Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/1914/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 27.01.2021.
Дата набрання законної сили: 02.02.2021
Номер судового провадження: 2/682/790/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 682/1914/20
		Провадження № 2/682/790/2020
		                                        
		                                                  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 грудня 2020 року м. Славута
		 
		Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі : 
		головуючої судді Зеленської В.І,
		з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 ,
		розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди,
		в с т а н о в и в:
		16.09.2020 р ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до його честі і гідності, інформацію, розповсюджену відповідачкою ОСОБА_3 в с. Ганнопіль Славутського району між будинком АДРЕСА_1 та будинком АДРЕСА_2 про те, що позивач "збочинець, який розбещує дітей; сидів в тюрмі за це і втік із Закарпаття та переховується тут". Просить зобов`язати відповідачку спростувати поширену нею перед іншими особами недостовірну інформацію про те, що позивач "збочинець, який розбещує дітей; сидів в тюрмі за це і втік з Закарпаття і тут переховується" , стягнути з відповідачки на користь позивача 50000 грн моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації. 
		В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і пояснили, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2. В сусідньому будинку АДРЕСА_1 проживає відповідачка ОСОБА_3 24 червня 2020 року на своєму подвір`ї в присутності односельця ОСОБА_4 відповідачка викрикувала в адресу позивача, що він "збочинець, який розбещує дітей; за це сидів в тюрмі і втік із Закарпаття та переховується тут ". При цьому ОСОБА_3 вказувала на неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , які проживають в АДРЕСА_4 і товаришують з сином позивача. Ці слова чула інша сусідка - ОСОБА_6 , яка в цей час знаходилась на дорозі. Позивач і раніше чув від ОСОБА_3 безпідставні звинувачення такого роду. Але така інформація є надуманою, недостовірною, також, що не відповідає дійсності. Позивач має хороші відносини з сусідами, позитивно характеризується за місцем проживання, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, скарг на нього від мешканців села не надходило, є батьком двох дітей, яких він любить і хоче бути прикладом для них, доброзичливо відноситься до дітей сусідки ОСОБА_5 , які товаришують з його дітьми. Тому така недостовірна інформація, поширена відповідачкою ОСОБА_3 , принижує його честь та гідність. Такими діями відповідачки позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях та переживаннях, порушені душевної рівноваги через поширення недостовірної інформації перед сторонніми людьми та яка в подальшому розповсюдилась по селі. Просять позов задовольнити.
		Відповідачка ОСОБА_3 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилась; не повідомила про причини неявки, письмовий відзив на позовну заяву не подала.
		Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази, суд приходить до наступного.
		Згідно паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого 28 грудня 1995 року Славутським РВ УМВС України в Закарпатській області та пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 народився в м. Хуст Закарпатської області, з 2016 р зареєстрований в АДРЕСА_2 , має 2 групу інвалідності довічно (а.с.6-8).
		Згідно з довідкою-характеристикою № 02-25-940/2020 від 26 серпня 2020 року, виданою Ганнопільською сільською радою Славутського району Хмельницької області, ОСОБА_1 вимогливий до себе, добросовісний, не байдужий до чужого горя; зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 разом з дружиною - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До виконавчого комітету Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області скарг на нього не надходило (а.с.10).
		Свідок ОСОБА_9 показала, що є сусідкою ОСОБА_1 в с. Ганнопіль Славутського району, між ними склалися приязні добросусідські відносини. ЇЇ онуки товаришують з дітьми позивача, бувають у нього вдома. Ніколи онуки не скаржилися на те, що ОСОБА_1 вчиняє щодо них непристойні дії чи розбещує їх. Навпаки, позивач з повагою відноситься до дітей, доброзичливий як по відношенню до своїх так і до чужих дітей, в тому числі до її онуків. Вона чула, що ОСОБА_3 розповсюджувала в с. Ганнопіль Славутського району чутки про те, що ОСОБА_1 збоченець і пристає до дітей, раніше за це сидів у тюрмі. У червні 2020 р вона телефонувала до ОСОБА_3 з`ясувати, чому вона називає ОСОБА_1 збоченцем, які для цього були підстави? Але відповідачка не визнала факт розповсюдження такої інформації про ОСОБА_1 . Почувши вперше про те, що позивач збоченець, у неї виникли сумніви щодо нього, але встановивши безпідставність таких чуток, вона сприймала надалі таку інформацію як образу для позивача і приниження його честі та гідності.
