацією розміру аліментів відповідно до закону. Стверджує, що тривалий час відповідач не виконував вищевказане рішення суду. Заборгованість за період з 19.11.2013 р. по 20.08.2019 р. становила 26550,63 грн.. 09 вересня 2019 року відповідач сплатив вищевказану заборгованість, від сплати якої ухилявся 05 років 05 місяців. Під час перевірки правильності проведення вищевказаного розрахунку заборгованості, представником позивача було встановлено, що під час проведення розрахунку заборгованості від 20.08.2019 р. державним виконавцем не були дотримані вимоги закону, а саме, що відповідно до Закону України №2475-VІІІ від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилання захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року, частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, відповідно до якого виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець повинен стягувати з боржника аліменти на утримання дитини у розмірі, не меншому, ніж мінімальний гарантований розмір, передбачений СК України. В розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12.02.2020 р. №13.42-34/3880 державний виконавець внесла зміни щодо розміру заборгованості по аліментам, відповідно до норм законодавства. Перерахувала період нарахування заборгованості з 01.09.2018 р. по 01.09.2019 р. по дату проведення боржником оплати та нарахувала додаткову заборгованість з 01.09.2019 р. по 28.01.2020 р.. За результатами нового розрахунку розмір заборгованості було донараховано, та відповідно він збільшився на 12 572,87 грн.. 
		Зазначає, що боржник приховує свої доходи. Відповідач ОСОБА_3 за періоди з 01.01.2016 р. по 01.11.2019 року, в яких останній перебував за кордоном, постійно користувався різними автомобілями, тому представник позивача вважає, що такий спосіб життя ОСОБА_3 свідчить про його значні статки, які дозволяють йому мешкати за кордоном, відвідувати курорти, купувати автомобілі, при цьому відповідач тривалий час не сплачує аліменти, продовжує накопичувати заборгованість по аліментам та приховувати свої доходи. Спосіб життя відповідача ОСОБА_3 , в тому числі купівлі ним рухомого майна-автомобіля, доводить, що витрати платника аліментів, перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, джерело коштів не доведено відповідачем. Враховуючи, що відповідач разово сплатив заборгованість по аліментам за 5 років в розмірі 26 550,63 грн, що відповідач приховує джерело походження коштів, за які він постійно виїздить за межі України, до різних країн, на тривалий час, до 10 місяців, відпочиває в інших країнах, купує автомобілі, що 400,00 грн. аліментів на місяць  це наразі складає 18 % прожиткового мінімуму, для дитини віком від 6 до 18 років, який визначений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»: з 1 січня 2020 року -2218,00 грн., з 1 липня -2318,00 грн., з 1 грудня  2395,00 гривень, що порушує право дитини, вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їх спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути збільшено до 7000 грн. 00 коп..
		Крім того, представник позивача зазначає те, що враховуючи, що заборгованість в сумі 26 550,63 грн. за період з 01.03.2014 р. по 01.09.2019 р. , під час перерахунку та зміни періоду до 28.01.2020 р. збільшилась ще на 12 572,87 грн. та відповідно становить 39 123 грн. 50 коп., яка була частково сплачена відповідачем 09.09.2019 р., утворилась у зв`язку з тим, що відповідач тривалий час (понад 5-ть років) не виконував рішення суду, позивач має право на стягнення пені (неустойки).
		Крім того, представник позивача зазначає, що Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі №6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України підлягає індексації за аналогією закону з пунктом 8 статті 8 ЦПК України в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». В зв`язку з цим, представник позивача просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року із 400 грн. до 7000 грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яка підлягає щорічній індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття; просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за період з 01.03.2014 року по 01.09.2019 року в сумі 39 123 грн. 50 коп., індексацію аліментів за період 01.03.2014 р. по 01.09.2019 р. в сумі 242 грн. 40 коп. та понесені судові витрати. 
		Ухвалою судді від 27 листопада 2019 р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. 
		Згідно ухвали суду Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року ОСОБА_6 виключено зі складу учасників цивільної справи №193/1572/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, стягнення неустойки (пені) та стягнення індексації представника відповідача ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю повноважень. 
		Позивач у судове засідання не з`явилась. Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримала та просила суд їх задовольнити.
		Відповідач у судові засідання не з`являвся, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Ця обставина підтверджується численною судовою кореспонденцією (а.с.31, 73, 126, 213).
		Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судові засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.
		Згідно з ч. 1ст.223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
		Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексув межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1ст. 13 ЦПК України).
		Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Встановлено, що позивач та відповідач 05 лютого 2011 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №8 (а.с. 9). Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 14.12.2013 р. шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 12). Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10). Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 р. з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 400,00 грн., щомісячно, починаючи з 19 листопада 2013 року до досягнення дитиною повноліття, з індексацією розміру аліментів відповідно до закону (а.с.13). Заборгованість по аліментам за період з 19.11.2013 р. по 20.08.2019 р. становила 26550,63 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості складеним Софіївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.08.2019 (а.с. 19, 20). У вересні 2019 року відповідач погасив всю суму заборгованості по аліментам в розмірі 26 550,63 грн.. В розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 12.02.2020 р. №13.42-34/3880 державний виконавець внесла зміни щодо розміру заборгованості по аліментам, відповідно до норм законодавства та перерахувала період нарахування заборгованості з 01.09.2018 р. по 01.09.2019 р. по дату проведення боржником оплати та нарахувала додаткову заборгованість. За результатами нового розрахунку розмір заборгованості було донараховано, та заборгованість за період з 19.11.2013 року по 28.01.2020 року становить 12 572,87 грн.. (а.с. 55, 56). 
		Згідно Витягу з наявної у базі даних інформації щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_3 у період з 01.01.2016 по 01.11.2019 року., наданого Головним центром обробки спеціально інформації Державної прикордонної служби України від 28.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 постійно виїздить за кордон, останній раз виїхав 10.10.2019 р., станом на 01.11.2019 р. до України не повернувся (а.с. 38)
		Відповідно дост.141СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Згідно ізст.180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов`язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним.
		Частиною 1ст.182 СК Українивизначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
		Згідно із вимогами ч. 2ст.182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Положеннямист.192 СК Українивизначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Згідно із пунктами 17, 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК України.
		Відповідно до ч. 1ст.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог.
		Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України).Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифікованоЗаконом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997р.) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
		Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
		Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Судом враховано, що сторони мають рівні права та обов`язки щодо дитини, відповідач приховує джерело походження коштів, за які він постійно виїздить за межі України, відпочиває за кордоном, придбав автомобіль БМВ, що підтверджується наданими позивачем доказами з відкритої сторінки відповідача в соціальній мережі Фейсбук, Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік»встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2021 року становить 2395,00 гривень. Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про доцільність збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача на користь позивача на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
		Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
		Згідно з ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
		У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
		Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
		Неустойка (пеня)це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завданнясприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником.Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
		Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Згідно п.22Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»передбаченастаттею 196 Сімейного Кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
		Зазначена правова позиція знайшла відображення в Постанові Великої палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц.
		Аналогічний правовий висновок зробила Велика палата Верховного суду при розгляді справи № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) та ухваленні постанови від 03 квітня 2019 року.
		Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у Постанові від 16.03.2020 у справі № 316/639/18 зробив наступний висновок: відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першоюстатті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду Українищодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку,що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування необмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.Розмір пені за місячним платежем розраховується так:
		заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості,які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені,але не сплачувалися аліменти,до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості)та помножити на один відсоток.
		Суд виходить з того, що рішенням суду стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини , починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 19 листопада 2013 року.
		У разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість,яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
		Заборгованість по аліментамскладає врозмірі 26550,63грн.,виникла заперіод з01.03.2014р.по 01.09.2019р.,під часперерахунку тазміни періодудо 28.01.2020р.заборгованість збільшиласьще на12572,87грн.та становить 39123грн.50коп.,яка булачастково сплаченавідповідачем 09.09.2019р.. 
		При цьому,розмір неустойки (пені) та кількість днів прострочення розраховується судом з 01 березня 2014 року (заборгованість по аліментам) та по 01 вересня 2019 року.
		Загальна кількість днів заборгованості за період з 01 березня 2014 року по 01 вересня 2019 року становить 1979 день.
		Тому нарахування пені здійснюється саме за період з 01.03.2014 по 01.09.2019 р., а саме:
		01.03.2014  01.09.2019 р.: 400,00 грн. х 1979 дн. (затримки) х 1% = 7916 грн.;
		01.04.2014  01.09.2019 р.: 400,00 грн. х 1949 дн. (затримки) х 1% = 7796 грн.;
		01.05.2014  01.09.2019 р.: 400,00 грн. х 1918 дн. (затримки) х 1% = 7672 грн.;
		01.06.2014  01.09.2019 р.: 400,00 грн. х 1888 дн. (затримки) х 1% = 7552 грн.;
		01.07.2014  01.09.2019 р.: 400,00 грн. х 1857 дн.(затримки) х 1% = 7428 грн.;
		01.08.2014  01.09.2019 р.: 400,00 грн. х 1827 дн. (затримки) х 1% = 7308 грн.;
		Всього за шість місяців заборгованість відповідача по пені буде складати 45672,00 грн..
		З наведених підрахунків за шість місяців видно, що сума пені у будь якому разі перевищить загальну суму заборгованості по аліментам, яка становить39123 грн. 50 коп..
