Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17666/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано судом: 21.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2021.
Дата набрання законної сили: 11.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		21.01.2021Справа №  910/17666/20
		          Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового  засідання) господарську  справу
		за позовом          Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
		до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелект 4 Джі Сервіс Україна»  
		про                    стягнення 67 856,65 грн
		 
		без  виклику  представників  сторін
		 
		ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:
		 
		Регіональне відділення Фонду  державного  майна  України по місту Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міст  Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелект 4 Джі Сервіс Україна» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна  від 21.02.2017 № 7762 у розмірі 67 856,65 грн  (62 198,19 грн  - основної заборгованості, 2833,20 грн - пені,959,31 грн - інфляційних  нарахувань,1 865,95 грн - штрафу).
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.11.2020 відкрив провадження у справі № 910/17666/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного  позовного  провадження  без виклику сторін, визначив сторонам строк для надання  відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
		Згідно з положеннями ст. 248 Господарського  процесуального кодексу України, суд  розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного  строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Частинною 3 ст. 252 Господарського  процесуального кодексу України передбачено, що якщо для  розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження  відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких  відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі,можуть  вчинятися протягом  тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд  справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалe суду про відкриття провадження у справі  від  21.11.2020 позивач, згідно з повідомленням про вручення поштового  відправлення  за  №  0105472579602, отримав  30.11.2020.
		Відповідно до повідомлення про вручення поштового  відправлення № 0105472579610 ухвала від 25.11.2020 була надіслана відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтелект 4 Джі Сервіс Україна» на адресу згідно з відомостями з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських  формувань: 03039, м. Київ,  пр-т Лобановського (Червонозоряний), 119, та повернута до суду  01.12.2020  з зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», що  підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку на конверті. Жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача по суду  не  надходило.  
		Згідно з пунктом 5 частини 6 статті  242  Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому  повідомленні відмітки про відмову отримати  копію  судового рішення чи відмітки про відсутність  особи за адресою місцезнаходження, місця  проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у  встановленому законом  порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Відповідач своїм правом на подання відзив  на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.
		Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення  спору  по  суті,  суд  вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами  відповідно до правил  ч. 9 ст. 165,  ст. 202 Господарського  процесуального  кодексу  України.
		Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського  процесуального кодексу  України у  разі розгляду справи без повідомлення  (виклику)  учасників справи  суд  підписує рішення без його проголошення.
		 
		Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд  встановив:
		 