		Свідок ОСОБА_10 показала, що вона теж є сусідкою ОСОБА_1 в с. Ганнопіль Славутського району і між ними теж склалися приязні добросусідські відносини, оскільки її діти (п`ятеро) товаришують з дітьми позивача. ОСОБА_3 казала їй, що ОСОБА_1 пристає до її дітей, обіймав її дочку, бо він збоченець і раніше за це сидів у тюрмі. Але діти ніколи не скаржилися їй на те, що ОСОБА_1 вчиняє щодо них непристойні дії чи розбещує їх. Вона чула, що ОСОБА_3 поширювала в селі чутки про те, щзо ОСОБА_1 збоченець і сприймала таку інформацію як образу для позивача та приниження його честі і гідності.
		З листа начальника Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області від 10.07.2020 р № 7170/114/01-2020 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Славутського відділу поліції з приводу розповсюдження ОСОБА_3 завідомо неправдивої інформації, що ображає його честь та гідність. Але в ході перевірки в діях ОСОБА_3 не виявлено ознак кримінального праовпорушення чи адміністративного проступку, тому розгляд звернення припинено та роз`яснено право звернутися за захистом в суд в порядку цивільного судочинства (а.с. 9). 
		Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).
		Згідно зі статтею 10 Конвенції з прав людини і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		У постанові від 18 червня 2020 р. у справі №522/18103/14-ц Верховним Судом було зазначено: «Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло».
		Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 р. визначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. 
		Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		 
		Відповідно до роз`яснень, викладених в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria).
		З постанови Верховного Суду 10 квітня 2019 року у справі № 398/4136/15-ц (провадження № 61-38478св18) вбачається, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Звертаючись до суду з позовом позивач ОСОБА_1 вказав, що 24 червня 2020 р відповідачка в себе на подвір`ї по АДРЕСА_1 викрикувала , що він "збоченець, який розбещує дітей, сидів за це в тюрмі, втік із Закарпаття і тут переховується". На думку позивача така інформація порушує його право на повагу до гідності та честі .
		Вказана інформація не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовується Довідкою МВС України про відсутність судимостей у ОСОБА_1 (а.с.42) і є наклепом, тобто є очевидно завідомо неправдивою для відповідачки, яка таку інформацію поширила, так як жодних доказів на підтвердження достовірності такої інформації відповідачка не надала.
		На підставі належним чином оцінених доказів, врахувавши зміст поширеної відповідачкою інформації щодо позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, суд знаходить, що позивач довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його честь та гідність, порушує немайнові права позивача і викладене не є оціночним судженням. 
		Тому суд знаходить, що порушене право позивача на повагу до своєї честі та гідності підлягає судовому захисту відповідно до приписів чинного законодавства України.
		Разом з тим, суд знаходить, що позовна вимога про зобов`язання відповідачки спростувати поширену відносно позивача недостовірну інформацію шляхом озвучення нею
		 
		 
		 
		Згідно із ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди та методику його визначення. В той же час, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.
		Розмір відшкодування моральної шкоди одразу оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві. Остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.
		При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, яка визначається в залежності від особистих властивостей психіки позивача та характеру шкоди, яка йому завдана, ступінь вини відповідачки, яка завдала моральної шкоди, інші обставини, що мають істотне значення (тривалість страждань, істотність вимушених змін у способі життя позивача. А також при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує вимоги розумності та справедливості.
		Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 81, 263, 265, 273, 282, 289 ЦПК України, ст. ст. 23, 275, 280, 297, 299 ЦК України, суд
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Визнати недостовірною і такою, що порушує право ОСОБА_1 на повагу до його честі та гідності інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 24 червня 2020 р в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 про те, що ОСОБА_1 "збоченець, який розбещує дітей, сидів у тюрмі за це і втік з Закарпаття і тут переховується".
		Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 3000 грн моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про пергляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
		Повний текст рішення буде виготовлений до 09 січня 2021 року. 
		 
		Головуючий суддя                                        Зеленська         В. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...