Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/5440/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 22.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 29.07.2021
Результат оскарження 29.07.2021 Апеляційний суд Харківської області: закриття апеляційного розгляду у зв`язку з відмовою апелянта від своїх вимог
Номер судового провадження: 1-кп/629/173/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220380001198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 629/5440/20
		Номер провадження 1-кп/629/173/21 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220380001198 відносно
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Роздори, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, студента 3-го курсу Українського державного університету залізничного транспорту, працюючого оператором заправних станцій в ТОВ «Нова Системз», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		з участю сторін кримінального провадження:
		- обвинувачення- прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,
		- захисту- обвинуваченого ОСОБА_3 захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_3 , 10.08.2019 року, близько 23:20 години, рухався на автомобілі ВАЗ 211330, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по проспекту Перемоги в м.Лозова, Харківської області, зі швидкістю не менше 55 км/год.
		Під час руху по вказаному проспекту, в районі супермаркету TOB «АТБ-маркет», ОСОБА_3 проявив неуважність, не зорієнтувався в дорожній обстановці та при виникненні перешкоди у вигляді пішохода, який перебігав проїзну частину дороги, яку він міг об`єктивно виявити, не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу  автомобіля ВАЗ 21130 аж до повної зупинки, чим грубо порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», не врахував дорожню обстановку та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який перебігав проїзну частину дороги вищевказаного проспекту зліва направо по ходу напрямку руху автомобіля.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав важку сукупну травму у вигляді наступних ушкоджень: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку із садном на лобі праворуч; закритий перелом тіла нижньої щелепи справа; закрита травма живота у вигляді розриву селезінки із внутрішньо-черевним крововиливом, яка у своїй течії ускладнилася спайковою тонко-кишковою непрохідністю і спайковою хворобою очеревини; закрита травма тазу у вигляді перелому лобкових та сідничної кісток з обох боків, розриву лобкового і крижово-клубового зчленування праворуч, розриву уретри та забиття сечового міхура із внутрішньо-тазовим крововиливом, від яких останній ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в стаціонарі КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради.
		Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочину визнав та щиро розкаявся у скоєному ним злочині. В судовому засіданні пояснив, що умислу на скоєння злочину не мав. Вчинив його з необережності при таких обставинах: 10.08.2019 року, о 23:15 годині, керуючи автомобілем ВАЗ 21130, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю близько 55 км/год, з увімкненими ближніми фарами по проспекту Перемоги в м.Лозова, Харківської області, в районі супермаркету TOB «АТБ-маркет», проявив неуважність, не зорієнтувався в дорожній обстановці та при виникненні перешкоди у вигляді пішохода, який швидко перебігав проїзну частину дороги вищевказаного проспекту зліва направо по ходу напрямку руху автомобіля, не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, здійснивши наїзд на пішохода ОСОБА_7 правим бампером та капотом керованого автомобіля. Пішохід відлетів від завданого удару на відстань близько 6 м справа, ближче до узбіччя дороги. Вказав, що після зупинки почав викликати поліцію, а його друг, який сидів поряд з ним в автомобілі, викликав швидку. Було страшно. Тому будь-якої допомоги до приїзду швидкої допомоги не надавав. Після приїзду швидкої допомоги, потерпілого відвезли у лікарню. Надавши пояснення працівникам поліції, він був оглянутий лікарем на предмет алкогольного сп`яніння. За кермом був тверезим. Дорожнє покриття в день зазначеної події було сухим, опадів не було. На наступний день, після вказаної події, зв`язався з потерпілою. В місці ДТП освітлення було відсутнє, ліхтарі не горіли. Зазначив, що до моменту зіткнення вживав заходи щодо гальмування, але не встиг зупинитися, оскільки пішохода побачив тільки за 5 м від автомобіля. Після зіткнення було пошкоджено бампер, капот, лобове скло, права бокова стійка та номерний знак автомобіля. Під час перебування потерпілого у лікарні надав матеріальну та моральну допомогу, сплачував кошти за все, що було потрібно та на що у нього вистачало коштів. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст.286 КК Українипогодився, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро розкаявся, зазначив, що допоможе потерпілій зі встановленням надгробного пам`ятнику. 
		Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила обвинуваченого ОСОБА_3 суворо не карати та обрати йому міру покарання не пов`язану з позбавлення волі, оскільки останній свою вину визнав, приніс їй вибачення, повністю відшкодував матеріальні збитки в сумі 78500,00 грн., з яких 18500,00 грн. отримала від останнього в період перебування її чоловіка ОСОБА_7 на лікуванні з 10.08.2019 року по 26.09.2019 року, 60000,00 грн.  під час досудового розслідування. Претензій до ОСОБА_3 у вигляді майнової шкоди, а саме відшкодування на лікування, поховання її чоловіка ОСОБА_7 , не має. Претензії щодо відшкодування витрат на спорудження надгробного пам`ятника чоловікові ОСОБА_7 та відшкодування моральної шкоди пред`явлені нею до АТ «СК «Мега-Гарант», страховику компанії, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 .
		Визнавальні свідчення обвинуваченого  ОСОБА_3 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку. 
		Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та долю речових доказів.
		Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Згідно з приписами ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу мають та повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин. 
		Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, є студентом 3-го курсу Українського державного університету залізничного транспорту, з 18 березня 2020 року працює оператором заправних станцій в ТОВ «Нова Системз», за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, добровільно відшкодував матеріальні збитки потерпілій в розмірі 78500,00 гривень.
		Крім того, 11.08.2019 року був проведений медичний огляд водія ОСОБА_3 на стан сп`яніння, за результатами якого у ОСОБА_3 ознак сп`яніння не виявлено, що підтверджується висновком № 14 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 11.08.2019 року. 
		Відповідно до вимог ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.
		Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені. 
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.
		Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації за участі обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст.76 КК України.
		З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставин, які пом`якшують покарання, відсутності обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, вчинення злочину з необережності, думки потерпілої, яка жодних претензій до обвинуваченого не має та якій матеріальна шкода відшкодована, яка просила обвинуваченого суворо не карати та обрати йому міру покарання не пов`язану з позбавлення волі, ставлення обвинуваченого до своїх дій, повне визнання винуватості, готовність нести покарання, його молодий вік, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченоїч.2 ст.286КК України без ізоляції від суспільства із застосуванням вимогст.75 КК України,звільнивши йоговід відбуванняосновного покаранняз випробуванням з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде в даному випадку законним та справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		За вказаних обставин, враховуючи грубе порушення обвинуваченимправил дорожнього руху, обставини дорожньо-транспортної пригоди, її наслідки, суд дійшов до переконання про необхідність застосування до ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч.2ст.286 КК України.
		Таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також за своїм розміром здатне сприяти виправленню ОСОБА_3 та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не обирався.
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи. 
		Крім цього, суд вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 листопада 2019 року накладено арешт на майно, а саме на транспортний засіб ВАЗ 21130, державний номерний знак НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 .
		В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, - 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати ОСОБА_8 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та піддати його покаранню у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
		На підставі ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_3 не обирався.
		Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь держави (ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код банку 37874947, Казначейство України (ЕАП), р/р UA 048999980313050115000020649,код доходів24060300,інші надходження) судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи № 7/1105 СЕ-20 від 16.09.2020 року в розмірі 3922 гривні 80 копійок.
		Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 листопада 2019 року, а саме на транспортний засіб ВАЗ 21130, державний номерний знак НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 .
		Речові докази по справі:
		- транспортний засіб ВАЗ 21130, державний номерний знак НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 та який передано на відповідальне зберігання до штрафмайданчику Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, повернути власнику;
		- лазерний диск помаранчевого кольору із маркуванням DVD+R з написом «Videx» 16х 4,7 Gb 120 min, на якому знаходиться відеозапис із камери мобільного телефону, на якому відображено відсутність міського вуличного освітлення в місці ДТП, та 10 фотокарток, на яких зображено місце ДТП без увімкненого міського вуличного освітлення, які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах справи;
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...