Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 288/373/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2021. Зареєстровано: 20.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2021.
Дата набрання законної сили: 15.02.2021
Номер судового провадження: 2/288/20/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 288/373/20 
		Провадження № 2/288/20/21 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 січня 2021 року. смт.Попільня 
		Попільнянський районний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого судді - Рудник М. І., 
		за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,
		позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		представника позивачів - ОСОБА_3 ,
		представника відповідача - ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 (далі - Позивач 1), ОСОБА_1 (далі - Позивач 2), ОСОБА_2 (далі - Позивач 3) звернулись до суду за позовом до ОСОБА_6 (далі - Відповідач) про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди в якому з врахуванням заяви про зміну предмету позову /т.2 а.с.58-61, 62-102/ вказують, що Відповідач поширив інформацію (далі - Інформація) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та дана інформація, це ганебне та зневажливе ставлення до особистостей Позивачів з боку Відповідача, який принижує їхню честь, гідність та ділову репутацію.
		На підставі вищевикладеного, Позивачі просять визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на повагу до їх гідності, честі і ділової репутації та спростувати наступну Інформацію 1: « ІНФОРМАЦІЯ_1 »:; Інформацію 2: «ІНФОРМАЦІЯ_2», розповсюджену ОСОБА_6 , дану інформацію було викладено та поширено в мережі Інтернет, а саме на каналі відео-контенту, веб-сайт відеохостингу YouTube ( ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці ОСОБА_6 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходився за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_5 , соціальна мережа «Instagram» за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_6 , з назвою « ОСОБА_7 »; Після набрання рішенням суду у даній справі законної сили, зобов`язати ОСОБА_6 , спростувати протягом 10-ти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили, поширену ним відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 недостовірну інформацію у спосіб, яким вона була поширена, а саме - шляхом розміщення на його персональних сторінках у соціальних мережах, на каналі відео-контенту, веб-сайт відеохостингу YouTube (ІНФОРМАЦІЯ_3) на сторінці ОСОБА_6 з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що знаходився за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_5 , соціальна мережа «Instagram» за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_6 , з назвою « ОСОБА_7 », заяви від власного імені із спростуванням зазначеної інформації та викладення резолютивної частини рішення суду без редакційних або інших коментарів, в такому ж самому об`ємі та таким же самим видом, розміром шрифту і не видаляти протягом року з дня набрання даним судовим рішенням законної сили; Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 17000.00 гривень; Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 17000.00 гривень; Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 , моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 17000.00 гривень; Стягнути з Відповідача на користь Позивачів понесені судові витрати.
		Позивач-1 ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. 
		Позивач-2 ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
		Позивач-3 ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
		Представник позивачів - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, обґрунтувавши вищенаведеними обставинами. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
		Представник Відповідача - Тітарчук О.І. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
		       08 жовтня 2020 року від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вказує, що відсутні докази створення та поширення відповідачем ОСОБА_6 . Інформації 1 та Інформації 2 в мережі Інтернет, оскільки в зв`язку з відсутністю механізму ідентифікації особи при створенні відео сторінки на відеохостингу «YouTube», будь-яка особа може розмістити на своїй відео сторінці будь-яку інформацію. Інформація 1 містить декілька висловлювань автора, які є інформацією про конкретні факти щодо Позивачів, відомості про які доступні для необмеженого кола осіб з офіційних джерел органів державної влади України в мережі Інтернет. Інформація про заробітну плату та наявне майно Позивачів не підлягає спростуванню, так як вона міститься в їх деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вказівка про те, що позивач ОСОБА_2 не має повної вищої освіти також відповідає дійсності. Інша інформація, зазначена в Інформації 1 та Інформації 2 вказує на те, що окрім декількох висловлювань автора, які містять інформацію про конкретні факти щодо Позивачів, вся інша інформація є оціночними судженнями автора щодо діяльності Позивачів, як посадових осіб органу місцевого самоврядування, а тому вимоги про визнання її недостовірною та спростування не підлягають задоволенню. Зазначені в Інформації 1 та Інформації 2 судження автора стосуються питань, які становлять значний суспільний інтерес, а тому є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. На підтвердження заявлених вимог, Позивачі посилаються на висновок експертизи, проведеної на їх замовлення та довідки про належність інтернет-сторінок, які нічого не доводять, висновок навпаки підтверджує те, що в Україні при реєстрації особи на відеохостингу «YouTube», ідентифікація особи не проводиться. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити за безпідставністю. /т.3 а.с.89-107/
