Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1968/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2021. Зареєстровано: 20.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2021.
Дата набрання законної сили: 14.01.2021
Номер судового провадження: 11-кп/818/314/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42013220000000092

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа №610/1968/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11кп/818/314/21              Доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч.3 ст.364, ст.257, ч.3 ст.146, ч.2 ст.15, 
		ч.2 ст.15ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.п.3,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України     
		                               
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: 
		 
		- головуючого     ОСОБА_2 ,
		- суддів:                ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		- при секретарі         ОСОБА_5 ,
		- за участю прокурора         ОСОБА_6 ,
		- захисника     ОСОБА_7 ,
		- обвинувачених     ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження №11-кп/818/314/21 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_7 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2019 року, -
		 
		УСТАНОВИЛА:
		Цим вироком
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину  2003 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
		 
		засуджено за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України на 5 років позбавлення волі.
		 
		На підставі ст.54 КК України ОСОБА_8 позбавлено спеціального звання «майор міліції».
		 
		Цим же вироком ОСОБА_8 визнано невинуватим:
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України (в редакції Закону №3207-V від 07 квітня 2011 року), та у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення  виправдано. 
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.187 КК України та у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення  виправдано;
		- у вчиненні злочинів, передбачених: ст.257; ч.2 ст.15, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України, та через недоведення вчинення ним кримінальних правопорушень - виправдано.
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Балаклія Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, маючого на утриманні малолітню дитину  2008 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,-
		 
		засуджено за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України на 5 років позбавлення волі.
		 
		Цим же вироком ОСОБА_9 визнано невинуватим: 
		- у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.2 ст.15, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України, та через недоведення вчинення ним кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується  виправдано;
		- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.187 КК України, та у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення  виправдано.
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,-
		 
		визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.257, ч.2 ст.15, п.п.3, 6, 9, 12 ч.2 ст.115 КК України, та через недоведення вчинення ним кримінальних правопорушень  виправдано.
		 
		Цим же вироком кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
		 
		Як установив суд, Наприкінці лютого 2013 року ОСОБА_8 , отримавши від ОСОБА_9 інформацію про надання ОСОБА_12 послуг з установки супутникових антен та наявність у нього великої суми грошей  понад 300000 доларів США і виробів із золота, будучи не вдоволеним своїм матеріальним становищем, переслідуючи мету наживи за рахунок заволодіння його майном, усвідомлюючи переваги вчинення злочину у складі організованої групи з чітким розподілом функцій, у місті Балаклія Харківської області створив та очолив організовану групу з метою викрадення потерпілого та примушення останнього шляхом заподіяння йому фізичних страждань, повідомити місце зберігання належних йому грошей і цінностей для подальшого заволодіння ними, до складу якої залучив своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які мали матеріальні труднощі.
		ОСОБА_8 як організатором групи, після досягнення згоди всіма її учасниками на вчинення викрадення ОСОБА_12 із заподіянням йому фізичних страждань з наведеною вище метою, спільно із ОСОБА_9 був розроблений план вчинення злочину.
		За вказівкою ОСОБА_8 ОСОБА_11 на виконання зазначеного плану повинен був підшукати транспортний засіб та залучити до участі у організованій групі особу, яка буде виконувати роль водія під час вчинення злочину, що і було ним зроблено на початку березня 2013 року шляхом залучення до складу групи особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, яка погодилася на вчинення злочину у складі організованої групи. 
		При цьому були визначені конкретні функції кожного з учасників групи під час вчинення злочину, направлені на успішне виконання єдиного плану, відомого та схваленого всіма його учасниками.
		У відповідності з розробленим планом злочинної діяльності ролі та завдання кожного учасника організованої групи були розподілені наступним чином:
		ОСОБА_8 як організатор групи:
		- здійснював загальне керівництво діями всіх учасників групи;
		- розробив план вчинення злочину;
		- розподіляв функції між усіма учасниками злочинної групи;
		- забезпечував дотримання дисципліни учасниками групи;
		- координував дії усіх учасників групи, консультував їх;
		- брав участь у підшуканні та придбанні засобів і знарядь вчинення злочину, а також у їх зберіганні;
		- забезпечував вжиття учасниками групи заходів конспірації;
		- повинен був взяти безпосередню участь у вчиненні злочину;
		- встановлював розмір грошової винагороди для кожного учасника групи.
		ОСОБА_9 як активний учасник організованої групи:
		- брав участь у розробці плану вчинення злочину;
		- обговорював і узгоджував інформацію про місця і плани вчинення злочину з іншими членами організованої групи;
		- здійснював збір інформації про місця проживання та перебування потерпілого, його розпорядок дня, місце роботи, наявність у нього грошей і цінностей та місця їх зберігання;
		- брав участь у підшуканні та придбанні засобів і знарядь вчинення злочину, а також у їх зберіганні;
		- повинен був взяти безпосередню участь у вчиненні злочину;
		- отримати свою заздалегідь обумовлену частку майна, здобутого злочинним шляхом.
		ОСОБА_11 як активний учасник організованої групи:
		- обговорював і узгоджував інформацію про місця і плани вчинення злочину з іншими членами організованої групи;
		- повинен був взяти безпосередню участь у вчиненні злочину;
		- отримати свою заздалегідь обумовлену частку майна, здобутого злочинним шляхом.
		Особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, як активний учасник організованої групи:
		- обговорював і узгоджував інформацію про місця і плани вчинення злочину з іншими членами організованої групи;
		- забезпечив учасників організованої групи транспортом  підшукав та орендував автомобіль для мобільності членів групи та транспортування потерпілого під час вчинення злочину;
		- повинен був взяти безпосередню участь у вчиненні злочину;
		- отримати свою заздалегідь обумовлену частку майна, здобутого злочинним шляхом.
		Вчиненню злочину щодо ОСОБА_12 передувала ретельна підготовка, під час якої членами організованої групи проводився збір інформації про потерпілого, в тому числі даних щодо кількості виробів із золота та суми грошей, яка повинна знаходитись у нього, детально відпрацьовувався на місцевості план. 
		Особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, діючи згідно з відведеною йому роллю, виконуючи дії з готування до вчинення злочину, підшукала і орендувала автомобіль марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідав вимогам висунутим до нього ОСОБА_8 , а саме: із тонованим склом, що був зареєстрований і використовувався в іншій місцевості та володільця якого неможливо було б встановити у певний час. 
		У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою успішного виконання плану злочинних дій, подолання опору з боку потерпілого під час вчинення його викрадення підшукали та придбали наступні засоби та знаряддя вчинення злочину: електрошокер, пластикові хомути, липку стрічку  скотч, ганчірку  кляп.
		Для недопущення викриття членів організованої групи, а також унеможливлення їх ідентифікації по відбитках пальців рук були придбані та підготовлені: мішок-чохол на голову потерпілого, шапка-маска, дві пари рукавичок. 
		Крім того, для конспіративного спілкування із ОСОБА_12 спільними діями всіх учасників організованої групи був підготовлений мобільний телефон «Nokia» зі стартовим пакетом «МТС» № НОМЕР_2 . 
		Згідно із розробленим планом і розподілом функцій для його реалізації та досягнення злочинної мети вранці 12 березня 2013 року особа,матеріали досудовогорозслідування щодоякої виділенів окремепровадження, отримавши від ОСОБА_9 телефонний номер ОСОБА_12 , повинна була зателефонувати останньому та під виглядом клієнта домовитися із ним про встановлення супутникової антени, яку нібито необхідно було встановити у цей же день на будинку у селі Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області, при цьому особа,матеріали досудовогорозслідування щодоякої виділенів окремепровадження, на зазначеному автомобілі повинна була забрати потерпілого у визначеному останнім місці, посадити на переднє пасажирське сидіння, відвезти до місця зберігання антени та інструментів, після чого доставити на територію КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ», за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вулиця Партизанська, 25, де під виглядом хворого брата особи,матеріали досудовогорозслідування щодоякої виділенів окремепровадження, у автомобіль позаду ОСОБА_12 повинен сісти ОСОБА_11 , доставлений туди із ОСОБА_9 на цьому ж автомобілі заздалегідь. 
		Потім ОСОБА_11 та особа,матеріали досудовогорозслідування щодоякої виділенів окремепровадження, після зупинки автомобілю у суворо визначеному місці  лісовому масиві поблизу КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ», повинні безпосередньо напасти на потерпілого, подолати його опір  ОСОБА_11 шляхом застосування фізичної сили зафіксувати потерпілого на сидінні, а особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, діючи із ним спільно, розкласти сидіння, утримуючи ОСОБА_12 за ноги, застосувати до нього вражаючу дію електрошокера. Після чого ОСОБА_11 повинен перетягнути потерпілого на заднє сидіння, де, ці особи використовуючи пластикові хомути і скотч, повинні стягнути ОСОБА_12 кінцівки, вставити йому до рота ганчірку та надягнути на голову мішок. Покласти потерпілого назаднє сидіння автомобіля, і сісти зверху на нього, у тому числі і для того, щоб він не зміг покликати на допомогу. 
		Після цього, отримавши сигнал аварійними вогнями, ОСОБА_9 , який чекатиме у визначеному місці, повинен сісти за кермо автомобіля та транспортувати учасників організованої групи і потерпілого, у місце в лісі, заздалегідь визначене ОСОБА_8 , який повинен був прибути до нього пізніше, та особисто заподіяти ОСОБА_12 фізичні страждання з метою примусити останнього повідомити про місце зберігання належних йому цінностей та грошей, з метою заволодіння ними учасниками організованої групи. 
		Датою вчинення злочину щодо ОСОБА_12 учасники організованої групи визначили та узгодили 12 березня 2013 року, у зв`язку із чим ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, зустрілися вранці цього ж дня поблизу міста Балаклія Харківської області у автомобілі «ВАЗ - 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , де остаточно узгодили план вчинення злочину та детально визначили розподілені функції між кожним учасником організованої групи, у тому числі способи подолання опору потерпілого із застосуванням фізичної сили та спеціально підготованих для цього засобів  електрошокеру, скотчу, пластикових хомутів та ганчірки - кляпу, мішку на голову, умови застосування до останнього цих засобів та знарядь, а також остаточно визначили спосіб та місця вчинення спланованого злочину, оглянувши їх, маршрут перевезення потерпілого та місця знаходження та пересування членів організованої групи. За участі ОСОБА_8 , який поповнив рахунок, здійснили підготовку придбаного стартового пакету мобільного оператора для конспіративного зв`язку із потерпілим. Використовуючи бінокль, здійснювали спостереження для встановлення місця знаходження ОСОБА_12 . 
		При цьому ОСОБА_9 повідомив іншим учасникам організованої групи наступну інформацію про потерпілого: види діяльності, якими він займається, способи та місця їх провадження, графік роботи, порядок здійснення замовлень; отримуваний прибуток, ймовірну кількість наявних у нього виробів із золота і грошей та місця їх зберігання, місце проживання та антропометричні дані. 
		Після чого вдень 12 березня 2013 року, перебуваючи у зазначеному автомобілі, особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, використавши спеціально підготовлений мобільний телефон, зв`язалася із ОСОБА_12 , у якого замовила послугу із встановлення в цей же день супутникової антени. 
		Про вчинені дії ОСОБА_9 одразу ж повідомив ОСОБА_8 , після чого передав особі, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, електрошокер, а ОСОБА_11 пластикові хомути, мішок, шапку-маску та скотч. 
		Однак учасники організованої групи у цей день не змогли реалізувати план вчинення злочину, оскільки потерпілий відмовився зустрітися із особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження. 
		У зв`язку із цим та оскільки ОСОБА_12 погодився на зустріч вранці 13 березня 2013 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, здійснили корегування плану вчинення злочину, який наведений вище, узгодивши час та місце зустрічі 13 березня.
		При цьому ОСОБА_8 , керуючи підготовкою вчинення злочину, дав вказівки особі,матеріали досудовогорозслідування щодоякої виділенів окремепровадження, щодо вжиття ним заходів для продовження оренди автомобілю, яка останнім була одразу ж виконана; вжив заходів щодо забезпечення дисципліни; повідомив учасникам групи інформацію про розмір грошових коштів, наявних у потерпілого та зажадав від них дотримання заходів конспірації. 
		З метою реалізації плану вчинення злочину учасники організованої групи знову зустрілися вранці 13 березня 2013 року, однак у цей день план також реалізований не був, оскільки ОСОБА_12 відмовся від зустрічі з особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, та запропонував зустрітися для надання послуг зі встановлення супутникової антени вранці 14 березня 2013 року. 
		За таких обставин ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, вчергове узгодили між собою план вчинення злочину щодо ОСОБА_12 , прийняли рішення про його реалізацію 14 березня 2013 року та продовжили підготовку до вчинення злочину. 
		Вранці 14 березня 2013 року ОСОБА_11 і особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, зустрілися з ОСОБА_9 з метою реалізації злочинного плану.
		У період часу з 08 годині 26 хв. по 09 годину 30 хв., знаходячись у автомобілі марки «ВАЗ - 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 повідомив інших учасників організованої групи, що ОСОБА_8 у зв`язку зайнятістю по службі приєднається до них близько 13 години в місці утримання потерпілого, визначеному заздалегідь. 
		За цих обставин ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та особа, матеріали досудовогорозслідування щодоякої виділенів окремепровадження, детально узгодили порядок дій кожного із них щодо викрадення потерпілого в межах раніше розробленого плану, при цьому ролі другого і третього не змінювалися, у той же час ОСОБА_9 повинен був замість ОСОБА_8 здійснювати керування автомобілем. 
		Також для реалізації злочинного плану ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 кляп і рукавички, а особі, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження - електрошокер, пластикові хомути, скотч та рукавички, з цією ж метою останній підготував чохол, переданий йому ОСОБА_9 напередодні.
		Потім особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, у присутності ОСОБА_11 і ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_12 зі спеціально підготованого для зв`язку із потерпілим мобільного телефону, та згідно із відведеною їй функцією домовилася із ним про зустріч близько 10 години 30 хв. цього ж дня, узгодивши місце.
		Згодом особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, продовжуючи виконувати відведену їй роль, відвезла ОСОБА_11 і ОСОБА_9 на територію лікарняного комплексу КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ», за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вулиця Партизанська, 25, де вони, узгодивши подальший порядок дій, залишили автомобіль. При цьому ОСОБА_9 взяв із собою рукавички та шапку-маску. 
		Таким чином, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 були виконані дії, передбачені ч. 1 ст. 14 КК України, щодо підшукування, пристосування засобів та знарядь, підшукування співучасників, змови на вчинення злочину, тобто здійснено готування до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України - викрадення людини, що мало супроводжуватись заподіянням потерпілому фізичних страждань, вчинене організованою групою.
		Однак, викрасти ОСОБА_12 не видалося можливим з незалежної від їхньої волі причин, оскільки діяльність організованої групи була припинена у зв`язку із затриманням її учасників 14 березня 2013 року.
		 
