Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/5074/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2021. Зареєстровано: 21.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2021.
Дата набрання законної сили: 14.01.2021
Номер судового провадження: 33/812/10/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		14.01.21
		33/812/10/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«14» січня 2021 року м. Миколаїв
		 
		Миколаївський апеляційний суд
		 
		у складі: головуючої  судді         Фаріонової О.М.
		 
		за участю секретаря     Чистої В.В.
		захисника - адвоката Дорошенко А.П.
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Дорошенко А.П. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2020 року, якою
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп.
		 
		Згідно постанови судді, 10 жовтня 2020 року о 10 год. 50 хв. в м. Миколаїв, Інгульський район, просп. Богоявленський, 37, водій ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення пасажирів транспортним засобом марки «РУТА СПВ-19», державний номер НОМЕР_1 , по маршруту №15, фірма-перевізник ПП «ІВА», перевозив пасажирів в кількості більшій, ніж передбачено технічними характеристиками транспортного засобу, а саме: в кількості 22 пасажирів, при кількості сидячих місць 11, згідно свідоцтва реєстрації НОМЕР_2 , чим порушив вимоги абз. 1 п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2020 №712, якою заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
		 
		ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні правил щодо карантину людей, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. 
		 
		В апеляційній скарзі захисник Дорошенко А.П. просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		 
		Вказує, що з відеозаписунеможливо визначити,чи дійснона відеозафіксовано самеавтомобіль «РУТАСПВ-19» НОМЕР_1 ;чи відноситьсявідеозапис довказаного протоколуі невизначено номербодікамери поліцейського;копія свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобуне долученадо протоколуна підтвердженнятого,яка дійснакількість сидячихмісць встановленатехнічними характеристикамитранспортного засобу«РУТА СПВ-19»;на датускладання протоколув м.Миколаєві вжедіяла «помаранчева»зона,однак цене відображенов протоколі,а упорушення інкримінуєтьсявимоги щодо«зеленої» зонита відсутніжодні посиланняна порушення«помаранчевої» зони;останні змінипостанови КМУ№641в протоколі не зазначені; права ОСОБА_1 не роз`яснені.
		 
		Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 та його захисника Дорошенко А.П. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив наступне.
		 
		Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		 
		Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
		 
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
		 
		Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		 
		Диспозиціяст. 44-3 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		 
		Нормаст. 44-3 КУпАПносить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону та інших актів законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, що регулюють та встановлюють певні санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми. Тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, законодавчого акту, який регламентує діяльність у вказаній сфері.
		 
		В даному випадку, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог абз. 1 п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів №641 від 22.07.2020 р. зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів №712 від 12.08.2020 р., якою заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
		 
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,ґрунтуються на сукупності досліджених суддею доказів.
		 
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії АА №256917 від 10.10.2020 (а.с. 1), а також даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с. 2).
		 
		Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10 жовтня 2020 року о 10 год. 50 хв. в м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 37, водій ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення пасажирів транспортним засобом марки «РУТА СПВ-19», по маршруту №15, фірма-перевізник ПП «ІВА», перевозив пасажирів в кількості більшій, ніж передбачено технічними характеристиками транспортного засобу, а саме: в кількості 22 пасажирів, при кількості сидячих місць 11, чим порушив вимоги абз. 1 п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2020 №712.
		 
		Дані, які зазначені у цьому протоколі, підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що під час зупинки транспортного засобу «РУТА СПВ-19», поліцейський зайшов до салону маршрутного таксі, де стояли пасажири, за відсутності місць для сидіння. 
		 
		Згідно абз. 1 п. п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 зі змінами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів № 712 від 12.08.2020, на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено зелений рівень епідемічної небезпеки, забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. За змістом п. 14 постанови КМУ на території регіону, на якій установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, встановлено додаткові заборони до протиепідемічних обмежень, передбачених для «зеленого» та «жовтого» рівня епідемічної небезпеки, тому відсутність у протоколі посилання на рівень епідемічної небезпеки не спростовує допущеного ОСОБА_1 порушення, так як заборона на перевезення пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, діяла для всіх рівнів, починаючи із «зеленого».
		 
		Суд погоджується з висновками судді, що посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо технічної характеристики транспортного засобу або ж реєстраційні документи на нього, в даному випадку до уваги судом не береться, оскільки кількість пасажирів, які перевозились, фактично перевищувала кількість сидячих місць, що заборонено в період дії карантину. На відеозаписі бодікамери поліцейського зафіксовано, що у транспортному засобі пасажирів було більше, ніж кількість місць для сидіння, тобто були пасажири, які перевозились у положенні стоячи при заповненні всіх сидячих місць.
		 