		21.02.2017 між  Регіональним відділенням Фонду державного майна України  по  місту Києву (орендодавець за договором, позивач) та Товариством з обмеженою  відповідальністю  «Інтелект 4 Джі  Сервіс Україна» (орендар за договором, відповідач) був укладений  договір  оренди  нерухомого майна, що належить до  державної  власності № 7762 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове  платне  користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення на  третьому  поверсі  будівлі, загальною площею 42,10 кв. м., розміщене за адресою: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21 (реєстровий номер 01388443.1.ДБЕЦРЕ772), що перебуває на балансі Державного підприємства «Проектний інститут Укрметротунельпроект» (надалі - балансоутримувач).
		Відповідно до п. 1.2 договору  узгоджено, що майно передається в оренду з метою  розміщення офісного  приміщення.
		Згідно з п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
		Матеріалами справи встановлено, що 21.02.2017 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21, орендодавець передав, а орендар прийняв  в строкове платне  користування  нежитлове приміщення на       3-му поверсі, загальною площею 42,10  кв. м., розміщене за адресою  01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21, що перебуває на балансі  Державного підприємства  «Проектний інститут Укрметротунельпроект».
		Відповідно до п. 3.1 договору узгоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі-Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2016  року 10 747,50 грн. Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2017 встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень, лютий 2017 року.
		Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).
		Згідно з п.3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
		У пункті 3.6 договору сторони встановили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на  кінець періоду, за який здійснюється платіж.
		За  умовами п. 5.3 договору, орендар зобов`язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати  орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
		Відповідно до п. 10.10 договору, майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта  приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта про повернення майна покладається на орендаря.
		Відповідно до п. 10.1 договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21.02.2017 по 21.01.2020  включно.
		15.01.2020  позивач звернувся  до  відповідача  повідомленням  №  30-06/320 про зміну умов договору оренди  № 7762  від  21.02.2017  після  закінчення строку  його дії, в якому запропонував  укладення договору на новий строк за умови забезпечення орендарем нової незалежної оцінки державного  майна, зміни  вартості об`єкта  оренди  та  орендної плати за базовий  (перший) місяць оренди та зазначив про припинення договору у випадку незгоди з  відповідною  пропозицією.
		03.06.2020 сторонами було підписано Договір № 7762/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 7762 від 21.02.2017, відповідно до умов якого договір оренди    №  7762 від 21.02.2017 продовжено строком на 2 роки 11 місяців, що діє до 21.12.2022 року (п. 3); також сторони дійшли згоди, що положення цього договору розповсюджуються на відносини між ними, що виникли до його укладання, а саме з 21.01.2020 (п. 5), а також внесли зміни до п. 3.1 договору щодо розміру орендної плати та визначили, що орендна  плата  визначається на підстав  Методики розрахунку орендної  плати за державне  майно  та  пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів  України  від  04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий  місяць оренди - грудень 2019 - 16559,10 грн. Орендна плата за перший місяць оренди січень 2020 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси  інфляції за січень місяць 2020 року.
		05.03.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 30-05/2149 щодо погашення заборгованості по договору оренди № 7762 у розмірі 31 765,75 грн та 4560,50 грн пені. Згідно з наданими документами, вказана вимога надіслана відповідачу поштовим відправленням      №  0103255413400-13.03.2020, проте залишена без реагування.
		Звертаючись до  суд  з даним позовом Регіональне відділення  Фонду  державного  майна  України  по  місту Києву зазначило,  що  відповідач в порушення взятого  на  себе  зобов`язання у період з лютого  2017 року по вересень 2020 року не здійснив сплати  орендних платежів вчасно та у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача перед  Державним  бюджетом  утворилась  заборгованість з орендної плати у розмірі 62198,19  грн.  
		У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання  позивачем  заявлено до стягнення з відповідача  2  833,20 грн пені, 959,31 грн інфляційних нарахувань, 1 865,95 грн штрафу.
		Розглядаючи даний  спір  та  вирішуючи  його по суті, суд  керувався таким.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а  кредитор має право  вимагати  від  боржника виконання  його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення  цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або  більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення  цивільних прав  та обов`язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК  України, зміст договору становлять  умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів  цивільного законодавства.
		Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна,  що  належить до державної власності.
		Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець  передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату  на  певний  строк.
		Приписами  ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором  оренди  одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення  господарської діяльності.
		Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата,розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься  щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського  кодексу України визначено, що орендна  плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків  своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням  сторін, а також в  інших випадках, передбачених законодавством. Строки  внесення орендної плати визначаються в договорі.
		На відносини, пов`язані з орендою державного майна поширюється дія Закону  України "Про оренду державного  та комунального майна" в редакції станом на  час спірних правовідносин.
		Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне  користування  майном,  необхідним орендареві для  здійснення підприємницької  та іншої  діяльності.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",  орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
		Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
		Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано факт користування  відповідачем у період з лютого 2017 року по вересень  2020  року  державним нерухомим майном за адресою: м. Київ, вул. м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 21,  загальною площею 42,10 кв. м.
		Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286  Господарського  кодексу  України, орендна  плата  - це фіксований платіж,  який орендар сплачує орендодавцю  незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати  визначаються в договорі.
		Порядок сплати орендної плати за договором сторони визначили у розділі 3 договору.
		Судом  встановлено, що за період з лютого 2017 року по вересень 2020 року користування  майном  по  договору позивачем було нараховано до сплати відповідачу        373 156,90 грн  (70% орендної плати на  користь державного бюджету), з яких оплачено      310 958,71 грн., у зв`язку з чим неоплаченими залишились орендні платежі на суму                62  198,19  грн.,  зокрема за листопад  2017 року, квітень-вересень 2018 року, листопад 2019 -вересень 2020 р.р.
		Як  вже  встановлено судом, 05.03.2020 позивач звертався  до  відповідача листом          № 30-05/2149 щодо оплати заборгованості за договором оренди № 7762 та вимогою її погашення у  10-тиденний  строк,  проте вказана вимога залишена останнім без відповіді та  задоволення.
		Докази погашення відповідачем вказаного боргу чи звільнення від обов`язку виконання зобов`язання щодо оплати орендної плати  за користування майном у спірній сумі суду не надані.
		Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за період в розмірі     62 198,19 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми у строки, встановлені договором, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав задоволення  позовної вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 62 198,19 грн за несплату орендних платежів.
