Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/3338/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них.
Надіслано судом: 19.01.2021. Зареєстровано: 20.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2021.
Дата набрання законної сили: 11.05.2021
Результат оскарження 11.05.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/300/4026/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                                
		РІШЕННЯ
		                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		"19" січня 2021 р.                                                                        справа № 300/3338/20
		м. Івано-Франківськ  
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - 
		                                                          ВСТАНОВИВ:
		 
		18.11.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання виконавчого документа та зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області вчинити дії щодо виконання виконавчого листа за № 809/117/18 від 08.01.2018.
		23.11.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, відстрочено позивачу сплату судових витрат до прийняття рішення по суті. Залучено до даної адміністративної справи Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно, в порушення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 845 від 03.08.2011 допустили бездіяльність щодо невиконання виконавчого листа за № 809/117/18 від 08.01.2018.
		07.12.2020 Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області подало відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджуються, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження. Заперечення проти позову мотивовані тим, що на підставі заяви стягувача виконавчий лист за № 809/117/18 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 3  524 гривень витрат із сплати судового збору внесений до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за бюджетною програмою КПКВ 3504040. Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011р. № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 даного Порядку. Виконавчим листом за № 809/117/18 визначено боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області. Управління Казначейства не є боржником згідно даного виконавчого листа, та не може вплинути на боржника щодо виділення коштів на виконання виконавчого документа. Пенсійний фонд України та його територіальні органи не мають відкритих рахунків та не обслуговуються як бюджетні установи в органах Казначейства. Органи Казначейства згідно своїх функціональних обов`язків здійснюють платежі лише за дорученням відповідного розпорядника коштів за рівнем, про що зазначено в статті 49 Бюджетного кодексу України. Крім того, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України за черговістю надходження рішень суду на виконання. Також, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно Порядку органи Казначейства забезпечують зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання. Отже, Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області - є неналежним відповідачем в даній справі, так як є територіальним органом Державної казначейської служби України та не має повноважень щодо виконання рішень суду, які визначені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Постановою КМУ № 845 (Порядком).
		Клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про здійснення розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено судом без задоволення, оскільки, зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що є підставою, передбаченою частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України для відмови у розгляді справи в судовому засіданні.  
		27.11.2020 відповідач - Державна казначейська служба України отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася. 
		Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області направило пояснення щодо позову.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.
		27.04.2018 за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до їх вчинення рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 в задоволенні позову відмовлено.
		21.11.2018 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду за № 857/67/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 у справі № 809/117/18 скасовано, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року та з урахуванням статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України" від 28.12.2016 року за № 1036, виходячи з розміру : посадового окладу 2780,00 грн., окладу за спеціальним званням - 135,00 гривень; надбавки за вислугу років 35%, надбавки за особливі умови праці 50%, надбавки за інформаційно-аналітичне забезпечення 50%, щомісячної премії 130% з 01 січня 2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на користь позивача, ОСОБА_1 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. судових витрат зі сплати судового збору.
		08.01.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за № 809/117/18 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на користь позивача, ОСОБА_1 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. судових витрат зі сплати судового збору.
		28.01.2019 позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 від 08.01.2019 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 3  524 гривні судових витрат зі сплати судового збору.
		18.04.2019 Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, за наслідками розгляду скарги позивача від 11.04.2019, листом за № 13-12/573 повідомило позивача про те, що виконавчий лист № 809/117/18 внесений до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за бюджетною програмою КПКВ 3504040. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України за черговістю надходження рішень суду на виконання. Крім того, Пенсійний фонд України та його територіальні органи не мають відкритих рахунків та не обслуговуються як бюджетні установи в органах Казначейства.
		В період з 08.01.2019 до моменту звернення позивача з даним адміністративним позовом відповідачами не здійснено виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 від 08.01.2019 та не здійснено виплати коштів за цим виконавчим документом.
		Статтею 19 Конституція України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
		Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
		Стаття 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Зокрема, частиною першою якої встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України за № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - Порядок).