		В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень,обвинувачений ОСОБА_8  посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначив, що суд не взяв до уваги, що факту викрадення ОСОБА_12 не було, до останнього не застосовувалося фізичне насильство, що підтверджується показаннями потерпілого. Наголосив, що він не був на місці події; матеріали кримінального провадження не містять доказів про його обізнаність щодо злочинних дій інших обвинувачених. Указав, що з боку особи, яка надала згоду на співробітництво, мало місце підбурювання та провокація на вчинення злочину, саме ця особа вчинювала активні дії з вчинення злочину, про що свідчить протокол за результатами здійснення оперативнорозшукових заходів  візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях від 15 березня 2013 року.
		Наголосив, що протокол огляду місця події від 14 березня 2013 року має суттєві невідповідності у часі його проведення із протоколом затримання від 14 березня 2013 року, а також із записами, які містяться на DVD-дисках. Під час огляду місця події не вилучено мішка та шапки, які долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів. 
		Також зазначив, що стороною обвинувачення не було відкрито в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, ухвал суду про надання дозволу на проведення оперативнорозшукових дій: візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, що свідчить про недопустимість цих доказів відповідно до постанови Верховного Суду від 12 квітня 2018 року. Наголосив, що прокурор під час судового розгляду не здійснював заходів на розсекречення вищевказаних ухвал суду, про що свідчить той факт, що матеріали досудового розслідування були розсекречені через шість з половиною років після закінчення досудового розслідування за ініціативою суду.
		На думку обвинуваченого, органи досудового розслідування при проведенні оперативнорозшукових заходів  візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, вийшли за межі цієї слідчої дії та фактично вчинили імітацію вчинення злочину.
		Наголосив, що речові докази у кримінальному провадженні, які були вилучені під час проведення огляду місця події з автомобілю ВАЗ-2106, застосовувалися особою, яка надала згоду на співробітництво та оперативним працівником, що свідчить про те, що саме органами досудового розслідування ці предмети були покладені в автомобіль. 
		Зазначив, що в протоколах за результатами здійснення оперативнорозшукових заходів: візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, не вказано які саме технічні засоби використовувалися для фіксації слідчих дій, на які носії інформації проводився запис, чи були опечатані оригінали записів електронним ключем. Наголосив, що вищевказані записи проводилися до внесення відомостей до ЄРДР, що є недопустимим. На думку обвинуваченого записи в протоколах відрізняються від записів, які містяться на DVD-дисках.
		Наголосив, що на експертизи були надані лише чотири DVD-диска, які не є оригіналами записів, а лише їх копіями, що свідчить про можливість їх фальсифікації з боку органів досудового розслідування. Крім того, відповідно до висновків експертизи відмічається схожість голосів на його голос, однак не стверджується що голос належить саме йому. Також експерт аналізував репліки, які відсутні у протоколі.
		Просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України щодо нього закрити.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_10 посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Наголосив, що суд першої інстанції констатував факт невідкриття стороною обвинувачення стороні захисту клопотань та ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, однак, у порушення висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, визнав їх допустимим доказами. Зазначив, що суд не надав оцінки щодо невжиття стороною обвинувачення необхідних та своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 
		Указав, що матеріали кримінального провадження не містять даних про вжиття прокурором самостійно необхідних та своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. На думку захисника суд першої інстанції перейняв на себе функції обвинувачення та ініціював розсекречування зазначених матеріалів, чим допустив порушення загальних засад кримінального судочинства.
		Просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		 
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11  адвокат ОСОБА_7 посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду. Зазначив, що висновки суду про визнання винуватим ОСОБА_11 за ч.1 ст.14 ч.3 ст.146 КК України, ґрунтуються на недопустимих доказах оскільки:
		- з клопотанням до суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових дій звернулась неуповноважена особа  ст. оперуповноважений ОСОБА_14 , оскільки відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукові дії проводяться на підставі ухвали слідчого судді постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника;
		- ухвали суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових дій не містять обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила в інший спосіб;
		- протоколи, складені за результатами проведення оперативно-розшукових дій, є недопустимими, враховуючи вищенаведені допущені порушення при отриманні дозволів на їх проведення;
		- звернення оперативного органу з клопотанням та постановленням ухвали слідчого судді про надання дозволу про проведення оперативно-розшукового заходу з аудіо- відео- контролю дій та рухів ОСОБА_11 в автомобілі ВАЗ2106, д.н. НОМЕР_3 , та керування цим авто особою, яка співробітничала з правоохоронними органами, є умисним наданням знаряддя злочину, без якого контрольовані особи не змогли б у викладений у вироку спосіб вчинити злочин.
		Зазначив, що органами досудового розслідування при наданні доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту не були відкриті ухвали Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих,-розшукових дій, а також клопотання про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів. 
		На думку захисника прокурором не було вжито необхідних та своєчасних заходів для розсекречення матеріалів, оскільки розсекречування цих матеріалів відбулося за ініціативи суду, чим порушено загальний принцип диспозитивності. 
		Зазначив, що судовий розгляд та судові дебати були завершені під час дії висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року, а постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року не існувало, а тому сторона захисту під час обрання способу захисту керувалася саме діючою на час судового розгляду Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року.
		Таким чином, на думку захисника, стороні захисту не надавалося достатньо часу для вивчення нових доказів та обґрунтування їх незаконності чи навпаки, як це передбачає постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
		Захисник наголосив, що матеріали кримінального провадження підтверджують існування провокації з боку органів досудового розслідування, оскільки саме за ініціативи ст.оперуповноваженого ОСОБА_14 обвинуваченими був отриманий автомобіль ВАЗ-2106, тобто знаряддя вчинення злочину, а також особа, яка співробітничала з оперативним підрозділом міліції, вчиняла активні дії та провокувала інших осіб на вчинення злочинних дій.
		Просить вирок щодо ОСОБА_11 в частині визнання його винним за ч.1 ст.14 ч.3 ст.146 КК України скасувати, ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_11 , а справу закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, обвинувачених, захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення.
		 
