Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 568/833/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2021.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: 51-5397км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020185210000018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		21 січня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 568/833/20
		провадження № 51-5397км20
		 
		Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого  ОСОБА_6 на вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 серпня 2020 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020185210000018, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.
		 
		Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
		 
		За вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 серпня
		2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
		 
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 21 липня 2020року близько 07:15, перебуваючи на пасовищі поблизу господарства на  АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту завдав ОСОБА_6 по одному удару дерев`яною палицею в область спини та верхній третині правої ноги, спричинивши потерпілому легких тілесних ушкоджень у виді садна, підшкірної гематоми та забою.
		 
		Рівненський апеляційний суд ухвалою від 16 жовтня 2020 року відповідно до ч. 4
		ст. 399 КПК відмовив потерпілому ОСОБА_6 у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 1 ст. 394 цього Кодексу.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції напідставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що місцевим судом було порушено його право, як потерпілого на участь у судовому розгляді, оскільки його не було повідомлено про дату слухання вказаного кримінального провадження. Стверджує, що на досудовому слідстві згоди на розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_7 у спрощеному провадженні він не давав, а заява щодо надання такої згоди, яка є в матеріалах провадження, - сфабрикована. Крім того, вказує, що в апеляційній інстанції ним вирок був оскаржений з приводу його неповідомлення про дату, час і місце розгляду справи як потерпілого, а не з приводу розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, як про це зазначено в ухвалі апеляційного суду. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Прокурор  ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		 
		Так, вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 серпня 2020 року щодо ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК, не може бути оскаржений у касаційному порядку, оскільки не переглядався в апеляційному порядку. У зв`язку з цим у цій частині касаційна скарга не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
		 
		Разом із тим, відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК, ухвала апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
		 
		Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннямистатті 394цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин. Отже, законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду судового рішення.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_6 не погодившись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_7 , ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, так як вважав, що булопорушено його право як потерпілого, оскільки він не був повідомлений про дату слухання вказаного кримінального провадження. 
		Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, встановив, що вирок суду першої інстанції був ухвалений упорядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК за результатами розгляду клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. При цьому зазначив, що з апеляційної скарги ОСОБА_6 вбачається, що ним оскаржується вирокз підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, що не ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 302 КПК, зміст якої було роз`яснено  ОСОБА_7 та потерпілому ОСОБА_6 , що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами обвинуваченого та потерпілого про розгляд обвинувального акта в суді у спрощеному провадженні за їх відсутності (а.к.п. 11-12). 
		За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 21 серпня
		2020 року щодо ОСОБА_7 ухвалений у порядку статей 381, 382 КПК, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК законно постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, яку належно обґрунтував.
		 
		Що стосується доводів потерпілого про те, що було порушено його право як потерпілого, оскільки його не було повідомлено про дату та час розгляду справи, то вони є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
		 
		Так, згідно з ч. 2 ст. 381 КПК суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. 
		 
		Частиною 3 ст. 382 КПК передбачено, що суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
		 
		Матеріалами провадження встановлено, що ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 20 серпня 2020 року в підготовчому судовому засіданні було постановлено розгляд кримінального провадження здійснювати без виклику учасників провадження, оскільки потерпілий подав заяву, в якій зазначив, що згодний з встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК, та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без його виклику та без проведення судового розгляду ( а.к.п. 12).Тобто суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК не визнав за необхідне викликати учасників кримінального провадження, оскільки це є правом, а не обов`язком суду.
		 
		За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
		 
		Таким чином, порушень права на доступ до правосуддя не встановлено. 
		 
		Крім того, у матеріалах провадження міститься заява ОСОБА_6 від 14 серпня 2020 року на ім`я прокурора у кримінальному провадженні, оформлена відповідно до вимог ч. 2 ст. 302 КПК. У цій заяві потерпілий висловив свою згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, про що свідчать його підписи.
		Документів, поданих органам досудового розслідування або вироку суду, на підтвердження своїх доводів про фальсифікацію вищевказаної заяви потерпілий до касаційної скарги не долучив.
		 
		Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
		 
		Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що відповідає вимогам статей 370, 418 КПК.
		 
		Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого і скасування ухвали апеляційного суду не знаходить. 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року щодо  ОСОБА_7  залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_6  без задоволення. 
		 
		Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...