		Суд, вислухавши Позивача-2, Позивача-3, представника Позивачів та представника Відповідача, допитавши свідків, оглянувши диски та USB флеш накопичувач, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		У відповідності до статті 4 ЦПК України,  кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		       23 серпня 2020 року за вих. № 651 виконавчим комітетом Корнинської селищної ради видано довідку про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 : - 21 червня 2018 року знявся з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; - 28 серпня 2018 року знявся з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 і одночасно зареєстрував його за адресою: АДРЕСА_1 ; - 16 жовтня 2018 року знявся з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно зареєструвавши його за адресою: АДРЕСА_3 ; - 02 квітня 2019 року знявся з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 і зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований по сьогоднішній день. /т.1 а.с.12, 56/
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з нею разом проживають та знаходяться на її утриманні діти: - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується довідкою Корнинської селищної ради № 659 від 23 березня 2020 року та довідкою про склад сім`ї № 660 від 23 березня 2020 року. /т.1 а.с.13-14, 57-58/
		До матеріалів справи додано роздруківки декларацій за 2018 - 2019 роки ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які розміщені на сайті ЄДРД та в яких міститься інформація про майно та доходи вказаних осіб. /т.1 а.с.129-
		161/
		       Відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» від 13 липня 2020 року № 164/2020-Д, власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_3 є реєстратор доменного імені youtube.com, отримувач послуг хостингу та володілець облікового запису веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 - компанія Google LLC. При цьому, на веб-сайті відео-хостингу «YouTube»:  ІНФОРМАЦІЯ_3  його користувачем, який позиціонує себе як « ОСОБА_7 » (російською мовою) створено канал відео-контенту, доступний за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_11  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Автентичність цього YouTube-каналу підтверджена значком ?, який вказує, що це офіційний канал автора, виконавця, компанії або відомої особи, а також допомагаю відрізняти його від інших каналів зі схожими назвами на YouTube. /т.1 а.с.229-235/
		Відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» від 13 липня 2020 року № 165/2020-Д, власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_12 є реєстрант доменного імені twitter.com, отримувач послуг хостингу та володілець облікового запису веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_12 - Twitter.Inc. При цьому, на веб-сайті соціальної мережі «Twitter»: https://twitter.com його користувачем, який позиціонує себе як « ОСОБА_7 » (російською мовою) створено сторінку, доступну за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_13  з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 ». /т.1 а.с.236-251/
		Відповідно до Довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення, виданої дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» від 13 липня 2020 року № 167/2020-Д, власником веб-сайту:  ІНФОРМАЦІЯ_15  є реєстрант доменного імені instagram.com - Instagram LLC, якщо інше не визначене умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, на веб-сайті соціальної мережі «Instagram»: https://www.instagram.com його користувачем, створено сторінку, доступну за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_6 , на якій інформаційна діяльність ведеться від імені особи: « ОСОБА_7 ». /т.2 а.с.1-7/
		Згідно Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту сторінок у мережі Інтернет від 17 червня 2020 року за № 136/2020-ЕВ /т.2 а.с.9-47/:
		28 травня 2020 року було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_11  (id:9018; далі - досліджувана веб-сторінка № 1). За результатами дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки № 1 було встановлено, що остання є сторінкою каналу відео-контенту на веб-сайті відеохостингу YouTube ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якій кількість підписників - 713 тисяч. При цьому автентичність цієї сторінки підтверджена значком ?, який вказує, що це офіційний канал автора, виконавця, компанії або відомої особи, а також допомагає відрізняти його від інших каналів зі схожими назвами на YouTube.
		Також, за результатами дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки № 1 було встановлено, що в її структурі містяться, зокрема: 
		       - іконка-гіперпосилання соціальної мережі «ВКонтакте», після натискання на яку здійснюється перехід на веб-сторінку за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_16 , фіксацію і дослідження змісту якої було проведено 28 травня 2020 року (id: НОМЕР_1 ; далі - досліджувана веб-сторінка № 2), яка є сторінкою користувача соціальної мережі «ВКонтакте» з іменем « ОСОБА_7 », на якій кількість підписників - 34 тисячі;
		       - іконка-гіперпосилання соціальної мережі «Twitter», після натискання на яку здійснюється перехід на веб-сторінку за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_13 , фіксацію і дослідження змісту якої було проведено 28 травня 2020 року (id: НОМЕР_2 ; далі - досліджувана веб-сторінка № 3), яка є сторінкою користувача соціальної мережі « Twitter » з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 », на якій кількість читачів - 74;
		       - іконка-гіперпосилання соціальної мережі «Instagram», після натискання на яку здійснюється перехід на веб-сторінку за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_6 , фіксацію і дослідження змісту якої було проведено 28 травня 2020 року (id: НОМЕР_3 ; далі - досліджувана веб-сторінка № 4), яка є сторінкою користувача соціальної мережі «Instagram» з іменем «rost_panteleev», на якій кількість підписників - 21.1 тисячі;
		28 травня 2020 року було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки за адресою у мережі Інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_17  (іd: 9022; далі - досліджувана веб-сторінка № 5).