		Згідно з частинами 1, 2ст. 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені,але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
		Відповідно до розрахунку суду, сума пені за період прострочення з01 березня 2014 року до 01 вересня 2019 рокускладатиме більш ніж 100% заборгованості по аліментам, а тому до стягнення підлягає пеня за прострочення виплати аліментів у розмірістановить 39123 грн. 50 коп.
		З приводу заявлених позовних вимог щодо індексації, суд зазначає наступне.
		Частина другастатті 184 СК Українипередбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментівпідлягає індексації відповідно до закону.
		Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
		Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
		Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від N 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок). Вказане зазначено в постанові Верховного Суду від12 вересня 2018 року у справі № 759/9457/15-ц.
		До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діявЗакон України «Про індексацію грошових доходів населення». У частині першійстатті 2 цього законувизначені об`єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об`єктів не відносився.
		Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другоїстатті 184 СК Українипідлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8статті 8 ЦПК Україниу порядку, передбаченомуЗаконом України «Про індексацію грошових доходів населення».
		17 травня 2016 року прийнятоЗакон України № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», пунктом 1 розділу І якого внесено зміни доЗакону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Цим Законом, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, включено до переліку об`єктів індексації, визначених у частині першійстатті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Закон України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі»набрав чинності 12 червня 2016 року.
		Відповідно до положень частин першої-четвертоїстатті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»(у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»у частині першійстатті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»величину «101» замінено величиною «103».
		Таким чином, з 24 грудня 2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 103 відсотки.
		Відповідно до п. 10-4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, прийнятого з метою реалізаціїЗакону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення», обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
		Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинностіЗаконом України від 17 травня 2016 р. № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
		При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.
		Враховуючи вищевказане, а також правила, викладені впостанові Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», беручи до уваги не перевищення визначеного до 01 січня 2016 року індексу інфляції 101%, а з 01 січня 2016 року - 103%, розрахунок індексації аліментів становить.
		У 2014 році: березень 102,2 (102,2-100)х 400/100= 8,8,
		квітень 103,3 (103,3-100)х400/100=13,2;
		травень 103,8 (103,8-100)х400/100 = 15,2;
		червень 101 (101-100)х400/100 = 4,0;
		вересень 102,9 (102,9-100)х400/100 = 11,6;
		жовтень 102,4 (102,4-100)х400/100 = 9,6;
		листопад 101,9 (101,9-100)х400/100= 7,6;
		грудень 103 (103-100)х400/100 = 12.
		Всього за 2014 р.  82 грн. 00 коп.
		У 2015 році: січень 103,1 (103,1-100)х400/100 = 12,4;
		лютий 105,3 (105,3-100)х400/100 = 21,2;
		березень 110,8 (110,8-100)х400/100 = 43,2;
		квітень 114 (114-100)х400/100 = 56;
		травень 102,2 (102,2-100)х400/100 = 8,8;
		вересень 102,3 (102,3-100)х400/100 = 9,2;
		листопад 102,0 (102,0-100)х400/100= 8.
		Всього за 2015 р.  158 грн.80 коп.
		У 2016 році: квітень 103,5 (103,5-100)х400/100 = 14;
		Всього за 2016 р.  14 грн.00 коп.
		З травня 2016 року до лютого 2020 року величина споживчих цін не перевищувала поріг індексації 103%, а тому розрахунок індексації аліментів за цей період не проводиться.
		Таким чином, загалом сума індексації становить 254,80 грн., однак стягненню підлягає сума в межах заявлених вимогах, а саме в розмірі 242,40 грн..
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
		Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., суд приходить до наступного.
		Згідно зіст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду акт виконаних робіт з надання професійної правничої допомоги та докази здійснення нею витрат на правничу допомогу адвоката, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн..
		Враховуючи викладене, суд вважає, що з урахуванням принципів розумності та співмірності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наявних у справі доказів .
		Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи, що при зверненні до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору, то на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн. + 768,40 грн.) за дві позовні вимоги немайнового характеру.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,12,13,19,76-81,89,128-131,141, 223 ст.ст.259,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-
		                У Х В А Л И В:
		Позовні вимогипредставника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, стягнення неустойки (пені) та стягнення індексації, задовольнити частково.
		Збільшитирозмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2013 року із 400 грн. до 5000 (п`яти тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
		Розмір аліментів, що стягується у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за період з 01.03.2014 року по 01.09.2019 року в сумі 39123,50 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто двадцять три гривні 50 копійок).
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 індексацію аліментів за період з 01.03.2014 року по 01.09.2019 року в сумі 242,40 грн. (двісті сорок дві гривні 40 копійок).
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
		В решті позовних вимог відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		Повний текст рішення суду складено 19 січня 2021 року.
		 
		Суддя         Д.А.Кащук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...