		Згідно ч.3 ст.404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		 
		Враховуючи, що захисником ОСОБА_7 у своєму клопотанні ставиться питання про дослідження документів та доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, тому, виходячи із приписів ч.3 ст.404 КПК України, клопотання ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів колегія суддів залишила без задоволення.
		   
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні ним кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, кваліфікація їх дій за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними.
		 
		Доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_8 про відсутність в діях обвинувачених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів. 
		 
		Так,потерпілий ОСОБА_12 в суді першої інстанції показав, що у період з 06 по 08 березня 2013 року йому зателефонував співробітник Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 , який запропонував зустрітися із співробітниками міліції Управління внутрішньої безпеки. Під час зустрічі останні, повідомили, що за наявною у них інформацією, щодо нього готується ряд злочинів. Погодившись діяти під їх контролем він, на їх пропозицію, у цей же день залишив місто Балаклію та протягом п`яти днів мешкав у місті Харкові. За вказівкою співробітників міліції він повернувся до м. Балаклія 13 березня 2013 року.
		У зазначений період часу йому зателефонував чоловік з проханням встановити супутникову антену у селі Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області. В подальшому цей чоловік телефонував йому ще декілька разів, як він дізнався потім, це був ОСОБА_16 . Діючи під контролем співробітників міліції, він, за їх інструкціями, послався на зайнятість у ці дні, у зв`язку із чим вони домовилися про встановлення антени вранці 14 березня 2013 року. За домовленістю із ОСОБА_11 , останній повинен був відвезти його на автомобілі у вказаний населений пункт, забравши по дорозі ще одного чоловіка, який знаходився у Балаклійській ЦРКЛ.
		Продовжуючи діяти під контролем співробітників міліції, він за їх розпорядженням, взяв супутникову антену, інструменти та прибув у домоволодіння АДРЕСА_5 . У цьому місці співробітник міліції одягнув його куртку, взяв антену і інструменти, видаючи себе за нього, сів у автомобіль ВАЗ-2106, у якому поїхав замість нього в якості пасажира. Через декілька годин він дізнався, що співробітниками міліції були затримані ОСОБА_11 і ОСОБА_9 .
		Також потерпілий зазначив, що він до описаних вище подій був знайомий з ОСОБА_9 , неодноразово зустрічався із ним на ринку.
		 
		Свідок ОСОБА_15 показав, що станом на березень 2013 року він проходив службу на посаді заступника начальника Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області  начальника кримінальної міліції. ОСОБА_8 у цей же час проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого карного розшуку та був його підлеглим. 14 березня 2013 року ОСОБА_8 повинен був заступити на чергування у складі слідчо-оперативної групи. У цей день він, ОСОБА_15 , розпорядився не видавати зброї ОСОБА_8 , оскільки була отримана відповідна вказівка від вищестоящого керівництва. 
		Також свідок показав, що ОСОБА_8 був затриманий 14 березня 2013 року під час проведення слідчої дії, організацію якої він здійснював як оперативний співробітник.
		 
		Свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , показання яких є аналогічними, пояснили, що 14 березня 2013 року, в денний час, вони були запрошені співробітниками міліції у якості понятих для участі у проведенні слідчої дії - огляді місця події, а саме: території місцевості з тильної сторони Балаклійської ЦРКЛ, прибувши до якого побачили двох затриманих осіб та автомобіль марки «ВАЗ-2106», світлого кольору, на задньому сидінні якого у лежачому положенні знаходився чоловік з мішком на голові. Під час цієї слідчої дії вилучалися речі, у тому числі мобільний телефон і гроші. Які саме, окрім телефону і грошей, не пам`ятають у зв`язку зі спливом значного проміжку часу. Хід і результати вказаної слідчої дії були зафіксовані у протоколі, зі змістом якого вони були ознайомлені і який підписали без застережень. При цьому свідок ОСОБА_18 відмітила, що вони розписувалися на бирках, якими були скріплені пакети із вилученими речами, а також зазначила, що одним із затриманих був ОСОБА_9 . 
		 
		Згідно показань свідка ОСОБА_19 , яка деякий час проживала разом із ОСОБА_8 , в їх спільному володінні перебував автомобіль «Опель-Корса», яким переважно користувався останній. Після описаних вище подій у її присутності співробітниками правоохоронних органів проводився обшук у зазначеному транспортному засобі.
		 
		Допитана судом першої інстанції за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_20 показала, що вона проходила службу на посаді старшого слідчого Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області. Вранці 14 березня 2013 року вони разом із старшим оперуповноваженим карного розшуку цього ж відділу міліції ОСОБА_8 , на автомобілі останнього виїхали у село Петровське Балаклійського району для проведення слідчої дії, яка була запланована заздалегідь. В середині дня, коли вони знаходилися у зазначеному населеному пункті, до нього приїхав заступник начальника зазначеного відділу міліції ОСОБА_15 з іншими особами, який запропонував ОСОБА_8 сісти у його транспортний засіб, після чого вони, без будь-яких пояснень, поїхали. Потім вона дізналася, що ОСОБА_8 був затриманий.
		 
		Свідок ОСОБА_21  матір ОСОБА_11 , показала, що вранці 14 березня 2013 року її син поїхав у місто Балаклію для відвідування центральної лікарні. В середині цього ж дня від чоловіка вона дізналася про затримання сина працівниками міліції.
		 
		Яких-небудь даних, які б ставили під сумнів показання потерпілого ОСОБА_12 та свідків, матеріали кримінального провадження не містять. Крім того показання цих свідків узгоджуються між собою, є логічними та послідовними, а тому підстав їм довіряти - не має. 
		 
		Об`єктивність вищезазначених показань потерпілого та свідків про обставини вчинення обвинуваченими злочину, підтверджуються також зібраними у кримінальному провадженні сукупністю належно дослідженими та оціненими доказами.
		 