		Крім того, за прострочення виконання зобов`язання з оплати орендної  плати  позивач  просив  суд  стягнути з  відповідача 2 833,20  грн  пені та  1 865,95 грн  штрафу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
		Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
		Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою  Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
		У п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати  шести  місяців  від дня, коли  відповідне  зобов`язання  мало  бути виконане; законом  або укладеним сторонами договором  може бути передбачено більшу або  меншу тривалість цього періоду. Його перебіг  починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. 
		Згідно з п.п. 3.7, 3.8 договору визначено, що орендна плата, перерахована  несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмір подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у  розмірі 3% від суми заборгованості.
		Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем обов`язку зі сплати  орендних платежів, у строк, який погоджений  сторонами в договорі, та прострочення сплати орендних платежів не менше ніж 3 місяця, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу в розмірі 3%  від суми заборгованості є законними та обґрунтованими.
		Здійснивши  перевірку заявленої до стягнення  з  відповідача суми пені, суд зазначає, що  позивачем  нараховано 2 833,20 грн  пені на суму  боргу,  яка  виникла  за  наростаючим підсумком  невиконання зобов`язання за період з 17.04.2020 по 15.10.2020 (182 дні прострочення), чим фактично змінено початок перебігу строку невиконання зобов`язання, що є необґрунтованим, оскільки відповідне нарахування пені мало бути здійснено, починається з дня, наступного за останнім  днем, у який зобов`язання мало бути  виконане у межах шестимісячного строку.
		За розрахунком суду, в  межах заявленого позивачем періоду та визначеної суми невиконаного зобов`язання у вказаний період прострочення, належний до стягнення з відповідача розмір пені склав 920,90  грн.
		Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні  рішення суд не може виходити у  рішенні за межі позовних вимог. 
		Здійснивши перевірку заявленого позивачем розрахунку 3% штрафу, суд вважає його обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає  стягненню 1865,95 грн 3%  штрафу.
		Також позивач просить стягнути з відповідача 959,31 грн інфляційних втрат за прострочення оплати платежів по орендній платі за період з листопада 2019 року по вересень  2020  року.
		Боржник  вважається  таким, що  прострочив, якщо він не приступив до  виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
		Відповідно до статті 625 Цивільного  кодексу  України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора  зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Перевіривши  розрахунок інфляційних втрат,  суд  зазначає,  що  позивачем  здійснено нарахування на суми боргу, що  виникли у листопаді 2019 року, січень-вересень 2020 року в  межах місяця прострочення  виконання  зобов`язання.
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати  Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2019 по справі № 910/13071/19 вказав, що у судовій практиці господарських судів існують різні  підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання  грошового зобов`язання становить неповний місяць; та надав роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За  аналогією, якщо погашення заборгованості  відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова  розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа  місяця - інфляційна  складова  розраховується  з урахуванням  цього  місяця.
		Отже,  якщо  період  прострочення  виконання  грошового  зобов`язання  складає неповний  місяць,  то  інфляційна  складова  враховується або не враховується  в  залежності від  математичного  округлення періоду  прострочення  у неповному місяці.
		Методику  розрахунку інфляційних втрат за неповний  місяць прострочення виконання  грошового  зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
		- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15  днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму  боргу;
		- час прострочення у неповному місяці  менше або дорівнює половині  місяця  (від 1, включно з 15  днями)  = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна  складова боргу не  враховується.
		У спірних правовідносинах, строк оплати настав  відповідно до п. 3.6 договору  -  15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно прострочення з 16-го числа місяця, наступного за звітним.
		Враховуючи вищевказану позицію Верховного  Суду, здійснивши  округлення  днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення у межах заявленого періоду, суд зазначає, що обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат за прострочення виконання  зобов`язання, що виникло у грудні 2019 року, березні, травні, липні, вересні 2020 року.
		Здійснивши власний розрахунок заявлених вимог, враховуючи інфляцію та дефляцію у вказаний період, суд дійшов висновку про правомірність задоволення  вимоги  позивача в частині  стягнення інфляційних нарахувань на суму 30,65 грн. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського  процесуального  кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на які  вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Приписами  ст.ст. 76, 77  Господарського процесуального  кодексу  України визначено,  що  належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять  в  предмет  доказування.  Обставини, які відповідно до законодавства  повинні  бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами  доказування.
		Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального  кодексу  України,  достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого  на  формування  хибного явлення  про  обставини  справи, які мають значення для  справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається  доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж  докази, надані на її спростування.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.  Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність  кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідач письмового відзиву та контррозрахунку заборгованості не надав, тверджень позивача не спростував.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем  вимоги підлягають частковому задоволенню в  розмірі: 65 015,69  грн., з них:         62 198,19 грн основного боргу, 920,90 грн. пені, 1 865,95 грн 3% штрафу, 30,65 грн інфляційних нарахувань. В решті суми вимог належить відмовити у зв`язку з безпідставністю нарахування.
		Судові витрати, з урахуванням приписів ст. 129 Господарського  процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно  розміру задоволених позовних вимог, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2014,00грн судового збору.
		Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 250-252  Господарського  процесуального  кодексу  України,  суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.  Позов задовольнити  частково.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелект 4 Джі Сервіс Україна» (03039, м. Київ, пр-т Лобановського (Червонозоряний), 119, код 39063251) на користь  Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) основний борг у розмірі 62 198,19 грн (шістдесят дві тисячі сто дев`яносто вісім грн 19 коп), пеню у розмірі 920,90 грн (дев`ятсот двадцять грн 90 коп), штраф в розмірі 1 865,95 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять грн 95 коп), інфляційні нарахування у розмірі 30,65 грн (тридцять грн 65 коп), судовий збір у розмірі 2 014,00 грн (дві тисячі чотирнадцять грн 00 коп).
		3. В іншій частині позову відмовити.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку  подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було  подано.  У  разі  подання  апеляційної  скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після  повернення  апеляційної  скарги,  відмови  у  відкритті чи закриття апеляційного  провадження або прийняття  постанови  суду  апеляційної  інстанції  за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.  Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення  складено  21.01.2021
		 
		Суддя                                                                                          О.Г. Удалова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...