Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/4457/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 19.01.2021. Зареєстровано: 20.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2021.
Дата набрання законної сили: 12.02.2021
Номер судового провадження: 2/524/254/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        
		Справа № 524/4457/20
		Провадження №2/524/254/21 
		                                        РІШЕННЯ 
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                  
		                       
		11.01.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
		головуючого судді Предоляк О.С.
		при секретарі судового засідання Яковлєвоі К.В.
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, як орган опіки і піклування, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
		ВСТАНОВИВ:
		До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Зазначає, що 17 жовтня 2014 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від зареєстрованого шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .        Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер.
		Позивач вважає, що подальше спільне проживання з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, оскільки вони мають різні погляди на шлюб та сім`ю. Шлюбні відносини фактично припинені. Просить шлюб розірвати, місце проживання доньки визначити з матір`ю.
		Ухвалою суду від 14.08.2020 відкрито провадження у справі, визначено загальний порядок розгляду справи. Зобов`язано органи опіки та піклування надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків.
		Ухвалою від 11.11.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду.
		У судове засідання позивач не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
		Відповідач  у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.         До канцелярії суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області просить справу розглянути без їх участі, проти задоволення позову не заперечує, при ухваленні рішення просить врахувати висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього разом з матір`ю.
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		Як убачається із матеріалів справи 17 жовтня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №1153
		Від зареєстрованого шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Сторони спільного господарства не ведуть, стосунків не підтримують, шлюб носить лише формальний характер.
		Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 112 СК України  суд постановляє рішення про розірвання  шлюбу,  якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
		Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Враховуючи особливий характер сімейних відносин, зважаючи на норми ст. ст. 111, 112 СК України, так як фактично шлюбні відносини між подружжям припинені, суд вважає примирення сторін неможливим. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим і суперечить інтересам сторін позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
		Згідно ч. 2 ст. 114 СК України  у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
		Позивач також просить визначити місце проживання доньки з нею.
		Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання дитини сторін, суд приходить до наступного висновку.
		Згідно ч.1ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
		           Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		              Згідно статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		               Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		У своїй постанові від 16 січня 2019 року по справі № 487/2480/17 Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду визначив, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.
		Мати та батько дитини після припинення шлюбних відносин проживають окремо, та не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітня.
		На вимогу суду за даними висновку орану опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про доцільність визначення місця проживання малолітньої  з одним із батьків встановлено, що дитина проживає з матір`ю по АДРЕСА_1 . Комісійне обстежено умови проживання дитини. З`ясовано стан здоров`я доньки сторін та відвідування дошкільного закладу. На засідання комісії запрошено батька ОСОБА_2 який не з» явився та надав письмові пояснення в якому висловив свої міркування щодо необхідності визначення проживання дитини з матерію. З`ясовано думку дитини.
		Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю.
		Судом встановлено, що малолітня дитина сторін проживає разом зі своєю матір`ю. Мати належним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, забезпечує дитині належні умови проживання, виховання, навчання, матеріально-побутові умови та рівень комфорту.
		Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, позицію відповідача щодо вказаного питання, враховуючи завдання суду діяти в інтересах дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю підлягає задоволенню.
		Судові витрати розподіляються згідно ст. 141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114, 160,161 СК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, суд -
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, як орган опіки і піклування, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
		Шлюб, зареєстрований 17 жовтня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №1153 - розірвати.
		Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити ОСОБА_1 .
		Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.
		Визначити місце проживання дитини -   ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом  із матір`ю ОСОБА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 1681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна, 60) грн.. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                     О.С. Предоляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...