		Згідно із даними протоколу за результатами здійснення оперативнорозшукового заходу: аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_11 від 15 березня 2013 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2013 року № 13-676нт, та додатків до нього, відбулася зустріч ОСОБА_9 , який у протоколі був позначений умовним індексом «Т», ОСОБА_11 , який у протоколі був позначений умовним індексом «А» та ОСОБА_16 , який у протоколі був позначений умовним індексом «Л», 12 березня 2013 року з 09 години 17 хв., в автомобілі марки «ВАЗ - 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_16 , та у публічних місцях, в ході якої відбулися розмови між зазначеними особами, зі змісту яких вбачається, що вказані особи попередньо зорганізувалися для вчинення злочину, а саме  вчинення організованою групою викрадення ОСОБА_12 , що повинно було супроводжуватися заподіянням останньому фізичних страждань.
		Під час зустрічі ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 вчиняють дії щодо готування до злочину, про який йдеться вище, а саме: остаточно узгоджують план вчинення злочину з детальним визначенням розподілених функцій між кожним учасником організованої групи, у тому числі способи подолання опору потерпілого із застосуванням фізичної сили та спеціально підготованих для цього засобів  електрошокеру, скотчу, пластикових хомутів та кляпу, умови застосування до останньогоцих предметів, електрошокеру, чохлу на голову, які підготували ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також визначають спосіб та місця вчинення спланованого злочину, у тому числі оглядаючи їх, маршрут перевезення потерпілого та місця знаходження і пересування членів організованої групи; за участі ОСОБА_8 , який поповнив рахунок, здійснюють підготовку придбаного стартового пакету мобільного оператора для зв`язку із потерпілим; використовуючи бінокль, здійснюють спостереження для встановлення місця знаходження ОСОБА_12 .
		При цьому ОСОБА_9 , який протягом тривалого часу був знайомий із ОСОБА_12 , повідомив іншим учасникам організованої групи наступну інформацію про потерпілого: види діяльності, якими він займається, способи та місця їх здійснення, графік роботи, порядок здійснення замовлень; отримуваний прибуток, у тому числі від здійснення обміну валют та скупки золота, ймовірну кількість наявних у нього виробів із золота - близько 5 кг і грошей  близько 500000 доларів США та місця їх зберігання, місце проживання та антропометричні данні, крім вказаного ОСОБА_9 довів до відома спосіб нападу на потерпілого, подолання опору останнього та спосіб його викрадення, який було узгоджено всіма учасниками організованої групи.
		Згідно із розробленим планом і розподілом функцій для його реалізації та досягнення злочинної мети 12 березня 2013 року:
		ОСОБА_16 , отримавши від ОСОБА_9 телефонний номер ОСОБА_12 , повинен зателефонувати останньому та під виглядом клієнта домовитися із ним про встановлення супутникової антени, яку нібито необхідно було встановити вдень 12 березня 2013 року на будинку у селі Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області, при цьому ОСОБА_16 на зазначеному автомобілі повинен забрати потерпілого біля ринку  постійного місця знаходження останнього, посадити на переднє пасажирське сидіння, відвезти до місця зберігання антени та інструментів, після чого доставити на територію КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ», де під виглядом хворого брата у автомобіль позаду ОСОБА_12 повинен сісти ОСОБА_11 .
		Потім останній та ОСОБА_16 , після зупинення автомобілю у заздалегідь визначеному місті  лісопосадці поблизу вказаного закладу охорони здоров`я, повинні безпосередньо напасти на потерпілого, подолати його опір ОСОБА_11 шляхом застосування фізичної сили, а ОСОБА_16 спільно із ним - розкласти сидіння, утримувати потерпілого за ноги та завдати удар електрошокером, використовуючи його вражаючу дію, після чого ОСОБА_11 повинен перетягнути ОСОБА_12 на заднє сидіння та за допомогою ОСОБА_16 , використовуючи пластикові хомути та скотч, стягнути йому кінцівки та надягнути на голову мішок-чохол, у тому числі і для того, щоб він не впізнав ОСОБА_9 . 
		Після цього, отримавши сигнал аварійними вогнями, останній із ОСОБА_8 , які чекатимуть їх у місті зупинки автомобілю, сідають у транспортний засіб та безпосередньо приєднуються до вчинення злочину: ОСОБА_9 здійснює дії щодо остаточного подолання опору потерпілого, а ОСОБА_8 , здійснюючи керування зазначеним автомобілем доставляє їх до визначеного місця у лісі для заподіяння ОСОБА_12 фізичних страждань, яке буде здійснювати особисто, з метою отримання від нього відомостей про місце зберігання належних йому грошей та цінностей. Після чого визначені учасники групи повинні поїхати до місця зберігання майна потерпілого, заволодіти ним та доставити до місця знаходження інших учасників, де воно підлягає розподіленню.
		 
		При цьому, із досліджених даних, зафіксованих у вказаних джерелах доказів, вбачається, що ОСОБА_9 , займаючи активну позицію, доводить до відома ОСОБА_11 і ОСОБА_16 деталі плану вчинення злочину щодо ОСОБА_12 , попередньо розробленого ним із ОСОБА_8 , конкретизує функції кожного учасника організованої групи під час його вчинення, моделюючи їх із зазначеними особами, у тому числі і в автомобілі.
		 
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що план вчинення злочину у значній мірі був розроблений саме ОСОБА_8 за участі ОСОБА_9 , оскільки зі змісту наведених розмов вбачається, що ОСОБА_9 не має повноважень щодо внесення значних коректив у план вчинення злочину, та може це зробити лише зі згоди ОСОБА_22 , із яким постійно радиться. 
		 
		Крім того, із зазначеного протоколу та відповідних аудіо-, відеозаписів вбачається, що після остаточного узгодження єдиного плану вчинення злочину між всіма учасниками організованої групи та детального розподілу функції, вказані особи вдень 12 березня 2013 року, перебуваючи у автомобілі, розпочали його реалізацію, а саме: ОСОБА_9 , використовуючи спеціально підготовлений мобільний телефон, зателефонував ОСОБА_12 , передавши телефон ОСОБА_16 для безпосереднього здійснення розмови, під час якої останній, виконуючи відведену йому роль, замовив у потерпілого послугу із встановлення в цей же день супутникової антени у селі Червона Гусарівка Балаклійського району Харківської області, та повідомив, що відвезе його на автомобілі до місця виконання робіт, забравши із лікарні хворого брата. 
		Про вчинені дії ОСОБА_9 , використовуючи алегоричні слова, одразу ж повідомив ОСОБА_8 , після чого, переконавшись у працездатності електрошокеру, який зберігав у червоній сумці на задньому сидінні автомобілю, продемонстрував його роботу та передав ОСОБА_16 , також ОСОБА_9 передав останньому і ОСОБА_11 пластикові хомути, що зберігав при собі, чохол, шапку-маску та скотч, які знаходилися у згаданій сумці, підготував рукавички.
		У подальшому до автомобілю, в якому знаходилися ОСОБА_11 , ОСОБА_16 і ОСОБА_9 , прибув ОСОБА_8 , що у протоколі був позначений умовним індексом «В», якій повідомив учасникам організованої групи, що потерпілого не було на ринку протягом трьох днів напередодні, висловив думку про вірогідність його хвороби, поцікавився станом реалізації плану вчинення злочину, а також надав вказівки, яким чином їм діяти у випадках, не передбачених планом. 
		Після того, як потерпілий відмовився зустрітися із ОСОБА_16 12 березня 2013 року та погодився на зустріч вранці 13 березня 2013 року, ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 здійснили корегування плану вчинення злочину з урахуванням нових обставин, узгодивши час та місце зустрічі 13 березня.
		При цьому ОСОБА_8 , як організатор організованої групи, керуючи підготовкою вчинення злочину, дав вказівки ОСОБА_16 щодо вжиття ним заходів для продовження оренди автомобіля, яка останнім була одразу виконана, та конспірації; забезпечуючи дисципліну зажадав від ОСОБА_11 припинити вживання алкогольних напоїв; надав членам організованої групи інформацію про розмір грошових коштів, наявних у потерпілого  не менше 300000 доларів США, якими планується заволодіти внаслідок вчинення злочину щодо останнього, а також наголосив, що з метою запобігання викриттю злочину встановить особистий контроль за кожним учасником групи щодо витрачання грошей, після отримання ними часток майна, здобутого злочинним шляхом. 
		Після розмови ОСОБА_9 зібрав та поклав на зберігання до сумки описані вище предмети (крім чохла), що були надані ним ОСОБА_16 і ОСОБА_11 . 
		 
		Відповідно до цього ж протоколу та додатків до нього вранці 13 березня 2013 року знову відбулася зустріч ОСОБА_16 і ОСОБА_11 , між якими у зазначеному вище автомобілі відбулася розмова зі змісту якої вбачається, що останній протягом тривалого часу знайомий із ОСОБА_8 , з яким проходив службу в органах внутрішніх справ; та зазначених осіб і ОСОБА_23 . З метою реалізації злочинного плану останній мав при собі червону сумку, яка була в нього 12 березня 2013 року. При цьому ОСОБА_9 телефонував ОСОБА_8 , звітуючи про хід виконання плану. 
		У подальшому до зазначених осіб прибув ОСОБА_8 .
		Із змісту розмов ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вбачається, що зазначені особи, вживаючи заходи конспірації, продовжили підготовку до вчинення злочину, а саме: обговорюють готування зазначеного автомобілю, шляхом зміни та маскування його реєстраційного номеру, що у подальшому і було зроблено; готують мобільний телефон для конспіративного зв`язку із потерпілим; вкотре обговорюють план вчинення злочину та узгоджують свої дії в залежності від поведінки ОСОБА_12 .
		Потім ОСОБА_16 зателефонував потерпілому та під наведеним вище приводом, намагався домовитися із ним про зустріч.
		Однак план вчинення злочину учасниками організованої групи у цей день також реалізований не був, оскільки ОСОБА_12 , пославшись на хворобу, відмовся від зустрічі та запропонував зустрітися вранці 14 березня 2013 року. 
		У зв`язку із цим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 черговий раз узгодили між собою план вчинення злочину щодо ОСОБА_12 та прийняли рішення про його реалізацію 14 березня 2013 року. 
		 