		За результатами дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки № 5 було встановлено, що в її структурі міститься, зокрема наступний текст: «Реквизиты для помощи каналу: Все деньги идут на покупку нового железа! QIWI: НОМЕР_4 Yandex Деньги : НОМЕР_5 Webmoney : НОМЕР_6 - UAH Paypal: ІНФОРМАЦІЯ_19 Мой ПК: ІНФОРМАЦІЯ_20».
		28 травня 2020 року було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок за адресами у мережі Інтернет: 
		-  ІНФОРМАЦІЯ_18  (іd: НОМЕР_12; далі - досліджувана веб-сторінка № 6), яка містить результат пошуку даних про власника WebMoney гаманця: НОМЕР_6 .
		- ІНФОРМАЦІЯ_21 ( іd : НОМЕР_7 ; далі - досліджувана веб-сторінка № 7), яка містить досьє учасника системи в  
		WebМoney. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , уродженка с.Нехворощ Житомирської області, на території України станом на 05 вересня 2020 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується довідкою Департаменту інформатизації МВС України. /т.2 а.с.106/
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , уродженець с.Чорниводи Городоцького району Хмельницької області, на території України станом на 09 вересня 2020 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується довідкою Департаменту інформатизації МВС України. /т.2 а.с.107/
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка с.Тичків Народицького району Житомирської області, на території України станом на 09 вересня 2020 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується довідкою Департаменту інформатизації МВС України. /т.2 а.с.108/
		       Як вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_8 , серії НОМЕР_9 , ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 /т.2 а.с.192, 193/
		        ОСОБА_5 , 1949 року народження з 14 грудня 2011 року і по даний час перебуває на посаді Корнинського селищного голови, що підтверджується трудовою книжкою. /т.2 а.с.195-212/
		Відповідно до трудової книжки НОМЕР_10 - ОСОБА_1 з 12 лютого 2018 року працює в Корнинській селищній раді на посаді головного спеціаліста. /т.2 а.с.215-222/
		        ОСОБА_2 в 1984 році закінчила Житомирський технікум землевпорядкування по спеціальності - планування сільськогосподарського виробництва та присвоєна кваліфікація - технік-плановик, що підтверджується дипломом серії ЖТ-І № 005466. /т.2 а.с.213/
		       28 травня 2003 року за № 6511 Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій Житомирської області, видано ОСОБА_2 посвідчення про те, що вона у 2003 році пройшла навчання за програмою тематичного короткотермінового семінару підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, посадових осіб органів місцевого самоврядування. /т.2 а.с.214/
		       Згідно трудової книжки НОМЕР_11 - ОСОБА_2 з 20 травня 2002 року працює в Корнинській селищній раді на посаді бухгалтера, а з 17 травня 2006 року на посаді головного бухгалтера. /т.2 а.с.223-226/
		       22 квітня 2020 року за вих. № 546 комунальним некомерційним підприємством «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради надано інформацію про те, що в період з 2019 року по даний час до ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 та адресами громади с.Турбівка виклики не надходили. /т.2 а.с.227/
		       22 квітня 2020 року за вих. № 547 комунальним некомерційним підприємством «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради надано інформацію про те, що в період з 2019 року по даний час до ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 та адресами громади с.Турбівка виклики не надходили. /т.2 а.с.228/        
		В судовому засіданні було оглянуто: - USB флеш накопичувач з інформацією «Сельские миллионеры. Это должен увидеть каждый! Об этом должен знать президент Зеленский.» /т.1 а.с.28а/; - диск «Это должен увидеть каждый» та Позивачами надано роздруківку тексту, який викладено в даному матеріалі. /т.1 а.с.185-192/; - диск «ІНФОРМАЦІЯ_24. [ ІНФОРМАЦІЯ_4 ]» та Позивачами надано роздруківку тексту, який викладено в даному матеріалі. /т.2 а.с.103, 104-105/
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 /т.3 а.с.129-131/ пояснив, що він працює в Корнинській селищній раді на посаді головного спеціаліста. 12 березня 2020 року після 09.00 години його викликав голова селищної ради - ОСОБА_5 в свій кабінет в зв`язку з тим, що в його кабінеті перебувала родина ОСОБА_6 і провокувала конфлікт, вели себе зухвало. При цьому вони висловлювали образливі слова на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_13 зачитала доповідь в якій вказувала, що всі вони корупціонери, її син - ОСОБА_6 знімав все це на відеокамеру, а чоловік - ОСОБА_14 стояв у дверях і знімав все це на телефон. Через декілька днів дане відео з`явилося в мережі Інтернет в «Фейсбуці» з посиланням на Ютуб та його переглянуло багато людей. Але він не вбачає там правдивої інформації, дороги та освітлення в селі в задовільному стані. Відповідача він знає зі школи та нещодавно дізнався що в нього є канал. Він вважає, що це ОСОБА_6 , його голос та він говорить російською мовою. Називав всіх працівників селищної ради корупціонерами, на головного бухгалтера казав «неуч», а на ОСОБА_1 не пам`ятає, що говорив. Конфлікт відбувався 30-40 хвилин, а голова - ОСОБА_5 викликав поліцію.