Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5971/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		19 січня 2021 року                               м. Київ                              № 640/5971/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
		за позовом   ОСОБА_1     
		до  Київської міської ради     
		третя особа Київська міська державна адміністрація     
		про визнання протиправним та скасування рішення від 27.02.2020 року,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі також - відповідач, КМР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Київська міська державна адміністрація (далі також - третя особа, КМДА), в якому просить визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей:
		« 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957), військового діяча, полковника Армії Української Держави»;
		« 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»;
		« 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»;
		« 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»;
		« 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»;
		« 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного «Енциклопедії українознавства»;
		« 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»;
		« 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів».
		В обґрунтування позовної заяви зазначено, що прийняте відповідачем рішення суперечить Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму», з яким тісно співпрацювали особистості, вже сьогодні викликає занепокоєння міжнародної спільноти.
		Так, серед осіб, пам`ять яких запропоновано вшановувати - Юрій Липа , відомий своїми антисемітськими висловлюваннями та закликами, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які тісно співпрацювали з німецькими нацистами та інші, - інформація про діяльність вказаних осіб, що міститься у відкритих джерелах.
		На міжнародному рівні регулярно та послідовно засуджувався та продовжує засуджуватись нацистський режим та його прихильники, констатується, що загроза відродження неонацизму залишається актуальною у сучасному світі.
		В Україні також прийнято Закон України від 09.04.2015 року № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», частиною другою статті 2 якого встановлюється, що націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим визнається в Україні злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з расових, етнічних мотивів, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим, спираючись на встановлені Нюрнберзьким міжнародним військовим трибуналом 1945-1946 років факти, засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.
		Пропаганда націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та його символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом, що передбачено частиною першою статті 3 зазначеного Закону.
		При цьому під пропагандою розуміється публічне заперечення, зокрема, через засоби масової інформації, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму (стаття 1 зазначеного Закону).
		Так, позивач є громадянином України, членом територіальної громади міста Київ, оскільки зареєстрований та проживає у місті Києві, є публічною особою, що займає активну громадську позицію, є платником податків та зборів, в тому числі як член територіальної громади сплачує кошти до місцевого бюджету, розпорядження яким здійснюється Київською міською радою.  
		Водночас, оскаржуваним рішенням передбачено не лише вшанування пам`яті вказаних осіб, а й проведення заходів щодо відзначення їх пам`ятних дат та ювілеїв, встановлення пам`ятних знаків, меморіальних дошок, упорядкування поховань, відповідного найменування / перейменування вулиць, навчальних закладів на честь подій / осіб, популяризацію вказаних осіб, що передбачає витрати з бюджету міста Києва на оплату вказаних заходів.
		Отже, враховуючи намір відповідача прославляти осіб, причетних до страшних злочинів, як видатних особистостей України, спотворює, на думку позивача, сутність національної ідеї та кидає ганебну тінь на Україну в очах міжнародної спільноти, ОСОБА_1 просить суд позов задовольнити.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 року, зміненою в мотивувальній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду віл 22.07.2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Зупинено дію рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей: « 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957, військового діяча, полковника Армії Української Держави»; « 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»; « 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»; « 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»; « 5 травня - 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»; « 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900- 1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора «Енциклопедії українознавства»; « 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»; « 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Через канцелярію суду 13.04.2020 року третьою особою подані пояснення, в яких проти задоволення позову заперечує.
		У підтримку своєї правової позиції, КМДА зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам`яті та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат і ювілеїв.          
		Так, при визначенні переліку пам`ятних дат і ювілеїв, які пропонується відзначити на території міста Києва у 2020 році, суб`єктом подання проекту рішення враховано пам`ятні дати та ювілеї, зазначені на офіційному веб-сайті Українського інституту національної пам`яті.
		Щодо порушення оскаржуваним рішенням положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» КМДА зазначено, що постаті Івана Полтавця-Остряниці , Василя Левковича , Уласа Самчука , Юрія Липи , Володимира Кубійовича , Василя Галаси та Андрія Мельника не підпадають під обмеження цього Закону, в той час, як підпадають під дію Закону України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність у ХХ столітті».