		Згідно з даними протоколу за результатами здійснення оперативно  розшукового заходу: аудіо -, відеоконтролю особи від 15 березня 2013 року та додатками до нього, які у цій частині узгоджується з протоколами за результатами здійснення оперативно  розшукових заходів: візуального спостереження за особами у публічно доступних місцях від 15 березня 2013 року щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , між ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 14 березня 2013 року відбулися наступні розмови та цими особами були вчинені наступні дії щодо реалізації плану вчинення злочину.
		З 08 годині 26 хв. по 09 годину 27 хв. ОСОБА_11 та ОСОБА_16 зустрілися з ОСОБА_9 .
		Знаходячись у автомобілі марки «ВАЗ - 2106», що був підготовлений ОСОБА_16 для вчинення злочину, згідно із домовленістю від 13 березня 2013 року, ОСОБА_9 повідомив інших, що ОСОБА_8 у цей день перебуває на чергуванні, у цей час зайнятий у службових справах, буде знаходитися у селі Петровське, а тому приєднається до них близько 13 години, що узгоджується також із показаннями свідка ОСОБА_15 . 
		При цьому ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_8 13 березня 2013 року визначив та показав йому місце у лісі, куди необхідно доставити потерпілого після викрадення, такуди згодом приїде і сам ОСОБА_8 для заподіяння йому фізичних страждань.
		З урахуванням наведеного ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 детально узгодили порядок дій кожного із них щодо нападу на потерпілого, в межах раніше розробленого плану, при цьому ролі Колісників не змінювалися, у той же час ОСОБА_9 повинен був замість ОСОБА_8 здійснювати керування автомобілем та одразу ж після викрадення потерпілого, забрати та вимкнути його мобільний телефон,якого ОСОБА_11 і ОСОБА_16 повинні позбутися у місті Харкові, або по дорозі до нього, з метою приховати вчинений злочин. 
		Також для реалізації злочинного плану ОСОБА_9 передав ОСОБА_11 кляп, рукавички, а ОСОБА_16 - електрошокер, пластикові хомути, скотч та рукавички, з цією ж метою останній підготував мішок-чохол, переданий йому ОСОБА_9 . 
		До того ж із розмови вбачається, що зазначені особи зорганізувалися тільки для вчинення злочину щодо ОСОБА_12 . 
		У подальшому ОСОБА_24 у присутності ОСОБА_11 і ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_12 з підготованого мобільного телефону, та згідно із відведеною йому функцією домовився із останнім про зустріч близько 10 години 30 хв. цього ж дня, узгодивши місце.
		Після цього ОСОБА_16 , продовжуючи виконувати відведену йому роль, відвіз ОСОБА_11 і ОСОБА_9 на територію КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ», де вони, узгодивши подальший порядок дій, у тому числі у непередбачених планом випадках, залишили автомобіль. При цьому ОСОБА_9 взяв із собою рукавички та шапку-маску.
		 
		Із протоколів за результатами здійснення оперативно  розшукових заходів: візуального спостереження за особами у публічно доступних місцях від 15 березня 2013 року щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , проведених на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2013 року №№ 13-598т, 13-600т та відеозаписів, зафіксованих на дисках «DVD-R» №№ 226нт, 227нт, вбачається, що 12 березня 2013 року о 08 годині 50 хв. до лісосмуги заїхав автомобіль «Opel Corca», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_9 ; о 08 годині 53 хв. до лісосмуги в районі перехрестя вулиці Загородньої і Савинського шосе, приїхав автомобіль «ВАЗ  2106», бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_16 , у якому на передньому пасажирському місці також знаходився ОСОБА_11 . До цього ж автомобілю, на заднє пасажирське сидіння, сів ОСОБА_9 .
		У зазначеному місці відбулося спілкування вказаних осіб, що вийшли із транспортного засобу - «ВАЗ  2106», яке тривало до 09 години 20 хв. Після чого ОСОБА_9 на автомобілі «Opel Corca», а ОСОБА_16 , ОСОБА_11 на автомобілі «ВАЗ  2106» разом поїхали у напрямку міста Балаклія. 
		О 09 годині 35 хв. зазначені особи приїхали до будинку АДРЕСА_6 та зайшли у двір вказаного будинку.
		О 09 годині 54 хв. ОСОБА_9 підійшов до автомобілю «Opel Corca», реєстраційний номер НОМЕР_4 , відчинив передні пасажирські дверцята та укомплектував сумку червоного кольору, яка стояла на підлозі, після чого забрав її, зустрівся із ОСОБА_8 та, поспілкувавшись із ним, поклав описану сумку на заднє сидіння автомобіля «ВАЗ - 2106», реєстраційний номер НОМЕР_3 . У подальшому ОСОБА_9 повернувся у двір згаданого будинку, а ОСОБА_8 на автомобілі «Opel Corca» поїхав у бік вулиці Жовтневої. 
		У період з 10 години 20 хв. по 10 годину 25 хв. ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 на автомобілі «ВАЗ - 2106», приїхали на АЗС, розташовану на вулиці Новоселівській, після чого о 10 годині 40 хв. на цьому ж транспортному засобі приїхали на територію КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ» за адресою: Харківська область, місто Балаклія, вулиця Партизанська, 25, де, не виходячи з автомобілю, побули близько 5 хв., після чого виїхали з території лікарні та о 10 годині 55 хв. прибули на площу Казмирука, де, очікуючи на зустріч, залишалися у транспортному засобі. 
		Об 11 годині 35 хв. ОСОБА_8 , рухаючись з боку вулиці Жовтневої, прийшов на площу Казмирука, де й відбулася його зустріч з ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , під час якої вони спілкувалися до 11 години 55 хв., після чого ОСОБА_9 із сумкою червоного кольору, яку він дістав із автомобілю «ВАЗ - 2106» та ОСОБА_8 попрямували у напрямку вулиці Жовтневої, а ОСОБА_16 і ОСОБА_11 на зазначеному автомобілі поїхали у цьому ж напрямку. 
		 
		Даними, зафіксованими у цих же протоколах, підтверджено, що 14 березня 2013 року о 08 годині було встановлено візуальне спостереження за ОСОБА_8 , який о 09 годині 30 хв. на автомобілі «Opel Corca», реєстраційний номер НОМЕР_4 приїхав до Балаклійського РВ ГУМВС України в Харківській області де знаходився до 10 години 26 хв., звідки у період часу з 10 години 35 хв. до 10 години 55 хв. разом із двома працівниками міліції на цьому ж транспортному засобі під`їздив до будівлі залізничного вокзалу станції «Балаклія», а згодом на територію КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ». 
		Об 11 годині 25 хв. ОСОБА_8 з іншими особами на зазначеному автомобілі приїхав у село Петровське Балаклійського району Харківської області, де об 11 годині 50 хвилин був затриманий біля будівлі селищної ради. 
		У свою чергу ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та ОСОБА_9 о 10 годині 15 хв. на автомобілі «ВАЗ  2106», приїхали на територію КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ», при цьому ОСОБА_16 здійснював керування автомобілем, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 знаходилися на пасажирських місцях. Згодом двоє останніх зайшли до приміщення лікарні, де спілкувалися між собою, оглядали оточення та робили вигляд, що допомагають хворим, яким важко пересуватися, а ОСОБА_16 поїхав у напрямку вулиці Жовтневої. 
		Об 11 годині 17 хв. до входу приміщення лікарні під`їхав автомобіль «ВАЗ - 2106», за кермом якого знаходився ОСОБА_16 , а на задньому пасажирському сидінні лежав чоловік, одягнений у куртку, спортивні штани та черевики. 
		ОСОБА_16 зайшов до приміщення лікарні, де підійшов до ОСОБА_11 .
		Об 11 годині 19 хв. ОСОБА_16 та ОСОБА_11 вийшли з приміщення та, сівши у зазначений транспортний засіб, поїхали у напрямку лісосмуги, розташованої на відстані 200-250 метрів на південь від лікарні, а ОСОБА_9 пішов за ними пішки, здійснюючи контрспостереження.
		Об 11 годині 22 хв. до них підійшов ОСОБА_9 , після чого зазначені особи були затримані (т. 3 а.с. 1-3, т. 7 а.с. 1-2).
		 
		Доводи апеляційних скарг сторони захисту про недопустимість, як доказів, даних вищевказаних протоколів за результатами проведення НСРД внаслідок відсутності в ухвалах слідчих суддів обґрунтування неможливості отримати відомості про злочин в іншій спосіб, є безпідставними.
		 
		Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до ч.2 ст.270 КПК України аудіо-, відеоконтроль місця згідно зчастиною першоюцієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченомустаттями 246,248,249цього Кодексу.
		Згідно положень ч.1 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження зазначені слідчі дії були вчинення на підставі ухвал Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2013 року №13-598м та №13-600м та від 01 березня 2013 року №13-676м, відповідно до яких зазначені судові рішення приймалися на підставі вивчення матеріалів справи, у тому числі клопотань від 23.02.2013 року №45/764м, №45/765м та від 28.02.2013 року №45/953м. 
		Як слідує зі змісту мотивувальних частин цих клопотань та ухвал Апеляційного суду Харківської області в них, згідно вимог, передбачених ч.ч.2, 4 ст.248 КПК України, наведено обґрунтування неможливості отримати відомості про підготовку до скоєння злочину в інший спосіб, оскільки фігуранти проводять свою протиправну діяльність конспіративно, у завуальованій формі.
		 
		З огляду на наведене, доводи апеляційних скарг щодо відсутності обґрунтування неможливості отримати відомості про злочин в іншій спосіб, є безпідставними. 
		 
		Як слідує із матеріалів кримінального провадження, клопотання старшого оперуповноваженого в ОВС УКР ГУМВС України в Харківській області від 23.02.2013 року №45/764м, №45/765м та від 28.02.2013 року №45/953м до слідчого судді про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів: аудіо-, відеоконтролю особи, підписані начальником УКР ГУМВСУ України в Харківській області та начальником ГУМВС України в Харківській області, тобто керівниками відповідних оперативних підрозділів і погоджені з заступником прокурора Харківської області, що не суперечить вимогам ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
		Зазначене свідчить, що судовий дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій було отримано у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» порядку, належними особами, і проведенні з додержанням вимог ст.270 КПК України.
		Тому доводи сторони захисту про недопустимість цих доказів, у розумінні ст.87 КПК України, є безпідставними.
		 