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 /т.3 а.с.131-132/ пояснила, що вона працює в Корнинській селищній раді на посаді секретаря. 12 березня 2020 року діловод ОСОБА_16 запросила її в кабінет до голови селищної ради - ОСОБА_5 . Коли вона заходила в кабінет голови, бачила в приймальній родину ОСОБА_6 . В кабінеті голови зібралися працівники селищної ради та зайшли ОСОБА_6 . ОСОБА_13 зачитувала з листа, що вони всі корупціонери, погано працюють, нічого не роблять, її чоловік стояв у дверях і знімав на телефон, а син - знімав на відеокамеру. Вона хотіла вийти з кабінету, але ОСОБА_14 стояв на дверях і не пускав. Особисто про неї, ОСОБА_6 вказували, що в неї великий будинок, багато землі, велика заробітна плата та назвали її «старою бабою». Щодо відео то їй зателефонувала знайома та сказала, що в Інтернеті є відео вказаних подій, вона думає, що це ОСОБА_6 , але вона його особисто не знає. Казали за ОСОБА_5 , що він корупціонер, на головного бухгалтера говорили що вона «неуч». 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 /т.3 а.с.132-134/ пояснила, що вона з 2004 року працює в Корнинській селищній раді на посаді бухгалтера по освіті та ОСОБА_2 є її керівником. 12 березня 2020 року біля 10.00 години її запросили в кабінет до селищного голови, в кабінеті голови ОСОБА_6 почав сваритися з ОСОБА_5 . ОСОБА_13 взяла зошит і почала зачитувати, що ОСОБА_5 корупціонер, а вона ніколи нічого не крала. Даний конфлікт виник в зв`язку з тим, що ОСОБА_13 працювала бухгалтером в комунальному господарстві, що підпорядковано селищній раді та виникла заборгованість, а ОСОБА_5 просив надати щодо цього інформацію. В дверях кабінету стояв ОСОБА_14 , знімав на телефон та нікого не випускав з кабінету, а ОСОБА_6 знімав на камеру, його вона знає, тому що він ходив в школу в один клас з її сином. Викладене відео дивилася вона та члени її сім`ї, також його переглянули багато людей. Хто саме розміщував відео в мережі Інтернет вона не знає, але думає, що це був ОСОБА_6 , тому що вони з батьком все це знімали. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 /т.3 а.с.134-135/ пояснила, що вона працює в Корнинській селищній раді на посаді бухгалтера по освіті. В березні 2020 року у них була нарада, вони розійшлися, а через деякий час діловод ОСОБА_16 позвала їх в кабінет голови селищної ради. В кабінеті були родина ОСОБА_6 , чоловік - ОСОБА_14 стояв у дверях та знімав на телефон, син - ОСОБА_6 знімав на камера, а ОСОБА_13 читала з зошита. Вони не давали ОСОБА_5 вийти з кабінету, обзивали їх, син говорив, що ОСОБА_2 «неуч», що вона не має права займати дану посаду, оскільки не має вищої освіти; секретаря ОСОБА_15 назвав «старою бабою»; ОСОБА_1 на вулиці назвав «коханкою», а ОСОБА_5 назвав корупціонером. Розміщене в мережі Інтернет відео дивилися багато людей, відео є образливим та вульгарним. Голос на відео ОСОБА_6 , вона думає, що він його виклав, так як він його знімав. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 /т.3 а.с.143-145/ пояснила, що Відповідач - ОСОБА_6 є її сином і їй відомо, що Позивачі звернулися до суду з позовом до нього в зв`язку з відеороликом, викладеним в мережі Інтернет. Зазначене в відеоролику є правдивою інформацією. Вона працювала з 2016 року в комунальному господарстві Корнинської селищної ради та знає Позивача 1 - ОСОБА_5 з негативної сторони. Дане підприємство було збитковим, за час її роботи вона намагалася зменшити витрати. До 2019 року ситуація була непогана, проте в подальшому почала створюватися заборгованість та затримка перерахунків. На щоденних нарадах в селищній раді ОСОБА_5 принижував її, налаштовував проти неї людей, а в подальшому посаду, яку вона займала скоротили та звільнили її з роботи. Внаслідок чого, вона була змушена прийти до селищної ради та висловити свої зауваження щодо недоліків у роботі Позивачів, а саме стану доріг у селищі, освітлення, яке люди частково роблять за свої кошти, їхні заробітні плати та те, що вони невчасно ходять на роботу, що для Позивачів було неприємно. До ОСОБА_5 неодноразово зверталися з проханням зрізати дерево, яке він ігнорував, в результаті чого частина даного дерева впала на будинок. Сміттєзвалище в селищі кругом, сміття не вивозиться. В селищі проблема з водопостачанням, в зв`язку з чим жителі селища звертались до селищного голови, проте вказане питання не вирішено до даного часу. Ремонт шкоди проводиться тривалий час, зроблено лише передній фасад будівлі. Відеоролики вона бачила, там викладена правдива інформація, проте вона не бачила, щоб її син викладав дані ролики в мережі Інтернет.
		Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Цивільним Кодексом України.         Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. 
		Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		             Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно зі статтями 15, 16  ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недостовірною та такою, що порушує їх права на повагу до гідності, честі і ділової репутації та спростування Інформації 1 та Інформації 2, розповсюдженої Відповідачем, викладеної та поширеної в мережі Інтернет, а саме на каналі відео-контенту, веб-сайт відеохостингу YouTube на сторінці Відповідача; зобов`язати Відповідача, спростувати поширену ним відносно Позивачів недостовірну інформацію у спосіб, яким вона була поширена та стягнути з Відповідача на користь Позивачів моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 17000.00 гривень на кожного з тих підстав, що Інформація 1 та Інформація 2, розповсюджена Відповідачем, є негативною, оскільки у ній стверджується про порушення Позивачами принципів моралі, неетичної поведінки в особистому та суспільному житті, а отже, поширення такої інформації порушує право Позивачів на повагу до їх людської гідності та честі. Така інформація не відповідає дійсності, поширена без перевірки відповідних даних, ганьбить їхню честь та гідність, адже у ній Позивачів фактично звинувачують у вчиненні аморальних вчинків та неетичній поведінці, внаслідок чого їм завдано матеріальну шкоди.
		Спірні відносини регулюються Цивільним кодексом України, спеціальним законом, який підлягає застосуванню є Закон України «Про інформацію» (далі - Закон).
		Згідно із статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
		Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно до статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі статтею 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Згідно з частиною першою статті 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
		Відповідно до частини першої статті 30 Закону, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		В постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова № 1) судам роз`яснено, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Згідно пункту 4 Постанови № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, якими закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визначення цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадянських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією фізичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Пунктом 19 Постанови № 1 визначено, що не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
		Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
		Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
		Фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.
		У частині другій статті 30 Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, згідно статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Разом з тим, право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		У статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		       Пунктом 15 Постанови № 1 визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		За положеннями статті 29 Закону, суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		При цьому суспільство також має право на отримання інформації яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.
		За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.
		Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.
		У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).
		У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі за конституційним зверненням про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
		Вищевикладене вказує на те, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість.
		Судом встановлено, що на сторінці каналу відео-контенту на веб-сайті відеохостингу «YouTube» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в соціальній мережі «Instagram» з назвою « ОСОБА_7 », було розміщено Інформацію 1 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_24». 
		Позивачі є публічними особами та в поданому позові Позивачі вказують, що працюють в Корнинській селищній раді, а саме: Позивач 1 - Корнинським селищним головою, Позивач 2 - головним спеціалістом Корнинської селищної ради, Позивач 3 - головним бухгалтером Корнинської селищної ради та викладена Відповідачем Інформація 1, 2 є недостовірною та такою, що порушує права на повагу до їх гідності, честі, ділової репутації та просять спростувати її. 