		Крім того, після прийняття оскаржуваного рішення законодавством України передбачена ціла низка дій для його реалізації.
		Таким чином, третя особа просить відмовити у задоволенні позову.
		Через канцелярію суду 25.06.2020 року відповідачем подано заяву про ознайомлення із матеріалами адміністративної справи, разом з тим, цим правом КМР не скористалася, встановленого ухвалою суду від 23.03.2020 року обов`язку щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконала.
		Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Пунктом 7 постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 року № 325-IX (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 року №455-ІХ) «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році» рекомендовано органам місцевого самоврядування розробити та затвердити з урахуванням пропозицій Українського інституту національної пам`яті перевірки пам`ятних дат та ювілеїв 2020 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.
		Рішенням Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» зокрема вирішено відзначити на території Києва у 2020 році пам`ятні дати та ювілеї видатних особистостей:
		« 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957), військового діяча, полковника Армії Української Держави»;
		« 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»;
		« 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»;
		« 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»;
		« 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»;
		« 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного "Енциклопедії українознавства»;
		« 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»;
		« 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів».
		Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
		Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до     Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №280/97).
		Згідно з частиною першою статті 19 Закону №280/97 з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.
		З метою врахування особливостей функціонування міста Києва, на виконання статті 5 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №371/1805, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2005 року №14/5, затверджено Статут територіальної громади міста Києва, відповідно до статті 1 якого територіальна громада міста Києва реалізує свої владні повноваження безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Територіальна громада міста Києва має право вирішувати усі питання місцевого значення, які пов`язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста Києва, а також розвитком міста Києва, які віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини другої статті 148 Конституції України місцеві ради самостійно вирішують питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
		Згідно з частин першої - третьої статті 59 Закону №280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
		Порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради встановлено Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року № 579/579 (із змінами) (далі також - Регламент).
		          Статтею 26 Регламенту встановлено процедуру подання проектів рішень на розгляд Київради та вимоги щодо їх оформлення.
		Суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.(пункт 1). 
		Проекти рішень, суб`єктом подання яких є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), підписуються посадовими особами, визначеними Регламентом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).(пункт 2).
		Згідно з пунктом 7 статті 26 Регламенту пояснювальна записка повинна містити:
		1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва;
		2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення);
		3) опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проекту рішення;
		4) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проекту рішення на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проекту рішення.
		У випадку внесення на розгляд Київради проекту рішення, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету міста Києва (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб`єкт подання зобов`язаний додати у пояснювальну записку фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат.
		Якщо реалізація проекту рішення Київради не впливає на показники бюджету міста Києва, про це зазначається в пояснювальній записці (пункт 8).
		Згідно з пунктом 9-11 статті 26 Регламенту до проекту рішення про внесення змін чи доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.
		Підготовка та подання проектів регуляторних актів у сфері господарської діяльності, оприлюднення відповідних проектів з метою одержання зауважень та пропозицій та їх врахування здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та статті 46 цього Регламенту.
		Суб`єкт подання може до подання проекту рішення Київради нормативно-правового характеру на реєстрацію до секретаріату Київради організувати проведення громадського обговорення. У разі проведення громадського обговорення проект рішення Київради публікується в газеті «Хрещатик», оприлюднюється на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) або її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) (www.kievcity.gov.ua) із зазначенням строків та адреси, за якою направляються пропозиції. Порядок проведення громадських обговорень визначається окремим рішенням Київради.
		          У матеріалах справи містяться копії: Пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році»; витягу з протоколу №17/105 чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики (Комісії) від 20.12.2019 року №08/292-366; витягу з протоколу № 1 засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків від 21.01.2020 року; Рекомендацій управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році»  від 10.02.2020 року №08/230-254; результатів поіменного голосування (персоніфікованого) 27.02.2020 року щодо проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році».
		Із змісту оскаржуваного рішення встановлено, що його прийнято у відповідності до Закону України від 09.04.2015 року № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті» (далі також - Закон №314) з метою збереження української національної пам`яті, консолідації і розвитку історичної свідомості мешканців Києва та належного відзначення і вшанування пам`ятних дат та ювілеїв.