		Додатки до протоколів за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів  DVD диски «RIDATA 8-16Х DVD-R», у кількості 14 штук - №№ 216, 217, 226, 227, 230, 231, 236,237, 238, 239, 240, 241, 242, 243 УКР ГУМВС України в Харківській області були оглянуті та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, що підтверджується відповідною постановою слідчого від 25 травня 2013 року (т. 3 а.с. 50-53).
		Відповідно до висновку судово-фоноскопічної експертизи № 57 від 24 травня 2013 року на диску № 2 для лазерних систем зчитування «RIDATADVD-R» № 236, у файлі «114200_130312.mpg» знаходиться розмова № 1, що була предметом дослідження та фонограма № 1, що була предметом дослідження. 
		У файлі із назвою«114200_130312.mpg» із відео- звукозаписами розмов, що міститься на диску № 2 для лазерних систем зчитування «RIDATA DVD-R» № 236 присутні голос та мовлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .
		ОСОБА_8 і ОСОБА_11 , промовлені слова та фрази, які наведені у змісті розмови № 1, викладеної у цьому висновку, і позначені як «Ч1» і «Ч2» відповідно, які у свою чергу відповідають тим, що зафіксовані у протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу  аудіо-,відео контролю особи щодо ОСОБА_11 від 15 березня 2013 року. 
		ОСОБА_9 промовлені слова та фрази, які позначені індексом «Т» у зазначеному протоколі за результатами здійснення оперативно розшукового заходу від 15 березня 2013 року 
		На чотирьох DVD-R дисках «RIDATA»: № 230нт у файлі «084249_130312.mpg»;№ 236нт у файлі «114200_130312.mpg»; № 241нт у файлах «085601_130314.mpg», «095600_130314.mpg»; № 242нт у файлах «105600_130314.mpg», «115600_130314.mpg», «130312_112039_003033.mpg» присутні голос та мовлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . 
		ОСОБА_8 промовлені слова та фрази, які позначені індексом «В» у протоколі за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів від 15 березня 2013 року.
		ОСОБА_9 промовлені слова та фрази, які позначені індексом «Т» у протоколі за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів від 15 березня 2013 року.
		ОСОБА_11 промовлені слова та фрази, які позначені індексом «А» у протоколі за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів від 15 березня 2013 року. 
		У фонограмах, що зафіксовані на дисках для лазерних систем зчитування «RIDATA DVD-R»: №230 у файлі «084249_130312.mpg»; № 236 у файлі «114200_130312.mpg»; № 241нт у файлах «085601_130314.mpg», «095600_130314.mpg»; № 242нт у файлах «105600_130314.mpg», «115600_130314.mpg», «130312_112039_003033.mpg» ознак змін, переривання запису, акустичного та електронного монтажу не виявлено.
		Механічний монтаж технічно не можливий (т. 3 а.с. 93 - 118).
		 
		Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що надані на експертизи чотири DVD-диска, які не є оригіналами записів, а лише їх копіями, що свідчить про можливість їх фальсифікації з боку органів досудового розслідування, колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
		Згідно матеріалам кримінального провадження, зокрема вступної частини висновку судово-фоноскопічної експертизи № 57 від 24 травня 2013 року, експертиза була проведена на підставі постанови про призначення судово-фоноскопічної експертизи від 30.03.2013 року та на експертизу надано чотири диска для лазерних систем зчитування «Ridata DVD-R» з аудіозаписами розмов, флеш-носій «Transcend 16 GB micro SD HC» на якому зафіксовані слідчі дії  огляд місця події та контроль за вчиненням злочину, в ході яких також зафіксовані розмови ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які можуть бути використані як зразки їх голосу. Також було додатково надано флеш носій «Transcend 4 GB» зі зразками голосу ОСОБА_25 та допитом підозрюваного ОСОБА_8 , протоколи за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів від 15.03.2013 року.
		Згідно положень п.2 ч.3 ст.69 КПК України, експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи. 
		Разом з цим, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, у тому числі клопотання експерта, які б свідчили про необхідність експерту отримати додаткові матеріали чи зразки для експертного дослідження, що свідчить про достатність наданих експерту матеріалів для проведення судово-фоноскопічної експертизи.
		Крім того, даних про можливість фальсифікації органами досудового розслідування файлів, матеріали кримінального провадження не містять.
		Наряду з цим, згідно висновку вищевказаної судово-фоноскопічної експертизи, ознак змін, переривання запису, акустичного та електронного монтажу не виявлено, а механічний монтаж технічно не можливий.
		 
		Згідно даним протоколу огляду місця події від 14 березня 2013 року, який був проведений у період часу з 11 години 30 хв. по 12 годину 45 хв. за участі понятих ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , та додатків до нього  фототаблиціі відеозапису, на ділянці місцевості, яка прилягає до тильної сторони КЗОЗ БРР «Балаклійська ЦРКЛ» - поблизу одноповерхової цегляної будівлі, на проїзній частині, у бік асфальтової дороги знаходиться транспортний засіб  автомобіль марки «ВАЗ - 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у салоні якого була виявлена та вилучена сумка червоного кольору з металевою пружиною із різьбою.
		Крім того, у салоні автомобілю були виявлені та вилучені: мобільний телефон «Nokia», який використовувався для зв`язку із ОСОБА_12 ; металевий ліхтар у корпусі чорного кольору, з функцією електрошокеру у робочому стані, з написом «Police», що був підготовлений, та переданий ОСОБА_9 . ОСОБА_16 для нападу на потерпілого; дві пари рукавиць, рулон скотча, що також були передані ОСОБА_9 Колісникам для подолання опору потерпілого. 
		На одному із фотознімків зафіксована частина супутникової антени «тарілка», із нанесеним на ній номером мобільного телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 54 - 65).
		 
		Відповідно до протоколів затримання від 14 березня 2013 року ОСОБА_9 і ОСОБА_11 були затриманні об 11 годині 40 хв., а ОСОБА_8 о 13 годині (а.с.141-145, 173-177, 179-183 т.3)
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про наявність суттєвих відмінностей у часі між протоколом огляду місця події від 14.03.2013 року та протоколами затримання є безпідставними, оскільки огляд місця події проводився з 11 години 30 хвилин до 12 години 45 хвилин, а затримання усіх трьох обвинувачених відбулося у період з 11 години 40 хвилин по 13 годину 00 хвилин. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду про що дата та час дій, зафіксованих у протоколі за результатамиздійснення оперативно розшуковогозаходу: аудіо -, відео  контроль особи від 15 березня 2013 року, не збігається з відповідними параметрами на відеозаписах, тобто додатках до них, оскільки на технічному засобі, яким проводилося фіксування зазначеного заходу, не вірно виставлені часові показники, що не тягне за собою визнання доказу недопустимим. 
		   Крім того, відмінність у датах та часі між вказаним протоколом та додатках до нього не змінює сутність цих доказів, оскільки вони пов`язані з іншими доказами у справі та у своїй сукупності не викликають сумнівів з точки зору їх достовірності, належності та допустимості.
		 
		Із висновку комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи № 3006/3007 від 25 квітня 2013 року слідує, що вилучений під час огляду місця події металевий ліхтар у корпусі чорного кольору, з функцією електрошокеру у робочому стані, з написом «Police» - є електрошоковим пристроєм (електрошокером) моделі «Police», виготовленим по типу електрошокера «Шархан» моделі «1101 Police» виробництва китайської фірми «Wei - Shi» (т. 3 а.с. 88 - 92).
		 
		Із повідомлення ТОВ «Спецтехніка-Харків» вбачається, що технічними фахівцями підприємства здійснені вимірювання електротехнічних параметрів електрошокера моделі «Police». Вимірювання проведені згідно з методикою ТУ У 30592147.001-2000 на електрошоковий пристрій ІР-4, що виробляється для МВС України. Результатами порівняння є: найменування параметру: «Police» та «ІР-4», максимальна вихідна напруга першого 20 кВ, другого 36 кВ, потужність розряду на еквівалент навантаження 1 кОм, першого 1 Вт, другого 5 Вт (т. 3 а.с. 87).
		 