		Згідно з пунктом 2 цього Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
		Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
		Згідно з пунктом 4 Порядку органи Казначейства: забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
		Відповідно до пункту 8 Порядку органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
		Пунктом 47 Порядку встановлено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
		Згідно з пункту 48 Порядку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
		Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів. 
		У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
		Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку. 
		Відповідно до пункту 49 даного Порядку, у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
		Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
		Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
		Як встановив суд, виконавчий лист за № 809/117/18 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 3  524 гривень витрат із сплати судового збору внесено в АС «Є-Казна» WEB для його виконання за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» в порядку третьої черги, та на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, в порушення строку, встановленого пунктом 48 цього Порядку, Державною казначейською службою України - не виконаний.
		Суд зазначає, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому  статтею 8 Конституції України  принципу верховенства права.
		Відповідно пункту 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником.
		З огляду на викладені норми нормативно-правових актів, у спірних правовідносинах саме на Державну казначейську службу України та її територіальні органи покладено обов`язок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання.
		Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України  суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Суди застосовують при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод  та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17 липня 1997 року є частиною національного законодавства.
		Пунктом 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд захищене  статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в пункті 66 рішення у справі «Immobiliare Saffi проти Італії», заява №22774/93, зазначено, що ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Порушення цього правила буде свідчити про порушенням права на справедливий суд.
		Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: «Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід`ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов`язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)» (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: «Гасан і Чеус проти Болгарії» від 26 жовтня 2000 року).
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року в справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
		У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
		Також в рішенні Європейського суду з прав людини «Гордєєви і Гурбик проти України» від 17 січня 2006 року зазначено, що державний орган не може довільно посилатись на брак коштів для оплати заборгованості, присудженої рішенням суду.
		Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Вказане свідчить про те, що орган державної влади повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому  статтею 8 Конституції України  принципу верховенства права, про що обґрунтовано вказано судом першої інстанції.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання протягом тривалого часу рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду є протиправною.
		В даних правовідносинах, позивач обрав спосіб захисту своїх прав, шляхом визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/117/18 від 08 січня 2018 року про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 3  524 гривень судових витрат зі сплати судового збору та зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області вчинити дії щодо невиконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за №809/117/18 від 08 січня 2018 року.
		При цьому, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Як зазначено судом вище, відповідно пункту 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником.
		В даних правовідносинах суд не встановив бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, тому суд відмовляє в задоволенні заявлених вимог позивача до цього відповідача.
		Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		З врахуванням заяви позивача про вихід судом за межі позовних вимог та з врахуванням невірно обраного способу захисту своїх прав, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивач, необхідним способом його захисту вважає визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання, протягом тривало часу, виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 від 08.01.2019 та зобов`язання Державну казначейську службу України здійснити виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 від 08.01.2019 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на користь позивача, ОСОБА_1 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні судових витрат зі сплати судового збору, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 3  524 гривні. 
		Така правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі за № 818/1814/17, провадження № К/9901/59822/18.
		За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги до Державної казначейської служби України підлягають до задоволення.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду за  № 300/3338/20 від 23.11.2020 відстрочено позивачу сплату судових витрат до прийняття рішення по суті, а позовні вимоги до Державної казначейської служби України підлягає до задоволення, то суд робить висновок про стягнення в дохід державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України судового збору в розмірі 840, 80 гривень.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 9, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		                                                                  ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України задовольнити.
		Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 від 08.01.2019.
		Зобов`язати Державну казначейську службу України (вулиця Бастіонна, будинок 6, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20055032) здійснити виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 809/117/18 від 08.01.2019 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на користь ОСОБА_1 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні судових витрат зі сплати судового збору, шляхом перерахування на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні.
		В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (вулиця Дністровська, будинок 14, місто Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37951998, відмовити.
		Стягнути в дохід державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (вулиця Бастіонна, будинок 6, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20055032) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		 
		Суддя                                                                                                         Остап`юк С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...