		Так, Законом № 314 встановлено, що цей Закон спрямований на визнання учасників боротьби за незалежність України у XX столітті головними суб`єктами боротьби за відновлення державної незалежності України - борцями за незалежність України у XX столітті, встановлення правового статусу борців за незалежність України у XX столітті, визначення права такої категорії осіб на отримання державних та муніципальних соціальних гарантій. Цей Закон також спрямований на визнання нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті, визначення напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам`яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті та встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті.
		Відповідно до пунктів 9, 12 частини першої статті 1 цього Закону борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі таких органів влади, організацій, структур та формувань:  Українська військова організація (УВО); Українська повстанська армія (УПА).
		У той же час, приписи цього закону не містять вичерпного переліку осіб, віднесених до борців за незалежність України у XX столітті, відносно яких застосовуються його положення в частині надання правового статусу та вшанування пам`яті.
		Суд звертає увагу, що положеннями частини другої статті 2 Закону №314 визначено, що правовою основою надання правового статусу борцям за незалежність України у XX столітті є міжнародні акти та національне законодавство України.
		Водночас, Законом №314 не передбачено встановлення порядку визнання належності конкретної особи до відповідної організації, перелік яких встановлено у статті 1 Закону №314, а також надання статусу борця за незалежність України у ХХ столітті такій особі.
		Між тим, спірне рішення в частині, яке заявник просить скасувати, персоналізовано, зокрема, стосовно Івана Полтавця-Остряниці , Василя Левковича , Уласа Самчука , Василя Сидора , Юрія Липи , Володимира Кубійовича , Василя Галаси та Андрія Мельника .
		При цьому, проект рішення, пояснювальна записка до проекту рішення, протокол чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики та рекомендації до проекту рішення Київської міської ради «Про відзначення та території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» не містять в собі історичного дослідження відносно критеріїв відбору таких осіб, з урахуванням положень Закону України «Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті».
		Крім того, ні КМР ні КМДА не надано суду доказів щодо запитування пропозицій Українського інституту національної пам`яті перевірки пам`ятних дат та ювілеїв 2020 року та їх урахування з огляду на вимогу, викладену у пункті 7 постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 року № 325-IX (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 14.01.2020 року №455-ІХ) «Про відзначення пам`ятних дат і ювілеїв у 2020 році».
		Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. 
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003).
		Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.  Finland» від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Враховуючи встановлені порушення під час прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей: « 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957), військового діяча, полковника Армії Української Держави»; « 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»; « 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»; « 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»; « 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»; « 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного «Енциклопедії українознавства»; « 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»; « 12 грудня  130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів» та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на задоволення позовних вимог, сплачена відповідно до квитанції від 23.10.2020 року №ПН27392 сума судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.
		Керуючись положеннями статей 6, 9, 12, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.02.2020 року «Про відзначення на території Києва пам`ятних дат та ювілеїв у 2020 році» в частині відзначення на території Києва у 2020 році пам`ятних дат ювілеїв наступних особистостей: « 130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці (1890-1957), військового діяча, полковника Армії Української Держави»; « 6 лютого - 100 років з дня народження Василя Левковича (1920-2012), військового діяча, полковника УПА»; « 20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста»; « 24 лютого - 110 років з дня народження Василя Сидора (1910-1949), військового та політичного діяча, полковника УПА»; « 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча»; « 23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного «Енциклопедії українознавства»; « 12 листопада - 100 років з дня народження Василя Галаси (1920-2002), політичного та військового діяча, полковника УПА»; « 12 грудня - 130 років з дня народження Андрія Мельника (1890-1964), політичного та військового діяча, голові Проводу Організації українських націоналістів»
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1  (іпн. НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
		Відповідач: Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36);
		Третя особа: Київська міська державна адміністрації (код ЄДРПОУ 00022527, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).
		 
		Повне рішення складено 19.01.2021 року.
		 
		Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...