		Так, в розповсюдженій Інформації 1, 2, Відповідач стверджує, що Позивач 1 є корупціонером, розкрадає кошти, отримає високу зарплатню, у селищі відсутні дороги, медицина, тривалий час проводиться ремонт школи, не прибирається сміття, чим здійснюється геноцид населення, зазначає, що у нього є великий особистий будинок; щодо Позивача 2 в Інформації 1, Відповідач вказує на її аморальний образ життя, про передане їй житло, а також, що вона невчасно ходить на роботу; про Позивача 3 в Інформації 1, Відповідач зазначає, що вона перебуваючи на посаді головного бухгалтера селищної ради та отримуючи високу зарплатню не має при цьому вищої освіти, при цьому має у володінні багато нерухомого майна і земельних ділянок. 
		Суд звертає увагу на те, що інформація щодо наявного у Позивачів майна, дати набуття права власності на майно та отриманої заробітної плати міститься в їх щорічних деклараціях, які перебувають в загальному доступі.
		Тобто, фактично Позивачі, просять визнати недостовірною та спростувати викладену Відповідачем Інформацію 1 та Інформацію 2, яка по суті є громадською критикою з приводу виконання ними своїх обов`язків в Корнинській селищній раді на посадах селищного голови, головного спеціаліста та головного бухгалтера відповідно. Інформація 1, 2, викладена Відповідачем, не містить фактів у розумінні Закону України «Про інформацію», а є по своєму змістовому навантаженню оціночними судженнями, які є вираженням його суб`єктивної думки щодо зазначених в Інформації 1 та Інформації 2 обставин.
		Позивачі перебувають на керівних посадах в Корнинській селищній раді, а отже, межа допустимої критики стосовно них, як публічних осіб є значно ширшою ніж щодо приватної особи, а їх діяльність є об`єктом значного суспільного інтересу.
		Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Конвенції захищає погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		Суд наголошує, що особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.
		При цьому чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, вони, як і думки, переконання судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності їх дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
		Зазначене вказує на те, що Інформація 1 та Інформація 2 є оцінкою Відповідачем дій Позивачів та наведені в ній висловлювання не можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані, оскільки вони лише дають можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями, що виключає можливість визнання її недостовірною.
		Інформація, яку Позивачі просять визнати недостовірною, є його особистою думкою та сформованим переконанням, не містять будь-яких фактичних неправдивих даних, не несуть будь-якого негативного навантаження і, відповідно, враховуючи контекст і характер застосованих мовних засобів та стилістичних прийомів, жодним чином не посягають на честь, гідність та ділову репутацію Позивачів.
		Позивачі зобов`язані були довести, що в результаті неправомірних дій Відповідача їх певне немайнове благо зазнало втрат, а тому існує нагальна потреба у відновленні стану, що існував до моменту такого порушення.
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені Позивачами вимоги про визнати недостовірною та такою, що порушує їх права на повагу до їх гідності, честі і ділової репутації та спростування Інформації 1: «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Інформації 2: «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також зобов`язання Відповідача у визначений Позивачами спосіб, спростувати вказану Інформацію 1 та Інформацію 2 задоволенню не підлягають.
		Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. 
		Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно роз`яснень, які містяться в пункті третьому постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова № 4), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Частиною другою пункту п`ятого вказаної Постанови № 4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші підстави, що мають значення для вирішення спору.
		       Відповідно до частини третьої пункту дев`ятого Постанови № 4, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.
		Враховуючи встановлені вище обставини та те, що Позивачами не доведено наявність порушення Відповідачем їх прав в Інформації 1 та Інформації 2, відсутні такі необхідні складові для відшкодування моральної шкоди, як наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а тому заявлені вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивачів моральної шкоди задоволенню не підлягають.          
		Частиною першою статті 76 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилаються Позивачі, як на підставу для задоволення заявлених ними позовних вимог, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наведені ними при зверненні до суду доводи, щодо визнання недостовірною і спростування інформації та стягнення моральної шкоди. 
		Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
		Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачами судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
		Керуючись статями 3, 32, 34, 68 Конституції України; Законом України «Про інформацію»; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»; Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; статтями 15, 16, 23, 201, 277, 280, 297, 299, 302, 1167 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди - відмовити.  
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя Попільнянського
		       районного суду                                 М. І. Рудник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...