		Даними протоколу за результатами здійснення оперативно  розшукового заходу: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_6 , який належав та яким користувався ОСОБА_11 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2013 року № 13-604т та звукозаписами на диску «DVD-R» № 217нт, підтверджено фіксацію розмов між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , із змісту яких слідує, що:
		- 28 лютого 2013 року ОСОБА_11 активно займається пошуком транспортного засобу, залучивши до цього ОСОБА_16 , який безпосередньо відшуковує автомобіль використовуючи для цього різні способи - намагається взяти транспортний засіб у тимчасове користування; оренду, придбати його за мінімальну вартість. При цьому автомобіль, що підшукувався, мав бути із тонованим склом та не повинен був використовуватися у цій місцевості.
		До того ж, за вказівкою ОСОБА_8 , автомобіль необхідно було підготувати на суботу або неділю, з метою мінімізувати ризик його виклику у ці дні для виконання службових обов`язків працівника міліції. 
		У другій половині дня ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_11 про відшукання транспортного засобу  автомобілю марки «ВАЗ - 2106», який відповідав наведеним вимогам і який можливо отримати у користування, внісши завдаток власнику. 
		У свою чергу ОСОБА_11 , узгоджуючи дії, повідомив про це ОСОБА_8 , у тому числі, з метою отримання його дозволу на отримання автомобіля у такий спосіб та на таких умовах;
		- 01 березня 2013 року, під час продовження активного пошуку автівки, ОСОБА_8 , обговорюючи умови її використання для вчинення злочину, зокрема вжиття таких заходів, що не дозволять встановити осіб, які користувалися автомобілем на час вчинення злочину, тобто не дозволять викрити їх у його вчиненні, говорить ОСОБА_11 : «Просто знаешь, за что я беспокоюсь? Не дай-то Бог будут машины отрабатывать, чтобы то… (власник), которое взяли, не сказало, что да я давал машину тому-то, тому-то или еще что-то. …Все четырьмя руками «за», упирается проблема в «колёса»… Самый край это воскресенье…Потому что «тянем резину», а тема супер… Ну а мой «тазик» (автомобіль), это «палево», его вся Балаклея знает».
		Також ОСОБА_8 наполягає, щоб ОСОБА_11 та ОСОБА_16 продовжили пошуки автомобіля, та встановлює для цього строк, на що ОСОБА_11 погодився. 
		При цьому між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з цього приводу сталася наступна розмова: ОСОБА_8 :  Ну что там, не созванивался с кентом?; ОСОБА_11 :  Та звонил, говорит: Что-то буду где-торешать; ОСОБА_8 : - Короче у него двумя руками «за», если у него двумя руками «за», он должен её найти, если у него есть желание, если у него желания нет, то…понимаешь; ОСОБА_11 : - Та есть, дело в том, что есть, но нету возможности, он 50 тысяч гривен должен; ОСОБА_8 : - Тут железный вариант, тут железобетонный вариант, тут не надо ходить вокруг, да около и думать что-то….; ОСОБА_11 : - Я знаю тебя и знаю что это такое, мне даже с тобой разговаривать не надо, если ты подтягиваешь, то я понимаю; ОСОБА_8  Давай, пусть ищет машину, чтобы в воскресенье мы встретились;
		- 02 березня 2013 року ОСОБА_11 одночасно домовляється з ОСОБА_8 та ОСОБА_16 про зустріч у місті Балаклія наступного дня близько дванадцятої години, на яку він та ОСОБА_16 повинні приїхати на підшуканому автомобілі.
		При цьому йдеться про визначення альтернативних днів зустрічі  окрім понеділка, який у роботі ринку є вихідним;
		- 03 березня 2013 року ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8 , що майже вирішене питання із автомобілем, який буде доставлений ОСОБА_16 із міста Харкова, також ці особи узгодили нову дату зустрічі  05 березня 2013 року, при цьому ОСОБА_16 за завданням ОСОБА_8 повинен був придбати у Харкові новий стартовий пакет оператора мобільного зв`язку;
		- 04 березня 2013 року ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_11 про те, що він знаходиться у місті Харкові для того щоб забрати підшуканий автомобіль. У свою чергу останній вимагає від ОСОБА_16 щоб він придбав собі один стартовий пакет мобільного оператору для спілкування, який буде використовуватися під час спільних дій; 
		- 06 березня 2013 року ОСОБА_11 вимагає від ОСОБА_16 щоб він був готовий з автомобілем на 09 годину 07 березня 2013 року. 
		Після розмови з ОСОБА_8 , який повідомив, що 07 березня 2013 року він заступає на чергування, а тому не зможе взяти участь у спільному вчиненні злочину у складі організованої групи, та визначив датою вчинення злочину - 08 березня 2013 року, ОСОБА_11 повідомив про це ОСОБА_16 , узгодивши із ним час і місце вчинення злочину, та окреслив його функції у складі організованої групи під час спільного вчинення нею злочину, згідно із розробленим планом, а саме - зазначив, що ОСОБА_16 повинен буде здійснювати транспортування потерпілого та учасників організованої групи. Інші дії, у межах розподілених йому функцій, буде вчиняти він, ОСОБА_11 .
		При цьому ОСОБА_11 з`ясував у ОСОБА_16 якої марки автомобіль він підшукав для вчинення злочину, чи придбав він стартовий пакет оператору мобільного зв`язку та застеріг від його використання на даному етапі;
		- ввечері 07 березня 2013 року ОСОБА_16 додатково з`ясовував у ОСОБА_11 час виїзду 08 березня 2013 року до міста Балаклії, та місце їх зустрічі, на що останній повідомив, що про це він проінформує його додатково;
		- 10 березня 2013 року у розмові між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , оскільки останній та ОСОБА_16 у визначену дату  08 березня 2013 року до міста Балаклії не прибули, ОСОБА_8 з`ясовував причини, з яких ОСОБА_16 не забезпечив транспортний засіб, висловлюючись у його ненадійності та вимагаючи від ОСОБА_11 вжиття заходів впливу на ОСОБА_16 з метою виконання ним відведеної йому ролі. У свою чергу ОСОБА_11 знову запевнив ОСОБА_8 у готовності його та ОСОБА_16 взяти участь у спільному вчиненні злочину у складі організованої групи. 
		При цьому ОСОБА_8 наголосив, що три особи, у тому числі він та ОСОБА_11 , які зорганізувалися для вчинення злочину, тривалий час не можуть реалізувати розроблений ними план за відсутності транспортного засобу, який до цього часу не підшукав ОСОБА_16 . 
		Також ОСОБА_8 , узгоджуючи із ОСОБА_11 план вчинення злочину, зокрема чергову дату, на репліку останнього про необхідність отримати зароблені ним гроші в сумі 2000 гривень, зазначив: «Сам прекрасно понимаешь, когда твои пару тысяч и есть пол ляма, есть разница?», із чим ОСОБА_11 погодився;
		- 11 березня 2013 року ОСОБА_11 узгоджував із ОСОБА_8 час прибуття та зустрічі у місті Балаклії 12 березня 2013 року, при цьому вбачається, що ці особи, вживаючи заходи конспірації, для спілкування, використовують інші номери мобільних телефонів та мобільні телефони інших осіб.
		Також ОСОБА_16 та ОСОБА_11 домовились про зустріч вранці 12 березня 2013 року для спільного слідування на автомобілі під керуванням першого до міста Балаклії;
		- 12 березня 2013 року о 14 годині 12 хв. ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8 , що він прибув додому. У свою чергу ОСОБА_8 попередив ОСОБА_11 про недопустимість вживання алкоголю напередодні, оскільки це може завадити реалізації спланованих та узгоджених ними дій.
		Крім того зазначені особи домовились про постійне підтримання зв`язку (т. 3 а.с. 14-19, т. 7 а.с. 5,6).
		Даними протоколу за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру НОМЕР_7 , якій належав та яким користувався ОСОБА_8 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 26 лютого 2013 року № 13-602т та звукозаписами на диску «DVD-R» № 216нт, підтверджується факти фіксування розмов між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і ОСОБА_11 , із змісту яких вбачається, що: 
		- 06 березня 2013 року під час розмов між зазначеними особами та ОСОБА_8 , останній з`ясовує у ОСОБА_11 про стан виконання його вказівки -підшукання та підготовки транспортного засобу для вчинення злочину, яке було доручено ОСОБА_11 . ОСОБА_16 , як водію та учаснику організованої групи.
		При цьому про стан підшукання та підготовки транспорту ОСОБА_8 , вживаючи заходи конспірації, інформує ОСОБА_9 як учасника організованої групи;
		- 07 березня 2013 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що він відвідував ринок; а ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_8 , що він впевнений у залученій ним до організованої групи особі;
		- 08 березня 2013 року, із яких вбачається, що у цей день була запланована зустріч ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у місті Балаклія, на яку останній не прибув, виправдовувався за це перед ОСОБА_8 , у зв`язку із чим вони узгодили спочатку проведення зустрічі 09 березня, а згодом 10 березня 2013 року, у тому числі за участю ОСОБА_16 , який мав прибути на підшуканому ним автомобілі. 
		На запитання ОСОБА_8 ОСОБА_11 запевнив його, що він та ОСОБА_16 будуть брати участь у спільних діях, та у надійності останнього. 
		При цьому ОСОБА_8 , наполягаючи на зустрічі, зажадав від ОСОБА_11 усунення всіх перешкод, у тому числі і ОСОБА_16 , які б могли їй завадити. 
		Також ОСОБА_8 і ОСОБА_11 повідомили один одному про наявність у них певних труднощів матеріального характеру та обопільне бажання покращити своє матеріальне становище; 
		- 09 березня 2013 року ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про те, що їх зустріч з ОСОБА_11 та ОСОБА_16 у цей день не відбудеться, а відбудеться 10 березня близько одинадцятої години;
		- 10 березня 2013 року ОСОБА_8 , спілкуючись із ОСОБА_11 у категоричній формі вимагає від останнього звіту щодо підшукання транспортного засобу для вчинення злочину, та вжиття для цього дієвих заходів, у тому числі впливу на ОСОБА_16 з метою прискорення ним оренди у сторонніх осіб та підготовки підшуканого автомобіля.
		При цьому ОСОБА_8 , поводячи себе як організатор, вимагає від ОСОБА_11 зустрічі за будь-яких обставин, наголошуючи на тому, що на цю дату у складі групи вже є достатня кількість осіб для спільного вчинення злочину, а саме він, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , які погодилися на це, а тому повинні узгодити план спільного вчинення злочину та розподілити між собою функції.
		Також ОСОБА_8 , за відсутності транспортного засобу, висловлював невпевненість у надійності ОСОБА_16 , 
		- 11 березня 2013 року ОСОБА_11 у черговий раз запевнив ОСОБА_8 , у тому, що ОСОБА_16 підшукав та готує транспортний засіб для вчинення злочину, а також у тому, що останній буде брати у ньому участь;
		- 12 березня 2013 року зазначеними особами, після їх зустрічі та спілкування, був придбаний пакет мобільного оператора для використання під час вчинення злочину  рахунок був поповнений ОСОБА_8 , а СІМ-картка активована ОСОБА_9 ;
		- 14 березня 2013 року об 11 годині 30 хв. ОСОБА_8 , у черговий раз зателефонувавши на номер мобільного телефону, який належав та яким користувався ОСОБА_9 дізнався, що останній відсутній за місцем мешкання, де він й залишив свій мобільний телефон (т.3 а.с. 7-13, т. 7 а.с. 7,8).
		 