		   Доводи захисника про те, чи відноситься відеозапис до вказаного протоколу і не визначено номер бодікамери поліцейського, суд вважає неприйнятними, оскільки будь-якої додаткової ідентифікації диску з відеозаписом, інформації про здійснення відеофіксації конкретною бодікамерою із визначеним номером та видачі такої бодікамери поліцейському в день чергування і складання протоколу не потребує, оскільки з відеозапису вбачається, що протокол зачитано особі, яка не зробила жодних зауважень, що він не є ОСОБА_1 та не керував 10.10.2020 транспортним засобом «РУТА СПВ-19» НОМЕР_1 .
		 
		Також ОСОБА_1 розписався у протоколі нижче рядка про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Тому доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не роз`яснені його процесуальні права та обов`язки є безпідставними. 
		 
		Невідповідність часу вчинення адміністративного правопорушення, а саме хвилин, зазначених у протоколі, зафіксованому часу на відеозаписі не позбавляє такий протокол та відеозапис доказового значення, оскільки в будь-якому випадку складання протоколу відбулося на кінцевій зупинці маршрутного транспортного засобу після виявлення поліцейським адміністративного правопорушення. 
		 
		Окрім того, ОСОБА_1 до апеляційного суду не надав документи, що підтверджують його офіційне працевлаштування водієм маршрутного таксі. В суді заперечував, зо є водієм у ПП «ІВА», хоча фактично здійснював перевезення пасажирів, та при складанні протоколу повідомив саме цю фірму, зазначивши, що працює в ній водієм.
		 
		Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та особисто здійснював перевезення пасажирів у кількості, яка значно перевищує установлену межу, хоча він міг і повинен був контролювати кількість пасажирів, свідчить про порушення ним встановлених правил щодо карантину людей, та запроваджених посилених протиепідемічних заходів.
		 
		Враховуючи те, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченогост. 44-3 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони здоров`я населення, а об`єктивна сторона виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбаченихЗаконом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, такі дії завдають шкоди, як державним (суспільним) інтересам, так і інтересам громадян.
		 
		Також апеляційний суд враховує, що невиконання ОСОБА_1 вимог закону, ставило під загрозу життя та здоров`я усіх осіб, які перебували на час виявлення правопорушення у салоні маршрутного таксі.
		 
		Апеляційний суд наголошує, що не виконавши встановленні Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, ОСОБА_1 свідомо поставив під загрозу життя та здоров`я інших людей, а контролювати кількість пасажирів, які знаходяться в салоні автобусу (маршрутного таксі), забезпечення безпеки їх життя та здоров`я, є безпосереднім обов`язком водія транспортного засобу, який здійснює пасажирське перевезення.
		 
		Під час апеляційного перегляду встановлено, що суддею судупершої інстанціїповно з`ясовані визначеніст. 280 КУпАПобставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення. 
		 
		За такого, ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Тому підстав для скасування постанови, про що просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
		 
		Шо стосується адміністративного стягнення, яке накладено на правопорушника, то воно відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП.
		 
		Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		 
		Положення статті 33 КУпАП регламентують, що адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		 
		Санкцією ст. 44-3 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		 
		 
		Притягнення до адміністративної відповідальності заст. 44-3КУпАПмає передусімпревентивний характер,тобто єзасобом запобіганняпоширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед невизначеного кола осіб.
		 
		Стягнення за вчинене адміністративне правопорушення накладено у межах санкції статті 44-3 КУпАП. Обставини, які пом`якшують відповідальність, не встановлені. Відсутність критичного ставлення до вчиненого правопорушення вказує на не усвідомлення правопорушником тієї обставини, що в умовах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у період карантину в країні,  ОСОБА_1 піддав ризику зараження пасажирів цією хворобою під час здійснення ним перевезення маршрутним таксі.
		 
		Зважаючи на всі обставини справи й характер вчиненого правопорушення, призначений вид стягнення за вчинене адміністративне правопорушення є необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		 
		За такого, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, 
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ДорошенкоА.П.в інтересах         ОСОБА_1 залишити беззадоволення,а постановусудді Ленінськогорайонного судум.Миколаєва від25листопада 2020року,якою ОСОБА_1 визнаний винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.44-3КУпАП - залишити без змін.
		 
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                      О.М. Фаріонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...