		Згідно із протоколом зняття інформації з частин електронних інформаційних систем від 24 травня 2013 року мобільний телефон «Nokia», що був виявлений та вилучений у автомобілі «ВАЗ - 2106» під час проведення огляду місця події, містить інформацію, а саме: у папці «Набрані номери» маються два набраних номера, у тому числі на номер «Вадик 0954515615»; у папці «Контакти» «Вадик0954515615».
		Також у телефоні наявна інформація про відправлені СМС повідомлення, у тому числі на номер «Вадик 0954515615», наступного змісту «Спасибо тебе за твою финансовую помощь которую ты копил. Извини не могу держатся от счастья чтобы не разочеровать тебя лох!!! Дай бог тебе здоровья от радости могу кричать и не делай мой тебе совет движений а то спросят откуда»(т.3 а.с.133, 134).
		 
		Із рапорту заступника начальника відділу УКР ГУМВС України в Харківській області від 14 березня 2013 року на ім`я слідчого вбачається, що у службовому автомобілі, у який був поміщений ОСОБА_9 після його затримання, була виявлена шапка-маска, яку він передав слідчому згідно із цим документом, для долучення до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 128).
		Згідно із постановою слідчого від 18 березня 2013 року шапка  маска, мішок та дві частини пластикових хомутів були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (т. 3 а.с. 129, 130).
		 
		Відповідно до висновків судово  імунологічних експертиз №№930И/13, 931-И/13 групова належність крові як ОСОБА_11 так і ОСОБА_26 А  з ізогемагглютиніном анті  В (т.3 а.с. 74, 75).
		Згідно із висновком судово  імунологічної експертизи № 932И/13 групова належність крові ОСОБА_8 .В  з ізогемагглютиніном анті  А (т.3 а.с. 76).
		 
		Висновком судово-імунологічної експертизи №1088-И/13, встановлено, що на речовому доказі - в`язаній шапці-масці камуфльованого забарвлення з прорізями для очей і рота, наявні сліди поту, походження якого як від ОСОБА_9 , так і від ОСОБА_11 не виключається (т.3 а.с. 78-80).
		 
		Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про необхідність закриття кримінального провадження за відсутністю події злочину, оскільки викрадення потерпілого не відбулося, позбавленні підстав.
		ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України, тобто за готування до вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років, що згідно ч.2 ст.14 КК України, тягне за собою кримінальну відповідальність.
		 
		Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що органи досудового розслідування при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи у публічно доступних місцях, вийшли за межі цієї слідчої дії та фактично вчинили імітацію вчинення злочину, то ця обставина судом першої інстанції була прийнята до уваги.
		Судом встановлено, що частина протоколу за результатами здійснення оперативно  розшукового заходу: аудіо -, відеоконтроль особи від 15 березня 2013 року та додатках до нього, містить фактично зафіксовані дані проведення 14 березня 2013 року, у період часу з 9 години 30 хв. до 13 години, іншого виду негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину, які були здійсненні оперативним підрозділом органу внутрішніх справ у порушення вимог ч.6 ст.246 КПК України - без відповідного доручення слідчого , тобто неуповноваженою особою.
		З огляду на наведене суд першої інстанції, на підставі ст. ст. 86, 87 КПК України, визнав дані протоколу за результатами здійснення оперативно  розшукового заходу: аудіо -, відеоконтроль особи від 15 березня 2013 року та додатках до нього, у цій частині, недопустимим доказом, навівши у вироку відповідні мотиви прийнятого рішення (т.7 а.с.127-127).
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що готування до викрадення ОСОБА_12 не було спровоковане працівниками правоохоронних органів.
		Як слідує із матеріалів кримінального провадження, працівники правоохоронних органів обмежились пасивним розслідуванням з метою виявлення злочину, тобто отримання доказів і проведення досудового розслідування, не впливали на обвинувачених, схиляючи їх до вчинення злочину, який в іншому випадку був би вчинений поза контролем правоохоронних органів.
		Про відсутність провокації свідчить і той факт, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 спочатку попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення вищевказаного злочину, розробили єдиний план з розподілом між собою функцій на його досягнення і лише після цього залучили до вчинення злочину четверту особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.
		Також суд дійшов до обґрунтованого висновку про неспроможність доводів сторони захисту про наявність провокації з боку особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, оскільки зі змісту розмов обвинувачених вбачається, що саме ОСОБА_8 у значній мірі надавав вказівки щодо успішної реалізації плану, а ОСОБА_9 запропонував та вперше обговорив спосіб викрадення ОСОБА_12 неодноразово забезпечуючи особу, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, підготовленими знаряддями вчинення злочину.
		Крім того, судом першої інстанції також акцентовано увагу на відсутність цілеспрямованих звернень з боку особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження, безпосередньо до учасників організованої групи з пропозицією вчинити злочин; повідомлень про власні наміри вчинити протиправні дії щодо ОСОБА_12 ; наполегливих переконань у необхідності вчинення викрадення, що у свою чергу також свідчить, що з боку цієї особи не було факту підбурювання, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
		 
		Колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту про те що органами досудового розслідування при наданні доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту не були відкриті клопотання про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів та ухвали Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення цих заходів. 
		Як слідує з матеріалів кримінального провадження клопотання про надання дозволу на здійснення негласних слідчих (розшукових) дій  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.02.2013 року №45/766м, №45/767м, клопотання про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів  аудіо, відеоконтролю особи від 28.02.2013 року №45/953, від 23.02.2013 року №45/765м, №45/764м, були надані суду першої інстанції 03 червня 2019 року та відкритті стороні захисту в судовому засіданні в суді першої інстанції 10 червня 2019 року.
		Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26.02.2013 року про надання дозволу на здійснення негласних слідчих (розшукових) дій  здійснення візуального спостереження за особою №13-598м, №13-600м, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 26.02.2013 року про надання дозволу на здійснення негласних слідчих (розшукових) дій  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж№13-604м, №13-602м, а також ухвала Апеляційного суду Харківської області від 01.03.2013 року про надання дозволу на здійснення негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо-, відеоконтроль особи №13-676м, були надані суду та відкриті стороні захисту в судовому засіданні 15 липня 2019 року.
		Разом з цим, відповідно до матеріалів кримінального провадження, а саме звукозапису судового засідання від 22.05.2019 року, стороною захисту було заявлено клопотання про розсекречування вищевказаних матеріалів досудового розслідування, яке було задоволено судом. 
		Так, 30 травня 2019 року Первомайський міськрайонний суд Харківської області звернувся до прокурора Харківської області з клопотанням про розсекречування вищевказаних матеріалів досудового розслідування.
		Враховуючи, що процедура отримання та реалізації яких, з урахуванням зазначених вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», є аналогічною за змістом процедурі отримання дозволу та проведення відповідних видів негласних слідчих (розшукових) дій, а також, що сукупний строк по розсекречуванню цих матеріалів стороною обвинувачення, з моменту подання клопотання стороною захисту, склав не більше 2 місяців, колегія суддів приходить до висновку, що сторона обвинувачення вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора.
		 
		Згідно висновку про застосування норми права, який міститься у пункті 5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к), якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
		 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції, після отримання розсекречених вищевказаних документів, забезпечив стороні захисту достатній час для ознайомлення з ними і їх аналізу, дослідив ці документи у судовому засіданні та надав стороні захисту реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті негласних слідчих (розшукових) дій в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення з метою реалізації принципу змагальності, чим сторона захисту і скористалася.
		 
		За результатами дослідження цих доказів суд першої інстанції надав їм оцінку з точки зору їх допустимості, навівши у вироку відповідні мотиви прийнятого рішення, з якими погоджується і колегія суддів.
		 
		Зазначена позиція суду першої інстанції повністю узгоджуються з висновками, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к).
		 
		Доводи апеляційних скарг про порушення права обвинувачених на захист внаслідок ненадання судом першої інстанції стороні захисту достатнього часу на підготовку та узгодження позиції захисту у зв`язку з ухваленням постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к), висновки якої не збігаються з попередніми висновками Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними.
		Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Приписами ч.1 ст.350 КПК України установлено право учасників судового провадження заявляти клопотання, які розглядаються судом про що постановляється ухвала.
		Однак,матеріали кримінальногопровадження немістять жоднихклопотань сторонизахисту пронадання їмчасу дляпідготовки та узгодження позиції захисту у зв`язку з ухваленням постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к).
		 
		Таким чином, сукупністю вищенаведених та інших доказів, на які є посилання у вироку, і які узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх об`єктивності, спростовуються доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_27 , ОСОБА_10 про непричетність ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 до вищевказаного кримінального правопорушення.
		 
		Належним чином дослідивши і оцінивши зібрані у провадженні докази, у їх сукупності, які безумовно викривають обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненому, суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення обвинуваченими цього кримінального правопорушення і правильно кваліфікував їх дії за ч.1 ст.14, ч.3 ст.146 КК України.
		 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування ухваленого судом вироку, не встановлено.
		 
		З огляду на наведене, підстави для зміни чи скасування вироку за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_8 - відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11 грудня 2019 року щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_7 - без задоволення.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими, які тримаються під вартою,- у той самий строк з дня вручення їм копії ухвали. 
		 
		 
		Головуючий:
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...